Безпечний інтернет(кібербулінг)

Підготувала: студентка групи ОПН(м)-1з Криклива Ольга. БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

План. Кібербулінг або віртуальна агресія. Види кібербулінгу. Як захистити дітей від кібербулінгу?Поради з кібербезпеки.

КІБЕРБУЛЛІНҐ (віртуальне знущання) - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

«кібербуллінґ» походить з англійської мови, створено від двох слів: кібер (позначає віртуальне опосередковане комп’ютером середовище) і буллінґ (походить від англ. bull – бик, бугай, а в переносному значенні – дуже велика, сильна чи агресивна персона; і позначає процес лютого, завзятого нападу;

Багато людей не знайомі з терміном кібербуллінґ, але з явищем вже привелось зустрітись як із проявами соціальної жорстокості он-лайн. Маючи спільні риси із традиційним невіртуальним буллінґом, його кібер-форма представляє унікальний феномен, який тільки недавно став предметом уваги науковців, та й з’явився він те так давно – коли діти масово почали використовувати мобільні телефони і доступ до Інтернету.

1) Перепалки, або флеймінг (від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Види кібербулінгу:

2) Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні СМС-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. 3) Обмовлення, зведення наклепів (denigration) – розповсюдження чуток, принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій.

4) Самозванство,втілення в певну особу (impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію.5) Ошуканство,видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження (outing & trickery) - отримання персональної інформації в міжособовій комунікації і передача її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась

6) Відчуження (остракізм), ізоляція. Онлайн-відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів. Потрапити з друзів у «забанені» (виключення зі списку друзів) дуже дошкуляє дитині.

7) Кіберпереслідування – це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто «тиняється без» діла поруч. 8) Хепіслеппінг (від англ.. happy slapping – щасливе ляскання) – відносно новий вид кібербуллінґу, який починався в англійському метро, де підлітки прогулюючись пероном раптом ляскали один одного, в той час як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру.

Як захистити дітей від кібербулінгу?

Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину. Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.

Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

Кроки щодо захисту від кібербулінгу-Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти-Збережіть все листування, зробивши скріншоти-Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції.-Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них.

-З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. -Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.-Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.-Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

Поради з кібербезпеки.

1 . Завжди використовуйте безпечне інтернет-з'єднання2 . Використовуйте псевдоніми та розширення3 . Завантажуйте файли з обережністю.4 . Попрацюйте з настройками браузера5 . Не залишайте слідів при пошуку в інтернеті6 . Використовуйте спеціальні хмарні служби7 . Використовуйте складні паролі8 . Шифруйте жорсткий диск9 . Зробіть своє спілкування безпечним10 . Потурбуйтесь про безпеку мобільних пристроїв11 . Не дозволяйте перехоплювати ваші дзвінки12 . Не дозволяйте відстежувати ваше місцерозташування