Батьківський всеобуч "Медіаграмотність як потреба сьогодення"

Кравченко Юлія Станіславівна, практичний психолог, соціальний педагог Кременчуцької загальноосвітньої школи №23

МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ПОТРЕБА СЬОГОДЕННЯ

Цільова група: батьки

Батьківський всеобуч

Мета: сприяти формуванню у батьків поняття про принципи безпечної поведінки в мережі Інтернет, сприяти обізнаності про небезпеки, які існують в Інтернеті та про шляхи їх подолання.

Психолог: Прогрес – явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій. Вони широко застосовують мобільну телефонію, включаючи пересилки ММS і SМS. На Інтернет-сторінках можна відшукати біографію письменників, композиторів, спортсменів

Можна цікаво підготувати класні, шкільні та позакласні заходи, використовуючи інформацію з Інтернету. Старшокласники можуть самостійно підготуватись до іспитів. Інтернет – це можливість брати активну участь в онлайн-конкурсах, олімпіадах, конференціях не тільки міських, обласних, але й у Всеукраїнських, Міжнародних. Електронна пошта, блоги, спілкування в чатах та соціальних мережах, обмін музикою та фільмами, обговорення проблем на форумах, веб-камера, skype .

І все ж сьогодні все частіше батьки і педагоги говорять про негативний вплив Інтернету на психологічний, емоційний та фізичний стан здоров’я школярів і сходяться на думці, що Інтернет більшою мірою відволікає школярів, ніж навчає.

Тому я пропоную обговорити дискусійне питання: «Інтернет – прогрес чи хвороба ХХІ століття?»

Вправа «Барометр думок» (робота в групах).

Усі батьки об'єднані в 3 групи. Завдання для кожної групи обговоривши, дійти до загальної думки, наскільки відсотків Інтернет є корисним і потрібним. Власну думку необхідно аргументувати. Результати батьки записують на спеціальний бланк із зображенням барометра. Малюнки розміщуються на дошці.

Психолог: Так, дійсно в Інтернеті на дітей чатує велика кількість небезпек, про які ми сьогодні поговоримо. Однак сучасне життя неможливо уявити без всесвітньої мережі, тому основне завдання на сьогодні – це сформувати у дитини медіаграмотність – грамотне користування дітьми інструментами, що забезпечують доступ до інформації, розвиток критичного аналізу змісту інформації.

Інформаційне повідомлення. Результати анкетування:

1. Чи є в тебе комп’ютер, смартфон?

А) так б) ні

2. Чи є підключення до Інтернету?

А) так б) ні

3. Скільки часу в день ти проводиш в мережі?

А) менше 1 год., б) 1-2 год. В) 3-4 год. Г) більше 4 годин

4. Чи є в тебе сторінка в соц. мережі? 

А) так б) ні

5. В Інтернеті ти був свідком чи учасником словесних образ, перепалок?

А) так б) ні

Небезпеки в Інтернеті.

1. Недостовірна інформація в Інтернеті

Інтернет пропонує незліченні ресурси та фантастичні можливості для навчання, але він також містить велику кількість інформації, яка не може бути ані корисною, ані надійною. Оскільки будь-хто може розміщувати коментарі або інформацію в Інтернеті, користувачам необхідно розвивати навички критичного мислення, щоб оцінювати правильність он-лайн-інформації.

Вправа «Фоторепортаж» (робота в групах).

Кожна в група отримує конверт з матеріалами для фоторепортажу з різним знаком: позитивний, негативний, нейтральний.

Кожна група отримує «Алгоритм створення фоторепортажу»

             Алгоритм створення фоторепортажу з позитивним змістом

1. Дайте яскравий заголовок (позитивний) до вашого фоторепортажу. Підпишіть, наклейте фотографії, доповніть власними малюнками, символами і т.п. (на власний розсуд)
2. Створіть історію, яка б розкривала суть вашого репортажу.

              Алгоритм створення фоторепортажу з негативним змістом

1. Дайте яскравий заголовок (негативного змісту) до вашого фоторепортажу (відповідно до ідеї, яку ви реалізуєте). Підпишіть, наклейте фотографії, доповніть власними малюнками, символами і т.п. (на власний розсуд)
2. Створіть історію, яка б розкривала суть вашого репортажу.

    Алгоритм створення фоторепортажу з нейтральним змістом

1. Дайте заголовок (нейтральний) до вашого фоторепортажу. Підпишіть, наклейте фотографії, доповніть власними малюнками, символами і т.п. (на власний розсуд)
2. Створіть історію, яка б розкривала суть вашого репортажу.

Психолог: Фотографія – факт. Але що з ним можна зробити, ми побачили:  однакову інформацію можна подати по-різному, усе залежить від завдань і мети, яку ми ставимо; а це можливість маніпулювати.

Інформаційне повідомлення.

1. Поясніть своїм дітям, як працює Інтернет, і розкажіть, що web-сайти може створювати будь-хто. Навчіть їх користуватися широким колом інформаційних ресурсів, щоб вони могли перевіряти правильність і достовірність того, що бачать в он-лайні. Починайте їх навчати цього ще в ранньому віці.

2. Навчайте ваших дітей аналізувати інформацію, яку вони знаходять в он-лайні. Переконайтеся, що ваші діти звіряють інформацію, яку вони знайшли в он-лайні, з іншими джерелами з метою перевірки її достовірності. Зайдіть на інші web-сайти або засоби масової інформації (газети, журнали та книги) з метою перевірки інформації.

3. Заохочуйте дітей використовувати різноманітні інформаційні джерела, а не тільки Інтернет. Відведіть їх до бібліотеки. Також розгляньте варіант покупки хорошої енциклопедії на CD-ROM.

4. Виховуйте в дітей негативне ставлення до матеріалів, що містять елементи жорстокості чи насилля. Програмні фільтри можуть допомогти заблокувати деякі з них.

2. Розкриття особитої інформації

Розкриття конфіденційної інформації у Мережі – це повідомлення повного власного імені чи імен членів родини, адреси проживання і навчального закладу, номерів телефонів, місця відпочинку, часу повернення додому, періоду відсутності батьків чи інших членів родини, номерів банківських карток батьків чи інтернет-гаманця, повідомлення паролей до електронної пошти та акаунтів соціальних мереж.

Відео «Безпека в Інтернеті»

Вправа «Безпечно-небезпечно»

Батьки отримують інформацію з мережі Інтернет. Завдання для батьків оцінити чи ця інформація є безпечною.

Дівчинка Аня хоче завести нових друзів. Для цього їй треба представитися на сайті знайомств. Вона пише привітання. Як ви думаєте, чи правильно вона його написала? Порадьте Ані, як правильно представити себе у мережі. Чи безпечний шлях знайомства вибрала дівчинка?

• Привіт, мене звати Аня.
• Моє повне ім’я Іванова Анна Сергіївна
• Мені 9 років.
• У мене блакитні очі.
• Моя адреса: вул. Вишнева, 129, м. Харків.
• Я захоплююсь малюванням, бальними танцями.
• У мене є собака Рекс.
• Я дуже люблю собак.
• Мій тато працює менеджером банку. Він отримує 7 000 грн щомісяця.
• Щоліта ми з батьками їздимо відпочивати на море.
• У нас є білий «Мерседес».
• Мій номер телефону (066)1764642
• Щодня тато забирає мене зі школи о 14 год.

3. Кібербулінг

Інформаційне повідомлення.

Кібербулінг – це жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі.

Одна з перших добре відомих ілюстрацій кібер-буллінгу починалась як забавка, коли у 2002 р. американський підліток Гіслан Раза, граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму Зоряні війни, де замість меча використовував бейсбольну биту. На жаль, однокласники без дозволу і відома хлопця розмістили це відео в Інтернеті, де його побачили мільйони людей. Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток - у 2004 р. було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами, спецефектами та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів, а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року. Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Батьки Гіслана подали до суду на батьків тих однокласників, що розмістили відео в Інтернеті, але врешті конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.

Робота в групах.

Кожна група отримує два типи поведінки, характерних для кібербулінгу. Завдання: опрацювати матеріал та представити його для інших батьків.

Типи поведінки, характерні для кібер-буллінгу:

1.              Перепалки, або флеймінг – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.  Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну.
2.               Нападки, постійні виснажливі атаки – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні СМС-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалки, атаки більш тривалі і односторонні.
3.              Обмовлення, зведення наклепів – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій манері.
4.               Самозванство, втілення в певну особу – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків»  відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва  не очікувано отримує гнівні відповіді.
5.               Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації  та її  розповсюдження – отримання персональної інформації в міжособовій комунікації і передача її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась.   
6.               Відчуження (остракізм), ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох вчинків підлітка. Виключення із групи сприймається як соціальна смерть. Чим в більшій мірі людина виключається із взаємодії, наприклад, в грі, тим гірше вона себе почуває і тим більше падає її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини. Онлайн відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів.

