Правильне харчування - це основа фізичного здоров'я вашої дитини

Семінар:

«Правильне харчування, основа фізичного розвитку вашої дитини»

Цільова аудиторія»: батьки дітей з ООП.

Дата проведення: 22.02.2021

Час: 13:00

Спікер: Довгаль О.В. вчитель-реабілітолог

Ресурси: презентація

План зустрічі:

1. «Їстівне не їстівне»
2. Перша частина семінару: Знайомство між батьками та фахівцями ІРЦ
3. Вступ
4. «Пазли»
5. Основна частина лекція стосовно теми
6. «Світлофор»
7. Гра «Сапер»

1.1. Розважальна гра «Їстівне не їстівне» Учасники стають в коло і кидають один м’яч промовляючи слова їстівного та неїстівного, учасник якому кидають м’яч має зловити його, якщо сказане можна вживати в їжу, та відбити м’ячик якщо подібне їсти не можна.

1.2.Вправа на знайомство: «Я не їм» Учасникам роздаються папір та олівці, на яких вони мають зобразити своє ім’я та продукт який не вживають. Потім кожен, по черзі, говорить який саме продукт не вживає і по яким саме причинам. В кінці картки складаються до мішечка, учасники витягують по черзі їх навмання і намагаються відгадати кому належить відповідна картка..

1.3.Вступ: Як говорив всім відомий філософ Сократ: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити». Протягом свого життя людина з’їдає близько 40 т різних продуктів, які перетворюються на будівельний матеріал і джерело енергії для організму. Не секрет, що спожите людиною безпосередньо впливає на її здоров’я, фізичний і розумовий розвиток, на її психічний стан і працездатність, на тривалість і якість життя, на її зовнішність і настрій, і навіть на стосунки з оточенням.

 Ми добре знаємо наскільки важливим є правильне харчування мамою підчас вагітності, для повноцінного розвитку малюка, ми також добре знаємо про перший прикорм, з яких продуктів його слід розпочинати в якій кількості і з якого віку. Проте здебільшого ми концентруємо увагу на перших місяцях життя малюка, іноді до досягнення першого чи третього року життя. А що далі? Невже дитина перестає інтенсивно рости й розвиватися?

Для кожного вікового періоду потрібна своя особлива схема харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі травної системи. Діти дошкільного та шкільного віку продовжують інтенсивно зростати, прискорюється темп їхнього життя, збільшується маса тіла, вони надзвичайно багато рухаються й витрачають значну кількість енергії, соціалізуються, їх інтелект інтенсивно розвивається. Водночас нормальна життєдіяльність і розвиток організму можливі лише за умови, якщо отримання вітамінів, мікроелементів, органічних речовин таких як білки, жири, вуглеводи, відповідає добовим потребам дитини.

 Тільки за умови збалансованого харчування й відповідно до збалансованих потреб та витрат організм дитини може адекватно розвиватися без виникнення різноманітних дефіцитних станів.

Крім збільшення росту і маси тіла у дітей дошкільного та шкільного віку змінюється функціональна активність гормональної системи, ущільняються кістки, підвищується м’язова сила. Починають з’являтися корінні зуби, об’єм шлунку сягає 400-500 мл. Потреби дітей цього віку в мінеральних речовинах залишаються значною внаслідок активного росту й формування скелета, що зумовлює істотну необхідність споживання молочних продуктів. На 4 і 5 –му роках життя дитина зростає на 4-6см. А в віці 6-7 років на 8-10 см. За рік. До 6-7 років маса тіла дитини подвоюється порівняно з масою в однорічному віці. Потреба у мінеральних речовинах, вітамінах, білках, жирах та вуглеводах має забезпечуватися через вживання широкого спектру продуктів тваринного та рослинного походження.

1.3. «Пазли»  Учасникам пропонується поєднати картинки з зображенням продуктів, в групи білків, жирів та вуглеводів.

1.4. Основна частина: Важливо, аби в харчуванні дитини були присутні білки, тваринного походження, й містити незамінні амінокислоти. У той самий час рослині білки також потрібні дитячому організму. Нестача білка, який є основним пластичним матеріалом організму, що росте, викликає суттєві порушення порушення в будові та функціях дитячого організму, його імунній системі.  У віці від 3 до 7 років діти повинні отримувати протягом доби близько 3,5 г білка на кг маси тіла. Добова потреба в білку дітей 3-5 років – 60 г, у віці 5-7 років – близько 70 г. Сучасні дослідження засвідчують, що не менше 50% білків раціону мають становити білки тваринного походження. Тому каші та овочеві страви необхідно поєднувати з м’ясними й рибними, а також із молоком, сиром, іншими молочними продуктами, яйцями.

Жири входять до складу клітин організму; вони є важливим джерелом енергії, а також носіями багатьох вітамінів; суттєво поліпшують смак їжі. Дітям у віці від 3 до 7 років потрібно 3,0-3,5 г жирів (тваринних і рослинних) на кг маси на добу. Тваринні жири (вершкове масло, риб’ячий жир, яєчний жовток, сало свині) мають становити не менше 75% від добового споживання усіх жирів, відповідно рослинні жири (багаті на ненасичені жирні кислоти, вітамін Е) – не більше 25%. 

 Вуглеводи – органічні речовини, які входять до складу продуктів рослинного походження – овочів, фруктів, ягід, злаків, є важливим джерелом енергії. Потреба у вуглеводах індивідуальна й залежить від віку, фізичної активності дитини, якості та кількості інших харчових речовин, які споживає дитина. Дітям у віці від 3 до 7 років необхідно 13-14 г вуглеводів на 1 кг ваги на добу. При збалансованому харчуванні половину вуглеводів у раціоні дитини має становити цукор, половину – складні вуглеводи (полісахариди), які містяться в кашах, хлібі, борошні, овочах і фруктах. Останні особливо важливі, тому що містять мінеральні солі, вітаміни, пектин, харчові волокна й клітковину. У них містяться також ефірні олії, ароматичні речовини, органічні кислоти, які збуджують апетит і підсилюють вироблення травного соку.
Для дітей 3-7 років найкращим співвідношенням між білками, жирами, вуглеводами вважається 1:1:4. Добова витрата енергії становить до 2000 ккал. Саме таке співвідношення забезпечує основні потреби дитини, повноцінне засвоєння всіх інгредієнтів їжі. При цьому білки мають становити приблизно 14%, жири – 31%, вуглеводи – 55% загальної калорійності добового раціону.

Говорячи про харчування дитини, слід пам’ятати про необхідність споживання дитиною достатньої кількості рідини. Вода й мінеральні речовини, розчинені в ній, є важливим компонентом харчування й життєдіяльності людини, становлять внутрішнє середовище організму, є основною частиною плазми та лімфи. Діти у віці 3-7 років мають отримувати 1600-1700 мл води, включаючи рідину в їжі. Як правило, для пиття дитині цього віку необхідно близько 1100-1200 мл води

Тобто дитина має випивати 5-6 склянок протягом дня і її треба заохочувати пити воду! Крім всього іншого, це є доброю профілактикою, а інколи й лікуванням функціональних запорів.
Слід застерегти від споживання дітьми у віці 3-7 років так званих «фаст-фудів», які доволі часто мають привабливі яскраві обгортки, проте можуть містити компоненти, потенційно шкідливі для здоров’я дитини: ароматизатори, штучні барвники, стабілізатори та інші добавки; мати надмірний уміст вуглеводів. Їхнє споживання може призвести до порушень обміну речовин, алергізації дитячого організму. Крім того, бажано уникати штучних напоїв (кола, лимонад, газовані підсолоджені напої).

Складаючи добове меню дитини, слід пам’ятати про декілька загальновідомих правил:

•                  харчування має забезпечити дитину необхідною кількістю енергії;
•                  харчування має бути збалансованим і містити всі необхідні нутрієнти;
•                  харчування має бути різноманітним;
•                  харчування має бути безпечним.

Необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей, можливу непереносимість певних продуктів. Кратність годувань у цьому віці має становити 4-5 разів на день, три з яких повинні обов’язково включати гарячу страву. Недоцільно давати дитині дві каші й поєднувати їх із круп’яним гарніром до другої страви. Краще, щоб дитина за добу отримала дві овочеві страви й одну круп’яну. Якщо в обід дитина їла суп, заправлений крупою, то гарнір для другої страви має бути овочевим. Бажано готувати гарніри з набору різних овочів. Не слід забувати й про овочеві салати, які можна давати як на сніданок, так і на обід та вечерю. Страви з м’яса, риби, яєць, особливо в поєднанні з жиром, слід давати в першій половині дня (на сніданок або обід), оскільки вони більш тривалий час затримуються в шлунку й потребують більшого напруження травної системи дитини. Із м’яса краще використовувати нежирну яловичину або телятину, курку або індичку. Менш корисні ковбаси, сосиски й сардельки. Дітям слід давати м’які частини м’яса і птиці без сухожилків, рибу без кісток, а ковбасу без твердої оболонки й шматків. Субпродукти є джерелом білка, заліза, багатьох вітамінів і можуть використовуватися в харчуванні дітей. На вечерю краще давати молочну й рослинну їжу. Такі продукти, як молоко (близько 500 мл), вершкове масло й рослинна олія, хліб, цукор, м’ясо дитина повинна отримувати щодня, тоді як рибу, яйця, сир, сметану можна давати один раз на 2-4 дні. Рекомендовані нежирні сорти риби: тріска, минтай, хек, судак та інші. Солоні рибні делікатеси можна включати в раціон лише зрідка. Влітку, у спекотну погоду, у денному меню краще збільшити частку овочевих страв.

Слід пам’ятати, що для дітей дошкільного віку категорично не рекомендується вегетаріанська дієта!

Об’єм їжі має відповідати віку дитини й функціональним можливостям травної системи. Надмірний обсяг їжі (розведена малокалорійна їжа) може призвести до зниження апетиту, викликати функціональні порушення шлунково-кишкового тракту. Маленькі порції, у свою чергу, можуть провокувати відчуття голоду в дитини й не покривати її потреб у поживних речовинах.

Для поліпшення смакових якостей у їжу можна додавати кріп, петрушку, цибулю, салат, ревінь, трохи часнику, лимонний сік. Небажано давати дитині натуральну каву й какао, оцет, гострі страви, соуси, надмірну кількість солодощів, прянощі. Слід обмежити м’ясні, рибні, овочеві консерви, за винятком спеціальних страв для дитячого харчування. Можна використовувати солоні овочі (огірки, капусту, яблука).

Перші страви для дітей у віці 3-7 років можуть бути різноманітними: бульйони; супи на бульйонах; супи, заправлені овочами, крупами, галушками; вегетаріанські й рибні супи; молочні, фруктові супи. Вибір перших страв більше залежить від звичок родини, в якій виховується дитина.

Як другі страви можна давати тушковані овочі з м’ясом, рибою, птицею; котлети, биточки з різноманітним гарніром або без нього. Можна дати дитині салат зі свіжих овочів і зелені. На десерт – свіжі фрукти або соки; компот зі свіжих або сушених фруктів; фруктові пюре для дитячого харчування; невелику кількість випічки, печива, сухариків.

На сніданок та/або вечерю дітям бажано давати різноманітні молочні каші (особливо гречані й вівсяні), каші з овочами та фруктами.

Дитина у віці 3-7 років соціалізується, наслідує поведінку дорослих і набуває звичок, які будуть їй притаманні надалі. Тому батькам слід звернути увагу на виховання з метою набуття гігієнічних навичок вживання їжі. У дитини має бути своє постійне місце за родинним столом. При цьому розмір столу й стільця має відповідати віку і зросту дитини. Починаючи з 2 років, дитину треба привчати користуватися серветкою, з 4 років – виделкою, з 5 років – негострим ножем. Обов’язково треба привчати дитину мити руки перед прийомом їжі. Старша дитина може допомагати батькам сервірувати й прибирати стіл. За столом дитина має сидіти прямо, не спираючись ліктями на стіл. Тримати ложку слід трьома пальцями, підносити до рота боковим краєм. Якщо дитина наколює виделкою шматочки їжі, її слід тримати зубцями донизу, якщо використовує її, коли їсть пюре, каші, вермішель – як лопатку. Їсти дитина має повільно, не відволікаючись на забавки, перегляд телевізора, розмови. У жодному разі не можна годувати дитину силоміць.

Окремі страви потрібно давати дітям цього віку в «полегшеному вигляді»: хліб слід нарізати невеликими шматочками, масло намазати на хліб, подрібнити (поламати) довгі макарони, нарізати яблука, апельсини й мандарини.

Орієнтовно на добу дитина віком 3-7 років повинна отримувати такі продукти:

•                  молоко (з урахуванням того, що йде на приготування страв) і кисломолочні продукти – 500-600 мл;
•                  м’який сир – 50 г;
•                  сметана – 10-15 г;
•                  твердий сир – 10 г;
•                  масло вершкове – 20-30 г (в каші й на бутерброди);
•                  рослинна олія – 10 г (краще в салати, вінегрети);
•                  м’ясо – 120-140 г;
•                  риба – 80-100 г;
•                  яйце – 1/2-1 шт.;
•                  цукор (з урахуванням кондитерських виробів) – 60-70 г;
•                  пшеничний хліб – 80-110 г;
•                  житній хліб – 40-60 г;
•                  крупи, бобові, макаронні вироби – 45-60 г;
•                  картопля – 150-220 г;
•                  різні овочі – 250-300 г;
•                  фрукти і ягоди – 200 г.

Надзвичайно важливим є питання забезпечення організму дитини, який інтенсивно росте, вітамінами й мікроелементами.

Я надам вам, таблички в яких ви зможете знайти для себе інформацію про вітаміни та мінерали. Про наявність тих чи інших вітамінів та мінералів в продуктах харчування та їх роль для організму.

Теоретично можливість забезпечити дитину всіма необхідними вітамінами та мікроелементами за рахунок виключно натуральних продуктів харчування має досить привабливий вигляд, але в реальності цього майже не можливо досягнути. На практиці дитині треба з’їсти цілий набір різноманітних продуктів, об’єм яких може перевищувати можливості її травної системи. Якщо дитина споживає свіжі овочі й фрукти, то вона отримує певну кількість вітамінів С та Р, фолієвої кислоти, β-каротину, тоді як інших вітамінів може не бути взагалі. З м’ясними продуктами дитина отримує вітаміни B₁, B₂, B₆ та B₁₂, з молочними – вітаміни А та В₂. У злаках містяться вітаміни B₁, B₂, B₆, РР, Е, у рослинних жирах – вітамін Е, у тваринних жирах – вітаміни А і D тощо.
У світі немає жодного «універсального» продукту, який би містив усі необхідні вітаміни одночасно. Тому їжа має бути різноманітною, дитина повинна отримувати її регулярно в достатньому об’ємі. Усіляка обробка харчових продуктів, їх тривале зберігання суттєво зменшують уміст корисних вітамінів, а різноманітні проблеми з боку травної системи дитини погіршують їх всмоктування.

Сучасні методи культивування овочів і фруктів, які застосовуються в сільському господарстві, призвели до того, що реальний вміст вітамінів у них може бути меншим у десятки разів. Усі мінеральні речовини в тих чи інших концентраціях містяться в продуктах харчування, проте до приготовлених страв слід додавати натрій у вигляді кухонної солі. Дітям до 7 років сіль дається з їжею в дозі 2-2,5 г на добу. З метою профілактики йододефіциту краще використовувати йодовану сіль.

Відповідно до сучасних уявлень, вітаміни потрібні для усіх аспектів життєдіяльності дитячого організму, а саме для:

•                  зростання організму;
•                  підтримки нормального кровотворення;
•                  обмінно-енергетичних процесів;
•                  репродуктивної функції;
•                  забезпечення діяльності нервової, серцево-судинної, травної та імунної систем.

Вітаміни відіграють важливу роль в обміні ксенобіотиків, формуванні антиоксидантного захисту. Вітаміни як незамінні сполуки зумовлюють природну резистентність організму до дії несприятливих чинників і забезпечують оптимальні умови розвитку й функціонування всіх його систем. Водночас у педіатричній практиці є багато ситуацій, коли вітаміни потрапляють в організм із їжею в недостатній кількості, погано всмоктуються в кишках і недостатньо синтезуються, що викликає розвиток дефіцитних станів і необхідність проведення заходів щодо їх корекції.

Таким чином, для того, щоб дитина дошкільного віку на довгий час зберегла здоров’я, нормально росла й розвивалася, її харчування має бути повноцінним, збалансованим, містити всі необхідні нутрієнти в певних кількостях і пропорціях. Обов’язковим для дітей цього віку є достатнє споживання тваринного білка, молочних продуктів (за умов доброї толерантності й відсутності алергійних реакцій), різноманітних круп, вершкового масла й рослинної олії, овочів і фруктів. Збереження хорошого апетиту, виховування навичок самостійного харчування є доброю підготовкою до шкільного періоду, коли дитина стає достатньо самостійною й доволі часто змінює звичний режим харчування.

Попри загальноприйняті норми і правила, ми маємо пам’ятати, що оптимальний підбір продуктів харчування має бути індивідуальним, за потреби – рекомендованим досвідченим дієтологом, гастроентерологом чи педіатром. У деяких випадках це допоможе запобігти виникненню певних захворювань, зокрема харчової алергії, ожиріння та цукрового діабету.

Щоб наші діти росли здоровими, жили довго й безтурботно, ми маємо приділяти увагу особливостям їхнього харчування в дитинстві.

1.6 «Світлофор» Учасникам роздається аркуш з зображенням кружечків зеленого, жовтого та червоного кольору, відповідно до зеленого кола, варто написати корисні продукти які варто вживати, до жовтого продукти кількість яких має бути обмежена, та до червоного написати ту їжу яку варто взагалі вилучити.

 1.7. Гра «Сапер» Учасники розділяються на 2 команди, і відшуковують картки які заздалегідь розкладенні в приміщені, на них  зображенні продукти корисні за які команда отримує по 2 бали та зображення шкідливої їжі за які бали віднімаються в кількості 1 бала.