Батьківські збори Тренінг «Проблеми ВІЛ/СНІДу і сімейне виховання» 10-11 клас

Про матеріал

Тренінг дає можливість виявити рівень знань батьків з теми та визначити їхнє ставлення щодо проблеми ВІЛ/СНІДу; створити атмосферу відкритості й довіри між батьками та учителями.

Перегляд файлу

Батьківські збори

           Тренінг  «Проблеми ВІЛ/СНІДу і сімейне виховання»

Мета:виявити рівень знань батьків та визначити їхнє ставлення щодо проблеми ВІЛ/СНІДу; створення атмосфери відкритості й довіри батьками й учителями

                                    Хід зборів:

І. Вступна частина

1. Вправа «Знайомство»

Вчитель. Щоб нам краще познайомитися один з одним кожний повинен дати відповіді на три запитання:

- «Найбільшою цінністю в моєму житті є…».

- «В вільний час я полюбляю займатися…».

- «Моя мрія…».

 Ми, дійсно, з вами такі різні, у нас різні уподобання, різні мрії, та для всіх найціннішим в житті є родина, діти. Наші діти, такі непосидючі, такі талановиті, такі, такі… І всі ми розуміємо, що саме ці хлопчики та дівчатка і є змістом нашого життя.

             Коли народжується син,

                Сягає радість до вершин:

                Радіють мама, тата, дід –

                Це ж розбруньковується рід.

Коли народжується доня,

Маленьке сонечко в долонях,

Несе вона для всіх під стріху

Лад, затишок, любов і втіху.

                 Коли народжуються діти,

                 Чому б нам всім і не радіти!?

                 Надію й сили дай їм Боже,

                 Щоб виросли вони всі гожі!

На шляху до щастя у наших дітей буде багато перешкод і однією з таких є ВІЛ-інфекція. «Обізнаний, значить захищений». А чи ви, батьки, достатньо знаєте про цю проблему, для якої не існує понять багатий-бідний, молодий-старий, чоловік-жінка і т.д. Як жити з такою проблемою, якщо не дай Боже вона з’явиться? Як відноситися до ВІЛ-інфікованої людини? Давайте сьогодні разом дамо відповіді на ці та інші запитання.

2.Вправа «Очікування»

У кожного з вас є зірочка, напишіть на ній ваші очікування від зборів та прикріпіть її  на дошку-небо.

 

ІІ. Основна частина

  1. Міні-лекція класного керівника

Останнім часом проблема поширення ВІЛ-інфекції у світі набула масштабів епідемії, і Україна, на жаль, не є винятком у загальному епідемічному просторі.

Епідемія ВІЛ-СНІДу в Україні досі зберігає найвищі темпи в Європі. Кількість ВІЛ-інфікованих, за даними Міністерства охорони здоров’я, сягає понад 220 тисяч. Однак ООН за своєю методикою нарахувало 375 тисяч громадян України з вірусомімунодефіциту.
         За весь період епідеміологічного спостереження від захворювань, зумовлених СНІДом, в Україні померло понад 25 тисяч людей. Щороку смертність зростає. МОЗ пояснює це тим, що спочатку ВІЛ-СНІД в Україні найбільше поширювався серед людей, які вживали ін’єкційні наркотики. Саме ця група інфікованих дає найвищі показники смертності, й у половині випадків СНІД у них ще й обтяжений туберкульозом.

         Тепер ситуація змінилася й ВІЛ-СНІД в Україні найбільше поширюється статевим шляхом. Причому, через безвідповідальну поведінку одних людей страждають й ті, хто ніколи не вдавався до ризикованих дій, що могли спричинити інфікування.
        Люди з ВІЛ можуть залишатися здоровими й вести звичний спосіб життя, якщо стануть на диспансерний облік й отримуватимуть антиретровірусну терапію.
        Лише половина людей, яким діагностували ВІЛ, звернулися за медичною допомогою. Лише третина від тих, хто потребує лікування, отримують його.
        Лікування ВІЛ-СНІДу надзвичайно дороге. В Україні зареєстрованих хворих лікують за рахунок коштів Глобального фонду протидії ВІЛ-СНІДу та коштів Державного бюджету. Питаннями лікування та протидії епідемії займається Центр контролю соціально небезпечних хвороб Міністерства охорони здоров’я України.

 Утім, досі багато хто вважає, що ця проблема не торкнеться його особисто. А тим часом жодна людина не застрахована від зараження вірусом імунодефіциту людини.

