Міністерство освіти і науки України
Херсонська державна морська академія Морський коледж
БІНАРНІ ОСВІТНЬО-ВИХОВНІ ЗАХОДИ - ДІЄВИЙ
СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ
ЗВ’ЯЗКІВ У РОБОТІ БІБЛІОТЕКИ КОЛЕДЖУ (РОЗРОБКИ СЦЕНАРІЇВ)
Рекомендовано до друку навчально-методично радою
Морського коледжу
Херсонської державної морської академії
Протокол № 2 від 01.10.2019 р.
Херсон 2020
УДК 021.2:37.091.2(072)
Б 62
Бінарні освітньо-виховні заходи – дієвий спосіб використання міжпредметних зв’язків у роботі бібліотеки коледжу[Текст] :
розробки сценаріїв / уклад: Г.І.Прокопчук, І.В. Мосейченко. – Херсон: ХДМА, 2020. – 32 с.
БІНАРНІ ОСВІТНЬО-ВИХОВНІ ЗАХОДИ - ДІЄВИЙ
СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ
ЗВ’ЯЗКІВ У РОБОТІ БІБЛІОТЕКИ КОЛЕДЖУ
(РОЗРОБКИ СЦЕНАРІЇВ)
Укладач Прокопчук Ганна Іванівна, завідувач
бібліотеки Морського коледжу Херсонської
державної морської академії;
Мосейченко Ірина Всеволодівна, бібліограф
бібліотеки Морського коледжу Херсонської
державної морської академії
Відповідальний Г.І. Прокопчук, завідувач бібліотекою Мор-
редактор: ського коледжу ХДМА
Технічний Г.І. Прокопчук, завідувач бібліотекою Мор-
редактор ського коледжу ХДМА
Н.С. Колесник, голова циклової комісії
Рецензент україномовних дисциплін
За редакцією укладача Надруковано з оригінал-макета замовника ЗМІСТ Вступ ……………………………………………………................ 4
1. Літературний круїз «На вітрилах поезії: по материках і країнах»: бінарний виховний захід ……………………….. 5
2. Літературна світлиця «Борис Пастернак. Коли вірші диктують почуття…»: бінарний виховний захід у формі читання віршів українською, англійською і російською мо-
вами …………………………………………………………. 23
Література ………………………………………………………… 32
ВСТУП
Мета цієї роботи полягає в розкритті можливостей використання сучасних педагогічних технологій у освітньо-виховній роботі бібліотеки закладу фахової передвищої освіти на прикладі розроблених і втілених сценаріїв бінарних виховних заходів.
Розвиток особистості забезпечується системністю знання, а системність, у свою чергу, - взаємозв'язком знань. Звідси можна зробити висновок про те, що взаємозв'язок знань з різних предметів є однією з найважливіших умов підвищення рівня узагальненості знань, ефективності процесу навчання і виховання цілісної особистості. Наявність взаємозв'язку знань з різних предметів значно підвищує якість засвоєння знань і умінь курсантами, сприяє формуванню їх світогляду і наукової картини світу.
Бінарні уроки - одна з форм реалізації міжпредметних зв'язків і інтеграції знань з кількох предметів. До загальних цілей бінарних заходів в бібліотеці освітнього закладу можна віднести: розвиток співробітництва з педагогами; досягнення органічної єдності виховання і навчання; формування в курсантів і студентів переконання в зв’язності предметів і у цілісності світу. Бінарні заходи:
- служать засобом підвищення мотивації навчання, тому що створюють умови для практичного застосування знань;
- розвивають навички самоосвіти, тому що підготовку заходу курсанти і студенти здійснюють позаурочний час;
- розвивають аналітичні здібності і винахідливість, володіють величезним творчим і виховним потенціалом;
Отже, реалізація міжпредметних зв’язків може втілюватись і в позаурочний час, а їх використання у бінарних освітньо-виховних заходах бібліотеки дозволяє розширити раніше отримані курсантами знання з різних дисциплін, спонукає їх до пізнання нових фактів, отримання нової інформації.
Літературний круїз
«На вітрилах поезії: по материках і країнах»:
бінарний виховний захід
Мета: формувати читацькі, загальнокультурні, мовні, комунікативні компетенції; ознайомити курсантів з поезією поетів, що не вивчаються на уроках зарубіжної літератури; розвивати навики виразного читання та творчі здібності; виховувати відчуття естетичної цінності поетичного слова.
Обладнання: морський атлас, глобус, вказівка, відео проєктор, екран, аудіо колонки, відео та аудіо-замальовки з морською тематикою, книжкова виставка.
Діючі особи: лоцман, екскурсовод, літературний гід, декламатори.
Щастя – це подорож. Не обов’язково з переміною місця: подорож може бути в душу іншої людини – у світ письменника, поета… В.Висоцький. Хід заходу Вступне слово.
Викладач літератури. Сьогодні ми з вами відправимося у незвичайну подорож – поетичний круїз. Ми багато читали, учили напам'ять вірші зарубіжних поетів. Чи потрібна нам поезія в житті, адже в повсякденні розмовляючи один з одним, нам і в голову не приходить говорити в риму?
Викладач географії. Зверніть увагу на глобус. Круїз - поетичний, але це подорож навколо світу. Ми будемо позначати на карті світу континенти і країни, які сьогодні відвідаємо. На екрані буде коротка відео замальовка про країну: столиця, кількість населення, природа, визначні місця.
Викладач літератури. Навіщо потрібна нам поезія? (курсанти висловлюють свої версії).
Бібліотекар. Прийшов час підіймати вітрила. Проведе нас по морю поезії наш лоцман ________________, екскурсовод
__________________та літературний гід ________________. Тож попутного вітру нам!
(звучить «Повний вперед» з м/ф «Пригоди капітана Врунгеля») Лоцман (стоїть біля глобусу). Коли я дивлюсь на глобус, завжди дивуюсь, яка різноманітна наша Земля за природними умовами, скільки морів і країн та скільки народів населяють її. І кожен з цих народів має свою культуру, мистецтво, має свого представника в океані літератури, яким пишаються не тільки співвітчизники, але й який входить до когорти світових класиків.
Реалії життя ХХІ ст. змушують сучасну людину жити в досить напруженому темпі. Проте в гонитві за досягненням своєї чергової мети вона зупиняється, вражено дивиться на навколишній світ. Їй хочеться відпочити: прочитати книгу улюбленого письменника, послухати пісню, відвідати театр, поринути у світ прекрасного, де душа людини, мов кришталевий келих, буде наповнюватися магією мистецтва.
