Бінарний урок для 6 класу з музичного мистецтва та зарубіжної літератури "Звуки природи в музиці та поезії".

Конспект бінарного уроку

з музичного мистецтва та зарубіжної літератури ( 6 клас).

Тема: Звуки природи в музиці та поезії ( позакласне читання, музичні жанри).

Мета уроку:

     Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості музичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини; поглибити знання учнів про « класику музичного пейзажу»; виробити вміння в учнів визначати життєвий та  емоційний зміст музичних  творів та поезії; розкрити поняття засоби музичної виразності; дати можливість учням  відчути красу поетичного слова, розкрити можливості мистецтва слова при відтворенні звуків довколишнього середовища.

     Розвивальна: розвивати ціннісне ставлення до музики та літератури; розвивати вміння учнів  інтерпретувати музику  та виразно виконувати  поезію; розвивати вміння сприймати красу поетичного слова.

      Виховна: виховувати любов до природи, почуття людяності,  почуття єдності з музичним образом  твору ; виховувати повагу до митця, поета та композитора.

Музичний матеріал: «Пори року» А. Вівальді, Чайковський "Пори року" - Березень - "Пісня жайворонка", «Карнавал тварин» К. Сен- Санс « Слон»,

 Н. А. Римського-Корсакова « Політ джмеля», В. Косенко "Дощик", Е. Гріг «В печері гірського короля».

Літературний матеріал: Н. Красоткіна«Цікаві слони», С. Єсенін (переклад

 І.  Рибальченко) «Береза», Ф. Тютчев «Жаворонок», В. Жуковський «Зима недаром злится», Іван Коваленко  «Дивувався давно і дивуюсь тепер»,

Ф. Тютчев «Весняна гроза», Л. Костенко « Джміль», Г.Х. Андерсен «Снігова королева».

Обладнання: ПК.

Тип уроку : бінарний.

Вступна частина. Організаційний момент.

Рефлексія: вправи на активізацію півкуль головного мозку https://www.youtube.com/watch?v=JRUN-KHUBWs&fbclid=IwAR1S0uvW_UAxNGTOmTYMFwpYNBf_ivxiJP4zi8fawzBupnDzGIoX4lN4EQk

Мотивація навчальної діяльності

      Ми почасти навіть не звертаємо уваги на те, що музика стала частиною нашого життя. Ми її чуємо у кіно та театрах, під час свят та театральних дій, у транспорті та вдома, музика лунає з екранів телевізорів, із приймачів та мобільних телефонів. Музику не можна відокремити від життя людини, адже музика є важливою складовою цього життя. Для того щоб зрозуміти й полюбити музику, необхідно навчитися її слухати. Але музичних творів так багато! Як же навчитися розуміти  музику? Цього ми вчитимемося сьогодні на уроці.

      А ще ми сьогодні зможемо доторкнутись  до «звичайного дива» : почути, як звуки природи стали частиною, тлом, наскрізною лінією поезії. Стати свідками того, як поет, використовуючи слова та звукопис, примушує читача почути «голос» природи, побачити в уяві пейзажі, що оживають від майстерності  автора.

Актуалізація опорних знань

• Які настрої може передавати музика?
• Які засоби музичної виразності ви можете пригадати?
• Яка музика може передати настрій колискової, а яка — запального танцю?
• Що таке алітерація та асонанс?
• Наведіть приклади асонансу та алітерації.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА .Учні обирають  карточки з поезіями підготовлені вчителем ( на вибір)

     Картини зміни пір року, шелест листя, пташині голоси, плескіт хвиль, дзюрчання струмка, грозові гуркіт - все це можна передати в музиці. Багато знаменитих композитори вміли робити це блискуче: їх музичні твори про природу стали класикою музичного пейзажу. Природні явища, музичні замальовки рослинного і тваринного світу постають в інструментальних і фортепіанних творах, вокальних та хорових творах, а іноді навіть у вигляді програмних циклів. Найвідоміші музичні твори про природу епохи бароко – це скрипкові концерти Вівальді. Композитор  передає своєю музикою і  гуркіт  грому, і шум дощу, і шелест листя, і пташині трелі, і собачий гавкіт, і завивання вітру, і навіть тишу осінньої ночі. Багато ремарок  композитора в партитурі прямо вказують на те чи інше явище природи, яке має бути зображено.

Слухання музики: ( без оголошення назви твору)  Вівальді "Пори року" - "Зима". https://www.youtube.com/watch?v=hCsZmoMMWY0

Поміркуйте :

• Яку пору року зобразив композитор?
• Які засоби музичної виразності використав?
• Підберіть поезію, прочитайте.
• В яких творах зарубіжних поетів змальовуються така картина природи?

          

               Береза

Березонька-білявка

Під моїм вікном

В мереживі зі срібла:

Прикрилася сніжком.

 

На гіллі пухнастім

Сніжним ланцюжком

Грона розпустились

Тороччям-бахромой.

 

І стоїть береза

В тиші уві сні,

І горять сніжинки

В золотім вогні.

 

А зоря-ледащо,

Мандруючи кругом,

Засипає гілочки

Сріблом-новачком.

   С.Єсенін (переклад Інни Рибальченко)

Слухання музики: ( без оголошення назви твору) Чайковський "Пори року" - Березень - "Пісня жайворонка». https://www.youtube.com/watch?v=LCFJEZEqCLw

Поміркуйте:

• Який інструмент звучить?

• Що зобразив композитор: пору року, рослину, живу істоту?
• Чому пташку? Як ви почули? Які засоби музичної виразності використав?
• Підберіть поезію і прочитайте.

 

 На солнце темный лес зардел,

В долине пар белеет тонкий,

И песню раннюю запел

В лазури жаворонок звонкий.

Он голосисто с вышины

Поет, на солнышке сверкая:

Весна пришла к нам молодая,

Я здесь пою приход весны;

 

Здесь так легко мне, так радушно,

Так беспредельно, так воздушно;

Весь божий мир здесь вижу я.

И славит бога песнь моя!

      В.Жуковський

 

Зима недаром злится,
Прошла её пора —
Весна в окно стучится
И гонит со двора.
И всё засуетилось,
Всё нудит Зиму вон —
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.

Зима еще хлопочет
И на Весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит...

Взбесилась ведьма злая
И, снегу захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя...

Весне и горя мало:
Умылася в снегу
И лишь румяней стала
Наперекор врагу.

    Ф.Тютчев
 

     Композитор обрав для своїх дванадцяти місяців жанр фортепіанних мініатюр. Але й одне лише фортепіано здатне передати фарби природи не гірше хору та оркестру. Тут і весняна радість жайворонка, і радісне пробудження підсніжника, і мрійлива романтика білих ночей, і пісня човняра, похитування на річкових хвилях, і польові роботи селян, і мисливські полювання, і тривожно-сумне осіннє завмирання природи

Слухання музики: ( без оголошення назви твору) Н. А. Римського-Корсакова

 « Політ джмеля».

https://www.youtube.com/watch?v=lLWUJ5jwbhM

    Це симфонічний епізод з опери « Казка про царя Салтана» за мотивами однойменного  твору А.С. Пушкіна. Композитор музичними засобами передав політ і дзижчання  джмеля, звуки, що передають його рух,— то поступово підіймаються нагору, то опускаються донизу, то звучать гучніше, то завмирають, музиканти виконують твір у дуже швидкому темпі.

Поміркуйте:

• Чому твір звучить у такому швидкому темпі?
• Які інструменти ви почули?
• Якими словами ви б передали політ джмеля?
• Доберіть поезію  прочитайте.

 

Піднімає джміль фіранку,

Каже: — Доброго вам ранку!

Як вам, бджілко, ночувалось

Чи дощу не почувалось?

 

Виглядає бджілка з хатки: —

У дзвіночку добре спатки.

Цей дзвіночок — як намет.

Тільки дощ — як кулемет.

      Ліна Костенко

 

Слухання музики: В.Косенко "Дощик" . https://www.youtube.com/watch?v=jeeCJMyWYio

  П'єса „Дощик” контрастна за характером. Вона складається з трьох частин. Тут багато динамічних наростань і спогадів: дощ то посилюється, то вщухає. У середній частині мелодія рухається плавніше, спокійніше. Зміна в характері музики посилюється уповільненням темпу.

Поміркуйте:

• Як змінюється настрій твору?
• Опишіть, який дощ ви уявили.
• Послухайте поезію

Дивувався давно і дивуюсь тепер

(Це у серце моє улилась дивина)

Чистоті й глибині задеснянських озер,

Де прозора вода аж до самого дна.

 

Безліч років живуть, і прогрес їх не стер,

І жадоба людська чудом їх обмина.

Як їм важко тепер між модерних химер,

Коли стиснувся час і втекла далина.

