" "Безвіз" як ключове слово поточного моменту"

це той що забув тверезу мову людей і пішов орати метеликами серед зілля-журілля

де навіть волам не під силу [1, с. 422]

Ігор Калинець доводить парадоксальну залежність енергетичної потужності антропоцентру від ступеня його децентрації. Чим більше позитивної енергії віддає, випромінює центр, тим більше сила його вияву, а отже,  й міра утвердження. Ця «алогійна» закономірність постулює спроможність людини (матеріально локалізованого центру) зростати до безкінечності завдяки його енергетичному полю (душі). Ця ідея, яку можна умовно назвати альтруїстичним антроподецентризмом, може стати ядром філософії майбутнього: людина не є центром світобудови, але її духовність як функція (користуючись термінологією деконструктивістів) має наснажувати світ.

Список використаних джерел:

1.  Калинець І. Слово триваюче: поезії / І. Калинець. – Харків: Фоліо, 1997. – 539 с.

2.  Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения / А. Ф. Лосев. – М.: Мысль, 1978. – 623 с.

3.  Платон. Пир / Платон // Платон. Сочинения: в 4 т. / Платон. – М.: Мысль, 1990. – Т. 1. – С. 95-157.

Іванченко В.Є.

студентка,

Одеський національний університет  імені І.І. Мечникова

«БЕЗВІЗ» ЯК КЛЮЧОВЕ СЛОВО ПОТОЧНОГО МОМЕНТУ

Мова завжди реагує на нові обставини, на події, які відбуваються в політичному, економічному, культурному та науковому світі. Бондар С. О. наголошує на тому, що мова «нагадує пристрій, який швидко реагує і фіксує всі соціальні процеси» [1, с. 1]. Серед багатьох складових мови найвразливішим до змін під впливом соціальних чинників є лексичний склад мови. Багато мовознавців прийшли до висновку, що концептуальну лексику мови можна та необхідно визначати, як ключові слова поточного моменту (КСПМ). 

Ключове слово поточного моменту є досить новим терміном у мовознавстві. Бондар С. окреслює цей термін як «слова і словесні комплекси, що позначають істотні для життя даного народу реалії на конкретний, поточний момент, у межах якого вони сприймаються як найтиповіша лексика» [1, с. 2]. Ідею ключових слів можна назвати універсальною, оскільки поняття «ключове слово» зустрічається та є центральним у більшості наук, в кожній із них це поняття має свої нюанси та смислові відтінки. 

Основними ознаками слів поточного моменту в електронних ЗМІ є:

− висока частотність їх вживання;

− є об’єктом активної та масової мовної рефлексії;

− мають декілька лексичних параметрів, зокрема можуть вживатися у ролі метафор;

− мають різні дефініції, тобто декілька різних визначень.

Ключові слова поточного мовлення функціонують у багатьох жанрових формах, все частіше вони з’являються як у письмових, так і в усних творах. Частотність функціонування ключових слів в журналістських матеріалах на радіо та телебаченні можна визначити інтуїтивно. Інтенсивність же вживання слів у текстах, записаних на електронному носії, на сьогодні можна визначити за допомогою спеціальних електронних програм.

Для свого дослідження ми взяли ключове слово поточного моменту «БЕЗВІЗ». Нас зацікавило саме це слово, тому що воно дійсно до недавна було актуальним в наш час. Слово БЕЗВІЗ сприймається як важлива історична подія для України. Не забуваємо той факт, що про безвізовий режим між країнами Європи говорилося вже багато років. Ми ж розглянемо «БЕЗВІЗ» як такий, що наданий Україні і діє з червня 2017 року. У ВікіпедіЇ подається таке визначення стосовно безвізового режиму між Україною і ЄС: «Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом – це статус, що дозволив громадянам України вільно перетинати державні кордони країн ЄС без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу,починаючи з 11 червня 2017 року» [2]. 