Декламатор. Сонет англійського поета Вільяма Вордсворта «До прекрасного», стане епіграфом нашого круїзу.
Святе мистецтво! В пензлі чи в пері Є сила дати вічність кожній рисі хмарини, що пливе в небесній висі. Веселих промінців небесній грі;
Вони спиняють порух віт вгорі
І подорожніх, що ідуть у лісі, І, корабель, що при скелястім мисі, Навік в заливі кинув якорі.
Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну твою окрасу,
Мистецтво, ти даруєш благодать.
І стримане, просте, хоч повне змісту, Ти вмієш вирвать мить із плину часу І в ній божисту вічність передать.
Лоцман (біля відкритого морського атласу ).Перша поетична гавань на нашій карті Європа.
Екскурсовод. Сьогодні ми спробуємо полинути в подорож сторінками чудової країни – її Величності Світової Поезії. Володимир Висоцький говорив: «Щастя – це подорож. Не обов’язково з переміною місця: подорож може бути в душу іншої людини – у світ письменника, поета…».
Нашу подорож розпочнемо з Англії. Зазвичай, згадуючи англійську літературу, перший хто приходить на думку Вільям Шекспір, в свій час недооцінений драматург, поет, актор.
Зі звичайного громадянина Англії, якого оточували і вірні друзі, і запеклі заздрісники, Шекспіру вдалося стати громадянином світу, адже його творчість, 37 п’єс і 154 сонети, стала коштовною перлиною світової літератури, якою пишаються, яку наслідують вже багато поколінь.
Літературний гід. Але я хотів би познайомити вас з Редьярдом Кіплінгом, відомим англійським письменником, поетом новелістом, автором знаменитої у світі історії Мауглі із «Книги джунглів». Кіплінг перший англієць, що отримав Нобелівську премію в області літератури у 1907 році. До речі, він став наймолодшим лауреатом серед нагороджених цією премією. Йому в той час було 42 роки. І цей рекорд досі ніхто не перевершив.
Декілька цікавих фактів його біографії. Кіплінг міг писати тільки чорними чорнилами, виготовленими із чорного вулканічного скла. Відомий його твір «Кішка, яка гуляє сама собі». Цікаво, що в англійському оригіналі це кіт, до того ж реальний персонаж – сіамський кіт, якого подарували дружині Кіплінга під час весільної подорожі, а трансформація у кішку відбулась завдяки перекладачам на російську і українську мови.
Кіплінг написав своєму синові повчальний вірш «Заповідь», яким зачитується не одне покоління. Його син - Джон – загинув у битві на початку Першої світової війни. Хоч його не брали до війська через сильну короткозорість, Кіплінг використав всі свої зв’язки, щоб сина прийняли до Ірландської Гвардії. Після смерті сина Кіплінг жив настільки усамітнено, що одного разу в журналі навіть з’явилась публікація про його смерть.
Хтозна, можливо він винуватив себе у смерті сина. Кіплінг завжди був м’яким зі своїми дітьми, намагався виконувати всі їх бажання, але в тому, що стосувалось його життєвих принципів ніколи не відступав. Вслухайтесь уважно в його заповідь. Декламатор. Вірш Р. Кіплинга «Заповідь»
Владей собой среди толпы смятенной,
Тебя клянущей за смятенье всех,
Верь сам в себя, наперекор Вселенной,
И маловерным отпусти их грех;
Пусть час не пробил — жди, не уставая,
Пусть лгут лжецы — не снисходи до них; Умей прощать и не кажись, прощая, Великодушней и мудрей других.
Умей мечтать, не став рабом мечтанья,
И мыслить, мысли не обожествив;
Равно встречай успех и поруганье,
Не забывая, что их голос лжив;
Останься тих, когда твоё же слово
Калечит плут, чтоб уловлять глупцов,
Когда вся жизнь разрушена и снова Ты должен всё воссоздавать с основ.
Умей поставить, в радостной надежде,
На карту все, что накопил с трудом, Все проиграть и нищим стать, как прежде, И никогда не пожалеть о том.
Умей принудить сердце, нервы, тело
Тебе служить, когда в твоей груди
Уже давно всё пусто, все сгорело
И только Воля говорит: «Иди!»
Останься, прост, беседуя с царями,
Останься честен, говоря с толпой;
Будь прям и тверд с врагами и с друзьями,
Пусть все в свой час считаются с тобой;
Наполни смыслом каждое мгновенье,
Часов и дней неутомимый бег, –
Тогда весь мир ты примешь во владенье Тогда ты будешь ЧЕЛОВЕК.
Лоцман. З Англії відчалюємо до Франції.
Звучить пісня «Пісня студента» 1-2 куплет (Муз. Тухманова «На французской стороне»)
Екскурсовод. Знайома і улюблена пісня студентів, чи не так? І співається в ній про звичну ситуацію з життя: студент прощається зі своїми друзями перед від’їздом на «ста жировку» до вузу іншої країни. От тільки авторство пісні належить не нашому сучаснику, а середньовічному мандруючому автору і виконавцю своїх пісень – невідомому ваганту, що жив років 800 тому.
Ваганти – середньовічні мандрівні школярі, студенти, писарчуки. Були авторами сатиричних, любовних, застольних віршів, та пародій на церковні тексти, за що переслідувались церквою.
Школярі і студенти були непосидючим народом і з метою вдосконалення своїх знань кочували із міста в місто. Це було легко тому, що в той час мовою науки і студентського спілкування була латинь. Тоді у Франції говорили «Студенти навчаються благородним мистецтвам – в Парижі, древнім класикам – в Орлеані, судовим кодексам – в Болоньї, медичним – в Салерно, демонології – в Толедо, а добрим правилам – ніде».Та все ж ваганти були освіченими людьми: прекрасно знали античність, фольклор, церковну літературу, що знайшло відображення в їхній поезії.
Звучить пісня «Пісня студента» 3-4 куплет (Муз. Тухманова «На французской стороне»)
Літературний гід. Автор тексту залишився невідомим, а називається вона «Прощання зі Швабією». Відомо одне: він, уродженець баварської землі, їде на навчання в «щасливе місто Париж, де студентів більше ніж місцевих жителів», де кафедральна школа, школи аббатів і безліч професорів. І навчатись там потрібно було немалонебагато – 10 років. Письмових робіт в середньовіковому університеті не було, екзамени проходили в формі дискусій. Наприклад, на останньому екзамені випускник з шостої години ранку до шостої години вечора повинен був видержати «натиск диспутантів», котрі змінювались кожної півгодини без перерви. Той, хто витримав випробування, ставав доктором і увінчувався особливою чорною шапочкою.
Але труднощі і тяготи не зупиняли майбутнього студента на шляху до знань і мудрості «во французской стороне». Декламатор. Вот и все! Прости-прощай, разлюбезный швабский край! Захотел твой житель увидать науки свет!. Здравствуй, университет, мудрости обитель!
Здравствуй, разума чертог!
Пусть вступлю на твой порог с видом удрученным, но пройдет ученья срок, – стану сам ученым. Мыслью сделаюсь крылат в гордых этих стенах, чтоб отрыть заветный клад знаний драгоценных!
Лоцман. Піднімаємо наші поетичні вітрила. З Європи помандруємо до Африки.
Африка – це не великий край, це багато великих країв, тільки от ніхто не показав нам, з якого боку розташована головна брама до нього. Мандрівники, давні й нові, відчиняли й відчиняють двері й дверцята з різних боків. І те, що відкривається їхнім очам – велика, шалених кольорів поверхня. Дивна природа, війни, хвороби, чаклунство, в тому числі і на футбольному полі, зачіски шалених форм – незрозуміла, яскрава, калейдоскопічна екзотика.
Екскурсовод. Деякі літератури Африки мають довгу історію розвитку. Однак ще на початку нашого століття про них не згадувалося навіть у спеціальних дослідженнях з історії світової літератури. Духовним надбанням підкорених народів здебільшого нехтували, а тому часто в небуття відходили такі коштовності давніх епох, які, безперечно, були б неоціненним джерелом збагачення всієї світової культури. Віддамо належне перекладачам-майстрам поетичного слова, що донесли кращі здобутки африканської поезії до українського читача. Поезія Африки, безсумнівно, збагатила нашу літературу цінностями культури африканського континенту і дала змогу читачам краще пізнати надбання африканських літератур, зрозуміти внутрішній світ ліричних героїв і заохотити перекладачів до глибинного проникнення в поетичну скарбницю Африки. Лесі Українці завдячуємо тим, що вона, чи не перша ознайомила нас із багатством ліричної пісні давнього Єгипту. Користуючись науковим перекладом проф.
А. Відемана, геніальна поетка зуміла не тільки повернути їх із прозаїчної форми у віршову, а й передати дух першотворів. Дванадцять перекладів єгипетських пісень було вперше надруковано в Літературно-науковому вісникові 1910 р. Зі старо-арабською поезією, яка теж певною мірою має право вважатися поезією Африки, першим ознайомив Україну І. Франко. Коли готувалося друге видання арабських казок «Тисяча і одна ніч», він взяв на себе труд перекласти поміщені в ній поезії на українську мову відповідно до вимог поетичної техніки, бо «в дослівнім перекладі вони не роблять такого враження, яке повинні робити ті справжні перли старо-арабської поезії».
Літературний гід. У 2011 році в Україні опублікована антологія сучасної африканської поезії «Каїсе-дра росте, де хоче». Каїсе-дра – це дерево, яке росте в середині будь-якого селища і це найбільше дерево з найбільшою кроною. Коли приходить тяжке африканське літо – це єдине місце, де можна вижити. Тобто дім не рятує, а дерево таки рятує. Туди сходиться ціле село, всі замкнені на цьому просторі життєдайної тіні.
У цьому виданні поезії сучасних поетів з різних країн Африки та з України розпочали власний діалог під кронами "каїсе-дра" – Дерева Балачок. Це такі два – африканський та український – досвіди, які перетнулися. В проекті книга мала назву «Дерево переселенців» і поезії висвітлювали проблеми переселень, людей, які втрачають коріння. Книжка намагається в якийсь спосіб це все розказати, тому що для Африки і переселення, і війна, і проблема власної свободи та ідентифікації так само актуальні, як і для нас, і вони значно складніші для вирішення. Зрозуміти себе можна тільки, якщо ти дозволяєш іншому бути з тобою в одному просторі. І це не спосіб пізнання Африки, це спосіб пізнати себе. Зустріти іншого, пізнати в ньому себе, як у дзеркалі, і вже в такий спосіб пізнати самого себе. Очевидно, є така важлива річ і для нас теж – «сам, як інший».
Власне, ця розмова і лунає в антології. Меседжі повернення додому, прощання з домом, втрати дому виявляються спільними і для Європи, і для Африки, іі для України.
Декламатор: Історії про любов і ненависть до рідних стін занадто схожі на наші власні.
У нігерійця Габріеля Бамгбозе "дім" – це болісна правда ("Як я можу назвати це місце домом", переклад. з англійської Тараса Малковича).
Декламатор. Як я можу називати це місце домом
Коли тут я не можу розмовляти як інші люди
Без нескінченних репетицій у куточку мого серця
Просто для того щоб вийти сухим з цього узбережжя біди? – Скажи, як я можу називати це місце домом Коли цієї ж ночі можу вмерти тут від Кулі рідного брата?
Лоцман. З Африки вирушаємо до Азії.
Лоцман. Незважаючи на свою туристичну відкритість, Азія і нині залишається частиною світу, культурно-релігійні особливості якої дуже далекі від розуміння європейців. І хоча вона намагається переймати західні цінності та впроваджувати більш ліберальні погляди на життя, та все ж залишається екзотичною для людей з інших континентів. Азія є колискою цивілізації людства. Розташована на всіх географічних поясах Північної півкулі, вона найбільший за площею і кількістю населення материк. Азію омивають на півночі – ПівнічноЛьодовитий, на сході – Тихий, на півдні – Індійський океани, на південному заході – моря Атлантичного океану (Середземне, Егейське, Мармурове, Чорне та Азовське) і Каспійське море – найбільше озеро світу. В той же час значні внутрішньоматерикові території Азії не мають зв’язку з Світовим океаном.
Екскурсовод. Поезію Азії неможливо узагальнити, адже Азія налічує 48 країн – країн з різною культурою, релігією. В кожній з них свої літературні, поетичні традиції. Згадаймо, хоча б японську поезію, що заснована на чергуванні певної кількості складів. Рими немає, але велика увага приділяється звуковій і ритмічній організації вірша, філософському наповненню (Хоку, Танка). Послухаймо твори класика японської поезії.
Декламатор. Мацуо Басё. Вода так холодна Вода так холодна! Уснуть не может чайка, Качаясь на волне.
Мацуо Басё .Отдохни, корабль Отдохни, корабль!
Персики на берегу.
Весенний приют. Мацуо Басё. Взмах весла, ветер И брызги холодных волн.
Слезы на щеках.
Літературний гід. В’єтнамці, наприклад, називають свою батьківщину – країною поетів, країною людей, що люблять писати вірші і насолоджуватись ними. Освічений в’єтнамець, що пише вірші не виключення, а правило. Традиція складати вірші укоренилась так давно, що віршування стало майже елементом етикету і побуту у В’єтнамі.
Декламатор. Нго Тхи Ика (1709—1736) «Бабушка возвращается к вечеру с рынка»
Вернулась с рынка, дети улыбкой встречают уже в переулке И радостно делят между собою сладкие хлебцы.
Вірші писали на картинах, речах і дарували один одному на свята, а також перетворювали в предмет забав і змагань. Тож не дивно, що для більшості в’єтнамців писати вірші, самовиражатися через них так же природно, як дихати.
Екскурсовод. Нгуєн Чай – в'єтнамський поет, учений, державний. діяч. Він основоположник поезії розмовною в'єтнамською мовою, національний герой В'єтнаму, один з керівників народної боротьби (1418-27 р.р.) проти китайських загарбників-феодалів. "Збірник віршів рідною мовою" містить філософську і пейзажну лірику. У "Великій відозві на замирення китайців" (1428) висловив глибоку симпатію до поневоленого завойовниками народу. Відомий як географ, історик. Страчений за неправдивим обвинуваченням. Декламатор. Нгуен Чай. Когда тебе власть во вред Когда тебе власть во вред
И в святости счастья нет, В безмолвии чтенье книг Желаннее всех побед.
Морскую глубь не постичь, Загадочны тьма и свет. "Я глух", –дурным и святым Единственный твой ответ.
Літературний гід. Однією з найбільш яскравих і чудових сторінок в скарбниці світової літератури є вірші поетів-корифеїв східної лірики – Омара Хайяма, Шота Руставелі, Нізамі, Хафіза.
Окреме місце в світовій літературі займає Індійська література. Протягом тисячоліть Індія виробила і зберегла глибоко оригінальну культуру, що належить до великих досягнень світової цивілізації. В умовах багатовікового панування рабовласників та колонізаторів індійський народ творив дива мистецтва. Індійська поезія, багата образами, з дуже давніх часів відображала схильність національного характеру народу до спокійного і піднесеного міркування. Екскурсовод. Індія – країна, регіони якої відрізняються мовою, релігією. Тому і регіональні літератури розвиваються на місцевих мовах. В другій половині 19 ст. вони відродили старі традиційні жанри і засвоїли деякі західні літературні форми. Окрім регіональних літератур, на всіх сучасних індійських мовах в Індії, існує і ґрунтовна індо-англійська література, тобто, твори написані англійською мовою, в основному індійцями, що живуть або жили в Індії.
Найбільш потужною, яскравою і історично значущою є література, що зародилася в Бенгалії, чиє інтелектуальне і духовне пробудження в середині 19 ст. забезпечило бенгальцям культурне і почасти політичне лідерство індійському національному русі аж до ХХ століття.
Літературний гід. Сьогодні ми відкриваємо для себе видатного поета Індії Рабіндраната Тагора, чия творчість сформувала літературу, поезію, музику Бенгалії.
У 1912 році англійською мовою вийшла перша книга майбутнього великого індійського поета і прозаїка Рабіндраната Тагора "Гітанджалі" ("Жертовні пісні"). А вже наступного року йому, першому серед літераторів Азії, була присуджена Нобелівська премія.
Тагора по багатогранності обдарувань порівнюють з титанами європейського Відродження. Він і прозаїк, і драматург, і композитор. Він оригінальний живописець, портретист, він і філософ, і політичний публіцист. Але насамперед він, звичайно, поет. На батьківщині його називали кабигуру – поет-вчитель.
Рабіндранат Тагор народився в Бенгалії, в головному місті якої, Калькутті, ще в XIX столітті почалися акції непокори англійським колоніальним властям. Сім'я Тагора походила з давнього аристократичного роду і відігравала в Бенгалії значну громадську роль. Батько поета, прозваний за свою вченість "махарші" ("великий мудрець"), відстоював культурну самостійність індійців, боровся з схилянням перед усім західним. Саме позиція батька і його розмови з сином вплинули на формування поглядів майбутнього поета. У вісім років Тагор почав писати вірші. У сімнадцять років він видав бенгальською мовою дві збірки лірики. У поезії Тагора переважають дві основні теми. Перша – оспівування життя, захоплення красою світу. Друга – глибоко гуманістична – тема співчуття людині, протест проти її гноблення і приниження. Тагор говорив, що в його поезії "радість і горе живуть поперемінно".
Нагадаємо, що Індія - країна глибоких релігійних шукань Тому багато віршів Тагора відрізняються релігійно-містичними настроями. Духовне начало світу для нього безумовно. Але Тагор сприймає життя як прояв Бога.
В одному зі своїх віршів Тагор пише. "Розумом невпинним пізнай зародження нового в старому". Все його творче життя – це прагнення прорватися з старого в нове. Його поезія дихає новизною і свіжістю. Він багато доклав для того, щоб Індія зробила прорив у нове, здобула свободу, перестала бути колонією Англії.
Декламатор: Рабіндранат Тагор. Працюють люди . Уривок. Переклад Миколи Бажана.
…Коли дивлюсь на Землю я земну,
То бачу люду незліченні тлуми, –
Їх різні юрби з гамором і шумом
Невпинно йдуть удалину,
Ідуть удалину,
Спонукані потребою людською Іти вперед, не знати супокою Ні в смерті, ні в житті.
Тож натовпи оті
Віками
Весло і рало стискують руками,
Копають поле, рубають ліс,
На ниві жнуть достиглий рис,- У світі скрізь, в оселях всюди
Працюють люди…
…В усіх краях, у світі всюди
Працюють люди, –
В Бенгалії, Пенджабі, Гуджараті
На полі й в морі, на річках і в хаті
Їх голоси, і шум, і грюк
Зливаються в невпинний спільний звук,
В єдиний спів людського духу, Спів поступу і руху.
Удень, вночі, завжди - В час радощів і в час біди
Лунає клич великого життя, –
Летять у небуття
Імперій всяких нетривкі споруди, Але працюють люди.
Інтерактивна хвилинка. Поетична вікторина. Викладач.
