Бесіда на батьківських зборах "Готовність дитини до школи"

Про матеріал
Даний матеріал допомагає вчителю першого класу підготувати батьків та їх дітей до школи
Перегляд файлу

«ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ»

 

(БЕСІДА НА БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ)

 

Не за горами час, коли ваша шестилітня дитина піде у школу. Вся сім’я готується до цієї події, всі тривожаться як син чи донька буде навчатися, які стосунки складуться з учителем? Чи зуміє дитина подружитися з однокласниками. Ви намагаєтесь навіть прогнозувати до певної міри її поведінку у школі. Давайте зробимо це разом, можливо, очікувані труднощі виявляться не такими вже й страшними.

Досвід роботи з першокласниками дає змогу виділити одну з найважливих проблем – готовність дитини до навчання. Дорослим треба розібратися й визначити, наскільки дитина вже сформувалася як особистість. Настає пора, коли ми запитуємо Вас, батьки: «Чи знаєте ви свою дитину?»

Відразу попереджаю, що мета мого запитання полягає не у виділенні слабких чи сильних, привабливих чи негарних рис. Головне – загальна ваша оцінка дитини як особистості. Наскільки ми буваємо об’єктивні, судячи про поведінку наших дітей? Ми забуваємо, що труднощі, які виникають перед ними в цю пору, різноманітні. Їм ще бракує належного досвіду, вони не вміють орієнтуватися у життєвих ситуаціях, гостро потребують турботи й уваги і чіткого, твердого виховання. Небезпека неправильного поводження з дітьми існує у будь-якому віці, однак саме у цей період мусимо ставитися до них якомога чутливіше.

Для дитини головним джерелом знань про навколишній світ, про себе є сім’я. Вона перебуває під сильним впливом батьків, беззастережно сприймає їхні оцінки і дії, довіряє їм.

Одна із найгостріших проблем – це готовність шестиліток до шкільного навчання. Рівень розвитку сприймання, мислення, уваги, пам’яті, уяви й мовлення дитини до цього періоду ми оцінюємо як дозрівання її для шкільних буднів. Вона вже багато може, а саме: розрізняти, правильно називати кольори, форму предметів, порівнювати їх і виділяти часткову схожість, а також визначати відмінність.

Наші діти допитливі. Чи зберегли вони цю якість досі? Згадайте, як вони ставлять запитання, тим більше – вислуховують ваші відповіді: вловлюють суть і розмірковують разом з вами, чи заперечують вам і,  можливо, навіть собі? Все це ознаки того, що дитина зацікавлена. Гірше, якщо, запитавши, син чи донька не дослуховують відповідь, відвертаються і починають займатися іншими справами. Ще один момент. Зверніть увагу, чи вміє ваша дитина гратися? Якщо вона захоплена грою, то чи може приділити їй годину або й більше часу? Інший варіант: якщо гра цікава, але вимагає великої зосередженості, чи захопиться нею?

І, нарешті, вас хвилює пам’ять дитини. У перед шкільному віці велике значення має мимовільна, невимушена пам’ять. І все ж треба прищеплювати синові чи доньці навіть при хорошій пам’яті вміння повторювати і виділяти смисл, скажімо, невеликого вірша ділити його на частини.

Добре, якщо батьки розвивають у дитини мислення, увагу, пам’ять та уяву в цілому. Для цього перевіряють її вміння виконувати якесь небуденне завдання. Наприклад: під час прогулянки в лісі, показуючи чудернацьку гілку, ви можете запитати: «На що схоже? Як зробити з цього кореня іграшку?» І не підганяйте дитину, не підказуйте прямо. Цікаво, як син або донька самотужки фантазують: простежте, чи вміють вони зрозуміло й послідовно переказувати щось захопливе. Скажімо, цими якостями ваша дитина володіє недостатньо. Виникає потреба розвинути певні задатки.

Дорослі знають, що інтелектуальний розвиток дитини, успіхи у школі залежать від її стану здоров’я, фізичного розвитку. На жаль, досить часто батьки не надають належної уваги фізичного виховання дітей, сподіваючись, що все прийде само собою – і правильна постава, й уміння тривалий час висидіти за партою.

Сьогодні тільки окремі батьки ще дозволяють собі висловлюватися за зразком: «Я сина чи доньку вдягаю, годую, а виховувати повинна школа». Більшість дорослих по-справжньому хвилює доля їхніх дітей і часом аж занадто. Вони вболівають, щоб син чи донька встигали навчатися музики, іноземної мови, займатися у спортивній секції або ж опановувати елементи вищої математики. Загалом це корисно, але завжди треба зважувати, якою ціною, якими дитячими зусиллями даються престижні «науки».

Перевантаження може призвести до протилежних наслідків. Безсистемне або надмірне «насичення» дітей інформацією нерідко приносить негативні плоди. Шкідливо нав’язувати дитині те, що їй непосильне або важко дається.

З іншого боку напрошується питання: якщо ваші діти зранку у школі, опісля – заняття музикою, спортом, а вдома виконують домашні завдання, то скільки ж часу ви особисто приділяєте їм? Створюється ілюзія: дитина займається корисними справами, не байдикує. Проте спілкування рідних із сином чи донькою скорочується до мінімуму. А втрату у близькості з батьками, бабусею, дідусем саме в цьому віці переживають гостро. І взагалі, брак спілкування з дорослими шкідливо позначається на психічному розвитку дітей.

Біда в тім, що у дитини неминуче виникатимуть конфлікти в колективі ровесників, - вона не вміє, не звикла рахуватися з інтересами інших. От і думайте, батьки, як повести справу так, щоб ваш першокласник уже з перших днів не робив помилок у стосунках з товаришами. Його не треба звільняти від посильних домашніх доручень. Спільна трудова діяльність батьків і дітей допомагає привчати менших керувати своїми діями, планувати їх, виробляти силу волі. У дошкільному віці формуються такі риси характеру дитини, що дають змогу говорити про неї як про особистість.

Діти, які мають дорослого друга, завжди впевнені в собі, їм легше призвичаїтися у колективі: особливо, це стосується хлопчиків, бо для них школа стає складнішим випробуванням, ніж для дівчаток.

Звичайно, висвітлені питання не вичерпують усіх проблем розвитку дітей цього віку. Саме тепер, перед початком навчання, батьки мають порозумітися, причому взаємно, із вчителем, який набирає дітей до 1 класу. Без вашої допомоги, без порозуміння мені важко буде працювати з вашими дітьми, а з 1 вересня вони будуть і моїми.

Сьогодні ми заповнимо анкету, яка допоможе мені краще впізнати вашу дитину.

 

Анкета

 

1. Прізвище, ім’я, по батькові дитини

2. Чим ваша дитина захоплюється у вільний час?

3. З ким найбільше спілкується?

4. Які обов’язки має вдома?

5. У якій роботі охоче бере участь?

6. Які дитячі газети та журнали виписуєте?

7. Хто, на вашу думку, в сім’ї найбільш приділяє увагу вихованню дитини?

8. Кого, на вашу думку, дитина вважає авторитетом у сім’ї?

9. Які методи виховання вам притаманні: заохочення, умовляння, пояснення, строгі вимоги, покарання чи інше?

 

doc
Додано
22 лютого
Переглядів
289
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку