ПОСІБНИК "Модель сучасного керівника навчально-виховного закладу"

 

 

 

 

 

 

Автор:     Сузанська    Ірина    Володимирівна,     директор    КЗНЗ    «Гімназія   № 15»  м. Нікополь

В роботі розроблена модель сучасного керівника навчально-виховного закладу як сучасного менеджера. Створена система організації й управління взаємодії та взаємовідносин між учасниками навчально-виховного процесу. Також розроблено алгоритм ділової співпраці керівника з колективом, методи управління та стиль керівництва сучасною школою.

 

http://metodportal.com/node/33732 

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ
2. Модель сучасного менеджера освіти.
3. Стилі керівництва.
4. Методи управління.
5. Співпраця керівника з колективом.
6. Висновок
7. Список використаної літератури

ВСТУП

Сучасна школа – достатньо складна система, яка має свою власну структуру, статут, контингент учителів та учнів, вимагає високоорганізованої системи управління. Проблема управління навчальним  процесом є однією з найактуальніших у педагогічній теорії та практичній діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Її успішне вирішення потребує ґрунтовного осмислення сутності управління навчальним процесом, його структури, функцій. Управління, як важливий компонент в системі навчально-виховної діяльності школи, покликане створити умови для успішного формування всебічного розвитку особистості школяра, забезпечити її позитивну спрямованість на основі власної активності.

Керівник сучасного освітнього закладу - центральна фігура всього освітнього процесу. Висока якість надання освітніх послуг неможлива без компетентного кваліфікованого директора, який володіє основами управління, психології, економіки та є лідером, менеджером, експертом. Сьогодення вимагає особливого підходу до підготовки майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до управлінської діяльності.

На сьогодні існує достатня кількість так званих "моделей" керівника, розроблених спеціалістами, які включають відповідні професійні та морально-особистісні вимоги. При цьому кожна така модель створювалася на основі практики. їх суть полягає в тому, що виділяються основні риси, вимоги, якими повинен володіти сьогоднішній керівник, менеджер.

Саме тому актуальною може стати розробка моделі сучасного керівника навчално-виховного закладу.

 

2. МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ

 

Риси та уміння, необхідні для успішного керівництва закладом:

1. Професійні:

• професіоналізм;
• ерудиція;
• демократичність;
• гуманність.

2. Особистісні:

• висока культура;
• повага, довіра до людей;
• чесність;
• уважність;
• охайність;
• ввічливість.

3. Ділові:

• комунікативність;
• організованість;
• принциповість;
• урівноваженість;
• відповідальність;
• співпраця;
• тактовність;
• толерантність;
• здатність до ризику.

Педагогічний «Еверест» (директор крізь призму освітнього менеджменту)

 

Обов’язки керівника навчального закладу:

• реалізація навчально-виховного процесу на рівні державних стандартів;
• виконання державного замовлення та договірних зобов’язань;
• високоефективна науково-методична робота з найважливіших проблем освіти;
• високоефективне й стійке фінансово-економічне, господарське становище навчального закладу;
• дотримання умов колективного договору;
• підготовка та перепідготовка педагогічних працівників  і спеціалістів закладу, підвищення їхньої кваліфікації та атестації;
• дотримання чинного законодавства, належне використання засобів щодо вдосконалення управління, зміцнення договірної, трудової дисципліни;
• створення на конкретному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів, дотримання прав працівників, визначених законодавством про охорону праці;
• ефективне використання державного майна відповідно до показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та його збереження;
• своєчасні розрахунки з установами, організаціями, банками, постачальниками,й іншими організаціями;
• своєчасне надання органам управління освіти встановленої статистичної, бухгалтерської звітності, а також за додатковою угодою й інших необхідних  відомостей про роботу й стан навчально-виховного закладу;
• своєчасний щорічний звіт перед загальними зборами (конференцією) колективу закладу освіти з питань, що належать до їхньої компетенції як органів громадського самоврядування.

 

 

Модель сучасного керівника навчально-виховного закладу

 

Правила керівника навчального закладу::

• діє від імені закладу, без доручення представляє його в усіх органах, установах, організаціях, підприємствах держави й за її межами;
• розпоряджається майном навчально-виховного закладу в межах делегованих повноважень і відповідно до статуту;
• укладає господарські та інші договори, видає доручення;
• відкриває в банку рахунки закладу освіти;
• розпоряджається коштами закладу в межах асигнувань і прибутків (доходів);
• затверджує кадровий склад управління закладу освіти в межах штатного розпису закладу;
• видає накази, розпорядження, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів і педагогічних працівників до чинного трудового законодавства, Закону України «Про освіту» та Положення «Про порядок наймання та звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності»;
• самостійно визначає свій трудовий розпорядок;
• накладає на працівників стягнення відповідно до чинного законодавства України;
• розв’язує інші питання, що належать до компетенції керівника закладу відповідно до законодавства України, Положення «Про порядок наймання та звільнення керівників закладів освіти України, що перебувають у загальнодержавній власності», статуту закладу, розпоряджень органу управління майном і контракту;
• виконує свої повноваження (права, обов’язки), які поширюються на заклад освіти, якщо з нормативних та інших актів, статуту закладу та вищої організації, умов контракту не випливає інше.

 

Здатності сучасного керівника як менеджера освіти:

• усвідомлення завдань реформування;
• творче осмислення мети й завдань функціонування закладу освіти та управління ним, перспектив його розвитку, суті інноваційних теорій, ідей, сучасних технологій;
• опанування знань із теорії управління, педагогіки, основ ринкової економіки, менеджменту, фінансів, фінансів і права, маркетингу, комп’ютерної грамоти, державної та іноземних мов.

Триєдина роль директора школи

 

Місія директора – створення сприятливого середовища для динамічної взаємодії освітніх процесів і розвитку в учнів готовності до змін.

Модель менеджера освіти:

Мета управлінської діяльності керівника школи полягає у визначенні способів подолання невідповідностей між стандартом освіти та розвитком в учнів готовності до змін.

Досягнення цієї мети можливе за умови, якщо керівник навчального закладу має чітке уявлення про ті завдання, які виконує.

Психогеометрія менеджера

Тест допомагає швидко визначити цілеспрямованість особистості, особливості поведінки в типових для неї умовах.

Учасникам пропонують уважно подивитися не геометричні фігури й розмістити їх на аркуші паперу в порядку значущості.

Кожна фігура – це код суб’єктивної форми учасника. Вона зумовлює домінантність рис характеру й стилю впливу на людей, характеризує стосунки з ними.

Сила цієї домінанти послаблюється зліва – направо.

Фігура, яку учасник розмістить найпершою, - це і є його «чиста форма».

 

Значення фігур

Квадрат. Невтомний трудівник, старанний, професіональний енциклопедист, ерудит у своїй галузі. Результат своєї поведінки й поведінки інших вираховує на рівні планування, без здогадок. Подобається порядок і розпорядок. Ідеал – спланована діяльність і життя.

«Квадрати» - це ті керівники шкіл, у яких все до ладу, чудові адміністратори. Але в такій зразковій школі не завжди всі почуваються зручно й не часто звертаються до «квадрата» за допомогою.

Слабка сторона – велика пристрасть  до деталей, які не визначають суті керівництва, неспроможність до прийняття рішень за відсутності достатньої інформації.

Круг. Символ гармонії. Парадигма управлінської діяльності  -  добробут людей, співробітників. Може емоційно впливати на підлеглих, друзів. Добродушний, щасливий, коли завдяки його зусиллям у колективі почуваються комфортно, зручно.

«Круг» - керівник, який створює всі умови для комфортного перебування учасників навчально-виховного процесу (вчителів, учнів, допоміжного персоналу):

• оптимальний температурний режим школи;
• естетика оформлення;
• наявність кімнати психологічного розвантаження;
• усі свята – разом.

Люди знають – «круг» ніколи їх не зрадить! Йому довіряють найпотаємніше!

Слабка сторона:

• діяльність «круга» орієнтована здебільшого не на справу, а на добробут людей;мало піклується про збереження управлінської ради.

 

Трикутник. Лідер, енергійна, нестримана особистість. Мета діяльності – досягнення певного результату. Рішучий керівник. Думає концептуально. Дуже впевнений у собі, відкрито це демонструє. Його впевненість емоційно забарвлена. Кар’єрист. Прагматик. Чудовий менеджер. Уміє пояснити значимість колективної роботи. За ним ідуть колеги, йому вірять.

Слабка сторона:

• не визнає свої управлінські помилки, не подобається змінювати рішення;
• часто категоричний і нетерпеливий до висловлювань.

 

Прямокутник. Ця фігура означає стан переходу, змін. Це людина, яку не задовольняє сучасне життя, рівень розв’язання професійних проблем.

«Прямокутник» завжди в пошуках кращого. Передчуває зміни в трудовій біографії, особистому житті. Притаманне високе внутрішнє збудження. Змушує себе робити щось нове. Потребує позитивного спілкування.

Слабка сторона:

• створює собі проблеми;
• не досить себе цінує;
• «прямокутником» легко маніпулювати.

 

Зигзаг. Творча, унікальна особистість. Інтуїтивне судження – образне, гармонійне, з емоційним забарвленням. Естет. Здібний, генерує ідеї, але спроба їх реалізації не завжди цікава. «Зигзагам» більше цікаві перспективні можливості, ніж об’єктивна дійсність. Від природи обдаровані. В управлінській діяльності не терплять меж і шаблонів.

Слабка сторона:

• нестримні, завжди кажуть правду;
• є джерелом шкільних конфліктів;
• нетерпимі до внутрішніх порад.