1. Хто отримав Нобелівську премію в області літератури у 1907 році? До речі, він став наймолодшим лауреатом серед нагороджених літераторів за всю історію. (Р. Кіплінг)
2. За підрахунками вчених у поезіях Шекспіра це слово зустрічаєть-
ся 2259 раз. (Любов)
3. Який український письменник був заядлим шанувальником творчості Шекспіра. Підказка – він перевів на українську мову літературні твори з 14 іноземних мов, в тому числі арабські казки «Тисяча і одна ніч»? (Іван Франко)
4. Рукопис «Рубайят» Омара Хайяма пропав у 1912 році під час морської катастрофи. Що з ним сталося?
(Затонув на «Титаніку»)
5. Як називається антологія поезій сучасних поетів з різних країн Африки та з України, що була видана в Україні у 2011 році?
(«Каїсе-дра росте, де хоче»).
6. Де народився Рабіндранат Тагор?
(в Індії; Бенгалія м. Калькутта)
7. Жителі якої країни називають свою батьківщину – країною поетів? (В’єтнамці)
8. Який відомий музикант отримав літературну Нобелівську премію
у минулому році? (Боб Ділан)
Лоцман. Беремо курс на Австралію. Австралія – це єдина на Землі країна, що займає площу всього континенту з однойменною назвою. Австралія – найдавніший материк, але наймолодша держава. І ще у неї немає земельних меж ні з однією країною.
Лідируючи за рівнем грамотності, Австралія відноситься до одної з десяти держав світу з найвищим рівнем життя. Тут найчистіше повітря у світі. Прекрасні міста розкидані по узбережжю океану, численні величезні піщані пляжі.
Цікаво, що майже всі народні свята відзначаються по найближчих понеділках, аби продовжити вихідні. Звичайні свята – Новий Рік, День Австралії (26 січня), Великдень, День Австралії та Нової Зеландії (25 квітня), Дня народження королеви (у червні), День праці (у жовтні), Різдво і День подарунків (26 грудня).
Екскурсовод: Наш вітрильник наближається до Австралії. Рання австралійська поезія перебувала під сильним впливом англійської романтичної поезії 18 в. У результаті перші лірики попри технічну майстерність, бачили Австралію очима англійців і писали про неї англійською поетичною мовою. Перші значні поети – уродженці Австралії популяризували балади про сільське життя, Джон Шоу Нейлсон (1872–1942) і Г'ю Мак-Крэ (1876–1958) – два найбільших поета Австралії. Доротея Маккеллар (1883–1968) випустила багато збірок віршів, але найбільшу популярність їй принесла поема «Моя країна» (1945), котру називають перлиною австралійської поезії. Серед інших значних поетів – Лєс Маррі став, ймовірно, найвідомішим із сучасних поетів Австралії, удостоєний багатьох літературних нагород, включаючи престижну міжнародну премію Т.С. Еліота в 1997 р.
Літературний гід. Однією із значних фігур австралійської літератури є Генрі Лоусон (1867-1922), поетична спадщина якого вельми велика. Син норвезького моряка Петера Ларсена, що осів в Австралії в період «золотої лихоманки» 1860-х рр. змінив своє прізвище на англійський лад. Ще в школі Лоусон почав писати вірші. Він завоював популярність перш за все як поет-демократ. У його віршах просто і виразно мовилося про те, що турбувало міських бідняків і мешканців сільської Австралії. Проте світову популярність принесли Лоусону саме розповіді, що склалися в свого роду сагу про Австралію і в той же час наповнені глибоким загальнолюдським змістом, вірою в духовні можливості людини, товариську солідарність.
Сьогодні Україна відкриває австралійську поезію. У 2011 році у видавництві «Крок» вийшла спільна збірка AU/UA – це запрошення до взаємного відкриття сучасної поезії України та Австралії. Книга має освітню та культурологічну мету – відкрити невідомий українському читачу пласт сучасної австралійської поезії, її справжнє звучання і незвичний колорит. Як, наприклад , поезія Джудіт Беверідж. Джудіт викладає літературну творчість в Сіднейському університеті та працює редактором відділу поезії журналу Meanjin. Вона є автором чотирьох книг, що здобули високі нагороди. Її свіжа книга – «Storm and Honey».
Декламатор. Джудіт Беверідж. На Острови. Уривок.
Я візьму звук вітру чи плескітливе занурення баклана і музику
почує будь-який човняр в стрімких течіях співаючи про відплиття на Острови
Я візьму ребристий хор моря і човни і рок-н-рольний вереск
припливу що його вітер провадить через скелі. Дивись – я не знаю
досить про те як дістатися Островів лишень те що почула з човнярської пісні
і від чоловіка який шукав на вістрі миса між камінням місце без солі
Я візьму мевину висоту
і плюскіт молюсків і осине гніздо що висить паперовою лампою під пристанню
і маленький човник що відпливає. Навіть рибалок що тягнуть камінням косяки риб
навіть моряків на розгойданих палубах навіть останній подих мушлі що зрівнялася
з обрієм. Я візьму політ орла причалений в очах дітей…
Між тим я візьму сонячний вітер що наповнює морські губки і густе
треноване дихання в легенях весляра що везе невагомий вантаж через рифи.
Лоцман. Піднімаємо вітрила – курс наПівденну Америку. Південна Америка є одним із найцікавіших материків. Моряки першопрохідці, побачивши берег, відразу зрозуміли, що це для них нові землі. Особливо привернув увагу рослинний світ. Материк Південна Америка є четвертим по величині в світі і п’ятим по числу населення.
На території Південної Америки розташовані 12 незалежних держав, а також Французька Гвіана (заморський департамент Франції з 1946 року) і Фолклендські (Мальвінські) острови, що належать Великобританії. Найпоширенішими мовами Південної Америки є португальська та іспанська.
Екскурсовод. Латинську Америку називають «таємничим континентом», «континентом буревіїв», «континентом революцій», тепер ще з’явилась одна назва – «континент поезії». Латиноамериканська поезія така ж велика і різноманітна, як і світ, що її народив. В кожній, навіть найменшій країні латиноамериканського континенту склалася своя поезія, що відображає конкретні особливості природи та історії своєї країни, але спільним є людина – зі своїми переживаннями і віруваннями, печалями та бідами, роздумами про таємниці буття і долю людства.
