Виховний захід "Найрідніші в цілім світі з нами поруч назавжди"

 

 

 

Найрідніші  в  цілім  світі –

з  нами  поруч  назавжди

родинне  свято

Мета: сприяти формуванню  шанобливого  ставлення  до  своєї  сім'ї, до  своїх  батьків, до  рідних  і  близьких  людей, родичів, своєї  домівки; усіма  доступними  засобами  впливати на  формування  культурних  традицій спілкування  дорослих  і  дітей; виховувати  доброту, повагу  до людей  старшого  покоління, уміння  шанувати  людей старшого  покоління, уміння  шанувати  рідних  людей ( матір,  батька,  бабусю, дідуся). Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле.

Обладнання:  

1. Предмети побуту та обереги справжньої української сім'ї.

2. Вишивані рушники, які привезли батьки дітей.

3. Плакати "Прислів'я про родину", "Родове дерево".

4. Грамзаписи українських пісень. Мультимедійна  дошка, проектор 

Свято проводиться в актовому залі.

 

На світі  білому  єдине,

       Як  і  Дніпрова  течія,

       Домашнє вогнище  родинне,

       Оселя  наша  і  сім’я.

Любов – це  зустріч  назавжди. Мати – теплиця  любові. Батько – відкривач  можливостей. Серце  матері -  це  безодня, у  глибині  якої завжди  знайдеться  вибачення.

        О.Бальзак

Значно  легше  стати  батьком,  ніж  залишитися  ним.

       В.О.Ключевський

   Хід  свята

 Святково  прикрашена  зала. Звучить  запис  пісні «Ой роде  наш  красний».

Ведуча

             Добрий  день, вам  люди  добрі,

    Що  сидять  в  нашій господі.

    Раді  з  святом  вас  вітати,

             Щастя  і  добра  бажати.

Ведучий

  На  щиру  розмову  зібрались  ми  з  вами.

  Розмову  сьогодні  присвятимо  мамам,

  А  ще -  татусям, дідусям  і  бабусям.

Ведуча

  Я  всім  вам  вклонюся, бо  ви  того  варті!

  Ми  любимо  вас!  Це  свято  від  нас!

Ведучий  

  Запросили  вас  сюди,

  Щоб  разом  відсвяткувати

  Наше  родинне  свято

  «Найрідніші  в  цілім  світі

  З нами  поруч  назавжди».

Виконується  музична  композиція «Зеленеє  жито»

Ведуча

Дорогі  родини!  Дорогі  наші  мами  і  тата, бабусі  й  дідусі, гості, діти! Щиро  вітаємо  вас  у  цій  шкільній  оселі. Сьогоднішнє  свято – ще  одна  сходинка  до  родинного  єднання. Хай  буде  вам  затишно,  тепло,  мов  у  своїй  хаті, хай  щира  розмова і  мудра  бесіда розквітають  у  душі!

Ведучий

  Нехай  слова  і  пісні  милозвучні

  Для  вас  лунають  знов  і  знов.

  Хай  будуть  в  серці  нерозлучні

  Добро,  надія, віра  і  любов.

Ведуча

  Хай  вам  сміється  доля  журавлина,

  Поля  розлогі  колосом  цвітуть,

  Нехай  червоні  ягоди  калини

  Щасливу  вашу  осявають  путь.

Ведучий

  Здоров’я – від  води  джерельної,

  Багатства – від  землі  святої,

  А  ще  любові,  ласки  Божої

  Родинам  всім  бажаєм  назавжди.

Учитель

Доброго  дня, друзі  дорогі! Спасибі  вам  за  те,  що  вирішили  взяти  участь у  нашому  родинному  святі. З -  поміж  усіх  цінностей  людства одне  з  найважливіших  місць займає  сім'я , родина. «Від  родини  йде  життя  людини», Сім'я ,  рід, родина – ключ  до  щастя  людини», «Без  родини  немає  людини»,  «Без сім'ї немає  щастя  на  землі» , - говорять  в  Україні.

