Тема: «Роль казки у розвитку дитини»
Мета: розширювати уявлення батьків про роль книги у розвитку дитини;
стимулювати самоосвіті батьків;прищеплювати навички читацької культури;
виховувати бережливе ставлення до книги. Ознайомити батьків, як правильно читати книгу. Підведення батьків до висновку про те, що читання дитячих книг грає величезну роль для їх всебічного розвитку.
Форма проведення: дискусія.
Учасники: вихователі, батьки
План
1.Вступ
Як свідчить практика, сучасна дитина отримує значний обсяг небажаної інформації з телебачення, вулиці, а також із дитячої літератури, а батьки, на жаль, сьогодні приділяють замало уваги сімейному вихованню, мають недостатні знання з теорії та практики дошкільного виховання. Для розв’язання цього питання та проблеми виховання творчої особистості потребуються нестандартні форми педагогічного впливу як на дітей, так і на батьків. Таким засобом є казкотерапія. Для того щоб малечі було цікаво пізнавати навколишній світ з усіма його таємницями і загадками, у цьому проекті використовуються поради відомого педагога В. О. Сухомлинського, а також його цікаві казки та оповідання. Після того, як діти почують казку, їм подобається інсценувати казку, відгадувати загадки, розв’язувати проблемні ситуації, виготовляти власноруч подарунки. Спільне виготовлення батьками та дітьми книжок-малюток, іграшок викликають у малюків радість, щастя, бажання грати з ними. Твори, рекомендації В. Сухомлинського стали дійовими помічниками батькам у розв’язанні багатьох складних питань виховання дітей.
2.Анкетування «Казка в твоєму житті»
Шановні батьки!
Будемо вам удячні за участь в анкетуванні, що відбувається в межах залучення казкотерапії до навчально-виховного процесу в нашому дошкільному закладі.
1. Чи є у вашій бібліотеці казки:
а) українські народні;
б) сучасних авторів?
2. Чи любить ваша дитина слухати казки?
а) Так;
б) ні.
3. Чи відвідуєте ви місцеву бібліотеку:
а) особисто;
б) разом із дитиною?
4. Чи виникало у вас бажання скласти власну казку?
а) Так;
б) ні;
в) це було давно.
5. Чи хотіли б ви, щоб ваша дитина навчилася складати казки?
а) Так;
б) ні.
6. Якщо ваша дитина розповідає цікаву казку, то вона:
а) наслідує голоси героїв твору;
б) повторює міміку дійових осіб;
в) відтворює поведінку героїв за допомогою жестів;
3.Розповідь вихователя за темою зборів.
Багатьох батьків, які обирають чергову книгу казок для свого малюка, цікавлять питання:
* Яким чином підбирати для читання саме ті казки, які відповідали б рівню розвитку дитини?
* Чому, чим молодша дитина, тим більше їй цікаві казки про тварин?
* Коли дитина стає здатною сприймати чарівні казки?
* Чи може чарівна казка налякати малюка і завдати шкоди його психічному розвитку?
* В якій мірі казка може допомогти у вирішенні психологічних проблем дитини?
Для того, щоб відповісти на ці питання, необхідно уявити собі хоч би найпростішу схему розвитку мислення дитини.
До двох років дитина проходить першу стадію інтелектуального розвитку, названу сенсомоторною. Це стадія, на якій дитина опановує своїми сенсорними і моторними діями, пізнаючи навколишній світ через органи почуттів, руху власного тіла і маніпуляції з предметами. На нього впливає тільки те, що він безпосередньо відчуває, бачить, чує.
Для однорічного немовляти найважливіше - доповзти, долізти, дійти до наміченої мети, схопити, спробувати на смак, обмацати, постукати об підлогу, розібрати, зламати і так далі. Таким чином, в цьому віці дитина може "подумати" про те, що знаходиться або нещодавно перебувало у зоні її безпосереднього сприйняття.
Перший рік життя дитини - це період, коли найбільше значення для розвитку її мислення має звернений до неї материнський фольклор: колискові пісні, в яких звучить мотив бажаності дитини, вірші, що закликають до ігор з різними предметами, до руху, розвитку і усвідомлення нею власного тіла, її положення в просторі.
Між роком і двома у дитини розвивається здатність утримувати в пам'яті власні побутові дії з предметами і найпростіші дії казкових персонажів. Дитина може "подумати" про те, що вона відчувала, бачила, робила і запам'ятала.
Це вік, коли дітям дуже подобаються побутові казки про тварин, так як вони близькі дитині емоційно за світовідчуттям: світ дорослих, з його складними законами, правилами та обмеженнями, поки мало доступний для дитячого розуміння. Дитина не любить повчань, а казка не вчить безпосередньо. Казка пропонує дитині образи, за допомогою яких вона засвоює життєво важливу інформацію в умовах безпеки і відсутності тиску з боку дорослих. Діти з задоволенням, слідом за дорослими, наслідують рухам і звукам, що видаються казковими тваринами, їх дій з різними предметами, що допомагає дитині винаходити нові способи взаємовідносин з навколишнім предметним і живим світом.