 Викликає занепокоєння той факт, що в Україні стрімко поширюєтьсяВІЛ-інфекція саме серед молоді. Уберегти майбутнє нації від лиха – це обов’язок не лише медиків, а й найближчого оточення дітей та підлітків, школи, родини. Сім’я є основним середовищем, у якому формуються життєві цінності, моральні настанови, світогляд дитини.

 Родини та школа зможуть разом поставити бар’єр на шляху цієї хвороби, сформувавши в дітей моральні цінності власним прикладом. Сприятлива атмосфера в родині, у школі – там, де дитина проводить більшу частину свого часу, - є необхідною умовою для відвертого та довірливого спілкування. Створення такої атмосфери сприятиме тому, що у складних життєвих ситуаціях дитина шукатиме захисту там, де її зрозуміють і допоможуть.  

 Деякі люди вважають, що передчасна та надмірна поінформованість молоді з питань сексуальних стосунків, наркоманії, венеричних захворювань та СНІДу лише провокує інтерес до теми. оскільки деякі молоді люди починають статеве життя дуже рано, то інформація про безпечні та відповідальні статеві стосунки для школярів не є передчасною.

 Підлітки відчувають постійну спокусу до вживання алкоголю, наркотиків і заняттям сексом. Про ці речі вони повинні почути від батьків, а не від своїх приятелів.

Відверто поговоріть зі своєю дитиною про секс, наркотики і ВІЛСНІД. Це може бути дуже важка розмова. Але майте на увазі, що ризик інфікуватися ВІЛ для підлітка цілком реальний; що Ви не можете постійно стежити за тим, що робить Ваша дитина; що саме Ви повинні переконати Вашу дитину приймати вірні рішення.

Почати таку розмову досить складно, тому обміркуйте, що і як Ви хочете сказати Вашій дитині. Зізнайтесь, що почуваєте себе непевно, скажіть щось по типу: "Я не знаю, що і як тобі сказати. Мої батьки ніколи не говорили зі мною про такі речі. Шкода, що вони не робили цього". Можете сказати, що багато ВІЛ-інфікованих заразилися в підлітковому віці. Але пам’ятайте, що головна умова будь-якої розмови – чесність. Знайдіть у собі сили чесно відповісти, що не знаєте або не готові дати відповідь на якесь питання і перенесіть відповідь на інший час.

 Для того, щоб правильно відповісти на виникаючі питання "дорослої дитини", Вам потрібно буде знати деякі терміни і поняття.

 

Антитіла - речовини в організмі людини, що борються зі шкідливими вірусами.

Вакцина - препарат для запобіжних щеплень проти інфекційних хвороб.

Вакцинація - застосування вакцини для попередження хвороб шляхом створення імунітету.

Імунітет - здатність організму протистояти збудникам хвороб.

Імунна система - захисна система організму від бактерій і вірусів.

Клітина - найпростіша одиниця будівлі організму, що складається з ядра, протоплазми й оболонки.

Щеплення - спосіб попередження деяких захворювань.

Пуповина - трубка, що зв'язує зародок людини з тілом матері і слугує каналом для її харчування.

Сім’яна рідина - рідина , яка виділяється з чоловічого статевого органу.

 

  1. Робота в групах

Завдання групам:

1 – шляхи зараження на ВІЛ;

2 – ризик зараження незначний або відсутній;

3 – символічні знаки, пов’язані зі СНІДом.

 

Інформаційна картка для третьої групи

«Червона стрічка» — знак, створений художником Франком Муром у квітні 1991 року як символ пам'яті про мільйони людей, чиє життя забрала смертельна хвороба; це — символ протесту проти диск­римінації ВІЛ-позитивних людей, символ сподівання та підтримки наукових розробок, спрямованих на пошуки нових ліків ВІЛ-інфікованим людям. 
          Іншим символічним свідченням любові та пам'яті про тих, чиє життя забрала хвороба, став квілт — ков­дра, зшита з кольорових клаптиків тканини. 
         За давніми традиціями, в Англії ковдру з клаптиків тканини шили всією родиною, в атмосфері добро­зичливості та взаєморозуміння. 
         Сьогодні квілт — це клаптикова ковдра, що об'єднує в собі десятки тисяч окремих полотен, пошитих на пам'ять про померлих від СНІДу їх­німи близькими та рідними. 
         Перший квілт було пошито 1987 року. Клів Джоне із Сан-Франциско на пам'ять про померлого від СНІДу друга виготовив клаптиковеполотно, виразивши цим не лише гіркоту втрати, а й протест проти бездіяль­ності американського уряду щодо епідемії СНІДу. 

 Презентації роботи груп.

Вчитель. Вам вважається, що ви знаєте все про ВІЛ та СНІД. Давайте порівняємо свої виступи з матеріалами відео.

 Информационный ролик о ВИЧ для подростков.flv

 

  1. Вправа «Перевір свої знання»

          Учасники підносять таблички з написами «Так» чи «Ні». 
1.  Чи правда, що ВІЛ живе на предметах, у кімнаті, вулиці й можна заразитися через гроші, книжки? 
Відповідь: ні. 
2.    Чи правда, що не можна за­разитися на ВІЛ у громадському транспорті, під час обміну одя­гом? 
Відповідь: ні. 
3. Чи правда, що ВІЛ живе тіль­ки в рідинах усередині людського
тіла? 
Відповідь: так. 
4. Чи правда, що ВІЛ уражає тільки дорослих? 
Відповідь: ні. 
5. Чи правда, що небезпека за­раження існує тільки для гомосек­суалістів, наркоманів, працівників секс-бізнесу? 
Відповідь: ні, 
6. Чи правда, що, коли доторк­нутися до поту або сліз хворого на
СНІД, то заразитися вірусом не можна? І через поцілунок також? 
Відповідь: так. 
7. Чи правда, що ВІЛ можуть передавати укуси комарів? 
Відповідь: ні.
8. Чи правда, що людина, яка має гарний вигляд і почувається здоровою, не може бути інфікова­ною ВІЛ?
Відповідь: ні. 
9. Чи правда, що є ймовірність передачі ВІЛ під час спільного користування зубними щітками, електробритвами, манікюрними наборами?
Відповідь: так. 
10. Чи правда, що можна інфі­куватись ВІЛ під час бійки? 
Відповідь: так. 
 

  1. Робота в групах «Розмова батьків з дитиною про ВІЛ, шляхи зараження, проблеми ранніх статевих стосунків».

Вступне слово вчителя. Багато хто переконаний, що в підлітковому віці батьки вже не мають впливу на дитину - набагато важливішою є школа та однолітки. Насправді, це зовсім не так: навіть за самих активних підліткових бунтів батьки відіграють визначальну роль у подальшій поведінці дитини. Це підтверджують дані численних досліджень.

          Класичне дослідження, проведене в Пуерто-Ріко, показало зв´язок між ризиком передачі ВІЛ серед дітей 14-17 років і тим, як ці діти спілкувалися зі своїми матерями. З´ясувалося, що в сім´ях, де матері відкрито говорили з дітьми про секс, ризиковану поведінку, діти заражалися набагато рідше. Найважливішим виявився момент початку таких розмов: вони мають відбутися до першого сексуального досвіду підлітка.

          Всупереч стереотипам, розмови батьків з дітьми щодо профілактики ВІЛ надзвичайно ефективні. Дані опитувань свідчать про те, що більшість дітей хотіли б поговорити з батьками про ВІЛ, але не вірять в те, що можуть це зробити. Так що ініціатива розмови залишається батькам.

Психологи рекомендують притримуватися кількох основних правил підчас розмов про сексуальність, вживання наркотиків та ВІЛ.
                                       Абетка для батьків

1. Однієї розмови недостатньо. З часом дитина забуде або почне плутати отриману інформацію. Потрібно повернутися до теми знову і знову, щоб зрозуміти, що пам´ятає дитина (якщо ще пам´ятає).

2. Послухайте, що говорить дитина. Багаторічний досвід розгніваних вчителів доводить: діти не сприймають нотації і лекції. Спробуйте прислухатися до дитини - тобто, зробити те, на що вам, можливо, давно вже не вистачало часу. Важливо проявляти терпіння, вислухати думку дитини. Наприклад, якщо дитина ставить вам питання про секс або назву наркотику, то краще в першу чергу запитати, що вона сама думає про це. Це допоможе вам оцінити рівень обізнаності і підібрати оптимальну відповідь.

3. Укріплюйте самооцінку дитини. Дослідження показують, що низька самооцінка - один з головних факторів ризику по відношенню до ВІЛ. Неважливо, який рівень знань у дитини, відсутність поваги до себе призведе до того, що юнак не посміє відмовитися спробувати наркотик в компанії, а дівчина погодиться на секс без презерватива, аби не втратити хлопця. Тому намагайтеся частіше хвалити дитину; ставте перед нею легкі завдання; проводьте як можна більше часу віч-на-віч з нею. Все це має не менший захисний ефект, ніж найдостовірніша інформація.

