Як перевірити готовність дитини до школи: практичні поради психолога
У професійному середовищі постійно точаться дискусії щодо готовності дитини до школи.
Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають вирішують, що чим раніше дитина піде до школи, тим ліпше. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту в віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.
Однак існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.
Що насправді необхідно дитині для початку навчання, а що не таке важливе? Розглянемо складники шкільної готовності:
Інтелектуальна готовність |
Фізіологічна готовність мозку до навчання |
Вольова готовність |
Здатність робити щось всупереч складнощам |
Соціальна готовність |
Навички спілкування з іншими |
Мотиваційна готовність |
«Навіщо мені школа?» |
Фізичне дозрівання |
Готовність тіла до навчання |
Чинники інтелектуальної готовності дитини до школи
Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини:
Але насправді для навчання важливо дещо інше – дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.
Навичка ще може бути несформована, проте все готово до формування. Іншими словами, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, числовий ряд, співвідносити за кількістю, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.
Ми дивимось на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло; на розвиток її пам’яті, уваги, уяви.
Що можуть зробити батьки для сприяння формуванню інтелектуальної готовності дитини:
Інтелектуальна готовність передбачає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань; важливе значення
Якщо ж пізнавальний інтерес збережено, то вольових зусиль для навчання дитині знадобиться набагато менше. Вольова готовність до школи – це здатність дитини «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку.
Якщо вольова сфера недостатньо сформована, то починати процес навчання неймовірно важко для всіх.
Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:
Чинники мотиваційної готовності дитини до школи
Мотиваційна готовність також дуже важлива, хоча часто здається другорядним чинником. Але уявіть собі, як навчати дитину, яка абсолютно цього не хоче?! Або, не маючи уявлення про реальну школу, дитина думає, що це щось на кшталт розважального центру. Тоді вона буде неабияк розчарована.
На співбесіді діти часто кажуть, що хочуть до школи, щоб учитися. Зазвичай, вони просто повторюють слова дорослих. Нормально, якщо перший час дитина йде до школи за приємними емоціями, спілкуванням, а саме пізнавальний інтерес проявляється у неї згодом у разі правильно організованого процесу навчання.
Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:
Чинники соціальної готовності дитини до школи
Соціальна готовність означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми адекватно ситуації. Тобто, з однолітками спілкування виглядатиме інакше, ніж із малознайомим дорослим.
Якщо дитина відвідувала дитячий садок хоча б упродовж року (а дитина, яка часто хворіє – упродовж двох років), то ймовірніше, соціальна готовність буде сформована. Якщо ж ні, то:
Чинники фізичної готовності до школи
І, нарешті, про фізичну готовність до школи. Парадоксально, скільки малечі не готові до школи саме фізично, тоді як навчання із 6 років запроваджувалося спочатку саме через акселерацію (пришвидшене дозрівання) дітей.
Фізична готовність передбачає відповідність віку росту, ваги, об’єму грудей, тонусу м’язів, пропорцій тіла, стану шкіри; стан зорового та слухового аналізаторів; загальний стан здоров’я; стан ЦНС; тонка моторика як готовність руки до точних та дрібних рухів.
При оцінюванні фізичної готовності ми, передусім, дивимося на сформованість скелету. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.
Ці зміни сигналізують, що внутрішні органи сформовані й організм дитини готовий пустити енергію в мозок і витримати навчальні навантаження.
В дошкільному віці (зазвичай в 5-6 років) у дітей відбувається «напівзростовий стрибок у зрості», який полягає у суттєвому подовженні рук і ніг.
Для того, щоб дізнатися пройшов цей скачок зросту чи ні, потрібно попросити дитину доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Дитина 4-5 років не може цього зробити – руки ще занадто короткі.
Результат Філіппінського тесту достатньо точно характеризує біологічний вік дитини. Він відображає ступінь розвитку скелету, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Загалом таким способом перевіряється ступінь морфофункціональної зрілості організму. В першу чергу це пов’язано з рівнем дозрівання нервової системи і здатністю головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Недарма Філіппінський тест нерідко розглядають як один з головних критеріїв «шкільної зрілості».
Фізіологами встановлено, що, якщо дитина починає відвідувати школу до того, як у неї відбувся напівзростовий стрибок, це різко негативно позначається на її здоров’ї, в першу чергу – психічному, і вкрай рідко приносить успіх у навчанні.
Що можуть зробити батьки:
Дитина готова до школи, якщо: