Бібліотечний урок з патріотичного виховання "Костянтинівка - рідна домівка, ти найкраще село на Землі!"

Бібліотечний урок з патріотичного виховання для учнів 8-9 класів.

Тема: Костянтинівка-рідна домівка, ти найкраще село на Землі.

Мета:виховувати в учнів почуття гідності, любові до рідного краю,рідного села, поваги до батьків, землі на якій живемо.

Обладнання:Виставка книг про рідний край. Вірші місцевих поетів.Святково прибраний стіл, застелений скатертиною–на ньому хліб,сіль,овочі,фрукти. На виставці Герб та Гімн села.

Бібліотекар:Рідний край починається від батьківського порога, стрункої тополі біля батьківської хати. А головне,все починається зі знання своїх прадавніх коренів нашого народу.Сьогодні наша мова піде про наше село, де ви народилися, де живуть ваші батьки, діди, прадіди.Тож запрошуємо вас до цікавої подорожі по нашому рідному селу–Костянтинівка.

Звучить гімн села Костянтинівка

1 учень Костянтинівка– найбільше село Європи,розташоване на лівому березі ріки Молочної у нижній її течії.Відстань від районного центру,місто Мелітополь,4 кілометри,до обласного центру,місто Запоріжжя,113 кілометрів.Село фактично прилягає до міста Мелітополь.Основним заняттям селян є землеробство.

2 учень На території села є три школи,лікарня,фельдшерський пункт,магазини,сільська рада,районна дитяча та сільська бібліотеки,клуб,пошта,дві перукарні,два дитячих садки,пам'ятники воїнам,які загинули у Великій Вітчизняній війні.

1 учень В історії України про страхітливий голодомор 1932-1933 років багато десятиліть не згадувалося жодним словом.Інформація про величезну трагедію українського народу у 20 столітті передавалася з уст в уста від тих,хто був її свідком та вижив.

2 учень Голодомор зроблений штучно,став глобальною катастрофою 20 століття.Запорізька область була у той час епіцентром трагедії.Працьовитий народ,який обробляв багаті землі України,вимирав від голоду.

1 учень Кожен рік 25 листопада ми шануємо пам'ять невинних жертв голодомору 1932-1933 років.В день пам'яті всі односельці збираються біля пам'ятного знаку на місцевому цвинтарі.Люди збираються на тому місці,де у роки геноциду померлих від голоду людей просто звозили і кидали у велику яму.Кількість жертв у найбільшому селі Європи до сьогодні не з'ясовано.

2 учень Не нагодує Мати–Україна,

Не приголубить діточок своїх…

Яка ж бо перед Богом в нас провина?

Який ми сотворили гріх?

1 учень До липня 2007 року на місці захоронення людей стояв простий дерев'яний хрест.У липні цього року силами небайдужих мешканців села Костянтинівка встановлено пам'ятник,виготовлений по спеціальному проекту у місці Харкові.Відкрили новий пам'ятник у листопаді місяці.До 75 роковин голодомору біля пам'ятника розбита Алея Пам'яті,на якій учні шкіл,односельці висадили багато дерев,кущів,квітів.

2 учень То був страшний

Народний голод-

Полями віялися трупи

А ні хреста,а ні могили …

1 учень Ні труни,ні тризни

Прямо в яму навіки віків,

Чорна сповідь моєї Вітчизни

Та її затамований гнів.

2 учень Біда за бідою приходили до нашого села. 22 червня 1941 року–коротке слово «війна» зламало тихе,мирне життя костянтинівців.Багато жителів села влилося у ряди Червоної Армії.

1 учень І почали палить,вбивати

Топтати наші ниви,

Вогнем і кров'ю поливають

Наш рідний край щасливий.

2 учень З 6 жовтня 1941 року по 12 жовтня 1943–продовжувалася окупація села німецько– фашистськими загарбниками.Під час окупації німці вивезли до Німеччини 332 мешканця села,було вбито 91 чоловіка.Село було спалено спеціальною командою карателів.Костянтинівці,як і всі люди того часу,внесли свою долю у перемогу над ворогом.Багато односельчан не повернулося з поля бою,багато прославилося бойовими подвигами.

1 учень Уродженець села,командир збройної обслуги стрілкової дивізії старшина Одинець Петро Трохимович,важко поранений,відбив зі своєю обслугою всі наступи ворога на західному березі річки Нарев (Польща).За цей подвиг П.Т.Одинець був нагороджений званням «Герой Радянського Союзу».

