Казка про лісника
Жив був хлопчик на ім’я Петро. Він жив у невеличкому селі біля лісу. За вдачею хлопець був
розбишакою. Були у Петра і друзі, які теж були такими. Щодня хлопці ходили до лісу ламати
гілля, будували з нього шалаші, ламали кущі та топтали траву. Після них в лісі залишалося багато
сміття, залишалися непогашені багаття. Батьки дуже сварили Петрика, але він не слухав їх.
Одного разу сталася така історія... Хлопці цього разу вирішили відвідати ліс вночі. Вони
робили свої звичайні витівки аж раптом дерева навколо них розплющили очі. Хлопці злякалися і
якнайшвидше почали тікати. Петрикові друзі швиденько накивали п’ятами, а Петрик не встиг
протиснутися крізь гілки дерев, які перекрили йому шлях. Хлопець злякався і почав кликати на
допомогу друзів, але до нього ніхто не прийшов. Один за одним дерева почали звертатися до
нього:
- Навіщо ти ламаєш наші гілки? Нам же боляче!
- Вибачте, я не знав цього. Я більше так не буду! Відпустіть мене.
- Добре, але пообіцяй, що надалі ти будеш нас захищати!!!
- Обіцяю.
І як тільки гілки розтулилися Петрик побіг додому. Коли він прибіг додому, то побачив, що
батьки не сплять, а шукають його. Хлопець підбіг до батьків і міцно їх обійняв, а тоді сказав:
- Мамо, тату, пробачте мені, будь ласка, за те, що я вас не слухав! Я більше так не буду. Обіцяю. І
природі я тепер теж не буду шкодити.
Батьки були дуже здивовані таким змінам у хлопця і навіть перехотіли сварити його. Петрик,
як і обіцяв стримав слово і слухався батьків у всьому, не шкодив більше природі, а навпаки
допомагав лісникам саджати нові дерева, годувати тварин, прибирати сміття. І коли Петрик виріс,
то пішов працювати лісником і захищав природу від людей, які їй шкодили. За це природа йому
сказала “дякую”. Коли Петрик згадує своє дитинство, то йому стає соромно за те, що він робив.
Проте тепер ліс, який він захищає, найчистіший і найзеленіший.
-Дітки, а ви шкодите природі?
-Хотіли б вгодити в таку ж халепу як Петрик?
-Ваші батьки вчать вас, як поводити себе із природою.
Дітки, у мене для вас є загадки.
Влітку жупани вдягають,
а взимку їх знімають( Дерева)
Золотисте ситечко
Покотилось в літечко.
Загляда в віконечко,
Наче справжнє сонечко
(Соняшник)
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?...
(Їжачок)
Дітлахи, назвіть но мені, як людина може скривдити природу?(діти називають свої варіанти)
Так, ви маєте рацію, люди ламають гілки та вирубають дерева, залишать сміття, не тушать
вогнища, вбивають тварин, ломають їх домівки, витрачають багато води і цим кривдять природу
дуже сильно.
А як ми можемо захистити природу?(називають варіанти)
Молодці, обов’язково треба висаджувати нові дерева, наглядати за ними, допомагати скаліченим
тваринкам, відкривати заповідники, родити годівнички, прибиратися в лісах та парках,
розповсюджувати ці добрі справи серед інших та забороняти людям кривдити матінку природу.
Ми повинні економити папір тому що його виробляють із дерева і воду, бо цей ресурс не
нескінченний. Треба робити екологічно чисті прилади, траспортні засоби, щоб вони не викидали
отруйні гази і люди цим не дихали.
Сподіваюсь ви почули мою думку і надалі будете оберігати природу. Навіть сьогодні вийдіть на
вулицю, та полийте деревця, бо вони цього дуже хочуть. Будьте ЕКОЛОГІЧНО РОЗУМНИМИ.
Наш дивний світ такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе.
Тож бережи його, будь ласка,
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум'ям палає,
Яскраве сонечко блищить.
Чарівна пташечка співає,
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.