Батьківський всеобуч "Торгівля людьми як порушення прав людини"

Батьківський всеобуч «Торгівля людьми як порушення прав людини»

Мета: сформувати уявлення про проблему торгівлі людьми та її наслідки для людини, навчити користуватися правилами безпечної поведінки; виховувати повагу до прав людини, готовність захищати свої права.

Кожна людина має право на життя,

свободу та особисту  «недоторканість»

Загальна декларація прав людини,стаття3

 

Психолог: Тема сьогоднішнього заняття „Про торгівлю людьми: шляхи попередження”. Про цю проблему в Україні почали говорити з 1996 року. Торгівля людьми – це сучасна форма рабства. Торгівля людьми та торгівля зброєю вважаються найприбутковішими після наркобізнесу напрямками кримінального бізнесу. Жертвами торгівлі людьми є малі діти, підлітки, чоловіки та жінки. Україна, на жаль, є однією з головних країн постачальниць «живого товару» у країни Європи та Близького Сходу. Україна є також однією з головних країн-транзитів (країна, через яку переправляють потерпілих у країни призначення).

ПОНЯТТЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

1. Робота у малих групах

Учасників просять об’єднатися у групи. Потім посередині аркуша паперу вони пишуть фразу “Торгівля людьми” і записують по колу без зупинки всі асоціації, пов’язані з цим поняттям, які їм спадають на думку.

Визначення:

1. “Торгівля людьми” означає вербування, перевезення, передачу, приховування або прийом осіб, шляхом погрози застосування сили чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливого становища або шляхом виплати чи одержання грошей або іншого зиску, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою особою, з метою експлуатації.

2. “Торгівля людьми” – це продаж, інша платна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення у боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці (Кримінальний Кодекс України, ст. 149).

Торгівля людьми – купівля-продаж або інша оплатна передача особи з метою незаконного використання.

Головні елементи (ознаки):

• купівля-продаж людини;

• обман;

• насильство;

• боргова кабала;

•  експлуатація різних можливостей і здібностей людини.

Вправа «Міфи та стереотипи»

Педагог повідомляє про те, що у суспільстві існує значна кількість міфів, які є свідомою чи несвідомою спробою викривлення причин і проявів торгівлі людьми, а тому задля їх спростування просить учасників подискутувати.

Кожна група отримує перелік тверджень. Учасники відмічають, що є міфом, а що – правдою.

СТЕРЕОТИПНІ УЯВЛЕННЯ ТА МІФИ

v Їхати за кордон цілком безпечно.

v В нашій країні немає торгівлі людьми.

v Торгівля людьми – це проституція.

v Торгують лише молодими дівчатами.

v Торгують лише неосвіченими людьми.

v Особи, які потрапили в ситуацію торгівлі людьми, можуть звільнитися від неї в будь-який час, якщо справді забажають цього.

v Потерпілі від торгівлі людьми знали, на що вони йшли.

v Торгівців людьми можна завжди вирізнити з-поміж інших, оскільки їм прита манна типова «кримінальна зовнішність».

v Люди потрапляють у ситуацію торгівлі людьми, оскільки їм потрібні гроші й вони не мають іншого шляху для заробітку.

v Роботодавці можуть безкорисно купувати вам одяг, їжу, квитки тощо.

v Торгівці людьми можуть завдати шкоди родині або іншим близьким людям, якщо я не погоджуся виконувати те, що вони вимагають.

v Якщо хтось закохається в мене і пообіцяє гарну роботу за кордоном або в ін шому місті, то я повірю цій людині.

Запитання для обговорення:

v Що нового ви дізналися у ході проведення цієї вправи?

v Чи завжди упередження є безпечними?

v Які висновки ви зробили для себе?

Інформаційне повідомлення «Різні форми торгівлі людьми в Україні»

Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації

Від цього злочину найбільше страждають молоді жінки, неповнолітні дівчата, а часом і діти. Саме вони становлять головну групу ризику. Ця форма експлуатації зачіпає найінтимнішу сторону життя і належить до найбільш цинічних злочинів, адже руйнує особисте життя людини, її майбутнє, сімейні стосунки, знищує генофонд нації, а отже, підриває майбутнє всього суспільства. Злочинці отримують надприбутки саме від використання жінок та дівчат на глобальному ринку сексуальних послуг.

Торгівля людьми з метою трудової експлуатації

Торгівля людиною з метою експлуатації її праці залишається актуальною проблемою для громадян України. Протягом останніх років про блему зафіксовано як на теренах самої України без перетину кордону, так і в країнах призначення, серед яких Росія, Чехія, Польща, Італія, Португалія та інші. За допомогою звернулися потерпілі, які вивозилися, перепродувалися та експлуатувалися в таких сферах, як будівництво, каменоломні, лісоповали, прокладання залізничних колій, сільське господарство, нелегальний вилов риби, підпільні майстерні з пошиття одягу та переробка харчової продукції.

Водночас в Україні фіксувалися випадки торгівлі людьми з метою трудової експлуатації у вуличній торгівлі (м. Херсон), підпільних май стернях (м. Харків) з пошиття легкого літнього одягу (спортивні футболки, що швидко збувалися на місцевих базарах).

Торгівля людьми з метою використання у жебрацтві

Від цієї проблеми найбільше страждають діти, інваліди та люди стар шого віку.

Вивезення дітей для використання в жебракуванні фіксувалося і в Україні. Так, малолітні діти з Вінницької області, яких виховувала мати-одиначка, були передані нею за певну грошову винагороду в руки ро дини для жебракування на території Російської Федерації.

На вулицях Києва були встановлені факти експлуатації чоловіка-інваліда на візку, громадянина Росії, викраденого з будинку інвалідів цієї країни для використання в жебракуванні. Іншу престарілу жінку злочинці вивезли з віддаленого села Молдови і примусили жебракува ти протягом 16-ти років спочатку в Санкт-Петербурзі (РФ), а потім на ринках Києва.

Торгівля людьми з метою використання у виготовленні порнопродукції

Виготовлення на території України та направлення через канали Інтернету порнографічної продукції в країни, які мають на неї попит, приносить злочинним угрупованням неабиякий прибуток. Особливо це стосується дитячої порнографії, від чого страждають діти різного віку і різної статі. В Україні було викрито цілий ряд так званих фотостудій, які використовували дітей для своїх злочинних намірів.

Торгівля людьми з метою вилучення органів

З розвитком медичних наук зростає попит на трансплантацію органів людини. Серед відомих випадків торгівлі людськими органами торгів ля нирками найпоширеніша, оскільки на них існує високий попит і трансплантувати нирку простіше порівняно з іншими людськими орга нами. Серед основних стримуючих факторів збільшення кількості та ких злочинів фахівці називають складні медичні процедури та потребу в лікарях високої кваліфікації. В Україні нещодавно силами правоохо ронних органів було заарештовано жінку, яка через канали мережі Інтернет намагалася продати нирку свого чотирирічного сина.

Також силами правоохоронних органів України було затримано лікаря, який на території України нелегально підшукував донорів для транспланта ції нирок.

Відео «Статистика»

Вправа «Історії з життя»

Педагог об’єднує учасників у 3 групи. Кожна група отримує окрему історію, після обговорення якої необхідно буде визначити:

v до якої форми торгівлі людьми відноситься ця ситуація;

v які методи та засоби вербування застосовувались;

v які помилки були допущені?

Після обговорення групи презентують свої напрацювання.

Історія 1

Сім’я Христини опинилася в скрутному становищі після того, як її чоловік попав під скорочення. Спершу жінка перебивалася тимчасовими підзаробітками в себе в місті, але однаково грошей не вистачало на те, щоб навіть звести кінці з кінцями. За кавою в однієї із своїх подруг спільна знайома Влада запропонувала роботу танцівниці в барі у Туреччині. Вона якраз збирала танцювальну групу дівчат. Знаючи, що Христина свого часу займалася бальними танцями, Влада переконала її в тому, що варто спробувати: зарплата 800 доларів за місяць, проживання і харчування за рахунок фірми в фешенебельному готелі. Перспективи були привабливими. «Звичайно, це дуже сподобалося мені, і я все-таки погодилася ризикнути. Влада сформувала танцювальну групу з 7 дівчат, і ми разом з нею після вироблення всіх документів вилетіли в Чорле. Звідти вже дісталися до Стамбулу, де пробули всього декілька днів, і чомусь нас перекинули в Анталію, хоча такої домовленості не було». Ще в Стамбулі Влада забрала паспорти для реєстрації в поліції і більше не повернула їх.