2 учень При визволенні села Костянтинівка у жовтні 1943 року загинуло багато бійців–червоноармійців.Протягом окупації у селі діяла підпільна група під керівництвом Красуцького Норберта Франційовича,але вона була знищена у березні 1943 року.

1 учень У селі не залишилося жодної сім'ї,яка б не оплакувала загибель рідних та близьких,які відали своє життя за Перемогу.

2 учень Повідайте,повідайте синам,

Повідайте онукам,ветерани,

Які шляхи пройти судилось вам

Крізь полум'я від Волги на Балкани.

Повідайте … Хіба посміє хтось

Образити хоч посміхом зневіри,

Що вам за людство битись довелось,

Рятуючи планету всю у вирі.

1 учень Повідайте … І не соромтесь ви

Про власну мужність гордо розказати.

Засвідчать всі ваш подвиг світовий–

Москва,і Брест,і Київ,і Карпати.

Повідайте,повідайте синам,

Повідайте онукам,ветерани.

І в сповіді хай допоможуть вам

Малахові й Мамаєві кургани.

2 учень Пісня–душа людини, незамінна її супутниця.У нашому селі теж полюбляють співати. У будинку культури нашого села створений багато років назад хор, без якого не обходиться не одне свято, на різних заходах,які проходять у селі, хор співає українські,російські та пісні інших народів.

1 учень Пісню задушити неможливо,

Хоч би хто цього не хотів.

Хай лунає всюди це чарівне слово…

2 учень Люди нашого села це талановиті,працьовиті патріоти Костянтинівки.Вони працюють віддаючи себе улюбленій роботі. Микола Васильович Крапівка – керівник театру ляльок «Алые паруса»,який багато років працював керівником цього театру і дарував свої вистави дітям. Сергій Кубрак–видатний спортсмен нашого села,чемпіон світу та Європи з гирьового спорту серед майстрів. Має багато нагород і медалей різного ґатунку. Про цих та інших відомих людей нашого села можна знайти інформацію у нашій районній дитячій та сільській бібліотеках.Бібліотекарі Коваленко Ніна Миколаївна та Ольховська Галина Анатоліївна із задоволенням розкажуть та покажуть фото- матеріали про відомих наших мешканців та наше село.

Бібліотекар Увага на екран! До вашої уваги презентація про нашу бібліотеку-сусідку

Презентація про сільську бібліотеку

1 учень Безкінечно можливо говорити доброго про людей нашого села,багато гідних цього,але кожен з нас разом робить кращими не тільки кожен дім,у якому живе,а й кожну вулицю по якій ходить.

2 учень Село розквітає,

В садочках хатини.

Співають дзвінкі солов'ї.

Немов караваном,

Над рідним краєм

Пливуть у небі хмарки.

Село Костянтинівка,

Тобі на прощання

У нас побажання ясні:

Живи і трудися,

Красуйся,як троянда,

Співай серцю милі пісні.

Бібліотекар Вашій увазі представлена книжкова виставка та фото-ілюстративні матеріали про наше улюблене село та його мешканців.

Ведучий Моє село–казка

Тихо вечорами гомонить,

Ніби материнська ласка,

Може пригорнути й обігріть.

Наші козаки його віками

Захищали і зуміли захистить.

Дуже часто неспокійно спали

Й не боялись кров свою пролить.

А тепер живемо тихо,

Слухаємо шум гаїв і спів пташок.

І літнім ранком мило

Умиваємось росою з пелюсток.

Моє село–казка.

Між бурхливих річки берегів

Кожен вечір одягає маску,

Вкриту безліччю маленьких вогнів

Кожен вечір,коли заходе сонце,

Біліють квітами запашні сади.

Стука місяць ніжками у віконце,

Огортає світлом темні береги.

Я люблю своє село понад усе,

Люблю його і в літку,і зимою.

Люблю його таким,яким вже є,

Люблю його,адже воно моє.

Фотогалерея до бібліотечного заходу 

Використані матеріали:

1.Мохов Н.В.Вечная слава Мелитопольщины/Н.В.Мохов.-Мелитополь,2005.-252с. ISBN 966-8563-16-6

2.Мелітопольська паралель/Є.В.БалицькийО.М.Гончаренко,С.М.Крилов.-Мелитополь.:Видавничо-поліграфічний центр"Люкс",2011.-40с. ISBN 978-966-8428-59-3

3.Хто є хто на Мелітопольщині:інформаційно-біографічна збірка/В.В.Коротун,Л.Л.Алєксеєва, Є.М.Зоря.-Харків:Факт,2004.-520с. ISBN 966-637-183-9

4.Особисті фото бібліотекарів.