Латиноамериканська поезія продовжує жити. Вона на маленькому острові Нікарагуа, вона в Чілі у образі народного улюбленця Пабло Неруди, вона в бідному Парагваї, Аргентині і Сонячній Кубі. Літературний гід. Кубинський поет Ніколас Крістобаль Гільєн Батіста здобув широку популярність як типовий представник «чорної поезії» ( poesía negra), що сполучає в собі традиції європейської та африканської культури. Характерним стає використання різних поетичних прийомів, імітації звуку барабанів тасонових ритмів. Гільєн Батіста народився на Кубі в старовинному містечку Камагуеє – в «краю пастухів і сомбреро». Тоді його батьківщина тільки звільнилась від іспанського гніту і потрапила під американський вплив. Своєрідною реакцією на білий расизм стало створення негритянських і мулатських товариств – адже населення острова, як презирливо говорили американці, було переважно кольоровошкірим. Виходець з сім’ї мулатів Гільєн все ж отримав освіту і диплом бакалавра. Так в його літературний світ ввійшла афро-кубинська і фароантільська поезія, а з нею світ його вітчизни – «смагардової ящірки в бірюзовому морі».
Гільєн проснувся знаменитим 20 квітня 1930 року, після публікації своїх віршів «Мотиви сона», тобто народного танцю у супроводі співу, в якому злились мотиви іспанської пісні і фольклор кубинських негрів.
Декламатор. Гильєн Батіста «Когда я пришел на эту землю». Когда я пришел на эту землю, никто меня не ожидал. Я пошел по дороге со всеми и этим себя утешал,
потому что, когда я пришел на эту землю, никто меня не ожидал. Я гляжу, как люди приходят, как люди уходят в славе или в обиде.
Я иду по дороге.
Нужно глядеть, чтобы видеть, нужно идти по дороге.
Літературний гід. Після подорожей по Венесуелі, Колумбії, Перу і Чілі Гільєн поселився в Буенос-Айресі, де і вийшла наступна збірка осонів в яку увійшов вірш «На хвилях моїх спогадів».
У 1977 році саме на цей вірш звернув увагу композитор Давид Тухманов. «По волне моей памяти» – так назвав грампластинку пісень, а сам вірш включив у свою рок-сюїту, здивувавши можливістю сучасного музикального прочитання класики. Діапазон записаних на грампластинці пісень широченний – від античної до поезії середини 20 століття. Грампластинка насправді на той час була революційною у світі музики і користувалась шаленою популярністю у молоді кінця 1970-х–початку 1990-х років.
Запрошуємо прослухати пісню в якій Гільєн розповідає про юну дівчину мулатку, граціозну і чарівну незнайомку, яка пройшла повз, не звернувши на нього уваги, і зникла у строкатій юрбі. А він, як зачарований видінням, стояв і роздумував про долю дівчини, плин часу і про себе.
Звучить пісня «По волне моей памяти»
Лоцман. Наступний наш маршрут – Північна Америка, пристань – Сполучені штати Америки.
Екскурсовод. Не будемо вас втомлювати географічними і літературознавчими фактами про Північну Америку. Країнам континенту – США і Канаді багато уваги приділено у навчальних програмах, підручниках. Зупинимось на цікавій літературній події. У 2016 році Нобелівську премію з літератури – за «створення поетичних образів у великій американській пісенній традиції» – отримав Боб Ділан. Боб Ділан випустив 12 поетичних збірок. Його творчість вивчають у школах Північної Америки.
Боб Ділан – американській автор-виконавець пісень, який – за даними опитування журналу Rolling Stone – є другою (після The Beatles) по значущості фігурою в історії рок-музики.
Літературний гід. Онук єврейських іммігрантів з Одеси, Боб Ділан, справжнє ім'я якого Роберт Аллен Циммерман, народився 24 травня 1941 року в містечку Дулут, штат Мінесота, де його батько – Абе, працював на компанію Standart Oil. У 1947 році сім'я переїжджає в інше містечко, Хіббінг, де хлопчик провів своє нічим не примітне дитинство, в якому не було ні найменшого натяку на майбутню блискучу кар'єру.
Роберт почав писати вірші, коли йому було близько десяти років, і приблизно в той же час став освоювати ази гри на гітарі та фортепіано. Потрапивши під вплив Елвіса Преслі, Джері Лі, Люїса та інших зірок рок-н-рола, він став створювати свої перші аматорські групи. В шкільній книзі за 1959 рік у графі «Ваша мета» можна прочитати його запис: «грати разом з Літтл Річардом».
Боб Ділан є однією з найбільш загадкових постатей в сучасній рок-музиці. Його творчість вплинула практично на всіх серйозних рок-музикантів. Боб Ділан поряд з кількома найбільшими музикантами середини 1960-х років був творцем рок-музики. Кожна нова платівка музиканта – подія навіть для тих, хто відкидає музичні концепції Ділана.
Як сказав Брюс Спрінгстін: «Боб звільнив розум, так само, як Елвіс звільнив тіло. Він показав нам, що, не зважаючи на те що ця музика за своєю природою була танцювальною, вона не була антиінтелектуальною. У нього є бачення і талант, що дозволяють вмістити цілий світ в одну пісню. Він змусив популярну музику звучати поновому, зруйнувавши усталені рамки і обмеження, і назавжди змінив обличчя рок’н’ролу».
Звучить пісня Боба Ділана «Thunder On The Mountain»
Літературний гід: Загальний тираж записів Боба Ділана – понад сто мільйонів дисків. Його гонорари склали понад 200 мільйонів фунтів стерлінгів – більше, ніж у Міка Джаггера та Елтона Джона. Екскурсовод. Ми здійснили поетичну подорож. Побували на всіх континентах придатних для життя. В недалекому майбутньому, коли ви закінчите вуз, побачите їх наяву, і можливо, проходячи біля берегів Африки чи Індії, згадаєте наш поетичний круїз. Надіємось, що почута інформація стане вам в нагоді.
Бібліотекар. Жодному виду людської діяльності не чужий творчий підхід. Не обов’язково щоб, всі писали вірші, співали, були художниками, але в кожному з нас приховані унікальні і неповторні особистості, а ще творчий потенціал, який ми розкриваємо протягом всього життя.
Викладач літератури. Людина не може запланувати наперед своє життя у всіх його подробицях, в той же час вона може визначити свою мету, вибрати шляхи, які ведуть до неї, вирішувати самій, як жити, як змінювати життєві обставин. Вибір за людиною.
Викладач географії. Головне – бути оптимістом, вірити і себе. Хтось з великих сказав «Щастя приходить до щасливих, а нещастя і біда до песимістів». Отже, щоб чогось добитися в житті, будьмо оптимістами, віримо в себе та підтримуємо один одного!