4. Навчить дитину говорити «ні». Програйте з дитиною ситуації, коли вона повинна відмовити в чомусь друзям. Наприклад, з молодшим школярем можна уявити ситуацію, коли приятель запропонує спробувати алкоголь. Дітям важливо розвинути навички, які дозволять їм не піддаватися тиску в питаннях сексу та наркотиків. Не менш важливо обговорювати з дитиною, чим справжні друзі відрізняються від несправжніх, і що добрий друг не буде вмовляти зробити щось небезпечне.

5. Ясно говоріть, що ви думаєте про наркотики. Багато батьків вважають своє негативне ставлення до наркотиків самим собою зрозумілим. Однак, згідно з даними досліджень, ризик прийому наркотиків дитиною зменшується, якщо в родині відкрито обговорюють цю позицію. Важливо повторювати, що ви не схвалюєте ніяких наркотиків, що ви не допустите їх у своїй родині, і що у вашій родині дітям не дозволяють пити алкоголь. Не треба описувати вживання наркотичних речовин, досить сказати, що ці речовини можуть завдати непоправної шкоди здоров´ю і навіть вбити, і що ви дуже боїтеся, що з дитиною може статися щось подібне. Розкажіть про справжній вплив наркотиків на організм, про те, як саме наркотики вбивають. Знання - це знаряддя, яким ваша дитина аргументуватиме одноліткам (і собі), чому вона незгодна приймати наркотики.

6. Обговорюйте з дитиною свої моральні цінності. Дуже важливо, щоб діти навчилися розуміти власне тіло і фізіологічну сторону сексуальності. Однак не менш важливе ваше особисте ставлення до сексу. Звичайно, немає жодних гарантій того, що діти погодяться з вашою сексуальною мораллю. Але мета в іншому: щоб дитина зрозуміла, що такі цінності у вас є, і усвідомила, що вона сама відчуває з цього приводу.

7. Не уникайте розмов з дітьми протилежної статі. Деякі батьки не хочуть говорити про секс з дітьми протилежної статі. Ці побоювання зрозумілі. І все ж не уникайте таких тем: думка представника іншої статі допоможе дитині краще розібратися в стосунках. Адже в майбутньому їй (або йому) треба буде розмовляти на такі теми зі своїм партнером.

 

  1. Вправа «Жити поруч»

          Вчитель. Як би ви поводилися, коли б дізналися, що близька людина уражена ВІЛ? Ваші діти навчаються разом з ВІЛ-нфікованою дитиною?

 Ці запитання постають нині перед багатьма людьми.

 Давайте обговоримо  ситуацію.

 Ситуація 1. Олег після школи працює, він продає газети. Йому стало відомо, що Микола, що працює поруч, хворіє на СНІД. Мати Олега, дізнавшися про це, вимагає щоб він покинув роботу.

 Вчитель. ВІЛ-інфікована людина розуміє, що вона може заразити рідних, друзів, знайомих. Але ВІЛ-інфікований чи хворий на СНІД – це насамперед людина, наділена такими самими почуттями, бажаннями, надіями, як і здорові люди. Тому основна допомога їй полягає у психологічній підтримці. Люди, які живуть з ВІЛ, мають гостру потребу у спілкуванні і підтримці навколишніх.

 Пропоную подивитися притчу.

Два волка Мудрая притча.flv

Вчитель. Давайте разом будемо виховувати  у наших дітей милосердя, доброту, співчуття. Саме родина є основною ланкою у профілактиці ВІЛ. Життєві безлади ускладнюють взаємини між членами родини і в такі періоди підлітки віддаляються од батьків. Вони намагаються знайти відповіді на свої запитання і, не одержавши їх у родині, ідуть на вулиці. Батьки побоюються, що розмови на «заборонені» теми можуть зруйнувати прийняті в родині норми моралі й підштовхнути підлітка до небажаної поведінки. А повинно бути так, щоб молоді люди знали, як можна вберегтися від зараження ВІЛ. Хоч і важко допомагати дітям дорослішати, говорити з ними про наркоманію, секс і ВІЛ/СНІД, але це необхідно робити заради їхнього добробуту і здорового щасливого життя.

 

ІІІ. Підсумки

Вчитель. В давнину люди вважали, що зірки на небі це душі померлих людей. Якщо це було б так, то багато зірок символізувало душі померлих від СПІДу. Якщо ваші очікування справдилися, то нехай ваші зірки залишаються на нашому імпровізованому небі. Якщо ви для себе відкрили щось нове, то можете повідомити нас про це та добавити ще зірок. 

 Вправа «Усмішка»

Учитель.  Давайте подаруємо один одному усмішку, а в кінці подякуємо аплодисментами за співпрацю.

« Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

(Чи перший біль, чи то останній –

Коли б то знати наперед!)

