Батьківські збори на тему "Якою ви хочете бачити свою дитину?"

Тема. Якою ви хочете бачити свою дитину?

Мета: виявити коло проблем, які більш за все хвилюють батьків; обговорити більш-менш ефективні форми контакту з дитиною.

Учасники: класний керівник, батьки.

Підготовка: підготувати для батьків таблицю, яку вони будуть заповнювати на зборах.

Методичні поради щодо розкриття теми

1. Слід запропонувати батькам назвати ті труднощі, з якими вони стикаються, записати їх на дошці без якихось коментарів.

Класному керівникові потрібно самому назвати кілька проблем або розповісти про книгу Байярдова «Ваш беспокойный подросток», де змальовуються труднощі, із якими, на щастя, поки ще не стикаються наші діти.

 Якщо спробувати згрупувати ці проблеми, то виявляється, що це коло не таке вже  й велике і в багатьох випадках мова йде про одне й те саме. Спроба перевести труднощі у проблеми, а проблеми у завдання — шлях реального вирішення виниклих питань. Після спільної роботи на дошці з’являється приблизно такий запис:

— школа — навчання (школа — учитель);

— стосунки з батьками;

— стосунки з однолітками;

— особистісні якості дитини;

— здоров’я дитини;

— погана поведінка;

— невиконання домашніх обов’язків.

Батькам пропонується оцінити, наскільки їх хвилюють ті чи інші наведені проблеми. Краще зробити це у вигляді наведеної нижче таблиці.

Ця проблема мене

дуже хвилює                             трохи хвилює                          анітрохи не хвилює

Таким чином кожен із них виявляє круг проблем, які його хвилюють понад усе. Цю таблицю батьки заберуть додому, де доповнять її проблемами, про які не йшлося на зборах.

Після закінчення запропонованої роботи необхідно попросити батьків розповісти про те, якого роду відчуття викликає у них наявність тієї чи іншої проблеми. Більшість дорослих переінакшують завдання. Вони говорять не про свої почуття, а про те, до яких наслідків можуть призвести ті чи інші вчинки дитини. На це протиріччя слід звернути увагу присутніх. Необхідно розповісти, що у кожному вчинку є два короткочасні та довготривалі наслідки. Дитина орієнтується на перші. Дорослий — частіше на другі. Тому розмова між ними відбувається на різних «мовах», і це може стати однією з причин непорозуміння.

Батькам пропонується подумати над питанням: «Якою ви бажаєте бачити свою дитину?». Риси та якості, які при цьому називають батьки, необхідно записати на дошці. Виникає портрет «ідеальної дитини» з багатьма позитивними якостями. Потім запропонуйте батькам подумати, якими повинні бути батько та мати, виховуючи таку дитину. На дошці виникне майже ідеальний портрет батьків. Потім ставиться третє запитання: «Якими засобами можна домогтися такого результату?» Найчастіше пропонуються авторитарні засоби змусити, наполягти на своєму, домогтися тощо. У ході розмови виявляється, що більшість батьків уже намагалися діяти такими методами, і це ні до чого гарного не привело. Після розмови необхідно звернути увагу на портрет «ідеального батька» і запропонувати чесно відповісти на питання: «Чи я — такий?» Це питання чисто риторичне. Дитині теж потрібен батько не ідеальний, а той, що вміє бути самим собою. Що це означає — бути самим собою? Від чого залежить той спосіб поведінки, який обирають батьки для взаємодії з дитиною? Запропонуйте батькам таку ситуацію: їх викликав і несправедливо посварив начальник, вони відстояли величезну чергу до каси у супермаркеті, а пакет молока, який купили, лопнув в автобусі, й молоко витекло на пальто. Вони прийшли додому, а дитина простягнула щоденник з двійкою. Якою буде їхня реакція? А тепер запропонуйте уявити успішний день, який завершується тією ж оцінкою у щоденнику дитини. Вочевидь, реакція буде іншою? Висновок: наша поведінка залежить від внутрішнього стану, від ситуації, від особливостей самої дитини. Батьки прагнуть бачити дитину розумною, порядною людиною, спроможною відповідати за себе і за наслідки своїх вчинків. Вона може навчитися цього, стикаючись із наслідками своїх вчинків і роблячи з цього висновки. А якщо ці наслідки щоразу різні? Батьки вже переконалися, що неможливо і не потрібно завжди намагатися бути «на висоті», отже, їхня реакція на вчинки може бути різною. Але якщо дати зрозуміти, що ми відчуваємо, чим спричинені наші вчинки, дитина зможе навчитися приймати рішення, орієнтуючись на почуття іншого. Багато часто дорікають дитині в егоїзмі, у тому, що вона з ними не рахується, та чи часто вони надають їй можливість пізнати себе, чи орієнтують вони її у своїх почуттях? Для цього треба вміти їх відкривати.

Пам’ятка для батьків

Чи бажаєте ви, щоб ваша дитина ходила до школи із задоволенням?

1. Не кажіть погано про школу та не критикуйте вчителів у присутності дітей.

2. Не поспішайте звинувачувати вчителя у відсутності підходу, не забувайте замислюватися над своєю лінією поведінки.

3. Згадайте, скільки разів ви спостерігали за роботою дитини. Чи були випадки, коли ви помітили неправильні прийоми роботи і показали їй правильні?

4. У випадку конфліктної ситуації намагайтеся усунути її, не обговорюючи всі подробиці з дитиною.

5. Слідкуйте за тим, щоб ваша дитина вчасно лягала спати.

6. Дитина повинна бачити, що ви цікавитесь її завданням, книжками, які вона приносить зі школи.

7. Читайте. Дитина повинна бачити, що ви не лише дивитеся телевізор.

8. Навчайте дитину виражати свої думки письмово.

9. Беріть участь у житті класу та школи.

10. У школі ваша дитина може зіткнутися з дуже критичним ставленням до себе. Допоможіть їй не втратити віру в себе.