 

«Дослідник» (директор крізь призму науковості)

Для сучасної школи України характерним є пошук нових педагогічних та управлінських педагогічних та управлінських технологій, оновлення змісту освіти, орієнтація на опанування інновацій.

Школа як соціальна організація являє собою систему спільної діяльності вчителів, учнів, батьків та інш. Управляють нею за певними напрямами, одним із яких є навчально-виховний процес. Складовою управлінської діяльності є методична  робота.

Щоб підвищити якість методичної роботи як на рівні окремого вчителя, так і на рівні методичної ради, необхідно визначити відповідний стиль керівництва, а також методи управлінського впливу.

3.СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА

 

1. Авторитарний

Характеризують єдиновладдям керівника, який особисто приймає рішення, визначає стратегію методичної роботи в школі. Такий стиль використовують для управління працівникам, що не досить кваліфіковані, але зацікавлені.

Завдання керівника:

• чітко формувати завдання навчально-виховного процесу та вимоги до нього;
• систематично проводити методичні інструктажі та роз’яснення щодо змісту й технології роботи;
• систематично контролювати процес виконання роботи та стежити за її відповідністю встановленим вимогам;
• звертати увагу на помилки й досягнення в роботі як окремого вчителя, так і педагогічного колективу;
• у разі необхідності карати;
• у спілкуванні бути тактовним, але жорстким.

2. Демократичний

Характеризують розподілом повноважень і участю працівників школи в управлінні. Рішення керівник приймає особисто, але готує їх разом із підлеглим. Цей стиль застосовують для управління окремими особами й групами, які мають достатній базовий рівень кваліфікації й зацікавлені в роботі або які мають достатній рівень кваліфікації, але не досить мотивовані.

Завдання керівника:

• визначити мету роботи, не уточнюючи способів її досягнення;
• проводити консультації щодо розв’язання окремих проблем;
• активно спілкуватися з підлеглими, намагатися переконувати їх;
• обмежувати висловлювання прямих вказівок і контроль за процесом методичної роботи;
• створити систему самоконтролю, надавши більше відповідальності вчителеві;
• заохочувати конструктивні зауваження й критику та підтримувати зворотний зв'язок.

3. Ліберальний

Характеризують мінімальним втручанням керівника в роботу підлеглих. Вони мають право приймати рішення, визначати мету, здійснювати контроль.

Цей стиль використовують для управління окремими особами й робочими групами, які мають високий рівень кваліфікації й зацікавленості діяльністю та здатні виконувати роботу за будь-якої ситуації, позитивно й відповідально ставляться до своєї діяльності.

Завдання керівника:

• визначити мету, досягти згоди з підлеглими щодо їх оцінювання;
• надавати підтримку як окремому вчителеві, так і педагогічному колективу щодо виконання їхніх прохань, реалізації ініціатив;
• не втручатися в роботу;
• реагувати на претензії;
• не знімати з себе відповідальності за стан роботи в школі.

4..МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

 

Управління методичною роботою в школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Адміністративні методи – це сукупність прийомів і способів прямого впливу на колектив або окремого працівника для забезпечення виконання ними їхніх безпосередніх функцій.

Застосування цих методів пов’язане з певними діями.

Організації дії – вплив  на працівників через нормативні документи:

• організаційне регламентування (вплив через положення, зокрема про методичну раду);
• організаційне інструктування (вплив через вимоги щодо методичного забезпечення роботи);
• організаційне інформування (вплив через протоколи методичної ради, педагогічної ради тощо, доповідні записки, службові листи, заяви).

Розпорядні дії – короткотерміновий вплив на працівників:

• накази по школі з питань методичної роботи;
• розпорядження директора та заступника директора;
• вказівки всіх керівників і відповідальних за управління методичною роботою, спрямовані на виконання наказів і розпоряджень.

Накази, розпорядження та вказівки з питань методичної роботи можуть бути як усними, так і письмовими.

Дисциплінарні дії -  вплив на вчителів, які не провадять методичну роботу або виконують її неналежним чином:

• зауваження;
• догани;
• зниження на посаді;
• звільнення з роботи.

Дисциплінарні дії застосовують у порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.

2. Соціальні-психологічні методи – це сукупність прийомів і способів соціального та психологічного впливу на колектив і окремого працівника для підвищення їхньої трудової й творчої активності.

Найефективнішим є моральне стимулювання, тобто вплив на працівників через нагородження грамотами, оголошення подяк за результативну методичну роботу.

Отже, застосування відповідного стилю керівництва до одного підлеглого чи цілої групи дає змогу більш ефективно використовувати методи управлінського впливу і в такий спосіб досягти бажаних результатів у роботі й забезпечувати належний рівень її якості.

3. Економічні методи.

«Гармонія» (директор крізь призму вчителів)

Шкільний колектив – це складний організм, усередині якого взаємодіють різновікові групи вчителів. Вони істотно вирізняються за своїми соціально-психологічними особливостями та характером ділових і міжособистісних взаємин як по горизонталі (між собою), так і по вертикалі (з адміністрацією закладу). Звідси – високі вимоги щодо комунікативних та організаторських рис керівника, уміння знайти правильний тон у спілкуванні з людьми різного віку, рівня розвитку, інтересів і потреб.

Шкільний колектив – це модель,за якою школярі формують своє уявлення про колектив дорослих загалом, способи, прийоми спілкування між ними. Тому мета й завдання самовдосконалення, саморозвитку колективу щодо ділових і міжособистісних відносин, формування та зміцнення атмосфери поваги, доброзичливості, уважного ставлення один до одного є першочерговими в житті школи.

Мистецтво управління полягає в тому, щоб завдання керівника підлеглі сприймали як особисті, необхідні для обов’язкового втілення їх у життя. Як досягти цього?

Пріоритетним є таке керівництво, яке реалізує не функції контролю за виконанням планів, а ситуативне управління, самоврядування й самореалізацію: не керівництво, перевірку й фіксацію, а підтримку ініціатив.

Головне призначення внутрішнього керівництва – створення та ефективне використання умов для продуктивної, творчої й успішної діяльності учасників навчально-виховного процесу, орієнтованої на реалізацію цінностей, принципів і досягнення мети школи.

До таких умов належать:

• хороше розуміння працівниками очікуваних від них результатів;
• зацікавленість працівників у досягненні окреслених результатів;
• забезпечення задоволеності працівників досягнутими результатами й умовами роботи;
• наявність сприятливого морально-психологічного клімату в шкільному співтоваристві.

Звичайно, цей алгоритм не бездоганний. Проте беззаперечним є той факт, що керівнику потрібно навчитись управляти собою. Як це зробити?

5.СПІВПРАЦЯ КЕРІВНИКА З КОЛЕКТИВОМ

 

Поради директору

1. Залишайте у своїй пам’яті  тільки приємне, знаходячи його в найпростіших речах: променях сонця, усмішці рідної людини, зеленій траві, успіхах учнів.
2. Пам’ятайте, що керівник школи впливає на настрій вчителя, на його бажання працювати.
3. Директором може бути тільки той педагог, який говорить лише правду, знає більше, ніж інші.

Завдання директора

щодо створення умов для продуктивної творчої праці педагогів:

1. Аналіз діяльності колективу на конкретних фактах і прикладах.
2. Надання пропозицій учителеві лише в особистій бесіді, не порівнюючи його результати з іншими.
3. Прогнозування професійного зростання кожного учня.
4. Зведення до мінімуму кількості нарад, натомість – проведення тематичних семінарів, тренінгів.
5. Наукова організація праці вчителів (раціональний розклад уроків, методичний день для самоосвіти, комп’ютеризація навчального процесу й адміністративної роботи, звільнення вчителів від чергування по школі).
6. Методична допомога вчителеві, спільне планування методичних об’єднань педагогів.
7. Створення умов для розширення шкільного компонента, додаткової освіти на вибір з урахуванням думки вчителів.

Керівник повинен стимулювати вчителя за проведення відкритих уроків, семінарів, педагогічних читань, підготовку призерів олімпіад, спартакіад, предметних декад.

Директор повинен пам’ятати про постійне оновлення методів керівництва. Це стимулюватиме педагогів до активної участі в реалізації програми розвитку.

Необхідно створювати умови, сприятливі для розкриття творчого потенціалу кожного педагога. Надавати можливості для реалізації їхніх професійних планів.

Риси керівника, необхідні для успішного виконання завдань:

• доброзичливість, демонстрація  свого доброго та уважного ставлення до співрозмовника;
• відчуття, бачення світу очима іншого, співпереживання його почуттям і станам;
• конкретність, відмова від загальних і неоднозначних міркувань;
• ініціативність, нахил до діяльності позиції, здатність встановлювати контакти та активно розв’язувати нестандартні ситуації;
• безпосередність і відкритість у вираженні своїх думок і почуттів;
• природність і щирість;
• самопізнання, прагнення до рефлексів;
• самостійність і незалежність;
• гнучкість і сприятливість до нових, незвичайних думок, суджень і позиції співрозмовника.

 

 

Алгоритм ділової співпраці  керівника з колективом

Крок 1. Вітайте один одного. Доброзичливий фон можна створити за допомогою компліменту, з якого починається привітання.

Багато керівників невміло й дуже обережно ставляться до цього прийому. Водночас правильно та своєчасно зроблений комплімент значно підносить настрій партнерів, сприяє підвищенню ефективності та результативності ділової розмови.

Крок 2. Установіть контакт. Якщо співрозмовник відвертається або дивиться в інший бік, то в того, хто говорить, може виникнути відчуття незручності, підозри, роздратування. Тому на початку розмови треба відкласти всі свої справи й уважно подивитись на партнера в спілкуванні.

Крок 3. Займіть потрібне положення в просторі.

Дистанції міжособистісного простору:

• 0- 0,5 м. – інтимна відстань, на якій спілкуються люди, що перебувають у близьких стосунках;
• 0,5-1,2 м. – міжособистісна відстань для розмови друзів із доторками чи без них
• 1,2-3,7 м. – зона ділових відносин (керівник – підлеглий);
• 3,7 м. і більше – публічна відстань, можна обмінятись словами або утриматись від спілкування.

Крок 4. Уважно мовчіть. Суть цього кроку полягає в тому, щоб своїм чуйним, уважним мовчанням допомогти співрозмовнику почати висловлюватись, чітко та зрозуміло формулювати свою проблему, питання, прохання. Уважне мовчання пов’язане з умінням слухати людину. Усього 10 % людей мають це рідкісне й дуже цінне вміння – слухати.

Крок 5. Проконтролюйте свою позу. Поза того, хто слухає, має підкреслювати відкритість, прагнення співпрацювати, дружелюбність і прихильність до співрозмовника.

Крок 5. Проаналізуйте наявність у розмові зворотнього зразку. Зворотній зв'язок відбувається, коли людина (чи група) повідомляє про свої реакції на поведінку інших із метою допомогти їм.

Умови ефективності зворотнього зв’язку:

1. Щоразу, спілкуючись із підлеглими, передбачайте конкретний спосіб зворотнього зв’язку. Найкращим способом буде особиста бесіда.
2. Увага до людей.

Крок 7. Виявляйте свої почуття. Це має значення для обох співрозмовників, оскільки дає змогу повніше усвідомити емоційний стан, почуття та настанови.

Крок 8. Наголосіть на цінності й практичному значенні розмови.

Крок 9. Покажіть особисту задоволеність спілкуванням і зацікавленість думками й судженням співрозмовника, його потребами, почуттям та емоційним станом.

Крок 10. Подякуйте за розмову, побажайте успіхів і висловіться про наміри на майбутнє. Прощайтеся.

Рекомендації «Навчись управляти собою»

1. Умійте управляти собою, своєю поведінкою, учіться правильних стосунків із підлеглими. Людина, яка не вміє цього робити, не здатна управляти іншими, не може виконувати ролі керівника.
2. Здоровий соціально-психологічний клімат – це одна з умов плідної роботи колективу. Намагайтеся встановити в колективі ділові відносини дружби та взаємодопомоги.
3. У стосунках із колективом намагайтеся менше говорити «я», а більше «ми».
4. Цікавтесь особистим і громадським життям своїх підлеглих і допомагайте їм.
5. Будьте ввічливим, терпеливим – це наріжні камені керівника.
6. Не сваріться та не дратуйтеся, бо брутальність і лайка – ознака слабкості, а не сили керівника.
7. Виховуйте в собі спокій, стійкість і витримку. Ці риси підвищують довіру підлеглих до свого керівника, зміцнюють авторитет.
8. Довіряйте своїм підлеглим – це підвищує почуття їхньої відповідальності за доручену справу.
9. Не пригнічуйте підлеглих своєю владою, не прагніть, щоб ваше рішення стало їхнім переконанням. Тоді вони працюватимуть творчо і вільно.
10. Не бійтеся, якщо ваші підлеглі виявляться розумнішими за вас. Пишайтеся ними.
11. Будьте точним. Бережіть свій час і час підлеглим. Пунктуальність, висока культура й організованість, оперативність і діловитість – риси хорошого керівника.
12. Жартуйте самі й дозволяйте жартувати своїм підлеглим. Гумор, доброзичливі жарти створюють атмосферу довіри, роблять працю легшою й продуктивнішою.
13. Будьте завжди охайним і вимагайте цього від підлеглих. Не забувайте, що керівник має бути прикладом для свої працівників.
14. У стосунках із підлеглими не керуйтеся особистими симпатіями чи антипатіями. Хай найвищим критерієм оцінювання підлеглого й вашого ставлення до нього будуть інтереси справи.
15. Бійтеся дешевої популярності, не втішайтеся зовнішніми проявами авторитету влади. Дбайте про свій авторитет. Пам’ятайте золоте правило народної мудрості: «Не місце красить людину, а людина – місце».

Потреби педагогів:

• надання більшої самостійності в діях;
• надання можливості регулярно підвищувати кваліфікацію;
• залучення до участі в інноваційних проектах;
• заохочення проявів ініціативи й самостійності;
• залучення до участі в професійних конкурсах, змаганнях;
• публічне заохочення за досягнуті успіхи;
• атестація на вищу кваліфікаційну категорію;
• преміювання;
• заохочення педагога за внесок у колективну діяльність;
• стимулювання спільного дозвілля (вечори, екскурсії);
• залучення до суспільної роботи;
• поздоровлення зі знаменними подіями в житті педагога;
• зручно складений розклад занять; надання відгулів;
• коректна поведінка керівників освітньої установи, демонстрація підтримки з їхнього боку.

«СОЦІУМ» (директор крізь призму громадськості)

Тверда рука, натура творча, чиста.

Стрімка уява і в душі оратор.

Людину цю просту і вищу

В народі називають – всі директор.

Школа як соціальна система стає відкритішою. Суспільно-державна модель управління нею передбачає широке залучення до управлінських процесів педагогів, батьків, громадських організацій. Отже, одним із напрямів оновлення управлінської діяльності є набуття знань і вмінь управління соціальними системами.

Компоненти управлінської діяльності

• Прогностичний

Керівник школи повинен бути соціальним лідером. Аспекти його діяльності передбачають наявність знань про ознаки школи як об’єкта соціального управління: відкритості, нестабільності, місця в ієрархії державного управління, взаємозв’язків з іншими установами, громадськими організаціями.

• Проектувальний

Потребує вміння прогнозувати розвиток школи як відкритої системи в умовах конкретного соціуму:

• cпіввідносити мету освіти, яка об’єктивно зумовлена рівнем соціального розвитку держави, з перспективою розвитку школи;
• вивчати освітні запити та потреби учасників навчально-виховного процесу;
• визначати стратегію розвитку педагогічної системи, враховуючи динаміку чисельності учнівського контингенту;
• визначати потребу в педагогічних кадрах, можливості оновлення матеріальної бази.

• Конструктивний

Це вміння, орієнтовані на забезпечення взаємодії школи з органами влади, громадськими організаціями, культурно-просвітницькими закладами, іншими об’єктами соціального оточення школи; дають змогу сформувати позитивну громадську думку про діяльність школи, створити її імідж.

Керівники. У яких сформовані ці вміння, багато спілкуються з батьками, охоче співпрацюють із засобами масової інформації, приділяють увагу залученню громадськості до проведення масових заходів, висвітлюють досягнення колективу та окремих учнів.

• Організаторський

Виявляється  в прагненні керівника реалізувати суспільно-державну модель управління школою. Він ініціює створення структур, що її забезпечують, а також безпосередньо відпрацьовує механізм їх впливу на процеси управління (діяльність опікунської ради, батьківського комітету, ради мікрорайону, органів учнівського самоврядування).

Яким повинен бути керівник сучасної школи?

Робота з громадськістю – ноша нелегка й не завжди зручна. І якщо кожен буде сподіватися, що вона дістанеться іншому, чекатиме, до останньої миті намагаючись прожити безтурботно, то в нашому житті постійно виникатимуть нові проблеми.

Не бійтесь сказати собі: «Нехай це буду я!» - і ви побачите, як швидко біля вас згуртуються прибічники й завирує справжнє життя, осяяне щасливими дитячими усмішками. Можливо, заради цього й варто «топтати ряст» у цьому світі.

Отже, виконуючи свої повсякденні обов’язки, керівник спілкується з різними категоріями людей. Іноді вони можуть бути дуже неприємними, висувають безглузді вимоги, але директор повинен поводитися з ними конкретно, не виявляючи роздратування.

Однією з умов успіху сучасного керівника закладу освіти є створення іміджу впевненої  в собі людини, що вміє поводитись у товаристві, не викликаючи своїми вчинками. Поведінкою та зовнішнім виглядом подиву, зневажливої оцінки. Керівник повинен акумулювати в собі високий рівень культури.

Щоб бути дійсним прикладом для інших, треба досягти висот загальнолюдських чеснот, безупинною працею виховувати себе, покращувати й удосконалювати свої здібності, виробляти власний характер і волю.

За словами древніх філософів, найкращий володар той, про кого народ знає лише те, що він існує. Трохи гірші ті володарі, які вимагають, щоб народ їх любив і звеличував. Ще гірші ті, яких народ боїться. Найгірші – яких народ зневажає.

Сенс нашого життя – бути людьми. Ми долучаємо себе до роду людського за фактом народження. Та, виявляється, цього замало. Людиною треба стати!

Процес набуття людської суті триває все життя. Будь-які зміни в житті пов’язані зі змінами людини.

Творячи себе або спотворюючи, людина так само перетворює світ або поганить його. Життєдайною силою, яка все вдосконалює є Любов.

Пам’ятаймо: тільки Любов народжує Любов. Отже, кожна людина сама себе має перетворити в джерело Любові.

 

Суть поняття «культура управління»

Групи компетентностей:

• Культура діалогу – толерантність, знання чужих мов та інших культур, уміння цивілізовано обстоювати свою позицію перед опонентами.
• Екологічна культура – знання й застосування законів екології, здатність існувати в біосфері, не завдаючи їй шкоди.
• Культура повсякденного побуту – знання валеології, турбота про естетику свого оточення, навички безконфліктного буття.
• Демократична культура – особиста автономність, громадська активність, повага до основних принципів.
• Правова культура – повага до законів та їх безумовне виконання, повага до волі й рівності.
• Організаційна культура – повага до свого й чужого часу.
• Ринкова культура – заповзятість, відповідальність, культ праці в поєднанні з гордістю за її результати.

Культура керівника навчального закладу містить ще й поняття педагогічної культури, від якого логічно походить поняття «методична культура»; національної культури; комунікативної культури (спілкування та мовлення).

Сучасний керівник постійно перебуває в комунікативних стосунках із членами колективу, учнями, батьками, громадськістю. Тому найважливішим елементом управлінської діяльності є необхідність встановлення доброзичливих взаємин із населенням.

Щоб досягти успіху, керівнику треба мати високий рівень культури комунікації, культури мовлення.

Процес комунікації керівника – це складний комплекс інтелектуальних, вольових і професійних рис і вмінь, якими він має володіти, щоб позитивно впливати на співрозмовників.

До цих рис належать:

• здоровий глузд;
• організаторські здібності;
• правильність суджень, їх об’єктивність;
• критичність сприйняття;
• здатність зрозуміти та сприйняти думку іншого;
• стійкість характеру;
• жвавий розум, що завжди в пошуку;
• здатність до тривалої самостійної й творчої роботи;
• гнучкість розуму, здатність займатися одночасно значною кількістю проблем;
• оптимізм, почуття гумору;
• володіння риторикою, висока мовна культура.

«Мовна культура – це дзеркало духовної культури», казав В. Сухомлинський. Відродження нашої культури неможливо уявити без вдумливого вивчення мовленнєвого етикету, який виплекав наш народ упродовж століть. «Вагу та міру для слів своїх вироби», - сказано в Біблії. Цей вислів виражає основну ідею мовленнєвого етикету, дослідження якого дали змогу виявити взаємозв’язки між мовою та психологією людей, особливості національної специфіки нашої мови.

Правила мовленнєвої поведінки регламентували рекомендації на зразок «вітай», «втішай», «будь добрим», будь лагідним». Ці рекомендації позначені високим моральним духом любові та різних чеснот. Як бачимо, національні етнопсихологічні риси мовленнєвої  культури українців віддавна привертали увагу своєю культурою, добротою, щирістю, емоційністю, прихильністю, делікатністю, достоїнством і повагою – усім тим, що завжди було притаманне нашому народові.

Поняття «методична культура» з’явилося в обігу практично недавно як елемент педагогічної культури, що характеризує кваліфікаційний і фаховий розвиток педагога. Керівник навчального закладу – це педагог педагогів. Методична культура директора – це не тільки глибокі знання, а й майстерність, мистецтво, зумовлені його індивідуальністю, уміння пояснити, зацікавити педагогічною наукою.

Риси керівника з високим рівнем методичної культури:

• творча самостійність;
• ініціативність;
• прагнення до пізнання нового;
• нестандартний підхід до справи;
• активний пошук нового та ефективного;
• спрямованість на постановку й розв’язання науково-методичних проблем;
• налаштованість на творче мислення.

Особливу роль у спілкуванні відіграють не тільки мовлення, а й невербальні (несловесні) засоби. Перше враження – це надзвичайно важливий момент, який може стати психологічним містком до розвитку стосунків, або,навпаки, бар’єром у подальшому спілкуванні. Це взаємне оцінювання одягу, пози, виразу очей, жестів, міміки, голосу, інтонацій. Уміння читати несловесну мову – важлива умова взаєморозуміння.

Групи найважливіших жестів:

• жести щирості й захоплення;
• оцінні жести;
• знаки захисту.

Важливі чесноти директора

Працюючи на полі людської просвіти, директор прищеплює молодому поколінню свої знання, моральні переконання, чесноти.

Тому, як нікому іншому, потрібно вдосконалювати свій внутрішній зміст, дбати про розвиток чеснот, бо самі знання (а директор завжди є вчитель) без морального життя не зроблять його авторитетною культурною силою в громадянстві, йому не можна й не годиться застигнути в одному разі і назавжди витвореному зразку. Повсякчасна праця над собою очищає душу й серце від намулу й життєвого бруду. Чесна й незаплямована – потребує таких чеснот: справедливості, доброти, терпіння, любові, ввічливості, гідності, патріотизму, здатності обмірковувати свої вчинки, передбачати наслідки.

Ніщо так не привертає людей до керівника, як його щира, сердечна доброта. Вона відбивається доброчинно на загальному щасті всієї школи, веде до взаєморозуміння, взаємодопомоги сім’ї й школи, зближує їх. Доброта творить чудо: німі говорять, сумні стають веселими, мляві – жвавими. Вливається життя в мертву шкільну офіційність. Доброта вкладає в школу душу, оживляє її. Це одна із тих чеснот, які сповнюють керівника душевним спокоєм і солодощами перемоги над злом і егоїзмом.

Багато допомагає й полегшує працю керівника його терпеливість. Терпіння врятовує від гніву, суму, меланхолії й нудьги. Щоб дочекатись успіху від своєї праці, треба терпеливо й вибагливо чекати на той час, коли його вплив матиме гарні наслідки.

Дерево повільно й терпеливо можна пригнути до землі й дати йому бажаний напрямок, а спробуйте нагнути відразу – і дерево переломиться. Так і в роботі керівника.

Любов до людей – це любов до ближнього, але вона має в собі деякі особливі риси. Любов примушує думати про інших, дбати про їхній добробут і вносити в їхнє життя душевний спокій. Виконуючи це, здобуваєте й собі щастя, розливаючи навколо себе добро, радість і приємність.

Прихиляйте свою душу до кожної особистості, виховуйте в собі сердечність і чуйність до кожної людини, її горя й радості. Наповнюйте серце найживішим цілющим бальзамом, щоб мати можливість загоїти ним рани людини, які нанесено їй байдужістю, злобою, егоїзмом.

Історія школи звертає увагу на те, що вона виникла з народу й служила тільки йому, його інтересам. Добре знання мови та культури дає розуміння духу народу: нація перестає бути чужою. На плечі керівника покладено долю усього українського народу. І він повинен зробитись  щирим сином його, з’єднати себе з його минулим, у сучаснім стати свідомим і активним членом однієї сім’ї з ним і працювати для майбутнього. Бо, як сказав хтось із відомих, «Я» можна вимовити тільки рідною мовою.

 

6. ВИСНОВОК

Отже я вважаю,що на сучасному етапі розвитку освіти керівники навчальних закладів мають бути активними учасниками реформування освіти. Процес організації науково-методичного супроводу щодо підвищення компетентності керівних і педагогічних кадрів свідчить про те, що при систематичній і цілеспрямованій роботі через різні форми, методи (на шкільному, міському, обласному рівнях) педагогічним працівникам вдається  розвинути свій потенціал до такого рівня, коли він стає носієм передового педагогічного досвіду.

Управлінський цикл – це сукупність взаємопов’язаних, підпорядкованих єдиній меті функцій управління, комплексна реалізація яких забезпечує успішне вирішення управлінських завдань.

Отже, ефективність управління педагогічним процесом відповідно до професійної компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу характеризують за такими загальними показниками:

• здатність школи до розвитку;
• раціональність використання навчально-матеріальної бази;
• наявність умов для підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів;
• наявність умов для реалізації інтересів та нахилів учнів, розвитку творчих здібностей;
• створення сприятливого соціального, психологічного клімату в колективі;
• раціональність використання робочого часу педпрацівників школи;
• запровадження нових технологій управління педагогічним процесом;
• здатність керівника школи, всіх педагогів до самоудосконалення.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що за наявності високої професійної компетентності керівника школи можливо сформувати колектив однодумців серед педагогів, батьків, громадськості, спрямувати їхню діяльність на розв’язання найважливіших проблем школи.

Все вищезазначене дозволяє зробити висновок щодо сутнісної характеристики поняття «компетентність», яке охоплює наступні компоненти:   досвід, професійно значущі знання, уміння й психологічні особистісні якості, які дозволяють ефективно працювати керівником загальноосвітнього навчального закладу. Іншими словами, компетентність є інтегрованою професійною якістю керівника, поєднанням його досвіду, знань, умінь і навичок.

На мою думку, модель сучасного керівника формується поступово. Її зростання відбувається:

• як результат соціальної зрілості, коли людина пройшла через життєві випробування і навчилася діяти з максимальною самовіддачею, не сподіваючись на те, що вона отримує успіх, як винагороду;
• коли вона має інтелектуальні, психологічні, комунікативні, а також загальні здібності до управлінської діяльності;
• коли людина має внутрішню мотивацію до професійної діяльності;
• коли здібності людини розвиваються та збагачуються, що дозволяє їй успішно оволодівати певною діяльністю та удосконалюватись в ній коли вивчається та переймається досвід успішних керівників та моделюються успішні стратегії розвитку особистісних якостей.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Галіцина Л. Хочу бути успішним керівником.- К.:Шк.світ, 2008 р.
2. Єльникова Г.В. Управлінська компетентність. – К.: ред.загальнопед.газ, 2005. – 128 с.
3. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом. – К.: Знання, 2006. – 365.
4. Тікельна В.С. Управління школою. – Х.: Основа, 2004.
5. Управління навчальним закладом: Навчально-методичний посібник. – Х.: Ранок, 2003.
6. http://osvita.ua/school/manage/
7. http://psyfactor.org/lider4.htm
8. http://hw4.ru/career-management-skills
9. http://festival.1september.ru/articles/210218/
10. http://osvita.ua/