Бесіда з батьками:(рекомендації на батьківські збори) Як захистити дітей від кібернасильства.

                Бесіда з батьками:

 (рекомендації на батьківські збори)

     Як захистити дітей від кібернасильства.

Батьки, якщо ви вважаєте, що ваша дитина використовує придбаний вами комп'ютер нового покоління для розвитку інтелектуальних здібностей, подумайте ще раз. У наш час наймоднішою течією серед дітей стає використання клавіатури для відправки через Інтернетогидних, ненависницьких і наклепницьких повідомлень про своїх однолітків. Насильство, колись обмежене ігровим майданчиком, зараз переходить у віртуальний простір, у мобільні телефони та планшети, стаючи при цьому все більш серйозним і технологічним. Що слід зробити батькам, якщо їхня дитина піддається кібернасильству (кібербулінгу)?

У першу чергу батькам необхідно усвідомлювати, наскільки поширене кібернасильство в наші дні. Колись ми думали, що повинні захищати дітей від дорослих злодіїв в Інтернеті, а тепер розуміємо, що повинні захищати дітей один від одного.

Кібернасильство найбільш поширене серед учнів середніх класів, але стає поширеним і серед дітей молодшого шкільного віку. Діти сьогодні добре розуміються на комп'ютерах, і батьки повинні значно пильніше відстежувати поведінку, спрямовану на умисне заподіяння болю або залякування іншої людини. Дві найбільші помилки, які роблять дорослі, – це не прийняття всерйоз скарг дітей на кібернасильство й потурання знущанням.

Існують деякі конкретні способи захисту дітей від знущань у кіберпросторі. Батьки повинні тримати синів і дочок на короткому «електронному повідцю» і бути більш обізнаними з течіями та напрямками віртуального простору. Це не контроль, це добрі виховні навички. Ось що слід зробити батькам, якщо їхня дитина піддалась кібернасильству.

• Проводьте бесіди. Якщо ваша дитина не каже про кібернасильство, це ще не означає, що вона не постраждала від нього. Почніть обговорення таким чином: «Що інші діти кажуть про...», «Що ти чув про?..». Нехай ваша дитина знає, що ви в курсі останніх трендів, ви напоготові і проводите достатньо часу за комп'ютером для того, щоб володіти потрібною інформацією.
• Утверджуйте та прищеплюйте загальнолюдські цінності. Відмовтесь від думки, що ваша дитина поступово зрозуміє сама, чому кібернасильство – це жорстоко й неправильно. Знайдіть час для пояснень: «У нас удома ми віримо в доброту. Я розраховую, що ти станеш доброю людиною». Чітко та зрозуміло пояснюйте свої цінності.
• Копайте глибше. Якщо кібернасильство триває, повідомте про це посадовим особам школи або зверніться в органи правопорядку. Відстежуйте, фіксуйте факти насильства, щоб розробити план порятунку вашої дитини: як часто це відбувається, коли, де і хто це робить?
• Установіть чіткі «комп'ютерні» правила. «Ніколи не відправляй по телефону, у соцмережі, через веб-сайт або електронною поштою образливі повідомлення», «Ніколи не пиши того, що ти не хотів би почути на свою адресу».
• Зберігайте докази кібернасильства. Скажіть дитині, що коли вона коли-небудь отримає образливе, наклепницьке, ненависницьке повідомлення, його необхідно зберегти або роздрукувати. Вам це повідомлення може знадобитися, щоб викрити розбишаку або надати докази його батькам.
• Перешкоджайте подальшому спілкуванню. Якщо ваша дитина стала жертвою кібернасильства, поміняйте номер телефону або адресу електронної пошти та зверніться по допомогу до вашого провайдера. У випадку погроз насильства й вимагань зверніться до правоохоронних органів.
• Слідкуйте за комп'ютером. Установіть ваш комп'ютер на видному місці, подалі від кімнати дитини.
• Вимкніть з мережі. Якщо ваша дитина використовує мобільний телефон, комп'ютер, автовідповідач або факс для розсилки брудних пліток чи ненависницьких повідомлень, відберіть у неї цю електронну іграшку або просто витягніть вилку з розетки.
• Навчайте дитину рішучості, наполегливості та навичок асертивності*.Дослідження доводять, що впевнені в собі діти, які володіють навичками асертивної поведінки, рідше стають об’єктом розбишак. Також доведено, що найчастіше об'єктом кібернасильства стають діти з поведінкою жертви, а не діти, які відрізняються від своїх однолітків своїм зовнішнім виглядом чи поведінкою. Тому озбройте дитину стратегіями знешкодження бешкетників, а потім навчіть застосовувати ці стратегії на практиці самостійно.
• Приймайте дитину всерйоз. Кібернасильство може суттєво травмувати, тому дитина потребує вашого співчуття та підтримки. Уважно спостерігайте за дитиною й намагайтесь розпізнавати емоційні сигнали, які вона посилає вам. Не дозволяйте вашій дитині стати жертвою.

​* Асертивність – поведінка, що поєднує внутрішню силу та ввічливість у ставленні до оточуючих. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси та свою лінію поведінки, спокійно казати «ні» тому, що вас не влаштовує, і продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах.

   Будьте обережні в розмові з дитиною!