Вихователь

Родина – найдорожче  для  кожної  людини. «З  родини  йде  життя  людини», - говорить  народна  мудрість. Тут  людина  робить  свої найперші  кроки, звідси  вона  виходить  у  широкий  світ. У  сім’ї  вона  навчається  любові  і  добра, у  сім’ї вона  вчиться  шанувати  свій  рід,  свою  землю,  берегти  пам'ять  свого  роду. Сім'я – це  святиня  людського  духу, благородних  людських  почуттів: кохання,  любові,  вірності, піклування. Сім'я – це невсипуща  берегиня національних  звичаїв і  традицій, пам’яті  предків. Учитель

Рід,  родина,  народ – безсмертні. І  у  нашого  народу, як  і  у  всіх  народів  світу, здавна  живе  добра і  благородна  традиція: підтримувати  теплі  родинні  взаємини, долати  разом  незгоди. І  все  це  робиться  насамперед  заради  дітей, щоб  виховати  в  них  найкращі  родинні  почуття. Сім'я  займає  особливе  місце  в  житті  людини. Тато  й  мама  дають  нам  життя, доглядають  нас, учать, що  добре, а  що – погано, привчають  до  праці, виховують  і  люблять нас. Вони  хвилюються, коли  в  нас  невдачі, радіють  нашим  успіхам.

Вихователь

Родинний  дім – це  ті  стіни, що  оберігають  нас  у  люті  морози  й  холод, від  негоди, дають  прохолоду  і  захист у  літню  спеку,затишок  для  душі,можливість залишитися наодинці самим  із  собою і  відчути  плече  підтримки всієї  родини. Адже  немає  нічого  в  світі  найдорожчого  для  людини,  ніж  її  сім'я . любов  рідних  людей особливо  потрібна  нам у  скруті  чи  хворобі, вона  надає  сили  подолати  невдачі й  відчай, прихилити  до  себе  долю. А  як  приємно  розділити  з  родиною  радість, святкувати  перемогу, відчувати,  що  твої  батьки  залишаються  з  тобою.

 Великий  український педагог К.Д.Ушинський писав: «Важко  передати словами  те  особливе,  світле,  щось,  що  народжується в  нашій  душі, коли  ми  згадуємо  тепло рідного  сімейного гнізда. До  глибокої  старості  залишаються  в  нас якісь  сердечні  зв’язки  з  тією  родиною, з  якої  ми  вийшли».

Діти  виконують  пісню  «Родина».

Звучить  тиха мелодія пісні  «Погода  в  доме»

Ведуча

  Родино,  дорога  родино!

  Що  може  бути  краще  в  світі  цім?

  Чим  більше  дорожить  людина

  За  батьківський  і  материнський  дім?

Ведучий

  Що  може  бути  краще  за  вечерю  в  домі

  За  батьківським,  міцним  столом,

  Де  в  шумнім  гомоні і  в кожнім  слові

  Все  сповнене  любов’ю  і  добром?

Учитель

  Де  можна  більше  зачерпнути  любові?

  Де  взяти  більше  доброти,

  Як  не  в  материнськім  ніжнім  слові,

  Як  не  з  батька  щедрої  руки?

Вихователь

  Отож  зібралися  ми  нині

  На  святі  нашім  гомінкім,

  Щоб  поклонитися  родині

  І  побажати  щастя  всім!

Ведуча

Сім'я – це  і  пристань,  і  гавань,

Сюди  вертаймось  знов  і  знов

Із  мандрів  далеких  і  плавань –

Тут  вічно  панує  любов.

Ведучий

  Тебе  тут  завжди  пам’ятають,

  Куди  б  ти  не  їхав,  не  йшов,

  На  тебе  постійно  чекають

  Увага, турбота,  любов.