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке, короткі в нас слова черстві,

 Кажімо більше ніжних слів…

                                                         (Г.Вовк)

Будьте здорові та щасливі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Література

Батьківські збори

           Тренінг  «Проблеми ВІЛ/СНІДу і сімейне виховання»

Мета:виявити рівень знань батьків та визначити їхнє ставлення щодо проблеми ВІЛ/СНІДу; створення атмосфери відкритості й довіри батьками й учителями

                                    Хід зборів:

І. Вступна частина

1. Вправа «Знайомство»

Вчитель. Щоб нам краще познайомитися один з одним кожний повинен дати відповіді на три запитання:

- «Найбільшою цінністю в моєму житті є…».

- «В вільний час я полюбляю займатися…».

- «Моя мрія…».

 Ми, дійсно, з вами такі різні, у нас різні уподобання, різні мрії, та для всіх найціннішим в житті є родина, діти. Наші діти, такі непосидючі, такі талановиті, такі, такі… І всі ми розуміємо, що саме ці хлопчики та дівчатка і є змістом нашого життя.

             Коли народжується син,

                Сягає радість до вершин:

                Радіють мама, тата, дід –

                Це ж розбруньковується рід.

Коли народжується доня,

Маленьке сонечко в долонях,

Несе вона для всіх під стріху

Лад, затишок, любов і втіху.

                 Коли народжуються діти,

                 Чому б нам всім і не радіти!?

                 Надію й сили дай їм Боже,

                 Щоб виросли вони всі гожі!

На шляху до щастя у наших дітей буде багато перешкод і однією з таких є ВІЛ-інфекція. «Обізнаний, значить захищений». А чи ви, батьки, достатньо знаєте про цю проблему, для якої не існує понять багатий-бідний, молодий-старий, чоловік-жінка і т.д. Як жити з такою проблемою, якщо не дай Боже вона з’явиться? Як відноситися до ВІЛ-інфікованої людини? Давайте сьогодні разом дамо відповіді на ці та інші запитання.

2.Вправа «Очікування»

У кожного з вас є зірочка, напишіть на ній ваші очікування від зборів та прикріпіть її  на дошку-небо.

 

ІІ. Основна частина

  1. Міні-лекція класного керівника

Останнім часом проблема поширення ВІЛ-інфекції у світі набула масштабів епідемії, і Україна, на жаль, не є винятком у загальному епідемічному просторі.

Епідемія ВІЛ-СНІДу в Україні досі зберігає найвищі темпи в Європі. Кількість ВІЛ-інфікованих, за даними Міністерства охорони здоров’я, сягає понад 220 тисяч. Однак ООН за своєю методикою нарахувало 375 тисяч громадян України з вірусомімунодефіциту.
         За весь період епідеміологічного спостереження від захворювань, зумовлених СНІДом, в Україні померло понад 25 тисяч людей. Щороку смертність зростає. МОЗ пояснює це тим, що спочатку ВІЛ-СНІД в Україні найбільше поширювався серед людей, які вживали ін’єкційні наркотики. Саме ця група інфікованих дає найвищі показники смертності, й у половині випадків СНІД у них ще й обтяжений туберкульозом.

         Тепер ситуація змінилася й ВІЛ-СНІД в Україні найбільше поширюється статевим шляхом. Причому, через безвідповідальну поведінку одних людей страждають й ті, хто ніколи не вдавався до ризикованих дій, що могли спричинити інфікування.
        Люди з ВІЛ можуть залишатися здоровими й вести звичний спосіб життя, якщо стануть на диспансерний облік й отримуватимуть антиретровірусну терапію.
        Лише половина людей, яким діагностували ВІЛ, звернулися за медичною допомогою. Лише третина від тих, хто потребує лікування, отримують його.
        Лікування ВІЛ-СНІДу надзвичайно дороге. В Україні зареєстрованих хворих лікують за рахунок коштів Глобального фонду протидії ВІЛ-СНІДу та коштів Державного бюджету. Питаннями лікування та протидії епідемії займається Центр контролю соціально небезпечних хвороб Міністерства охорони здоров’я України.

 Утім, досі багато хто вважає, що ця проблема не торкнеться його особисто. А тим часом жодна людина не застрахована від зараження вірусом імунодефіциту людини.

 Викликає занепокоєння той факт, що в Україні стрімко поширюєтьсяВІЛ-інфекція саме серед молоді. Уберегти майбутнє нації від лиха – це обов’язок не лише медиків, а й найближчого оточення дітей та підлітків, школи, родини. Сім’я є основним середовищем, у якому формуються життєві цінності, моральні настанови, світогляд дитини.

 Родини та школа зможуть разом поставити бар’єр на шляху цієї хвороби, сформувавши в дітей моральні цінності власним прикладом. Сприятлива атмосфера в родині, у школі – там, де дитина проводить більшу частину свого часу, - є необхідною умовою для відвертого та довірливого спілкування. Створення такої атмосфери сприятиме тому, що у складних життєвих ситуаціях дитина шукатиме захисту там, де її зрозуміють і допоможуть.  

 Деякі люди вважають, що передчасна та надмірна поінформованість молоді з питань сексуальних стосунків, наркоманії, венеричних захворювань та СНІДу лише провокує інтерес до теми. оскільки деякі молоді люди починають статеве життя дуже рано, то інформація про безпечні та відповідальні статеві стосунки для школярів не є передчасною.

 Підлітки відчувають постійну спокусу до вживання алкоголю, наркотиків і заняттям сексом. Про ці речі вони повинні почути від батьків, а не від своїх приятелів.

Відверто поговоріть зі своєю дитиною про секс, наркотики і ВІЛСНІД. Це може бути дуже важка розмова. Але майте на увазі, що ризик інфікуватися ВІЛ для підлітка цілком реальний; що Ви не можете постійно стежити за тим, що робить Ваша дитина; що саме Ви повинні переконати Вашу дитину приймати вірні рішення.

Почати таку розмову досить складно, тому обміркуйте, що і як Ви хочете сказати Вашій дитині. Зізнайтесь, що почуваєте себе непевно, скажіть щось по типу: "Я не знаю, що і як тобі сказати. Мої батьки ніколи не говорили зі мною про такі речі. Шкода, що вони не робили цього". Можете сказати, що багато ВІЛ-інфікованих заразилися в підлітковому віці. Але пам’ятайте, що головна умова будь-якої розмови – чесність. Знайдіть у собі сили чесно відповісти, що не знаєте або не готові дати відповідь на якесь питання і перенесіть відповідь на інший час.

 Для того, щоб правильно відповісти на виникаючі питання "дорослої дитини", Вам потрібно буде знати деякі терміни і поняття.

 

Антитіла - речовини в організмі людини, що борються зі шкідливими вірусами.

Вакцина - препарат для запобіжних щеплень проти інфекційних хвороб.

Вакцинація - застосування вакцини для попередження хвороб шляхом створення імунітету.

Імунітет - здатність організму протистояти збудникам хвороб.

Імунна система - захисна система організму від бактерій і вірусів.

Клітина - найпростіша одиниця будівлі організму, що складається з ядра, протоплазми й оболонки.

Щеплення - спосіб попередження деяких захворювань.

Пуповина - трубка, що зв'язує зародок людини з тілом матері і слугує каналом для її харчування.

Сім’яна рідина - рідина , яка виділяється з чоловічого статевого органу.

 

  1. Робота в групах

Завдання групам:

1 – шляхи зараження на ВІЛ;

2 – ризик зараження незначний або відсутній;

3 – символічні знаки, пов’язані зі СНІДом.

 

Інформаційна картка для третьої групи

«Червона стрічка» — знак, створений художником Франком Муром у квітні 1991 року як символ пам'яті про мільйони людей, чиє життя забрала смертельна хвороба; це — символ протесту проти диск­римінації ВІЛ-позитивних людей, символ сподівання та підтримки наукових розробок, спрямованих на пошуки нових ліків ВІЛ-інфікованим людям. 
          Іншим символічним свідченням любові та пам'яті про тих, чиє життя забрала хвороба, став квілт — ков­дра, зшита з кольорових клаптиків тканини. 
         За давніми традиціями, в Англії ковдру з клаптиків тканини шили всією родиною, в атмосфері добро­зичливості та взаєморозуміння. 
         Сьогодні квілт — це клаптикова ковдра, що об'єднує в собі десятки тисяч окремих полотен, пошитих на пам'ять про померлих від СНІДу їх­німи близькими та рідними. 
         Перший квілт було пошито 1987 року. Клів Джоне із Сан-Франциско на пам'ять про померлого від СНІДу друга виготовив клаптиковеполотно, виразивши цим не лише гіркоту втрати, а й протест проти бездіяль­ності американського уряду щодо епідемії СНІДу. 

 Презентації роботи груп.

Вчитель. Вам вважається, що ви знаєте все про ВІЛ та СНІД. Давайте порівняємо свої виступи з матеріалами відео.

 Информационный ролик о ВИЧ для подростков.flv

 

  1. Вправа «Перевір свої знання»

          Учасники підносять таблички з написами «Так» чи «Ні». 
1.  Чи правда, що ВІЛ живе на предметах, у кімнаті, вулиці й можна заразитися через гроші, книжки? 
Відповідь: ні. 
2.    Чи правда, що не можна за­разитися на ВІЛ у громадському транспорті, під час обміну одя­гом? 
Відповідь: ні. 
3. Чи правда, що ВІЛ живе тіль­ки в рідинах усередині людського
тіла? 
Відповідь: так. 
4. Чи правда, що ВІЛ уражає тільки дорослих? 
Відповідь: ні. 
5. Чи правда, що небезпека за­раження існує тільки для гомосек­суалістів, наркоманів, працівників секс-бізнесу? 
Відповідь: ні, 
6. Чи правда, що, коли доторк­нутися до поту або сліз хворого на
СНІД, то заразитися вірусом не можна? І через поцілунок також? 
Відповідь: так. 
7. Чи правда, що ВІЛ можуть передавати укуси комарів? 
Відповідь: ні.
8. Чи правда, що людина, яка має гарний вигляд і почувається здоровою, не може бути інфікова­ною ВІЛ?
Відповідь: ні. 
9. Чи правда, що є ймовірність передачі ВІЛ під час спільного користування зубними щітками, електробритвами, манікюрними наборами?
Відповідь: так. 
10. Чи правда, що можна інфі­куватись ВІЛ під час бійки? 
Відповідь: так. 
 

  1. Робота в групах «Розмова батьків з дитиною про ВІЛ, шляхи зараження, проблеми ранніх статевих стосунків».

Вступне слово вчителя. Багато хто переконаний, що в підлітковому віці батьки вже не мають впливу на дитину - набагато важливішою є школа та однолітки. Насправді, це зовсім не так: навіть за самих активних підліткових бунтів батьки відіграють визначальну роль у подальшій поведінці дитини. Це підтверджують дані численних досліджень.

          Класичне дослідження, проведене в Пуерто-Ріко, показало зв´язок між ризиком передачі ВІЛ серед дітей 14-17 років і тим, як ці діти спілкувалися зі своїми матерями. З´ясувалося, що в сім´ях, де матері відкрито говорили з дітьми про секс, ризиковану поведінку, діти заражалися набагато рідше. Найважливішим виявився момент початку таких розмов: вони мають відбутися до першого сексуального досвіду підлітка.

          Всупереч стереотипам, розмови батьків з дітьми щодо профілактики ВІЛ надзвичайно ефективні. Дані опитувань свідчать про те, що більшість дітей хотіли б поговорити з батьками про ВІЛ, але не вірять в те, що можуть це зробити. Так що ініціатива розмови залишається батькам.

Психологи рекомендують притримуватися кількох основних правил підчас розмов про сексуальність, вживання наркотиків та ВІЛ.
                                       Абетка для батьків

1. Однієї розмови недостатньо. З часом дитина забуде або почне плутати отриману інформацію. Потрібно повернутися до теми знову і знову, щоб зрозуміти, що пам´ятає дитина (якщо ще пам´ятає).

2. Послухайте, що говорить дитина. Багаторічний досвід розгніваних вчителів доводить: діти не сприймають нотації і лекції. Спробуйте прислухатися до дитини - тобто, зробити те, на що вам, можливо, давно вже не вистачало часу. Важливо проявляти терпіння, вислухати думку дитини. Наприклад, якщо дитина ставить вам питання про секс або назву наркотику, то краще в першу чергу запитати, що вона сама думає про це. Це допоможе вам оцінити рівень обізнаності і підібрати оптимальну відповідь.

3. Укріплюйте самооцінку дитини. Дослідження показують, що низька самооцінка - один з головних факторів ризику по відношенню до ВІЛ. Неважливо, який рівень знань у дитини, відсутність поваги до себе призведе до того, що юнак не посміє відмовитися спробувати наркотик в компанії, а дівчина погодиться на секс без презерватива, аби не втратити хлопця. Тому намагайтеся частіше хвалити дитину; ставте перед нею легкі завдання; проводьте як можна більше часу віч-на-віч з нею. Все це має не менший захисний ефект, ніж найдостовірніша інформація.

4. Навчить дитину говорити «ні». Програйте з дитиною ситуації, коли вона повинна відмовити в чомусь друзям. Наприклад, з молодшим школярем можна уявити ситуацію, коли приятель запропонує спробувати алкоголь. Дітям важливо розвинути навички, які дозволять їм не піддаватися тиску в питаннях сексу та наркотиків. Не менш важливо обговорювати з дитиною, чим справжні друзі відрізняються від несправжніх, і що добрий друг не буде вмовляти зробити щось небезпечне.

5. Ясно говоріть, що ви думаєте про наркотики. Багато батьків вважають своє негативне ставлення до наркотиків самим собою зрозумілим. Однак, згідно з даними досліджень, ризик прийому наркотиків дитиною зменшується, якщо в родині відкрито обговорюють цю позицію. Важливо повторювати, що ви не схвалюєте ніяких наркотиків, що ви не допустите їх у своїй родині, і що у вашій родині дітям не дозволяють пити алкоголь. Не треба описувати вживання наркотичних речовин, досить сказати, що ці речовини можуть завдати непоправної шкоди здоров´ю і навіть вбити, і що ви дуже боїтеся, що з дитиною може статися щось подібне. Розкажіть про справжній вплив наркотиків на організм, про те, як саме наркотики вбивають. Знання - це знаряддя, яким ваша дитина аргументуватиме одноліткам (і собі), чому вона незгодна приймати наркотики.

6. Обговорюйте з дитиною свої моральні цінності. Дуже важливо, щоб діти навчилися розуміти власне тіло і фізіологічну сторону сексуальності. Однак не менш важливе ваше особисте ставлення до сексу. Звичайно, немає жодних гарантій того, що діти погодяться з вашою сексуальною мораллю. Але мета в іншому: щоб дитина зрозуміла, що такі цінності у вас є, і усвідомила, що вона сама відчуває з цього приводу.

7. Не уникайте розмов з дітьми протилежної статі. Деякі батьки не хочуть говорити про секс з дітьми протилежної статі. Ці побоювання зрозумілі. І все ж не уникайте таких тем: думка представника іншої статі допоможе дитині краще розібратися в стосунках. Адже в майбутньому їй (або йому) треба буде розмовляти на такі теми зі своїм партнером.

 

  1. Вправа «Жити поруч»

          Вчитель. Як би ви поводилися, коли б дізналися, що близька людина уражена ВІЛ? Ваші діти навчаються разом з ВІЛ-нфікованою дитиною?

 Ці запитання постають нині перед багатьма людьми.

 Давайте обговоримо  ситуацію.

 Ситуація 1. Олег після школи працює, він продає газети. Йому стало відомо, що Микола, що працює поруч, хворіє на СНІД. Мати Олега, дізнавшися про це, вимагає щоб він покинув роботу.

 Вчитель. ВІЛ-інфікована людина розуміє, що вона може заразити рідних, друзів, знайомих. Але ВІЛ-інфікований чи хворий на СНІД – це насамперед людина, наділена такими самими почуттями, бажаннями, надіями, як і здорові люди. Тому основна допомога їй полягає у психологічній підтримці. Люди, які живуть з ВІЛ, мають гостру потребу у спілкуванні і підтримці навколишніх.

 Пропоную подивитися притчу.

Два волка Мудрая притча.flv

Вчитель. Давайте разом будемо виховувати  у наших дітей милосердя, доброту, співчуття. Саме родина є основною ланкою у профілактиці ВІЛ. Життєві безлади ускладнюють взаємини між членами родини і в такі періоди підлітки віддаляються од батьків. Вони намагаються знайти відповіді на свої запитання і, не одержавши їх у родині, ідуть на вулиці. Батьки побоюються, що розмови на «заборонені» теми можуть зруйнувати прийняті в родині норми моралі й підштовхнути підлітка до небажаної поведінки. А повинно бути так, щоб молоді люди знали, як можна вберегтися від зараження ВІЛ. Хоч і важко допомагати дітям дорослішати, говорити з ними про наркоманію, секс і ВІЛ/СНІД, але це необхідно робити заради їхнього добробуту і здорового щасливого життя.

 

ІІІ. Підсумки

Вчитель. В давнину люди вважали, що зірки на небі це душі померлих людей. Якщо це було б так, то багато зірок символізувало душі померлих від СПІДу. Якщо ваші очікування справдилися, то нехай ваші зірки залишаються на нашому імпровізованому небі. Якщо ви для себе відкрили щось нове, то можете повідомити нас про це та добавити ще зірок. 

 Вправа «Усмішка»

Учитель.  Давайте подаруємо один одному усмішку, а в кінці подякуємо аплодисментами за співпрацю.

« Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

(Чи перший біль, чи то останній –

Коли б то знати наперед!)

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке, короткі в нас слова черстві,

 Кажімо більше ніжних слів…

                                                         (Г.Вовк)

Будьте здорові та щасливі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
8 січня
Переглядів
206
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку