Батьківська світлиця

             Батьківська світлиця

Вихід під пісню « Одна калина під вікном»( танцюють 6 пар)

( Звучить мелодія)

В українській хаті

На добро усі багаті.

Ми гостинні українці

Щиро вручимо гостинці.

 

Традиції, обряди ми шануєм,

І короваєм щиро усіх частуєм.

Його місили бродівські газдині,

А ми розумними , меткими буть повинні.

 

Тож до народного джерельця припадім

Усім вам долі і добра усім!

Прийміть же Божий дар - святу хлібину,

Щоб звеселив і 2 - Б, і всю родину!

 

У кожного українця була своя хата,

Вся охайна, аж сміялась - чиста і багата.

Пахли в ній румʼянок, любисток і мʼята -

Все чепурне, свіже і в будень, і в свято!

 

Родини і оселі оберіг -

Високий, недоторканий поріг.

Не можна через нього мести сміття -

Слід вберегти сімʼю від лихоліття.

 

Святе місце є в оселі-

Покутем  зоветься.

Рушнички на нім веселі,

Вогник свічки вʼється.

 

Тут ікони золотисті,

Мати Божа, Миколай - угодник.

В квітках пишних, як в намисті,

Звичай так велить народний!

 

Гордість хати - піч біленька -

Розмальована, чистенька.

Вона страви готувала, в холод зігрівала,

 Від сімʼї і від оселі нечисть відганяла.

 

Коровай в ній випікався.

Сонячний хлібець вдавався!

Тут завжди вогонь горів -

Захищав від ворогів!

 

             Пісня « Як у нас на Україні».

 

Все було доладно в українській хаті:

У світлиці ясній на покуті стіл,

А на ньому хліб, як сонце, вечеря багата,

Обрус вишитий спадав аж на самий діл.

 

 

За столом поважні були речі:

І сімейна рада, зустрічі, розлуки.

Подавали страви із теплої печі,

Благословляв батько на життя без муки.

 

Стіл-священне місце для родини,

Де гостей приймали, де пісні лилися.

Проводжали сина в тривожну годину,

Коровай ділили, віночки плелися.

 

Стіл всіх єднав, мирив, братав.

І на хрестини, й на весілля всіх збирав.

Дітей навчали з «Букваря», молитви,

Благословляли рідних в путь, на битву.

 

Свята вечеря на столі різдвяні .

Дванадцять страв пісних, дідух, свіча,

Кутя, узвар, калач духмяний -

Це рід вкраїнський коляду стрічав!

 

«Христос Воскрес!»- лунає на Великдень.

 І паска сяє, писанка сміється,

Ковбаска пахне і хрін - красень

Все на столі багатім, як ведеться!

 

Як немає пашниці без землі і водиці,

 І немас села без лелек і криниці,

Так нема України без тополі й панянки

Буле вічно лунати цей мотив « Подолянки».

 

                   « Подоляночка» (танець)

 

Рушниками біліє  прибрана хата.

Довкола сидять діти - малята.

Рушник із піснею мати вишиває,

На щастя, на долю їх благословляє.

 

Бережіть рідненькі, це наша святиня

Із гордістю каже мама-майстриня.

І на весіллі, над образом Божим.

І за столом у днину погожу.

Нам стелить дорогу рушник-вишиванка

Теплом материнським, зігрітий ще змалку.

 

Бандура- давній інструмент.

До струн душі торкаються пальчата.

І по новому забренить

Прекрана пісня у дівчаток.

 

Пісня « Рушничок» ( під бандуру співають двоє дівчаток)

Засмутилася земля, що уквітчана весною.

Ой, болить мене душа й умивається сльозою.

Україно, встань з колін,

Збережи своїх синів і волю.

Хай лише до Бога буде твій уклін,

Хай панує мир і буде краща доля.

 

Дай Боже сили нашим солдатам,

Щоб не лилась українська кров,

І щоб не плакали батько і мати,

 Щоб не страждала їх вірна любов.

 

Здіймаємо до неба рученята.

Молимось за маму, молимось за тата.

За сестру і брата, за усю родину

1 за рідну неньку Україну.

 

За тих, хто ніч не спить, щоб ми  заснули.

За тих, хто з рук не випускає автомат.

За тих, хто сильний, мужній і відважний.

Молюсь за неньку Україну, за її солдат.

 

    Пісня « Кленова балада» (під бандуру співає мама)

Мій Боже, Україну збережи.

Усе здолати нам допоможи.

Щоб ми могли сонечку радіти,

Щоб в щасті виростали українські діти.

 

         Пісня « Україна»

Жодна країна не похвалиться стравою

Такою як вареники із сметаною.

Та страва в нас національна

Смачна, поживна та оригинальна.

 

             Пісня «А мій милий, вареничків хоче» ( дует)

Варенички смачненькі

Білесенькі, пухкенькі

Наліпили, наварили

Україночки маленькі.

             Пісня « Варенички»

Ой як весело у нас

Розважатись прийшов час

Нумо бігати, стрибати.

Тут веселощів багато.

 

Розвʼязався в хаті міх

Скрізь луна дитячий сміх. 

Не звʼязати чудо-міха

Діткам всім сюрприз-потіха.

 

               Конкурс « Лелеки прилетіли»

То ж співаймо щиро пісні України,

Щоб їх почули внуки з майбуття.

Де сини готові вмерти за країну-

Той народ вартує в світі на життя.

 

        Пісня « Дорога додому»

 

Хай потішаться батьки,

Україна - мати,

Які здібні підростають

В наших Бродах діти!

 

              Танець

Ми українці - велика родина.

Мова і пісня у нас соловʼїна.

Квітне біля хати червона калина.

Рідна земля для нас всіх - Україна.

 

Пісня « Україна це ми...»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Додаток

          Як у нас на Україні

Тече річка невеличка

Через гори, через гай,

Рано вранці небо кличе,

Вставай, сонце, вставай.

 

Розбуди усе навколо,

Хай почує рідний край,

Пісню гарну серцю милу

Добрим людям співай.

 

Як у нас на Україні всі лани квітучи,

Так у нас на Україні люди всі співучи.

Хай же щастя буде довгим і пісень багато,

Бо без пісні в Україні не буває свята.

Як у нас на Україні всі лани квітучи,

Так у нас на Україні люди всі співучи.

Хай же щастя буде довгим і пісень багато,

Бо без пісні в Україні не буває свята.

 

Тече річка в синє море,

Прокладає собі путь,

І малі струмки прозорі

Сивині все отдають.

 

По землі вода гуляє,

Напуває рідний край.

Все довкола оживає,

Співай земле співай.

 

Як у нас на Україні всі лани квітучи,

Так у нас на Україні люди всі співучи.

Хай же щастя буде довгим і пісень багато,

Бо без пісні в Україні не буває свята.

Як у нас на Україні всі лани квітучи,

Так у нас на Україні люди всі співучи.

Хай же щастя буде довгим і пісень багато,

Бо без пісні в Україні не буває свята. ( 2рази)

Як у нас на Україні всі лани квітучи,

Так у нас на Україні люди всі співучи.

 

                    Подоляночка

Десь тут була подоляночка.

Десь тут була молодесенька.

Тут вона сіла,

Тут вона впала,

До землі припала.

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

 

Ой устань, устань, подоляночко,

Ой устань, устань, молодесенька!

Умий своє личко,

Та личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери молоденьку,

Бери ту, що скраю!

 

                  Рушничок

Вишивала я рушник

Власними руками.

Гаптувала залюбки

Всіма кольорами.

Приспів

До ладу все довела.

Хоч іще маленька.

І оздобила, як слід

Я портрет Шевченка.

 

Мов жива на полотні -

Калинова гілка.

Під мережкою внизу,

Книжка і сопілка.

 

              Кленова балада

Загриміли в полі, мов громи, гармати,

Стрільця молодого виряджала мати,

Витирала сльози і благала Бога,

Щоб вернув їй сина додому живого,

Щоб вернув їй сина додому живого...

Не плач, моя рідна, посивівша мати,

Я пішов на войну тебе визволяти,

А, як не діждешся з тої Січі мене,

Посади, благаю, біля хати клена,

Посади, благаю, біля хати клена...

 

Приспів:

А туман - білим полем,

А біда - чорним болем,

А душа - буйним кленом,

Зеленим, ой зеленим.

А туман - білим полем,

А біда - чорним болем,

А душа - буйним кленом,

Зеленим, зеленим.

 

Тягнуться до сонця стовбури кленові,

Зрошені сльозами горя і любові,

Довгими ночами тихо шепчуть віти, -

То твої, Вкраїно, найдорожчі діти,

То твої, Вкраїно, найрідніші діти...

Приспів

 

                                   Україна

1.Країн багато в світі є, у кожній з них життя своє

Є поміж них лише одна, найдорожча нам сторона.

Де суть людини в доброті, де ріки, ниви золоті.

Де сонце і блакить ясна і віковічних гір таїна.

     Залежна від інших колись ти була,

     З руїни тяжкої повстати змогла,

     Згоду й мир визнання й волю здобула.

Приспів

Україно, могутня і вільна, наш благословенний край

Свій гідний гід сестер і братів міцно на віки єднай.

Україно, могутня і вільна, крокуй до нових висот,

Завжди веди до перемог, мужній незламний народ.

 

Козацька велич і краса, що в поколіннях не згаса

Відлунням крізь роки пливе, у серцях віками живе.

Та недарма пролита кров серед долин, серед дібров

Щоб країна-ненька знов твердо йшла в майбутнє нове.

     Міцну, нездоланну тебе бачу я,

      Хай гнуться під колосом завжди поля.

       Дорога, найрідніша свята земля.

Приспів

Україно, могутня і вільна, наш благословенний край

Свій гідний гід сестер і братів міцно на віки єднай.

Україно, велична і сильна, крокуй до нових висот,

 Завжди веди до перемог, мужній незламний народ.

 

                          А мій милий вареничків хоче

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

 

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!

 

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

 

Із кумой, милая, із кумой, милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

 

Не балуй, милая, не балуй, милая,

 Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!

 

           Варенички

1.Вареники, ліпеники, ніби річ не хитра,

Посміхається лукаво на столі макітра.

А вареничків чимало з вишнями і з сиром.

Їжте, мамо, їжте тато, набирайтесь сили.

Приспів

Ой варенички кручені-страва незвичайна,

Для обіду, для вечері і для чарування.

 

2.Вареники, вареники та ще й варениці,

Як побачать, усміхнуться вікна у світлиці.

Чом ти, милий-чорнобривий заглядаєш в очі?

Сама бачу вареничків, вареників хочеш.

Приспів.

3. Мовить милий із порога словами коханій -

Дай вареничків, голубко, у густій сметані.

Не по три, не по чотири йому подавала,

Вареничками в світлиці його чарувала..

Приспів.

                      Дорога додому

На світі є багато непройдених доріг,

 Та лиш одна додому повертає,

Там у садочку хата, неначе оберіг,

Вона усе життя мене чекає.

 

Приспів

Там яблунька цвіте, мене у сад веде

Мого дитинства стежечка знайома,

І завмирає світ, бо не бува ніде

Мені так гарно, як у себе вдома!

 

Життя моє складають дороги і пісні,

Та не боюся я лихої втоми,

Бо серце зігріває усе життя мені

Моя дорога, що веде додому.

Приспів

Я знову відʼїжджаю в далекії краї

Та серце на Вкраїні залишаю,

Бо там моя калина і клекіт журавлів

 І  хата, що завжди мене чекає.

Приспів.

 

І завмирає світ, бо не бува ніде

Мені так гарно, як у себе вдома!

Мені так гарно, як у себе вдома,

Мені так гарно, як у себе вдома....

 

                            Україна це ми!

Народились ми в Україні

На Поліссі, на Буковині

На Поділлі і на Волині,

Біля сивих Карпат і в Криму.

Краю рідний мій, любий краю,

Якщо хтось мене запитає:

"Що таке, скажи, Україна?"

Я скажу відверто йому:

 

Приспів:

Україна - це я!

У країна - це ти!

Україна - це ми!

Україна!

Дивний спів соловʼя

В білих квітах сади

Чорне море, Донбас, полонина!

Ми - єдина сімʼя,

Сестри ми і брати,

Ми з тобою і є ця країна!

У країна - це я!

Україна - це ти!

Україна - це ми!

Україна!

 

Україна - це наша мова,

Кобзаря палаюче слово,

Це Дніпро стрімкий і Черемош

Це смереки такі чарівні,

Але в першу чергу - це люди,

Це юнак, що замріяно любить,

Це дівчина, що вірно кохає,

Це народ, що співає пісні!