Діти  виконують  пісню «Моя  сім'я»

Ведуча

Сьогодні ми  запросили  два  покоління матерів : наших  мам  і  бабусь. Вони  завжди  створювали  затишок і  лад  у  сім'ї, тому  називають  їх  берегинями роду  людського, берегинями  сімейного  вогнища. Незмінну любов,  ласку,  ніжність  і  тепло дарують  вони  дітям. Шанування  матерів – один  з  найсвятіших  обов’язків  людини  і  неоплатних  боргів  дітей. Чим  більша  наша  любов  до  матері – тим  святіше і  радісніше наше  життя.

Учитель

  Ми  вклоняємось  в  ноги  тобі,

  Жінко – мати, прекрасна  і  щира.

  Ти  даруєш  життя  на  землі,

  Яке  всім  нам  пізнати  судилось.

  Ти  чарівна  і  добра  завжди,

  Енергійна,  весела,  співуча.

  Витривалість  твоя  і  краса,

  Щирість  серця  завжди  невмируща.

  Ти  хранителька вогнищ  сім'ї,

  Непохитна,  прекрасна  і  щира.

  Твій  жіночий  тягар  нелегкий,

  Але  все  подолати  під  силу.

  Незгасима  любові  жага

  І  невичерпна  мудрість  з  роками.

  Мир  і  щастя  тобі  на  землі,

  По  якій  ти  проходиш  віками.

Вихователь

  Багато  в  світі  різних  слів

  І  різних  виразів  чимало,

  Та  найласкавіше  із  них

  І  найрідніше  слово – мама.

  Хоча  б  яку  ти  вибрав  із  доріг,

  Хоча  якими  б  ти  пішов  шляхами,

  Та  через  терни  горя  і  зневір

  Ти  повертаєшся  до  мами.

  Ці  теплі  руки  і  вуста,

  Що  так  в  дитинстві  зігрівали,

  Це  ніжне  серце, ніби  птах,

  Завжди  з  тобою  мандрувало.

  Спіши  до  неї  крізь  літа,

  Шануй,  люби,  не  дай  тужити,

  Бо  лиш  вона – і  рідна, і  свята –

   З  тобою вічно  буде  жити.

Ведучий

  Мамо,  матусенько, мамочко,  ненько,

  Матінко,  усміх  твій  ніжний  ловлю.

Мамочко  рідна, моя  дорогенька

Я  над  усе  тебе  в  світі  люблю!

Ведуча

  Мене  ви,  матусю,  під  серцем  носили

  І, ще  ненароджену, вже  полюбили.

  Ви  перші  почули  крикливе  дитятко,

  На  руки  уперше  взяли  немовлятко.

  Ви  пестили,  ніжні  слова  говорили

  Та  з  пелюшок  мене  розуму  вчили.

  Я  вдячна,  матусю, за  те,  що  ви  є,

  За  те,  що  до  праці  привчаєте  мене.

Ведучий

  Мама,  мамочка,  матуся!

  Найдорожче  слово  в  світі.

  Де  б  не  був  ти,  щоб  ти  не  робив,

  Та  вона  завжди  твій  шлях  освітить

  Ніжним  серцем, відданим  тобі.

Ведуча

  В  дні  сумні  та  в  дні  на  щастя  щедрі

  Мама  буде  у  житті  твоїм.

  Тож  живи,  як  мама, -

  Щиро  й  чесно і, як  мама,

  Лиш  добро  твори.

Ведучий

В  усіх  народів,  в  усі  часи  жінка – мати  була  берегинею, янголом – охоронцем домашнього  вогнища. Вона  за  своєю  природою  є  втіленням  ласки,  доброти.  Її  серце завжди  відчуває  наші  болі.  Її  слова  розрядять,  її  ласкаві  руки позбавлять  утоми  й  пожаліють, її  поцілунок  заспокоїть, її  очі  скрізь  тебе  супроводжують, її  думки  завжди  поруч. Любов  материнська  не  знає  меж.  Вона  захищає  нас,  зігріває,  береже  від  лиха. Мамина  ласка – це  чарівні  ліки  від  усякого  болю.  Багато  існує  приказок  про  маму. Разом  пригадаймо  їх!

