Що для кожного з вас означає слово Україна?
—Якою кожний із вас уявляє собі Україну?
—Україна — це безмежні колосисті поля, пишні вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки, синьоокі озера, різнобарвні луки і затишні гаї, мальовничі села і великі міста, це мудрі й талановиті люди. Ми з вами — діти цієї чудової землі.
Знайте: хай життя існує, бо хоче зміни,
Хай холодами б'є, хай спекою пече,
Ми будем тим, чим є: ми діти України,
Бо українська кров у нас тече.
Хто є патріотом Батьківщини
Мета: розширити і поглибити понят¬тя громадянськості; формувати націо¬нальну свідомість; виховувати повагу і глибоку любов до країни, бажання берегти і примножувати багатства рідного краю.
ХІД БЕСІДИ
— Що для кожного з вас означає слово Україна?
— Якою кожний із вас уявляє собі Україну?
— Україна — це безмежні колосисті поля, пишні вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки, синьоокі озера, різнобарвні луки і затишні гаї, мальовничі села і великі міста, це мудрі й талановиті люди. Ми з вами — діти цієї чудової землі.
Знайте: хай життя існує, бо хоче зміни,
Хай холодами б'є, хай спекою пече,
Ми будем тим, чим є: ми діти України,
Бо українська кров у нас тече.
(Василь Онуфрієнко)
Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї любої Бать¬ківщини, щоб вона процвітала, щоб усім нам щасливо жилося в рідно¬му краю.
— Уявіть собі, що ви — учасники конкурсу «Моя Україна». На цей конкурс : вам потрібно запропонувати картину. Що б ви намалювали? Якою б представили нашу країну?
— Україна — наша ненька, це отча і земля, де ви народилися і живете.
Є щось святе в словах «мій рідний край».
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене — це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любов'ю,
Й пісень людські прозорі ручаї,
Усе, що серцю рідне невимовно.
— Складіть павутинку до слова Україна.
— Послухайте текст «Я твій син, Україно»
Закінчується літній день. Сонце ховається за верхівки дерев. Я сиджу біля вогнища й вдивляюсь у його блискавки. Вони нагадують мені фантастичні візерунки, десь тихо шелестить листя, ледве-ледве помахує крилами сова, що виглядає собі здобич. Навколо починається нічне життя.
Я готуюсь до сну. Але щось коле мені під бік — я повертаюсь.