Батьківські збори "Коли телебачення друг дітей"

Коли телебачення друг дітей, а коли — ворог?

(Збори-практикум)

 

Бесіда вчителя

   Ніхто з нас не може заперечити, що телебачення — явище позитивне. Проте так звана свобода і без­контрольність телепередач викликають особливе за­непокоєння через їх пагубнпй вплив на виховання дітей. Після різноманітних щоденних телевізійних видовищ нинішні діти стають жорстокими, дратівли­вими й апатичними — поведінка неадекватна для мо­лодших школярів.

   Дослідження медиків-гігієністів доводять, що те­лебачення негативно впливає і на фізичне здоров'я дітей. Найбільше, на їхню думку, ушкоджуються нер­вова система, слух і зір. На це часто скаржитесь і ви, батьки, висловлюючи занепокоєння з того приводу, що дитина наприкінці дня почувається стомленою, скаржиться на головний біль.

   Найчастіше страждають ті діти, які проводять бі­ля екрана телевізора весь свій вільний час і дивлять­ся все підряд. Надмірне захоплення телебаченням руйнує режим дня дитини: вона недосипає, мало бу­ває на свіжому повітрі. А систематичне недосипання і кисневе голодування знижують опір дитячого орга­нізму до захворювань, погіршується пам'ять, послаб­люється увага і, врешті-решт, зводяться нанівець ус­піхи у навчанні.

   Спостереження за поведінкою дітей показують, що ті з них, у яких велика потреба у рухах, компен­сують її надмірною біганиною під час перерв або з'ясовують свої стосунки з однокласниками бійками чи штовханиною. їм важко і під час уроку поводити­ся спокійно, зосередитися на поясненнях учителя чи на виконанні його вказівок.

   Надмірне захоплення телепередачами всіх членів родини зможе призвести до порушення сімейних сто­сунків, послабити емоційні зв'язки між близькими людьми. Навіть у той короткочасний вечірній період, коли всі члени родини збираються вдома, ввімкнений телевізор заважає спілкуванню. Більше того, захопив­шись передачею, кожен із присутніх не рахується з правом іншого на атасну свободу, його неможливо ві­дірвати від телеекрана, щоб терміново обговорити, наприклад, проблему, яка турбує дитину. Такий ха­рактер сімейних стосунків шкідливий для дітей, бо сприяє своєрідній втечі їх у "телевізійні хащі". Дитина, котра захоплена голубим екраном, звикає до пасивної ролі "спостерігача збоку". Особливо страждають у да­ному випадку сором'язливі і некомунікабельні діти, яким так необхідні співбесідники, порадники. Якщо у сім'ї такої дитини дорослі надмірно захоплюються те­лепередачами, то вона почувається самотньою і не­потрібною в рідній домівці. Отже, у такому сенсі теле­бачення дійсно шкідливе для дітей, і слід негайно, доки не пізно, переглянути особисті захоплення ним, аби вивільнити час для власної дитини.

   Водночас телебаченню як одному із засобів масо­вої комунікації (радіо, кіно, друкована продукція) відводиться ряд функцій: освітня, виховна, розва­жальна й організаційна. Потрібно визнати, що для населення сільської місцевості і малих міст телеба-

ення стає єдиним доступним засобом для розши­рення їхнього світогляду. Отож, спробуймо розібра­тися, чим насправді є телебачення для наших дітей — ворогом чи другом? 

Обговорення анкет

 

Анкета для батьків

1. Чи є у вашій сім'ї телевізор? Підкресліть обра­ну відповідь.

                  Так.                                  

                   Ні.

2. Чи часто ви дивитеся телепередачі?

                  Щоденно.            

                 1—2 год.

                 3-4 год.                

                 Зрідка.                       

                 Не дивлюсь.

3. Скільки часу проводите біля телевізора у вихід­ні дні?

                 2-3 год.

                 4—6 год.

                 Як коли.

4. Чи займаєтеся, сидячи біля телевізора, ще яко­юсь справою?

                 Так.

                 Ні.

5. Чи обговорюєте телепередачі з членами родини?

                 Так.

                 Ні.

6. Якщо так, то з ким?  Напишіть.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Чи прийнято у вашій сім'ї дивитися дитячі те­лепередачі разом з дітьми?

                 Так.

                 Ні.

8. Які з цих передач найкорисніші для вашої ди­тини? Напишіть.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

9. Чи влаштовує вас ставлення вашої дитини до те­лебачення?

                Так.

                Ні.