Ведуча  читає  приказки,  а  діти  мають  її  закінчити.

Ведуча

• У  дитини  заболить  пальчик,  а  у   мами….(серце)
• Як  мати  рідненька, то  й ….(сорочка  біленька)
• На  сонці  добре  сидіти,  а….. (коло  матері  добре  жити)
• Маму  не  можна  ані  заслужити, ані…..(купити)

Ведучий

  Мамо! Ти  моя  сила,  віра,  наснага,

  Ти – моє  щастя, ти – моя  слава.

  Кожного  дня  крило  твоїх  рук

Горе  і  біду  розрадить  навкруг.

 Ведуча

  Люба  матусю,  ти  ніжність  моя,

  Лиш  на  тобі  тримається  вся  наша  сім'я .

  Боже,  дай  сили  тобі  і  здоров’я .

Щедрою  буде  нехай  твоя доля.

Діти  виконують  пісню  «Мама»

Ведучий

Бабуся…  вона  втілює  в  собі  доброту  і  ласку,  працелюбність  і  мудрість, щедрість  і  відданість. Придивіться,  як  розправляються  плечі  наших  бабусь,  коли   на  подвір’ї  з’являєтеся  ви,  їхні онуки. Бабуся,  як  невтомна  бджілка,  готує  їжу  для  всієї  родини,  шиє,  вишиває,  в’яже  шкарпетки і  випікає  смачні  пиріжки. Та  хіба  перелічиш  усю  її  роботу? А  найвідповідальніша  з  усіх  її  робіт – це  догляд  за  онуками.

Ведуча

Одна  канадська  журналістка,  відвідавши  Україну,  сказала: «Мені  у  вас  найбільше сподобалися  ваші  бабусі. Так,  так ,  саме  бабусі! Як  приємно  спостерігати, коли  вони  тримають  своїх онуків  за  рученятка і  прогулюються  з  ними, як  граються,  розповідають  казки. Ми  своїх  онуків  бачимо  рідше».

Ведучий

Бабуся – це  найближча  для  кожного з  нас  людина. Це  мама  нашої  матусі  чи  татуся.  Вона  заслуговує  на  подвійну шану  та  низький  уклін за  недоспані  ночі,  за  натруджені  руки,  за  смачні  страви.

Ведуча  

Ласкаво  просимо,  дорогі  бабусі,  у  світлицю,

Де  пісня,  казка,  звичаї  живуть,

Де  пахне  рута - м’ята  і  пшениця,

Де  рушники  узорами  цвітуть.

Ведучий

Де  юними  хлюпочуть  голосами

Пісні  і  танці  голосні,

Де  колискові  від  бабусі  й  мами

Принишкли  у  колисочці  на  дні.

Ведуча

  Цілую  бабусині  втомлені  руки

  Що  знали  в  житті  і  любов,  і  розлуки,

  Що  вміють  чудовий  пиріг  випікати

  І  людям  добро  завжди  дарувати.

Ведучий

  Дай,  бабусю,  поцілую

  Сивину  твого  волосся,

  Теплим  диханням  зігрію

  Снігом  вибілені  коси.

  Може  і  на  них  розтане

  Лоскотливий  іній  срібний,

  Мов  химерні  візерунки

  На  замерзлій  з  ночі  шибці.

Ваші  діти  та  онуки співають  для  вас  пісню  «Мамина  сорочка»

Ведуча

  Бабусю  моя  дорогенька,

  Це  свято  даруєм  тобі,

  Яка  ж  бо  ти  ніжна,  рідненька,

  А  очі  такі  голубі!