Ми продивилися сайти українсських видань, проаналізувати заголовки медійних текстів. По-перше, треба відзначити,що досліджувана лексема з’являється і в заголовках,і в підзаголовках, пор.: «Безвіз вселяє оптимізм»[3], «Такий бажаний безвіз// Що, де, як і коли»[3], «Хочемо безвіз» [5], «Страшилки про безвізовий режим у ЗМІ Росії» [6]; «Заціпило / Кремлівські ЗМІ не знають, як реагувати на український безвіз» [5], «Зіпсували День Росії / Реакція соцмереж на український безвіз» [3]. Не дивно,що дуже багато заголовків пов’язані з російською реакцією на український безвіз: «Це все відмазки для влади, фейк і хвороба / Як російські ЗМІ відрегували на безвіз в Україні» [6]; «Фейки російських ЗМІ про безвізовий режим між Україною та ЄС» [6]; «Ненавидимо вас,хохли! / Як російські ЗМІ відреагували на український безвіз» [6]; «Лють і образа / Реакція російських ЗМІ на український безвіз» [3]. По заголовках можна помітити,що російські ЗМІ негативно сприймають подію, що стала для України вирішальною у багаторічному питанні «Росія чи Європа».

По-друге, ключове слово БЕЗВІЗ стало сприйматися на тлі не властивих йому прецедентних текстів:

1) НЕ БЕЗВІЗОМ ЄДИНИМ [7] – відома приказка «Не хлібом єдиним».

2) КОМУ В БЕЗВИЗ ЖИТЬ ХОРОШО [7] – назва відомої поеми  М. А. Некрасова «Кому на Руси жить хорошо».

3) БЕЗ ВІЗ, ТА НЕ БЕЗ ПРАВИЛ [5] – приказка «Без исключений, да не без правил».

Новою ознакою текстового аспекту функціонування треба виділити текстогенність ключового слова – «здібність породжувати навколо себе масу текстів» [8]. БЕЗВІЗ породжує багато принципово беззаголовкових текстів в рамках сучасної сміхової культури – інакше кажучи, анекдотів, жартів, приколів. Так, анекдот про палке бажання українців отримати безвіз: «Українці: Давайте нам безвіз! / Євросоюз: Ухваліть закон про дурнів. / Українці: Ухвалили. Давайте безвіз! / Євросоюз: Ми ще ніколи не бачили таких нахабних дурнів!» [9]. Наприклад, білоруський анекдот про безвіз України з ЄС: «Ви що – хочете, як в Україні? / – Так. Почнемо з безвізу» [9]. Ухвалення про безвіз породжує приколи, такі собі жарти: «– Година на цій планеті дорівнює семи рокам на Землі. / – Чудово, тут і почекаємо безвізовий режим» [9]. Про проєвропейський настрій говорить такий жарт: «Обіцянки гаранта про безвіз – це не брехня. / Це нове для нас поняття – єврооптимізм» [11].

Дуже цікавою виявилася реакція соцмереж на безвіз України з ЄС. Так, під хештегом #БЕЗВІЗНАШ блогери пишуть: «І у нас «Петро І» прорубав вікно в Європу» [7]. До речі, хештег #БЕЗВІЗНАШ створений за аналогією з гаслом «Русской весны» «Крым наш». Ось так пишуть про повернення України в Європу: «Європо, ми повертаємось …і це тільки перший крок» [7]. Такі тексти несуть позитивний характер, видно,що український народ радіє безвізу. Але є і негативні реакції соцмереж на безвіз. Так, журналіст Роман Романюк на своїй сторінці Twitter пише: «Цю новину я б супроводив хітом Алєгрової_Лепса «Я тебе не верю», але що я уже зроблю. Проголосували! Найщиріші вітання з черговою зрадою!» [11]. Під хештегом #ХТОЖРАДІЄ депутат Сергій Лещенко здивувався тому,як реагували колеги: «У Верховній Раді оголосили про безвіз. Найбільше радіють ті, які кричали «навіщо нам безвіз, навіщо нам Європа, скільки ЄС може нам диктувати»«[7]. Так, представник «Опозиційного блоку» О.Вікул висловив скепсис: «Влада реально не дуже рада безвізу, який не має значення для 99% українців. Це ж не право на роботу або навчання, це можливість поїхати в тур-поїздку. Але сам факт, звичайно, позитивний. Економія – 30 євро на візу» [7]. Були і заклики не радіти цій події: «Не смійте радіти!Не зраджуйте апокаліпсис!» [11]. 

Але були й ті, хто просто жартував над темою безвізу. Наприклад, головний редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський пожартував: «Торт «#БЕЗВІЗ»: угорська полуничка, польські вершки, українські руки))» [11]. Поет і публіцист Юрко Космина написав: «Мерщій наповнюймо стакани й пакуймо речі до валіз – прийшов-таки до нас жаданий Безвіз» [11]. Так, один з блогерів, іронізуючи з закидів «євроскептиків» про те,ніби українці після безвізу будуть працювати «прибиральниками в туалетах» країн ЄС, пише: «Давайте сюди найбрудніший унітаз, зара отпаліруємо з кумом» [11]. Лаконічним і смішним є вислів блогера: «Сьогодні ввечері на всіх ТБ-каналах – ритуальний танок «Безвіз»«[15]. Безвіз представляється як дійова особа, суб’єкт соціально-економічного і політичного життя: «насправді запрацює» [6], «діятиме безвіз» [2], «безвіз в дії» [2], «безвіз вселяє оптимізм» [2], «безвіз поставить остаточну крапку» [7]. Отже, перша метафора антропоморфна. Також безвізу властива предметна метафора: «безвіз як бізнес» [10], «безвізовий режим для України є важливим символом зближення з ЄС» [10], «безвіз – перший крок» [17], «безвіз – це добре» [6], «безвіз – це велика можливість» [4], «безвіз – це гідність і свобода» [2]. Отже, ключове слово БЕЗВІЗ має насичену метафоричність в медійних текстах.

Граматична активність слова БЕЗВІЗ в цей період його функціонування в якості ключового проявляється в активності відмінкових форм в різних значеннях. У формі Н.в. він працює, приносить, діє, вселяє, ставить; у формі Р.в.: надання безвізу, над темою безвізу, вічну дію безвізу, місяць безвізу; у формі О. в.: працювати за безвізом; у формі Д.в.: раді безвізу. О.в. знаходимо у фразеологічних структурах: «Безвіз безвізом, а відірватися від Росії – це трохи інше» [8]. Найактивніше ключове слово БЕЗВІЗ проявляється у формі Зн.в.: реакція на безвіз, ЗМІ про безвіз, відреагували на безвіз, хочемо безвіз, пропонував безвіз, страшилки про безвіз і т. д. 

Отже, ключові слова поточного моменту – частина лексичної системи мови, яка має особливий статус: екстралінгвістичні чинники визначають актуалізацію звичайної лексики до рівня ключової на певний конкретний проміжок часу. Основними ознаками слів поточного моменту в електронних ЗМІ є: висока частотність їх вживання; є об’єктом активної та масової мовної рефлексії; мають декілька лексичних параметрів, зокрема можуть вживатися у ролі метафор; мають різні дефініції, тобто декілька різних визначень. Проаналізувавши ключове слово поточного моменту БЕЗВІЗ в сучасних українських ЗМІ, виявили всі ознаки таких слів, виокремлених півтора десятка років тому. Крім того, воно змусило побачити ще одну важливу ознаку – текстогенність, особливо в рамках сучасної сміхової культури. БЕЗВІЗ, як ключове слово поточного моменту, яскраво виразилося в текстовому, лексичному і граматичному аспектах.  

Список використаних джерел:

1.                  Бондар С. О. Інваріантні ознаки ключових слів поточного моменту у ЗМІ / С. О. Бондар // Наукові записки Інституту журналістики. – № 3. – С. 2-5.

2.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https: // www.wikipedia.org.

3.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: newsua.one.

4.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 24tv.ua.

5.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: anekdot.if.ua.

6.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.chasipodii.net.

7.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // mobile.twitter.comё.

8.                  Шмелёва Т. В. Ключевые слова текущего момента / Т. В. Шмелева //

Сolleqium, 1993. – № 1. – С. 33-41.

9.                  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: espresso.tv.

10.              [Електронний ресурс]. – Режим доступу: m.tyzhden.ua.

11.              [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.facebook.com.

Кладова Т.О.

старший викладач,

Харківський національний університет  імені В.Н. Каразіна

СПЕЦИФІКА ВИЯВУ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ

ТА ФОНЕТИКО-МОРФОЛОГІЧНИХ РИС

ВИЗНАЧЕНОГО АРЕАЛУ

Слобожанські говори значною мірою споріднені з лівобережними середньонаддніпрянськими (полтавськими), отже, часто, особливо на південному заході, мають основу останніх. Разом з цим слобожанські говори споріднені із степовими. Вони характеризуються численними паралелями на рівні різних рис.

В енциклопедії «Українська мова» подаються такі основні риси, характерні для фонетичної системи слобожанського говору: 1) наголошений вокалізм шестифонемний, варіативний; типовий вияв – і у; зрідка – і ы у;

и             о                     е о

              е                      а

              а