Інформаційне повідомлення

Два основні принципи протистояння кібер-булінгу:

1. Уважність до дитини. Бути уважним до дитини та її віртуальних практик. Підлітки мають відокремлені від дорослих віртуальні практики. Навіть щодо телевізійного перегляду підлітки переважно не обговорюють з батьками свій досвід спілкування з медіа. Он-лайн практики підлітків іще більш відокремлені, батьки фактично відсутні у тому віртуальному світі, де проводить час їхня дитина: в Інтернеті вони ходять до різних місць різними маршрутами.

Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (гостина, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, а також легше контролювати час роботи з комп’ютером.

Батьки мають уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами і тими кібер-технологіями, які використовуються дітьми. Важливо звертати увагу на тривожні ознаки, які можуть вказувати на можливість страждання вашої дитини внаслідок кібер-буллінгу: дитина виглядає засмученою після он-лайн режиму, перегляду повідомлень, віддаляється від спілкування з однолітками, можливе погіршення академічної успішності (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди). Періодичність спілкування, певні ритуали і сімейні традиції обговорення підсумків дня чи тижня дають змогу здійснювати моніторинг проблем, в тому числі й тих, які виникають у віртуальній частині соціального світу Вашої дитини.  

2. Реагування на проблему. Важливі кроки, які потрібно зробити у відповідь на випадок виявленого кібер-буллінгу вашої дитини.

По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не розгорнутись в серйозний кібер-булінг, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як).

По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, - зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурною реакцією. Ваша задача-мінімум – емоційна підтримка. Не потрібно принижувати значення виявленого кібер-буллінгу, але і не треба лякати: дайте дитині впевненість, що цю проблему можна подолати.

По-третє, проговоріть з дитиною ситуацію, що трапилась, уважно вислухайте. Використайте цей випадок для формування медіакультури Вашої дитини, повторіть найпростіші правила безпеки користування Інтернетом.

4. Інтернет-залежність

Відео «Лист до Діда Мороза»

Інформаційне повідомлення

На сьогодні проблема Інтернет-залежності стає особливо актуальною.

Інтернет-залежність – сучасний вид залежності, при якому виникає нав'язливе бажання постійно перебувати у всесвітній мережі.

Згідно з нормами, визначеними Міністерством охорони здоров’я України, неперервне перебування за комп’ютером упродовж доби не повинно перевищувати:

1-2 клас – 10 хв.

3-5 клас – 15 хв.

6-7 клас – 20 хв.

8-10 клас – 30 хв.

Анкетування «Інтернет-залежність»: перевірте себе

За кожну відповідь "Так" нараховується 1 бал, "Ні" – 0 балів

1. Чи є у Вас нав’язливе бажання перевіряти e-mail по кілька разів на день?

2. Оточуючі скаржаться, що Ви проводите багато часу в Інтернеті?

3. Якщо під час сидіння в Мережі приходить час прийому їжі, Ви пропускаєте його чи їсте сидячи за комп’ютером?

4. Ви знаєте, що потрібно лягати спати до 24:00, але декілька разів на тиждень засиджуєтеся в Мережі за опівніч?

5. Якщо за день жодного разу не вдається зайти в Мережу, то ввечері виникають тривога і роздратованість?

Підсумуйте бали:

0-1бал. Поки що залежність Вам не загрожує, можна  користуватися Інтернетом в тому ж режимі.

2-3 бали. Ви в тривожній зоні. Потрібно знайти сили користуватися Інтернетом менше.

4-5 балів. У вас яскраво виражена залежність. Потрібна консультація психотерапевта.

Ситуації для обговорення (робота в групах)

Кожна група отримує ситуацію для обговореня.

Ситуація 1.

Одного разу Ніка познайомилася в інтернет-мережі із хлопцем Сашком, якому (як він сказав) було 16 років. У віртуальному світі вони почали спілкуватися абсолютно про все: які проблеми їх турбують, які відносини у них із друзями та батьками, які захоплення мають та як проводять своє дозвілля. також надіслали один одному і фотографії.

Згодом віртуальний друг попросив Ніку надіслати фото, на якому її краще буде видно. Ніка не відмовилася, адже вже вважала Сашка своїм справжнім другом. Згодом друг Ніки, блукаючи по веб-сайтах, побачив її фото як рекламу сайтів «для дорослих» та повідомив про дівчину. Підлітки намагалися зв’язатися із Сашком та попросити його прибрати фото. Сашко не відповідав на повідомлення…Що робити Ніці?

Ситуація 2.