  Такі  голубі,  ніби  небо,

  Мов  проліска  синього  цвіт.

  Ніколи  їм  плакать  не  треба,

  Хай  радість  несе  їм  привіт.

  Радійте  за  нас,

  Від  вас  ми  навчаємось  жить.

  І  слава  про  вас

  Хай  птахом  по  світу  летить.

 

Ведучий

  Ми  вдячні  за  те,  що  бувало

  Строгіше  дивились  на  нас.

  Та  досить  схилити  голівку –

  Ця  строгість  проходила  враз.

  Це,  мабуть,  тому, що  бабусине  серце

  Від  сонечка  брало  тепло.

  Це,  мабуть,  тому,  що  бабусине слово,

  Як  маківка,  ніжно  цвіло.

Ведуча

  Ми  вдячні  тобі,  що  навчаєш

  Свою  Україну  любить.

  Ми  вдячні  тобі,  що  бажаєш

  Щасливо  і  радісно  жить.

  Отож  пригорнуся  до  тебе,

  Як  серце  моє  стукотить!

  І  хочеться  вирости  швидше,

  Щоб  в  щасті  з  тобою  прожить.

Діти  танцюють  «Вальс»

Ведучий

Мама,  матінка,  матуся, бабуся,  бабуля…ми  пригадуємо  і  пам’ятаємо  ніжні ласкаві  руки, інколи  суворий,  але  справедливий  погляд, безмежну  турботу  й  любов, привітну  й  невимушену  посмішку…

Ведуча

Бабуся,  бабусенька,  бабуня, бабусечка… які  вони  ніжні, красиві, лагідні, пестливі. Бабуся  завжди  знайде  казочку,  яку  розповідає  нам  щовечора  перед  сном. Ці  казки  теплим  вогником нашого  дитинства зігрівають  нас  у  житті.

Ведучий

  Моя  бабуся  люба,

  Вона  найкраща  від  усіх  людей,

  І  хоч  вона  вже  трохи  посивіла,

  Але  так  щиро  любить  нас,  дітей.

Ведуча

  Внуки,  як  дубочки,

  Внучки,  як  смерічки,

  Ще  заждіть,  бабусі,

  Зачекайте  трішки,

  Виростуть  на  поміч

  Онуки – потішки.

Для  всіх,  хто  носить  почесне  ймення – бабуся, даруємо  пісню «Бабуся –пташечка»

Ведучий

Наші  бабусі – невтомні  трудівниці, скарбничі  мудрості  нашого  народу, хранительки  звичаїв  та  обрядів.

Ведуча

  Земля  дочекалась  і  сонця,  і  цвіту,

  Душа,  мов  калина,  росте  і  цвіте  від  тепла.

  Нічого  не  треба, нічого  не  хочу  від  світу,

  Аби  тільки  мама  на  білому  світі  була.

Ведуча

  Своїх  матерів  ви  завжди  пам’ятайте,

  Що  було  погане  в  житті – забувайте.

  Бо  мати – то  наше  життя  на  землі,

  Завжди  пам’ятайте старі  і  малі.

Ведуча

  Батьки  і  діти! Діти  і  батьки!

  Нерозділиме  і  довічне  коло.

  Ми  засіваємо  житейське  поле

  І  не  на  день  майбутній – на  віки!

Ведуча

  Ми  часто  у  житті  звертаємось  до  мами,

  Любові  і  тепла  не  виказать  словами,

  Бо  кожна  мама – роду  берегиня,

  А  тато – це  опора та  сім'ї  надія.

Ведучий

Тато,  татко,  таточко,  татусь… скільки  чудових  слів у  нашій  мові  присвячено  батькові. Батько  в  родині  є прикладом  для  синів.  Він  виховує  їх, його  слово – завжди  закон. Батьківське  слово  неквапливе  і  розважливе.  Воно  завжди  сприймається  всерйоз і  змушує  замислюватися над  кожним  нашим  вчинком, виховує  в  нас  доброту, чесність  і  відповідальність. Кажуть,  що дітей  треба  любити  так,  щоб  вони  цього  не  знали. Саме  така  батьківська  любов.

