"Батьки та діти , їх взаєвідносини у колективі та вдома"

  Міністерство освіти і науки України

Скадовський аграрний фаховий коледж

 "Херсонський державний аграрно-економічний  університет"

  Методична розробка з виховної роботи

на тему:

« Батьки та діти ,їх взаємовідносини у колективі та вдома »

Номінація : Виховна робота в групі

Виконав викладач 1 категорії:

Кравченко В.М.

 2021 р.

                                                            Анотація

Методична розробка створена з метою підготовки кураторів студентських груп до батьківських зборів в групі за темою:«Батьки та діти,їх взаємовідносини у колективі» Ця робота допомагає їм більш глибоко та детальніше готуватися до батьківських зборів,використовуючи інноваційні технології.

Тут вміщенні всі факти життя студентів як в урочний, так і позаурочний час студентів.

У розробці використано загалом як традиційні , так і виховні принципи у підходу до студентів. Згідно з цим ця робота призначена для використання кураторами груп 1 раз в квартал,або 1 раз на семестр. Розробка може бути корисною як виховний матеріал для шкіл , коледжів , ліцеїв , а також для абітурієнтів та всіх ,хто в майбутньому буде класним керівником в школі або куратором групи в будь-якому навчальному закладі.

Вона розроблена з урахуванням вимог до програми Міністерства освіти та науки України з блоку «Виховна робота в навчальному закладі».

Робота виконана на 15 друкованих сторінках

Рік виконання – 2021  рік.

Вступ

Мабуть немає жодної людини в нашому житті , яка б не  хотіла жити в мирі , добробуті та злагоді та приносити щастя та радість іншим .А яка же нам цього добитися»? Про все це я хочу розповісти у доповіді про мою рідну групу, яку іноді називаю «великою родиною».

 У серпні 2017 року  я став куратором  студентів  1-ф навчальної групи, яка  налічувала близько 28 студентів, з яких 15 хлопчиків і 13  дівчаток. Всього це 28 чоловік, які до серпня 2017 року не були навіть знайомі між собою. Одні спокійні, доброзичливі, інші – насторожені, привчені до крику і наказу. Різні почерки, різні стилі роботи класних керівників шкіл.

Молодіжний вік 15–18 років – це час самовизначення, інтенсивного спілкування з іншими людьми, прагнення контактувати із значно ширшим колом друзів і знайомих. Тобто перед нами вже особистість, з якою потрібно працювати. Отримуючи групу, я прагнув створити в ній такі умови, за яких кожен студент досягає вищого для себе рівня розвитку особистості, головною рисою якої буде небайдужість, бажання розкрити своє «я».

Вважаю, що кожна навчальна група має свою душу, своє обличчя і свій характер. Щоб краще пізнати студентів, не тільки їх біографічні дані, а й їхні нахили, уподобання, їх життєву позицію, розробив анкету «Я і моя група».

 Коли ознайомився з відповідями, з умовами виховання дітей в сім’ї, зрозумів, яким питанням виховання приділяти більше уваги. Так почалася робота над проектом  «Я і моя група».  Найпершим завданням було зробити так, щоб «погоду» в групі робили саме «небайдужі», кращі.   Друге завдання – створити в групі такий мікроклімат, щоб кожен окремо і всі разом отримали можливість проявити себе тільки з кращого боку. Третє завдання – виховання у студентів позитивних рис характеру – обов’язковості, чесності, організованості, щирості, толерантності, вимогливості до себе, поваги до старших. Тому епіграфом до своєї роботи взяв слова Софії Русової « Учитель, який передає дитині лише знання, - це ремісник; той, хто виховує характер, - справжній митець своєї справи».

Протягом першого місяця навчання з групи вибули деякі студенти,   які не змогли адаптуватися в нових умовах; на протязі вересня та листопада  місяця по причині не бажання навчатися  залишили коледж

На кінець 1  семестру залишилося  26 студентів: 11 хлопчиків і 15 дівчаток.

      Старостою групи була обрана  Мірошніченко Карину., активістку громадської роботи, дуже старанна в усіх сферах діяльності. У вересні  2017 створено актив групи: заступник старости – Бондаренко Олександр., профорг – Горіна Юлія., фізорг – Попов Вадим., академсектор очолила –  Люта Юлія., господарський сектор – Кожемяк Владислав

  Успіхи у навчанні і активну участь у громадській роботі   адміністрація коледжу  стимулювала подяками  студентам, батькам, в школу.

