Батьківські збори "Адаптація"

АДАПТАЦІЯ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

Мета: ознайомити батьків з особливостями адаптації дітей до навчання в п’ятому класі; дати практичні поради з адаптації дитини до школи.

Підготовка до зборів: класний керівник має підготувати бланки анкети для батьків.

Хід зборів

I. Вступне слово класного керівника

Шановні мами і тата!

Сьогодні ми обговоримо важливу тему: особливості адапта- ції наших дітей до школи.

Кожна людина в певні періоди свого життя зазнає трудно- щів у зв’язку із освоєнням нового виду діяльності, переходом до нової ситуації, нових умов життя. Учні 5-х класів — це діти молодшого підліткового віку. У цей час відбувається інтенсивне формування особистості, розпочинається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному плані. Молод- ший підліток — допитлива, активна, різка, діяльна, галаслива й емоційна дитина, яка прагне до всього нового й незвичного.

За складністю адаптації п’ятикласників можна прирівняти до першачків, які з дитсадка поринули у шкільне життя. Проблема переходу молодших школярів до середньої школи досить глибока. Адже п’ятикласники тут — наймолодші школярі, яким доводиться засвоювати закони нової школи.

Під впливом складнішого змісту навчання у п’ятому класі відбуваються зміни в навчальній діяльності підлітків. Учні п’ятих класів стикаються з багатьма проблемами:

• з’явилися різні вчителі, до яких діти ще не пристосувались, та й учителі ще не вивчили дітей;
• збільшилась кількість навчальних предметів і уроків; змінився склад класу;
• діти переходять із одного кабінету до іншого; з’явилося чергування.

Основні ознаки шкільної  дезадаптації  такі:  труднощі в навчанні, агресивна поведінка стосовно педагогів і одноклас- ників, надмірна активність і рухливість, підвищена збудли- вість і тривожність, нездатність до концентрації уваги й зосе- редженості.

У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керів- никові часто не вистачає часу приділяти їм таку саму увагу. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді пору- шуються сон, апетит. Більшість дітей переживає перехід до п’ятого класу як важливий крок у своєму житті. Деякі пиша- ються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати

«нове життя».

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати близьких. Але, зіткнувшись із першими труднощами, часто розчаровуються.

Навчальні проблеми п’ятикласників можуть бути зумовлені такими причинами:

• слабка навчальна підготовка в початкових класах; недостатньо розвинені розумові дії та операції, поганий
• мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять;
• нерозвинена воля — небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Яка роль сім’ї та її значення в адаптації школяра? У родині дитина має почуватися затишно і впевнено. Головний мотив стосунків у родині — це любов батьків до своїх нащадків. У цей складний для дитини період батьки повинні бути поруч, у будь-який час готові прийти на допомогу — підтримати, роз- радити, заспокоїти. Вони мають бути терплячими й уважними.

Поради батькам

У ваших дітей переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.

У п’ятому класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків. Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емо- ційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарай- теся, інакше може виникнути так звана «емоційна втома»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм і глузування! Терпіть дитячі жарти, хоч би якими безглуздими вони були, жартуйте з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей твердо завчати окремі правила з матема- тики, української мови, природознавства.

Допомагайте школяреві в навчанні, домагайтеся, щоб він досконало зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важ- кого завдання. Хай дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайтеся   з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мис- ливців, індіанців на полюванні тощо), розв’язуйте посильні головоломки, кросворди, шаради. Робіть усе це якомога час- тіше.

Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допо- могти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успіш- ності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути в нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть із вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Приводьте дітей у бібліотеку, читальний зал не силоміць, але привчайте до повсякденного читання художньої літера- тури, просіть їх переказати прочитане.

Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках   і робочих зошитах. Уникайте критичних зауважень учителеві при дітях.

Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, і серед іншого бережно ставилася до підручників.

Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя — прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.

Пам’ятайте, клас, де навчається ваша дитина, — одне ціле з трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим більш дружні, цілеспрямовані будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері формуватиметься ваша дитина. Це залежить від кожного.

Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терп- ляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання — особистий приклад.

Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини. Умійте ставити себе на місце дитини.

Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність — її перший ворог.

II. Виступи батьків

Батьки діляться одне з одним і з класним керівником тими враженнями, які залишили перші шкільні дні в душі дитини, говорять про позитивні і негативні моменти, які відбулися за цей період навчання.

III. Доповідь шкільного лікаря на тему «Фізіологічні особливості, пов’язані з віковими змінами дітей»

Лікар повинен звернути увагу батьків на такі моменти:

• зміна режиму дня дитини порівняно з початковою школою,
• збільшення фізичного і розумового навантаження;
• швидке фізіологічне дорослішання багатьох дітей, гормо- нальні зміни в організмі;
• зміни в харчуванні дитини, пов’язані з більшою самостійністю.

Ознайомлення батьків із результатами проведеного медо- гляду та надання рекомендацій з урахуванням отриманих даних.

IV. Заповнення анкети для батьків

Анкета для батьків

Виберіть варіант відповіді (обведіть потрібну літеру).

1. Ваш вік.

а) До 30 років;

б) від 30 до 40 років; в) понад 40 років.

2. Скільки дітей у вашій сім’ї? а) Одна дитина;

б) двоє;

в) троє і більше.

3. ваша освіта. а) Вища;

б) середня;

в) середня спеціальна.

4. Чи є у вас бажання взяти участь у житті школи? а) Є;

б) немає.

5. Чим захоплюється ваша дитина?

6. Чим ви (ваша сім’я) можете допомогти класному колек- тиву?

а) Вести гурток;

б) узяти участь у культурних заходах; в) свій варіант.

7. Що б ви хотіли змінити в житті школи? а) У навчальному процесі;

б) у виховній роботі; в) інше.

V. Обговорення питання

«Як забезпечити гармонійне навчання дитини?»

Поради батькам

1. Надихніть дитину на розповідь про її шкільні справи. Щотижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина повідомляє вам, вико- ристовуйте їх надалі для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про одноклас- ників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуй- теся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз на два місяці. Під час бесіди висловте своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами і вчителем виникають серйозні непорозуміння, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо для цього доведеться спілкуватися з директо- ром школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину   в незручне становище вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю сис- темою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отри- мує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які орга- нізовують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Установіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за вико- нанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та переконайтеся, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх якнайкраще. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашнім завданням, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.