Ведуча

Недарма  в  народі  кажуть: «Яка  гребля – такий  млин, який  батько -  такий  син», «Не  навчив  батько – не  навчить  і  дядько», «Який  татко, таке  й  дитятко». На  все  життя  запам’ятовуються  мудрі  батькові  слова: «З  ким  поведешся, від  того  й  наберешся», «Хочеш  їсти  калачі – не  сиди  на  печі».

Ведучий

  Батьку  любий,  тату  милий,

  Нинішньої  днини

  Ти  прийшов  до  нас  на  свято

  Нашої родини.

  Ми  тобі  складаєм  нині 

  Щире  побажання.

Ведуча

  Щоб  прожив  ти  многі  літа,

  Не  зазнав  страждання.

  Щоб  ти  вивів  нас  у  люди

  Та  втішався  нами,

  Щоб  гордитись  міг  своїми

  Донями  й  синами.

Ведучий

  Тато  сильний  і  завзятий,

  Він  господар  в  нашій  хаті.

  Все  майструє,  все  ладнає,

  Бо  до  всього  хист  він  має.

Ведуча

  Свого  тата  поважаю –

  Він  же – голова  сім'ї !

  Все  уміє  і  все  знає,

  Допоможе  він  мені.

Ведучий

  Я  навчаюся  у  тата

  Молоток  в  руках  тримати.

  Скоро  буду  майструвати,

  Бо  навчаюся  у  тата.

Ведуча

  Кожен  день  мій  любий  тато

  Має  клопоти  й  турботи.

  Разом  ми  вчимо  уроки.

  Це  для  нього  теж  робота.

Діти  виконують  танок  для  тата.

Ведучий

   Ну  і  що  за  мама,  коли  немає  тата?

  Ну  і  що  за  свято, без    нашого   тата?

  Тато -  голова  сім'ї ,

  Опора  для  мами  і  для  нас  малих.

 

Ведуча

  Мій  тато  розумний,  все  на  світі  знає,

  Бо  книжок  багато  він  завжди  читає.

  Дуже  поважає  мій  татусь  футбол,

 разом  із  гравцями  забиває  гол.

Ведучий

  То  підскоче  в  кріслі,  то  кричить  «Ура!».

  Аж  на  стелі  люстра  дзвінко  дзеленчить.

  Недарма  вважає  вся  наша  сім'я,

  Що  на   тата  зовні  дуже  схожий  я.

Ведуча

  Кажуть,  я  мала  вередувала,

  Плакала  частенько  і  дарма,

  На  руках  у  тата  засинала  я,

  І  татусь  мороку  добру  мав.

Ведучий

  Як  хворів  я,  мама  наді  мною

  Промовляла  тихо «Боже  мій».

  А  татусь  холодною  водою  обтирав  мене,

  Щоб  я  не  був  слабий.

  А  як  свято  радісне  стрічаєм,

  Цілий  день  разом  проведемо.

  Спортом  ми  займаємось,  гуляєм,

  Або  в  гості  до  бабусі  ідемо.

  А  коли  татусь  відпочива,

  Кожен  з  нас  стихає  і  мовчить.

Ведуча

  Нам  він  потім  книжку  прочитає

  Або  грати  в  шахи  нас  навчить.

  Дорогий,  хороший,  рідний  тату,

  Кращого  за  тебе  не  знайти.

  Дорогий,  хороший,  рідний  тату,

  Як  чудово,  що  у  нас  є  ти.

 

Ведучий

  Татку,  татусеньку,  таточку,  тату,

  Найкращого  в  світі  немає  навкруг!

  Татонько,  хочу  тебе  обіймати –

  Ти – мій  порадник,  заступник  і  друг.