Звучить пісня «Ребята, надо верить в чудеса» у виконанні групи «Сонячні барди».
Бібліотекар. На цій чудовій ноті допливає кінця наш поетичний круїз. Хай завжди залишається з вами Поезія глибока як море, багатогранна і багатолика як саме життя, і безкінечна як час. Дякую всім учасникам, за змістовний літературний круїз, а глядачам за увагу! До нових зустрічей!
Літературна світлиця у бібліотеці
«Борис Пастернак. Коли вірші диктують почуття…»
Бінарний виховний захід у формі читання віршів російською, українською, англійською мовами, приурочений 130-й річниці від дня народження російського поета, лауреата Нобелівської премії Б.Пастернака.
Мета: формувати комунікативну, інформаційну і творчу компетентності курсантів; поглибити знання учнів про життя та творчість Б. Пастернака; розвивати вміння виразного читання в т.ч. і англійською мовою.
Обладнання: портрет Б. Пастернака, нетбук, комп’ютер, колонки, екран, аудіо, відео матеріали, листівки з віршами для гри, книжковоілюстративна виставка.
План проведення
1. Вступне слово.
2. Актуалізація теми.
3. Літературно-музична композиція «Коли вірші диктують почуття…».
4. Групова робота. Гра «Знайди вірний переклад».
5. Книжкова виставка «Не я пишу вірші, вони, як повість, пишуть мене, і хід життя супроводжує їх...».
6. Заключне слово.
7. Неформальне спілкування (обговорення, висловлювання думок).
Хід заходу.
«Он награжден каким-то вечным детством,
Той щедростью и зоркостью светил,
И вся земля была его наследством.
А он ее со всеми разделил».
Анна Ахматова Актуалізація.
Викладач зарубіжнлї літератури. Творчий спадок Пастернака належить до найкращих здобутків російської літератури XX ст. Як художня особистість він сформувався в атмосфері «срібного століття» російської поезії, успадкував її традиції і, примноживши їх, передав новому поетичному поколінню – «шістдесятникам», для яких став взірцем не лише творчої, а й високої моральної поведінки – людини, поета, особистості, котра не зламалась, не поступилася своїми принципами, не знівечила свій поетичний дар служінням на догоду правлячій ідеології.
Творчість Пастернака уособлює філософський напрям розвитку російської поезії XX ст. Його лірика звернута до кореневих проблем буття людини та світу, до складних зв'язків між усім сущим. Вона інтелектуально вишукана і непроста, заглиблена у роздуми.
Літературно-музична композиція
«Коли вірші диктують почуття…».
Відеозапис авторського читання Б. Пастернаком вірша «Во всем мне хочется дойти до самой сути».
Ведучий. Одим з найулюбленіших своїх віршів Б. Пастернак називав твір (назва мовою оригіналу) «Февраль. Достать чернил и плакать».
(звучить мелодія К. Меладзе «Знову заметіль ») Читець 1-й .February. Get ink, shed tears.
Write of it, sob your heart out, sing, While the torrential slush that roars
Burns in the blackness of the Spring.
Go hire a buggy. For six grivnas,
Race through the noise of bells and wheels To where the ink and all your grieving
Are muffled when the rainshower falls.
To where, like pears burnt black as charcoal,
A myriad rooks, plucked from the trees, Fall down into the puddles, hurl Dry sadness deep into the eyes.
Below, the wet black earth shows through, With sudden cries the wind is pitted, he more haphazard, the more true Is poetry that sobs its heart out.
Читець 2-й. Цей лютий! Час для сліз і віршів,
Що не стихають ні на мить,
Коли гримить, гуркоче хвища | Й весною чорною горить.
Прольотку взяти. За шість гривень,
Крізь благовіст, крізь схлип коліс — І чимскоріш — туди, де злива Гучніша від чорнил і сліз.
Де раптом, як звуглілі груші,
З дерев десятки чорних птиць Зірвуться долу і обрушать Суху печаль на дно зіниць.
А там земля іще чорніша, |
І вітер криками пропах, І чим раптовіш, тим точніше Вірші складаються в сльозах.
Читець 3-й. Февраль. Достать чернил и плакать!
Писать о феврале навзрыд, Пока грохочущая слякоть Весною черною горит.
Достать пролетку. За шесть гривен
Чрез благовест, чрез клин колес Перенестись туда, где ливень Еще шумней чернил и слез.
Где, как обугленные груши,
С деревьев тысячи грачей
Сорвутся в лужи и обрушат Сухую грусть на дно очей.
Под ней проталины чернеют,
И ветер криками изрыт, И, чем случайней, тем вернее Слагаются стихи навзрыд.
Ведучий. Багато віршів поета стали відомими піснями, наприкад «Сніг іде».
Звучить аудіозапис пісні у виконанні С. Нікітіна.
Ведучий. З початку 20-х років ХХ ст. Борис Пастернак став одим із самих популярних поетів. Послухаємо у оригіналі вірш – відповідь поета на свою популярність.
Читець 4-й. Быть знаменитым некрасиво. Быть знаменитым некрасиво Не это подымает ввысь.
Не надо заводить архива,
Над рукописями трястись. Цель творчества – самоотдача, А не шумиха, не успех.
Позорно, ничего не знача, Быть притчей на устах у всех.
Но надо жить без самозванства,
Так жить, чтобы в конце концов Привлечь к себе любовь пространства, Услышать будущего зов.
И надо оставлять пробелы
В судьбе, а не среди бумаг, Места и главы жизни целой Отчеркивая на полях.
И окунаться в неизвестность,
И прятать в ней свои шаги, Как прячется в тумане местность, Когда в ней не видать ни зги.
Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь, Но пораженья от победы Ты сам не должен отличать.
И должен ни единой долькой
Не отступаться от лица,
Но быть живым, живым и только, Живым и только до конца.
Ведучий. В нелегкі 30-ті роки – роки репресій – поет переселяється на дачу в Передєлкіно. Саме там народився вірш, який став популярною піснею завдяки кінофільму «Іронія долі, або з легким паром». Звучить аудіозапис пісні «Нікого не буде вдома».
Ведучий. Його переклади на російську мову трагедій Шекспира вважають найкращими. Пропонуємо послухати сонет № 66 в оригіналі – англійською мовоюта його переклад Б. Пастернаком російською мовою.
Читець 1-й .That time of year thou mayst in me behold
When yellow leaves, or none, or few, do hang Upon those boughs which shake against the cold,
Bare ruined choirs, where late the sweet birds sang.