Між двома і п'ятьма роками по наростаючій починає розвиватися здатність дитини образно представляти в розумі і фантазувати. Інакше кажучи, до двох-трьох років мозок дитини готовий до сприйняття чарівних казок. Дитина може "подумати" про відокремлений від її дій образах. Однак саме це досягнення інтелектуального розвитку дитини може стати причиною виникнення страхів, пов'язаних з персонажами чарівних казок.
Батькам необхідно звертати увагу на улюблених і нелюбимих дитиною персонажів, що допоможе їм вчасно виявити психологічну проблему малюка, якщо вона існує, і вчасно скоригувати його розвиток.
Так як фантазія дитини цього віку поки не має чіткого вектора, і її легко направити як в позитивне, так і в негативне для розвитку дитини русло, важливо почати читання чарівних казок з творів, що мають простий сюжет, коли в результаті послідовно розвиваючих подіях настає щасливий кінець . Сприйняття казки має сприяти підвищенню в дитини впевненості в собі, у своєму майбутньому, а не лякати її.
Краще підбирати казки з відкритим сюжетом, куди батьки та дитина можуть внести власні зміни по ходу дії, що допоможе дитині в образній формі висловити свої потреби.
Таким чином, у віці від двох до п'яти років головне - щоб казка мала сенс для самої дитини, а не сама по собі, тобто вона повинна збагатити її життя, а не налякати малюка і обмежити його розвиток. Крім того, казка може допомогти знайти шляхи вирішення усвідомлюваних і не цілком усвідомлених сімейних проблем.
Між п'ятьма і сімома роками дітям можна читати будь-які казки, сюжет яких заволодіває увагою дитини, збуджує її допитливість, розвиває інтелект, і, головне, допомагає зрозуміти свої бажання та емоції. Тобто, цей твір має зачіпати всі сторони особистості дитини: мислення, уяву, емоції, поведінку. У цьому віці дитина продовжує шукати в казці рішення своїх насущних проблем. Тепер малюк може "подумати" про те, чого немає насправді, несучись у своїх фантазіях в бажану реальність.
Однак у фантазіях дитини можуть у гіпертрофованій формі відбиватися бажання і потреби, які відкрито висловлювати вона боїться. Тому так важливо, щоб в дитячо-батьківських відносинах завжди були присутні чуйність, довіра, доброзичливість, щирість і відкритість. Читаючи або придумуючи казки, батьки разом з дітьми потрапляють в чарівний простір, де їм надається можливість проявити ці почуття і стати ближчими один до одного.
Дорогі матусі і татусі! Розуміти зміст казкових образів так, як це роблять діти, і навчитися складати казки не так уже й складно: треба тільки безстрашно заглянути в чарівне дзеркало старої бабусі-казки і побачити там своє відображення.
4.Вправа «Пригадай казку»
Вихователь. Мабуть, немає людини, яка не любила б казки. Ті з нас, хто не зацікавлений у класичних казках, переглядають сучасні фільми, читають детективи, романи тощо. Але ж це і є сучасні казки. Люди завжди обмінювалися історіями. Зараз я пропоную вам згадати ту казку, що вам дуже подобалася в дитинстві, і по черзі її представити. Чим вона вам подобалась, що в ній ви запам’ятали найкраще?
Гравці пригадують.
Яка в нас вийшла чудова галерея казок!
Які почуття виникли у вас після цього?
5. Поради батькам
Дитина має розташуватися поряд у комфортній атмосфері.
6. Правила поводження з книгою.
1.Беріть книжки чистими руками.
2. Не перегинайте книжки, псується обкладинка та випадають сторінки.
3. Не кладіть у книжку олівці та ручки, від цього вона рветься та брудниться.
4. Не загинайте кути на сторінках книги – вони відриваються та псується книжка. Зроби закладку для книжки.
5. Перегораючи перечитану сторінку, тримай її за верхній край.
6. Читати під час прийому їжі не слід - можна забруднити книжку.
7. Щоб книжка служила вам довго, обгорніть її.
8. Не читайте книжку на сонці.
9. Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книжці.
7.Заключне слово вихователя:
Робота з книгою багата і різноманітна як за формою, так і його змісту. Обов'язок кожного педагога - навчити дітей любити книгу, відчувати потребу в ній, розуміти її. У навчанні, вихованні та розвитку дитини величезну роль відіграє книга. Але книга вчить тільки тоді, коли дитина вміє з нею працювати, вміє читати в істинному розумінні цього слова, тобто розуміє прочитане, від цього багато в чому залежить і його вихованість, і розумовий розвиток. Потрібно пам'ятати, що робота ця дуже важлива і її потрібно проводити систематично. Від того, наскільки дружно ми будемо їй займатися, залежить майбутнє наших дітей: якими вони виростуть дорослими читачами, і якими людьми.