В Анталії дівчат привезли в готель, поселили в одну кімнату всіх і сказали зачекати, доки прийде власник фірми. Правда, через деякий час прийшов турок, який на ламаній російській мові сказав, що вони всі продані йому і тепер мусять відробляти заплачені гроші, надаючи секс-послуги клієнтам. Спершу всі відмовлялися від такої роботи, за що жорстоко були побиті. Через декілька днів четверо дівчат забрали в інше місце. А Христина з іншими двома залишилася. Для обслуговування клієнтів їх розводили по різних кімнатах. Загалом за добу кожна обслуговувала від 8 до 12 клієнтів. Для того, щоб жінки менше відчували втому і були більш покірливі, примушували пити алкоголь, в який підмішували снодійні та психотропні речовини. За довгий час перебування Христина так і не виходила на вулицю, її разом з іншими виводили час від часу на дах подихати свіжим повітрям. Мало того, що на вікнах були приварені декоративні металеві решітки і в кімнатах вмонтовано відеокамери, так ще й не дозволяли подзвонити додому і хоч слово сказати рідним. Оксана – подруга Христини – якось намагалась зателефонувати додому з мобільного телефону одного з клієнтів, але її після цього жорстоко побили. Одного разу Христину «накрила» облава поліції. «Не знаю, чи день був це, чи ніч, коли зайшла поліція і сказала показати паспорти. Спершу турок – наш наглядач – намагався виправдовуватися. Тоді полісмени наказали всім стати до стіни і не чинити опору. Після цього нас всіх забрали до в’язниці. Нам дозволили зробити по одному телефонному дзвінку додому, годували дуже погано. Та всі ми вже чекали з нетерпінням депортації», – згадує Христина. Христина разом з Оксаною поверталася додому автостопом, бувало, що просили грошей в людей. . .

Історія 2

Дві 15-річні подруги навчались у дев’ятому класі сільської школи. Сім‘ї в них були незаможні та доволі проблемні: до Марини в їхній багатодітній родині майже нікому не було діла (вона почувала себе покинутою і нікому не потрібною); Галін вітчим завжди ображав дівчину, а іноді, коли мами не було вдома, намагався схилити її до інтимних відносин. Тому Галя часто ночувала у подруг – додому йти не хотілося.

Перед Новим роком Галя з Мариною сиділи у невеличкому кафе, до якого незабаром зайшов Галін вітчим. Він почав лаятись і чіплятися до дівчат. Після того, як він пішов, до них за стіл підсів молодий хлопець, якого вони вже неодноразово бачили. Він поспівчував дівчатам, сказав, що може їм допомогти заробити грошей, щоб стати незалежними від батьків. У нього, мовляв, є знайома жінка, яка мешкає в Ялті і потребує хатніх працівниць, бо сама не може впоратися. Потрібно допомагати їй прибирати будинок та готувати їжу, а за це вона дуже добре платитиме. Дівчата погодились і, навіть не заходячі за речами і документами, вирушили у мандрівку за щастям.

Їм, справді, доводилося вдень готувати їжу та прибирати, а вночі «обслуговувати» від 5 до 10 клієнтів. Грошей вони не отримували.

Історія 3

Після закінчення школи Петро не вступив до вишу, тому потрібно було рік попрацювати. У рідному селі роботи бракувало, і вони з товаришами вирішили поїхати працювати до Москви, куди вже неодноразово їздили на заробітки їхні односельчани. Звернувшись до знайомої фірми з працевлаштування, невдовзі і поїхали; контракт не підписували. Їх зустріли на вокзалі та відвезли у якусь приміську садибу, в якій було необхідно робити ремонт. Документи в хлопців забрали ще по дорозі (ніби для реєстрації). Будинок, в якому вони працювали, був завжди замкненим, вони не могли виходити на вулицю; їжу їм підсовували під двері. Грошей, звісно, ніхто не платив. Оскільки місцевість була малолюдна, хлопцям ніяк було попросити про допомогу. Але одного разу вони побачили у вікно людину з мобільним телефоном та умовили зателефонувати батькам.

Мозковий штурм «Потерпілі: які вони? Вербувальник: хто він?»

Педагог пропонує учасникам, враховуючи історії, з якими вони працювали, методом мозкового штурму визначити: 

1) ознаки та якості людей, які потрапили в ситуацію торгівлі людьми (Наприклад:чоловіки, жінки, діти різних національностей, молоді, привабливі, середньоговіку, легковажні, безробітні, одружені, довірливі, порядні, працьовиті та ін.).

Акцент робиться на тому, що незалежно від статі, віку, національності та якостей характеру будь-яка людина може потрапити у рабство.

2) ознаки та якості вербувальників.

Вербувальником може стати (і не тільки за власним бажанням!) будь-яка людина, навіть знайома та дуже близька.