Для підготовки домашніх завдань Ден та Ніка дуже часто користувалися інтернет-мережею (вони відвідували віртуальні бібліотеки та музеї, обмінювалися з однокласниками навчальним матеріалом, навіть могли переглядати домашні завдання на сайті школи). Використання інтернет-мережі вже ввійшло у звичку і дуже швидко друзі почали використовувати інтернет-мережу для розваг: шукали віртуальних друзів, грали в онлайн-ігри і часто забували, що окрім розваг їм потрібно ще виконати домашні завдання.

Під час спілкування з віртуальними друзями Ден та ніка отримували листи з проханням надіслати особисті відверті фото для проходження кастингу у модельному агентстві, підключитися до веб-камери та поспілкуватися з віртуальними друзями з інших країн; з посиланням на «сайти для дорослих», з використанням великої кількості лихослів’я. Як поводитися Дену та Ніці в Інтернет-мережі?

Ситуація 3.

Марійка вчилася в 6 класі, була тихою і слухняною. Навчалася добре, однак у класі особливо друзів не мала. Однокласниці іноді «зачіпали» дівчину, вважаючи її «зубрилкою». Одного разу на контрольній з математики Оксана, найпопулярніша дівчина класу, попросила, щоб Марійка розв'язала за неї задачу. Однак дівчина не могла цього зробити, оскільки не встигала виконати своє завдання. У результаті Оксана отримала двійку. Коли ввечері Марійка, зайшла на свою сторінку в соціальній мережі, там на неї чекали повідомлення від Оксани та її друзів з образами та гнівними погрозами. І так було щодня. Що б ви порадили дівчині?

Підведення підсумків. Формулювання рекомендацій.

Поради батьків, які працюють в компанії Google

1. Розташуйте комп'ютер вашої дитини в місці загальної доступності: їдальні або вітальні. Так вам буде простіше стежити за тим, що роблять діти в Інтернеті.

2. Звертайте увагу на те, які сайти відвідує дитина. Якщо у вас маленькі діти, знайомтеся з Інтернетом разом. Якщо у вас діти старші, поговоріть з ними про сайти, які вони  відвідують, і обговоріть, що припустимо, а що ні у вашій родині.

3. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті. Ви не зможете весь час стежити за тим, що вони роблять в мережі. Їм необхідно навчитися самостійно користуватися Інтернетом безпечним і відповідальним чином.

4. Використовуйте налаштування конфіденційності та управління доступом до вашого розташування. Особливо важливо обмежувати доступ до таких даних, як ім'я, адреса або номер телефону, які дитина розміщує на загальнодоступних сайтах.

5. Зберігайте паролі в таємниці. Нагадуйте дітям, що паролі не можна нікому  повідомляти.

6. Не довіряйте незнайомцям. Поясніть дітям, що не слід призначати особисті зустрічі з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті, і повідомляти їм особисту інформацію, тому що незнайомці можуть видавати себе за когось, ким вони насправді не є.

7. Встановіть захист від вірусів. Використовуйте і регулярно оновлюйте антивірусне  програмне забезпечення. Навчіть дітей не завантажувати файли з файлообмінних сайтів, а також не приймати файли і не завантажувати вкладення, що містяться в електронних листах від незнайомих людей. 

8. Навчіть дітей відповідальної поведінки в Інтернеті. Пам'ятайте золоте правило: те, що ви не сказали б людині в обличчя, не варто відправляти йому по SMS, електронною поштою, в чаті або розміщати у коментарях на його сторінці в Мережі.

Пам'ятайте, безпека інтернету для дітей більшою мірою залежить особисто від вас, ніж від модераторів та адміністраторів сайтів.

Рефлексія

Запитання «Що цікавого, корисного було на занятті?»

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.                    Найдьонова Л.А. Кібер-булінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Л.А.Найдьонова //Методичні рекомендації / Серія: На допомогу вчителю. Вип. 4. – К., 2011. –34 с. 
2.                    Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія: Матеріали обласної науково-методичної Інтернет-конференції (м. Кіровоград, 11 лютого 2014 р.) [Електронний ресурс] / Укладачі М. С. Чала, А. В. Частаков, О. В. Литвиненко. – Кіровоград, 2014. – 184 с. – Режим доступу: http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog2/
3.                    ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ:ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ. І. В. Литовченко, С. Д. Максименко, С. І. Болтівець, М. А. Чепа, Н. М. Бугайова.– к.: видавництво: тов «видавничий будинок “аванпост-Прим” , 2010- 48 с.  (Посібник для батьків).
4.                    «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А.Б. Кочарян,  Н.І. Гущина. - Київ, 2011. – 100 с.
5.                    http://school-sector.relarn.ru/wps/?p=1758