In me thou seest the twilight of such day
As after sunset fadeth in the west,
Which by and by black night doth take away, Death's second self, that seals up all in rest.
In me thou seest the glowing of such fire
That on the ashes of his youth doth lie,
As the death-bed whereon it must expire, Consumed with that which it was nourished by. This thou perceiv'st, which makes thy love more strong, To love that well which thou must leave ere long.
Читець 2-й. Измучась всем, я умереть хочу.
Тоска смотреть, как мается бедняк,
И как, шутя, живется богачу,
И доверять, и попадать впросак,
И наблюдать, как наглость лезет в свет,
И честь девичья катится ко дну,
И знать, что ходу совершенствам нет,
И видеть мощь у немощи в плену,
И вспоминать, что мысли заткнут рот,
И разум сносит глупости хулу,
И прямодушье простотой слывет,
И доброта прислуживает злу.
Измучась всем, не стал бы жить и дня, Да другу трудно будет без меня.
Ведучий 1. Послухаємо вірш «Гамлет» на англійській та українській мові. Переклав на українську - Ю.Буряк.
Читець 1-й .Hamlet (Гамлет) translated by Andrey Kneller The clamor ceased. I walked onto the stage.
While leaning on a jamb, through cheers, I'm grasping in the echo's distant range What will occur during my years. The twilight of the night has gathered Like thousands of binoculars on me.
If so you're willing, Father,
I beg you, take this cup from me. I love your plan, so firm and stubborn And I agree to play this role.
But as of now, there's another drama.
This time, expel me, I implore.
But, the predestined plot proceeds.
I cannot alter the direction of my path.
I am alone, all sinks in phariseeism. To live a life – is not an easy task
Читець 3-й. Гул затих. Я вийшов на підмостки.
До одвірка тулячись, людську Наслухаю долю в одголоску – Що мені судилось на віку. Прямо в мене цілить морок ночі Тисяччю біноклів на осі. Та, якщо лиш можеш, авва отче, Чашу цю повз мене пронеси. Я люблю твій задум і пристану На тобою визначену роль.
Але інша нині йде вистава,
І на цей раз вибути дозволь.
Та готовий вже порядок дійства.
І не відвернути німоти.
Я один, повсюди лицемірство. Вік прожить – не поле перейти.
Звучить аудіо запис монологу Гамлета у виконанні В.Висоцького російською мовою..
Ведучий. В 1958 р. Шведська академія присудила Борису Пастернаку Нобелівську премію з літератури, після чого радянська преса в чому тільки не звинуватила письменника. Його виключили зі спілки письменників, змусили відказатись від премії.
Як все це відбувалось? Давайте переглянемо уривок з передачі Л.Парфенова про Бориса Пастернака. Відеоперегляд уривку.
Читець 5-й. Б. Пастернак. Нобелевская премія.
Я пропал, как зверь в загоне. Где-то люди, воля, свет, А за мною шум погони.
Мне наружу ходу нет. Темный лес и берег пруда, Ели сваленной бревно.
Путь отрезан отовсюду,
Будь что будет, все равно. Что же сделал я за пакость, Я, убийца и злодей? Я весь мир заставил плакать Над красой земли моей.
Но и так, почти у гроба,
Верю я, придет пора, Силу подлости и злобы
Ведучий 2.(бере в руки книгу, читає). Борис Пастернак. Доктор Живаго. Роман в 2-х кн. Книга 2-я. Часть 17-я. Стихотворения Юрия Живаго».
Читець 3-й. Одне із самих найвідоміших – «Зимова ніч». (Читає 2 куплети) ЗИМОВА НІЧ
Мело, мело по всій землі.
Мело, сніжило. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
Злітався сніг і вирував
Перед шибками,
Так влітку на вогонь мошва Летить роями. Ліпила віхола на склі Кружки і стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
Читець 1-й .WINTER'S NIGHT (читає 2 куплети)
Blizzards were blowing everywhere Throughout the land. (читає 2 куплети) A candle burned upon the table, A candle burned.
As midges in the summer fly
Towards a flame,
The snowflakes from the yard swarmed to The window-pane.
And, on the glass, bright snowy rings And arrows formed.
A candle burned upon the table, A candle burned.
Звучить пісня на російській мові «Зимняя ночь». Виконавці курсанти під супровід гітари.
Ведучий. Борис Пастернак був чужим для радянської літератури. Події, пов’язані з Нобелівською премією, підірвали його здоров’я, він помер 30 травня 1960 р.
Читець 3-й. О, знал бы я, что так бывает,
Когда пускался на дебют,
Что строчки с кровью – убивают, Нахлынут горлом и убьют!
От шуток с этой подоплекой
Я б отказался наотрез.
Начало было так далеко,
Так робок первый интерес.
Но старость – это Рим, который
Взамен турусов и колес Не читки требует с актера, А полной гибели всерьез.
Когда строку диктует чувство,
Оно на сцену шлет раба,
И тут кончается искусство, И дышат почва и судьба.
Групова робота Гра «Знайди вірний переклад».
Усім присутнім пропонують прийняти участь у грі. Бажаючі об’єднуються у групу з 3-х курсантів. Кожній групі роздаються листівки з уривками вірша англійською, українською та російською мовами. Один з курсантів читає уривок вірша англійською. Завдання для учасників знайти вірний переклад і прочитати українською і російською мовами.
Заключне слово.
Неформальне спілкування (обговорення, обмін думками).
ЛІТЕРАТУРА
1. Баранова Н. Тренінги для вчителів з педагогічної майстерності. – X.: Основа; 2009. – 159 с.
2. Василюк О. Методика проведення бінарних уроків української літератури та історії на прикладі творчості Тараса Шевченка / О.Василюк // Історія в рідній школі. – 2015. – № 3. – с. 29–31
3. Виховна робота в навчальних закладах . Випуск 14 [Текст]/ ред. С.Ф. Світельська К.: НМЦ. – 267 с. 4.Класному керівнику. Як провести виховну годину / упрядн. Л.Шелестова, Н Чиренко. – Шк. світ, 2009. – 128с.
5. Лівінська Л. Шлях пізнання // Відкритий урок. – №1. – с. 30-39.
6. Ляшко Н.М. Фізика в літературі: бінарний урок / Н.М. Ляшко, Т.П. Мисель // Все для вчителя. – 2014. – №6. – с.59–65
7. Організація навчально-виховного процесу[Текст]: з досвіду роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Вип. 15./ К.: НМЦ, 2009– 372 с.