               Мені важко відповісти.

 

 

Анкета для учнів

1. Чи любиш ти дивитися телепередачі?

                        Так.

                         Ні.

2. Назви, які телепередачі тобі подобаються най­більше.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

3. Скільки часу ти витрачаєш на перегляд телепе­редач?

                       1—2 год на день.

                       3—4 год на день.

                       Більше.

4. З ким любиш дивитися телепередачі?

                       З батьками.

                       З друзями.

                       Сам.

5. Чи обговорюєш переглянуті тобою телепереда­чі з дорослими членами родини?

                       Так.

                       Ні.

 

   Після обговорення анкет учитель представляє ті сім'ї, чий позитивний досвід з цієї проблеми став предметом вивчення у підготовці до практикуму, і надає слово комусь (татові, мамі, дідусеві, бабусі).

Слово вчителя до батьків

   Насправді потрібно звинувачувати не лише телеба­чення, а й невміння дорослих правильно його вико­ристовувати у вихованні дітей. Сучасне телебачення має великі можливості для розвитку творчої активнос­ті і пізнавальних можливостей дітей. Спеціальні пере­дачі для молодших школярів допомагають не тільки розширювати загальний світогляд дітей, а й формува­ти їхні індивідуальні інтереси. Так, діти, які захоплю­ються малюванням, можуть дізнатися багато цікавого про живопис, ті, хто любить тварин, — отримати ціка­ві відомості про їх поведінку і життя. Захоплюючі для дітей цього віку й спортивно-оздоровчі передачі. У ба­гатьох сім'ях діти разом із дорослими з великим задо­воленням дивляться телепередачі природознавчого та енциклопедичного змісту. Чим раніше ви привчите ді­тей дивитися науково-популярні передачі, тим швид­ше розвинете у них прагнення пізнавати таємниці природи, світ техніки, мистецтва або секрети майстер­ності.

   Перед сучасними батьками стоїть особливе завдан­ня: формувати у дитини вміння і звички із великої кількості засобів масової інформації правильно виби­рати те, що принесе для неї максимальну користь. То­му необхідно систематично обговорювати з дитиною телепередачі, які вона дивилася, обмінюватися думка­ми про те, що справило на неї особливе враження.

   Для того, щоб телебачення стало добрим другом вашої дитини, пропонуємо дотримуватися таких простих педагогічних порад:

1. Не забувайте про гігієнічні вимоги при перег­ляді телепередач дітьми, а саме: віддаль від екрана до глядача має бути не менша 4—5 метрів; освітлення в кімнаті ввечері і затемнення вдень; сила звуку не по­винна перевищувати допущені норми; термін перег­ляду телепередач визначається режимом дня і обме­женим часом (для четвертокласників — 3—4 години на тиждень, включаючи перегляди й у вихідні дні). Дитина твердо має знати, що такі види діяльності як прогулянка, ігри, виконання домашніх завдань, чи­тання книг мають виконуватися за режимом дня — вчасно і незаперечно.
2. Пильно стежте за тим, щоб телебачення не пе­ретворилося для дитини у своєрідний наркотик — "телеманію". Для цього необхідно контролювати і свою власну пристрасть до нього.
3. Пам'ятайте, що спрямовувати і координувати ставлення дитини до телебачення можна тільки доти, доки у неї не сформувалася звичка проводити весь свій вільний час біля телевізора і жити під його аком­панемент, залишаючи будь-яку справу тільки тому, що щось новеньке з'явилося на екрані. Тому-то пос­тарайтеся своєчасно зацікавити дитину іншими дже-релами інформації і новими справами, які кожного дня робитимуть її життя цікавим й емоційно багатим.
4. Дивіться телепередачі разом із дитиною. Ко­рисно ознайомити її з основами телемистецтва. По­яснити жанр баченого, його особливості, обговорити спільно телепередачу. Попросити дитину відповісти на запитання: Чим відрізняється екранізація від тек­сту книжки, телеекскурсія — від екскурсії до музею і безпосереднього перегляду експонатів тощо.
5. Обговорюйте програму на тиждень у колі сім'ї і плануйте, які передачі хто дивитиметься і коли. Цей перевірений прийом допоможе вам формувати у ди­тини звичку планувати свій вільний час, почуватися рівноправним членом сім'ї і, в допустимих межах, мати свободу вибору, а отже, критично ставитися до телебачення, як до "зробленого для всіх", що не мо­же задовольнити інтелектуальних, емоційних й есте­тичних інтересів кожного.