У ході виховної роботи здійснювалась корекція розвитку студентів. На це були спрямовані колективні творчі  справи групи, години спілкування, на які разом зі мною готувалися студенти. Кожен студент  на початок 1 семестру одержав своє доручення в студентській групі. По різному ставилися до виконання доручень,  але всі намагалися їх виконати, щоб «показати» себе в колективі. Я намагався організувати роботу так, щоб студенти зрозуміли, що в кожної людини є свої таланти, здібності. З метою формування колективу було проведено виїзд на екскурсію до міста Ялти, похід  до музею технікуму, до Дня бібліотек, спільно з іншими групами, було проведено відкриту виховну годину до «Шевченківських днів» , активну участь студенти прийняли у святі «Осінні барви Таврійського краю», святкуванні Дня студента та інші свята , які проходять в технікумі

Важливе місце у мої роботі  з групою належить співпраці з батьками, яка позитивно впливає на формування колективу. Цьому сприяють години спілкування ,які були проведенні у нас в групі: «Дерево мого роду»,  «Родина, родина – від батька до сина». Проведено батьківські збори, на яких було обрано батьківський комітет. З ініціативи і за підтримки батьків у нас ведеться фотолітопис групи. Всіх батьків дуже зацікавила моя робота , і вони мені в цьому дуже допомагають на протязі року.

Протягом другого семестру , дивлячись на старання і допомогу куратора, викладачів, одногрупників та активу групи ситуація у навчанні і виконавській дисципліні нашої групи покращилась .

По результатах другого семестру в групі вже 4 студенти, які навчаються на «відмінно». Добрі показники у навчанні виявилися у 10 студентів.

В кінці навчального року мною було проведено соціологічне дослідження, в основі якого лежав соціометричний метод опитування, який спрямований на виявлення міжособистісних відносин в групі шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи. Соціометричний тест був сформульований у вигляді запитань, відповіді на які дали інформацію про позиції індивідів у групі: ступінь популярності, групову згуртованість і наявності неформального лідера в групі. Результати соціометричного опитування були позитивними з точку зору  другого показника – групової згуртованості: в групі не виявилося «відкинутих» групою студентів. Отже, можна говорити про здоровий психологічний клімат в групі, і так саме в нас закінчився наш 1 трудовий рік. 

Виховний година на тему:

«Батьки та діти».

Викладач

        Батько і мати...

 Два сонця гарячих...

Є скарби, які заховані в землі, а є такі, що розташовані на поверхні і передаються з по­коління в покоління. До таких скарбів нале­жить пам'ять роду. Не вивітрити з голови цю пам'ять, зберегти від збайдужілості, передати у спадок онукам і правнукам — ось наше з вами завдання.

Студентка

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній — на віки!

Між нас не ляжуть вирвані роки,

Бо наша кров пульсує в нашій долі.

Батьки і діти! Діти і батьки!

0, не діліться ви на спільнім полі, —

Все ж наше — од краплини — й на віки —

До вічної Тарасової муки —

Передаємо дітям і онуками,

І не на день майбутній — на віки!

Батьки і діти! Діти і батьки! , Нерозділиме і довічне коло...                                       

 Вчитель. У світі є батьки і діти. Ваші батьки і матері — діти своїх батьків і матерів, ваших дідусів і бабусь. Рід людський складається з по­колінь. Це велика мудрість нашого буття.

Повага, шанування старших поколінь за­кон життя.

Тож будьте добрими дітьми своїх батьків і ма­терів. «Бо три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти», — говорить українська народна мудрість.

Старість — невідворотна, смерть — невбла­ганна.

Перед цими нещастями не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від вас — самих дітей.    Що ж оз­начає бути добрим сином чи доброю дочкою?

Це означає приносити в сім'ю тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносити тривоги, горя, прикрості, ганьби. Не допустити, щоб життя ваших батьків було отруєне вашою га­небною поведінкою.

Пам'ятайте, що з батьківського дому, із своєї сім'ї ви підете у світ людей, і від того, якими ви будете, залежатиме не тільки спокій і мир вашої сім'ї, але і майбутнє нашої держави. Бо вже те­пер ви є її маленькими громадянами.

Тож кожне своє бажання контролюйте розу­мом, думкою, свідомістю: як це, відіб'ється на душевному стані моїх батьків, що воно дасть їм, і що в них забере?

Пам'ятайте: як ви, діти, шануйте своїх батьків, так і ваші діти шануватимуть вас, коли ви ста­нете батьками і матерями. Бережіть здоров'я батьків!

Пам'ятайте, що рано старіють і хворіють ваші батьки не стільки від праці і втоми, скільки від сердечних хвилювань, кривд.

Серце батька, матері завжди вражають нев­дячність, байдужість дітей.

Кожне ваше недобре слово — подряпина на ніжній материнській душі.

Вона знесе все: і кривди, і біль, і горе. Але від кожної подряпини назавжди залишиться ранка, — пам'ятайте про це!                                                                                     Студентка:

Батьки і діти — серця одні, Батьки і діти — душі пісні, Батьки і діти — страждань політ, Батьки і діти — родини цвіт. Учениця. Мама, мамочка, матуся, ненька, ня­нечка, ненечка, неня...

 Студент: Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева. Сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гла­дить дитину по голівці рідна рука. І так же ти­хо воно приходить на вуста — промінцем ма­миної усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлиною сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою. І з букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «мамо», мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий. Тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахи­лилась мати.

Це — мить, і це — вічність, бо мама — завж­ди з нами, вона живе в нас. А в найтяжчу годи­ну стогоном вирветься із грудей тільки одне слово, як остання надія на порятунок: «Мамо!».

То подає голос наша душа, то мама захищає свою дитину, і виколисане перше слово немов­ляти являється із-за завіси літ ангелом-хранителем в образі матері.

 (Говорить мама одного зі студентів).

Діти! Бог подарував мені велике щастя на землі — материнство! Ви не уявляєте, які ми,
матері, щасливі від того, що маємо вас.
Сьогодні я говорю від усіх матерів нашого
класу, від матерів усієї землі Ми, матері, хочемо, щоб ви виросли хорошими людьми: добри-
ми, чесними, чуйними, бо ви      сенс нашого життя, мета нашого життя, ви — наша радість і наша нація.

Як дітей колишеш ти недремно,

То не раз змахнеш краплини поту.

Що ж прислів'я мовить недаремно:

«Хто не мав дітей — не мав клопоту».

А зростуть — то скільки дум у неньки

І тривог за їхнє кожне діло, —

Голова боліла від маленьких —'

Від дорослих серце заболіло.

Але що ті клопоти, тривоги,

Бо хіба із щастям їх зрівняти,

Як дитя, зіп'явшися на ноги,

Перший крок ступає по кімнаті.

Як почуєш ти уперше «мамо»,

Як до школи поведеш за руку,

Як уже й одержиш телеграму:

«Мамочко, вітаю із онуком!»

Добре ж як — себе впізнать в дитині,

Знать: вона тобі продовжить роки.

Добре дати світові людину,

І людині дати світ широкий,

Дарувати їй цвітіння рясту,

Сині гори, неспокійні ріки...

Хто не мав дітей — не звідав щастя, 

Долею обкрадений навіки.      

        Студент: (підходить до своєї мами). Щире спа­сибі тобі, дорога моя матусю, за те, що ти в ме­не є, що ти така хороша.

Я сьогодні тобі обіцяю бути хорошим сином, жити на світі так, щоб тобі ніколи не було за мене соромно.

      Пам 'ятаю ночами, як я був маленьким,

Мама називала мене сином дорогеньким.

І казала стиха, дивлячись на мене:

— Підростеш ти, сину, вивчиш рідну мову,

Не забудь, дитино, пісню колискову.

Підростеш, як колос, підеш поміж люди,

Мамин рідний голос все з тобою буде.

Батькові турботи, сад і ліс, і поле...

Не цурайсь роботи у житті ніколи.

Не забудь стежину в рідний край до хати,

 Студентка:

Моїй матері аж до світанків, де хліба, де трави, Де ніч безсонням стукала в вікно, Біля колиски не дрімала мама, Дитя своє вкриваючи крилом.  Злетіли роки, діти позростали, У білий світ провела за село... І знову ніч безсонна над листами І материнська туга над чолом. Хіба забути дітям це крізь роки —  твої сльози, і твоє тепло? Прости, матусю, що ти одинока, — Оберігаєш юних літ гніздо. Я повернусь, матусю, із дороги, Щоб на поріг дитинства зазирнуть, Щоб сивину волосся чарівного До свого серця ніжно пригорнуть.

Викладач:  Батько і мати... Два сонця гарячих... Батько, тато, татусь...

Суворий і вимогливий, а любов до дітей у нього стримана.

Недарма в народі кажуть, що дітей треба лю­бити так, щоб вони цього не знали. Саме така — батьківська любов.  

      Студентка:

Як мені вас не любити, Тату рідний, нене? Та ви ж мене виростили, Дбаєте про мене. Та ви мене виростили Власними руками. Ой, нема так ніде в світі, Як в тата і мами. Тато розуму навчає, Мама приголубить, Ніхто мене так на світі, Як вони не любить. (Звучить пісня «Батьку мій, лебедю білий»).

Викладач: Майже три з половиною тисячі років тому на кам'яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».

Шанувати — це значить любити їх, бути вдяч­ними, турбуватися про них, допомагати в усьо­му, ділити з ними їх скорботи і труднощі.

Дивіться, діти, яке коло обов'язків розкриває перед нами 4-та заповідь.

Хто не шанує батька або матір, той не буде мати благословення у своєму житті.

Біблія неодноразово нагадує про це: «Шануй свого батька і матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, які Господь Бог твій дає тобі». (2 книга Мойсея, 20:12).

«Хто кляне свого батька чи матір свою, — по­гасне світильник йому серед темряви».

     І ще: «Шануй свого батька та матір — перша заповідь з обітницею, — щоб добре було і ти був на землі довголітній».

Отож, бачимо, яким морально золотим є давнє правило.

Тож запам'ятайте, діти, і пронесіть через усе своє життя цю святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шля­ху яскравим вогником, остерігаючи від байду­жості та безсердечності:

1.    Пам'ятай! У тебе — єдина в світі мати; у те­бе — єдиний в світі батько.
2.    Пам'ятай! Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей.
3.    Пам'ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків — так твої діти шануватимуть тебе.
4.    Пам'ятай! Твоє недобре слово — подряпи­на на ніжній материнській душі.
5.    Пам'ятай! Не роби старість батька і матері бідою.
6.    Пам'ятай! Обов'язок дітей: платити батькам за їх піклування любов'ю і відданістю.
7.    Пам'ятай! Забута могила батьків — твоя бездушність і байдужість.

8. Пам'ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою.

9. Пам'ятай! Не можна залишати рідну старшу людину одинокою.

   10. Пам'ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі.

Студентка:

Всемилостивий Боже!

Дякуємо Тобі за наших батьків та за все те добре, що Ти нам дав через них.

Вони виховали нас, навчили любити Твої святі заповіді та зневажати гріх.

Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати й слухати.

А Ти, Господи, поможи нам Твоєю ласкою, щоб ми цю постановку виконали.

Благослови їх, Господи, всяким добром, здо­ров'ям та довгим і щасливим життям, хорони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі, дай, щоб вони на старості своїх літ діждалися потіхи від своїх дітей.

Список використаної літератури:

1 «.Позакласний час» -№3.,2003- р. «Освіта»

2. О.В.Сухомлинський «Серце віддаю дітям» .,1994-р.»Богдан»

                                                       Рецензія

                     На методичну розробку з виховної роботи за темою:                             

                                                 «Батьки та діти ,їх взаємовідносини у    

                                                                                колективі та вдома »

                                                           Куратор 43 групи Кравченко В.М

Дана методична розробка підтверджує, що наша творча молодь потребує великого творчого підходу та великої самостійної роботи з боку виховного плану. Викладач у своїй роботі активно застосував велику пошукову та дослідницьку роботу з боку виховної роботи. Також куратор групи дуже вдало дослідив періодів розвитку групи,починаючи з першого курсу.

Дуже вдало підібрана тема методичної розробки , тому в ній порушені важливі актуальні проблеми тогочасної української молоді . Вона розроблена з урахуванням вимог до програми Міністерства освіти та науки України з блоку «Виховна робота в навчальному закладі».

Вона розроблена з урахуванням вимог до програми Міністерства освіти та науки України з блоку «Виховна робота в навчальному закладі».

Рецензент                                                                                  Чорна І.В

Викладач вищої категорії,викладач-методист

Скадовського аграрного фахового коледжу «ХДАЕУ»