  Мій  татусю  рідний, завжди  будь  таким:

  Спритним  і  веселим,  завжди  молодим.

Для  вас,  любі  батьки,  звучить  «Пісня  про  тата».

Ведуча

Дідусь…старійшина,  глава  роду. Посріблені  сивиною  діди здавна  користувалися неперевершеним  авторитетом як  мудреці  й  хранителі багатовікового  людського  досвіду. Ця  пошана  до  людей  похилого  віку  зберігається  в  усі  часи. Слово  дідуся  не  таке  суворе  і  вимогливе,  як  батькове,  та  дідусева  наука  не  забувається  ніколи,  дідусі  вміють  завжди  розрадити, заспокоїти  і  дати  мудру  пораду.

Ведучий

 Люди  старшого  покоління – досвідчені,  мудрі,  добрі. Сьогодні  вони  для  вас,  діти, просто  дідусі  й  бабусі. Але  сядьте  біля  них,  поговоріть  з  ними,  і  вам  відкриються  сторінки  їх  життя,  а  це – історія  кожної  сім'ї , історія  нашого  народу.

Ведуча

  Любий,  добрий  наш  дідусю,

  Ми  твої  внучата,

  Прибігаємо  до  тебе

  Щастя  побажати.

  Хоч  твій  волос  сивиною

  Густо  посріблився,

  Ти  для  нас,  дітей  маленьких,

  Другом  залишився.

Ведучий

  Ти  нас  батькові  й  матусі

  Помагаєш  вчити,

  Як  зростати чесним,  добрим,

  Як  по  правді  жити.

  Ми  твої  слова  розважні

  Пам’ятати  будем

  І  в  житті  твою  науку

  Пронесемо  всюди.

Ведуча

  О  Боже,  Господи  Ісусе,

  На  колінцях  помолюся,

  Всі  гріхи  мені  прости,

  Від  лихого  захисти.

  Шлю  до  тебе  мольби  щирі:

  Дай  нашим  бабусям  й  дідусям

  Щастя  й  сили,

  Щоб  з  нами  довго,  довго  жили.

Учитель

Ви  бачите  на  стінах  плакати -  родовідні  дерева  наших  родин. Крони  цих  дерев буйні  та  розкішні. Але  дерево  нашого  роду  не  буде  квітувати  і  зеленіти, якщо  ми  порубаємо  його  корені,  якщо  втратимо  пам'ять  родоводу. Знати  свій  родовід,  зберігати  про  нього  пам'ять  це  наш  святий  обов’язок  не  лише  перед  минулим,а  й  перед  майбутніми  поколіннями. Бо  доки  існує  життя  на  землі,  доти  роду  людського  немає  переводу.

 

 

Вихователь

  Людське  безсмертя  з  роду  і  до  роду

  Увись  росте з  корінням  родоводу.

  І  тільки  той,  у  кого  серце  чуле,

  Хто  знає,  береже  минуле

  І  вміє  шанувать  сучасне,-

  Лиш  той  майбутнє

  Вивершить  прекрасне!

Ведучий

  Дорогі  тата  й  мами!  Наші  рідні

  Ми  вас  любим  щиро – щиро,

  Вам  бажаєм  щастя  й  миру.

 

  Хочем  бути  на  вас  схожі

  І  як  ви  такі  ж  хороші

  Хай  же  ваше  добре  слово

  Розквітає  веселково.

Ведуча

  Нехай  добро  до  вас  щоднини  прибуває,

  Як  струмінь  чистої  джерельної  води.

  Хай  зло  далекими  стежками  обминає,

  А  радість  поруч  йде  в  житті  завжди.

Ведучий

  Діти  мріють,  ласкою  зігріті,

  Щоб  ніколи  не  було  біди…

  Щоб  були  рідненькі  в  цілім  світі

  Тато  й  мама,  дідусь  і  бабуся

  З  нами  поруч  назавжди.

Ведуча

  Любов – чудове  почуття,  чарівне,

  Без  нього  нам  у  світі  не  прожить.

  Любов  живе  в  серцях і, на  диво – дивне,

  Не  покидає  кожного  на  мить.

  Ми  щиро  любим  тата,  любим  маму,

  Бабусю, тітку,  дядю,  дідуся,

  Сестричку,  брата  любимо  так  само,

  Бо  це  ж  родина в  кожного  уся.

Ведучий

  Бажаєм  вам  сто  років  жити

  Без  горя,  сліз  і  без  журби.

  Хай  з  вами  буде  щастя  і  здоров'я

  На  многії літа  і  назавжди.

  Хай  в  житті  вам  радість  буде,

  Процвітайте,  як  калини  цвіт.

  Дай, Боже,  усім  людям

  Многих,  добрих  і  щасливих  літ!

Учитель

Сьогодні  ми  познайомилися  ближче і  стали  однією  великою  родиною.  Ми  дуже  раді,  що  наше  свято пройшло  в  такій  невимушеній,  теплій  обстановці.

 Нехай  наші  славні  родини  примножуються, розцвітають,  зберігають  свої  традиції та  передають  їх  від  роду  до  роду, від  покоління  до  покоління.

Вихователь

  Не  скупіться  на  теплі  слова,

  Бо  у  світі  так  мало  тепла.

  Лиш  від  рідної  хати

  Та  від  лагідних  рук  мами  й  тата.

  Коли  зміцніють  крила,  щоб  літати,

  Не  забувай  про  маму  й  тата.

Звучить  пісня «А  ми  бажаєм  вам  добра»

 

 

   

 

  

Висновок:

Відчуття тепла, добра і сімейного затишку залишилося у серці після родинного свята «Найрідніші  в  цілім  світі – з  нами  поруч  назавжди», яке нещодавно було проведене у  нашому  4 – Б класі.

Присутнім на святі не довелося сумувати, адже учні старанно готувалися до зустрічі із батьками. Ведучі свята гостинно привітали всіх присутніх хлібом-сіллю.

  Звичайно, таке свято не могло обійтися без пісень та танцю. Зачарувала і схвилювала глядача своєю теплотою, повагою, піднесеністю почуттів Славінська Марія, Матвєєва Вікторія, які виконали ліричні пісні. Запальні  танці у виконанні вихованців хореографічного гуртка додали позитивних емоцій всім присутнім. Родинне свято перепліталося із конкурсами, в яких активну участь брали батьки та діти. В залі панувала атмосфера добра та родинного затишку.

  Складно передати ту позитивну емоційну насиченість, яка панувала під час свята. Позитивні враження, веселий настрій, щирі родинні стосунки – все це залишилося у пам’яті дітей і дорослих як справжнє свято дружньої родини. Свято вдалося. Якщо більше було б у нас таких заходів, і престиж сім’ї був би набагато вищий, і суспільство наше було б кращим — і душі наші світлішими й добрішими були б.                           

 Свято закінчилося дружнім чаюванням та солодким столом.

 

     

Список використаної літератури:

Т. Д. Дем’янюк “Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі”, Науково Методичний Посібник стор.249. “Родинне виховання”; 


О.І. Тимчишин, С.В.Борисюк “Шкільні свята та розваги” Тернопіль 1999р. стор.140, родинне свято “Тепло отчого дому”; 


К.Ю.Богданова, О.Ю.Демченко “Моя родина”, Харків “Ранок” 2004 р. стор. 4-44;


Г.М.Боднарчук, М.М.Тимочкин книга для класного керівника “Виховні години”, “Шануй отця свого і матір свою” Тернопіль 2004р.


Початкова школа № 3 “Свято жінок”.

http://www.perluna-detyam.com.ua

http://youtu.be/4BzHrGfD48U - відео свята