Об’єктами торгівлі людьми можуть бути будь-які особи незалежно від статі та віку: чоловіки – з метою надексплуатації; жінки – з метою примусового шлюбу, народження дитини примусово або на замовлення, використання в легальному та нелегальному секс-бізнесі; діти – з метою використання у жебрацтві; будь-які особи – з метою примусової праці, насильницького використання в домашньому господарстві, в промисловому або сільськогосподарському секторах, для вилучення та трансплантації органів.

Інформаційне повідомлення «Права, що порушуються у ситуації торгівлі людьми»

Право на життя, свободу та особисту недоторканість: безпідставне затримання

чи арешт означають, що вони були здійснені з порушенням чинного законодавства, строк затримання не вказується та не висуваються конкретні звинувачення, а іноді ці затримання закінчуються смертю затриманого.

Свобода від рабства: серед видів насилля – примусова праця без оплати чи боргова залежність.

Право на свободу від катувань, жорстокого чи нелюдського поводження: особи, які потерпіли від торгівлі людьми, дуже часто піддаються фізичному та психологічному насильству, ґвалтуванню та катуванням. Під час затримання вони інколи зазнають принизливого ставлення до себе.

Рівність перед законом: дуже часто ставлення суддів та представників судової влади до осіб, які потерпіли від торгівлі людьми, залежить від статі, раси, національності, наявності чи відсутності легального статусу чи походження. Представники судової влади та судові органи нерідко висувають звинувачення не проти торгівців людьми, а проти осіб, які потерпіли від торгівлі людьми.

Свобода пересування та вільного вибору місця проживання: це право порушується, коли у особи відбирають паспорт та документи для в’їзду і перебування за кордоном чи тримають її ув’язненою.

Право на працю, створення профспілок та приєднання до профспілок: особи,

які були продані, не можуть створити чи приєднатися до профспілки, а також не можуть нічого зробити для поліпшення умов праці.

Право на достатній рівень життя: особи, які потерпіли від торгівлі людьми, дуже часто не мають можливості нормально харчуватися, змушені жити в поганих умовах, їм може бути відмовлено в медичній допомозі. Їм загрожує інфікування у випадку заборони використання контрацептивів.

Право на відпочинок: порушенням прав людини є примушування людей працювати велику кількість годин на день без вихідного дня. Цей пункт дуже часто порушується щодо хатніх робітниць.

Свобода одруження: права жінок порушуються, коли у шлюбі вони не мають рівних прав із чоловіками або коли жінок змушують укласти шлюб проти волі.

Відео

Вправа «Правила безпеки»

Загальні поради можуть бути сформульовані таким чином:

1. Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас. Якщо Ви загубили свій паспорт за кордоном або ж його відібрали у вас силою, звертайтесь до посольства або консульства України у відповідній країні. Зробіть ксерокопії всіх важливих документів!Ще до виїзду зробіть ксерокопії Вашого паспорта, візи, страхового полісу та будь-яких інших документів, пов’язаних із поїздкою. Тримайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів. Крім того, залишіть копії своїм рідним та/або друзям в Україні.

2. Якщо Ви збираєтесь працювати чи навчатись за кордоном, Вам необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплату, вихідні дні, роботу у святкові дні, медичне страхування), місце та час Вашої майбутньої праці чи навчання.

3. Залиште близьким детальну інформацію про майбутнє місце перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми б також рекомендували залишити своє фото та адреси Ваших іноземних друзів.

4. Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв закордоном та візьміть їх із собою. Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам. Якщо у країні Вашого перебування немає посольства України – телефонуйте в посольство України в сусідній державі.

5. У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них у разі необхідності.

6. Термін перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил візового режиму!

7. Пам’ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном.

8. Обов’язково ознайомтесь з небезпекою торгівлі людьми. В Україні діють деякізлочинні групи, які продають людей у рабство за кордон під прикриттям обіцянок законного працевлаштування. Пам’ятайте, ніхто не захищений від таких небезпечних ситуацій. Зателефонуйте до Центрів консультування мігрантів і дізнайтеся більше, як мінімізувати ризик стати жертвою торгівлі людьми. 

Підведення підсумків

- Що нового ви дізналися з проблеми торгівлі дітьми?

 

Використана література

1. Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей: Навч.-метод.посібник/ К.Б.Левченко, О.А.Удалова, І.М.Трубавіна та і. – К.: «Юрисконсульт», 2006. – 210 с.
2. Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція : метод. посіб. Для виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми : 11 клас ; наук. кер. та ред. І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко. – К. : ФО-П Буря О.Д., 2014. – 132 с.