 

Та мій подив озерний хтось раптом спинив,

Гірка дума мене непокоїть щодня:

Хай би душі людські на них схожі були,

 

А вони все міліють, всихають до дна.

Де була множина, там тепер однина.

То хоча б ще озера на світі жили!

    Іван Коваленко

 

• Якими словами автор описує води озера?
• Як ви розумієте слова  «А вони все міліють, всихають до дна» у відношенні до людських душ?
• Яку паралель між водою та душею людини проводить поет?

                   Весняна гроза

Люблю я час грози весною,

Коли травневий перший грім,

Немовби тішаться грою,

Гуркоче в небі голубім.

 

Гримить відлуння голосисто!

От дощик бризнув, пил летить.

Краплин прозорчасте намисто

На сонці золотом горить.

 

Біжать потоки вод прозорих,

Пташиний не змовкає гам,

І в лісі гам, і шум у горах,-

Усе підспівує громам.

 

Ти скажеш: пустотлива Геба,

Кормивши Зевсові орла,

Громокипучий кубок з неба

На землю з сміхом розлила.

           Ф.Тютчев

 

Слухання музики: К. Сен-Санс «Слон».  https://www.youtube.com/watch?v=34f7LWQD8xg

  Серед музичних творів про природу осібно стоїть «велика зоологічна фантазія» Сен-Санса для камерного ансамблю. Несерйозність задуму визначила долю твору: «Карнавал», партитуру якого Сен-Санс навіть заборонив публікувати за життя, повністю виконувався твір тільки в колі друзів композитора. Оригінальний інструментальний склад: крім струнних і кількох духових сюди входять два фортепіано, челеста і такий рідкісний у наш час інструмент, як скляна гармоніка. Комічність «Карнавалу» підкреслюють численні музичні алюзії і цитати. Наприклад, «Слона» виконує соло контрабас, самий низький інструмент оркестру, важкий і малорухомий (виконує вальс).

Поміркуйте:

• Якими звуками - низькими чи високими - змальовано образ тварини?
• Як звучала музика: легко чи важко, швидко чи повільно?
• Чи підказала вам музика, що робить слон?
• Який танець танцює слон?( вальс уповільнений)
• Доберіть поезію і  прочитайте з  відповідною інтонацією, тембром  і темпом ( низьким голосом, повільно).

 

       Цікаві слони

 Слони — це найбільші у світі тварини,

 А ще найсильніші на цілій Землі.

 І дуже цікаві вони для людини,

 Бо проти слонів усі звірі — малі!

 Заввишки слони аж трьох метрів сягають,

 Та ще й чотирьох досягають не раз.

 І масу велику, аж десять тонн мають.

 І навіть дванадцять заважать не раз.

 Великого хобота мають гнучкого

 І вуха-опахала є у слонів.

 Нема у тваринному світі ні в кого

 Таких вух і хобота — дива із див!

 І два з половиною аж сантиметри

 В них шкіра товстенна, ну, що тут сказать…

 Йдуть швидко слони до шести кілометрів,

 А тридцять п’ять — сорок, якщо побіжать…

 Чудовий в них нюх, відчуття рівноваги

 Та й чують здалека прекрасно вони.

 І не позичати їм сили й відваги…

 Нікого вони не бояться ніскільки,

 Бо сильні й розумні.

 Та довго живуть.

     Красоткіна Надія

 

Слухання музики: Н. А. Римський-Корсаков « Політ джмеля».

https://www.youtube.com/watch?v=lLWUJ5jwbhM

    Це симфонічний епізод з опери « Казка про царя Салтана» за мотивами однойменного  твору А.С.Пушкіна. Композитор музичними засобами передав політ і дзижчання  джмеля, звуки, що передають його рух,— то поступово підіймаються нагору, то опускаються донизу, то звучать гучніше, то завмирають, музиканти виконують твір у дуже швидкому темпі.

Поміркуйте:

• Чому твір звучить у такому швидкому темпі?
• Які інструменти ви почули?
• Якими словами ви б передали політ джмеля?
• Доберіть поезію  прочитайте.

 

Піднімає джміль фіранку,

Каже: — Доброго вам ранку!

Як вам, бджілко, ночувалось

Чи дощу не почувалось?

 

Виглядає бджілка з хатки: —

У дзвіночку добре спатки.

Цей дзвіночок — як намет.

Тільки дощ — як кулемет.

    Ліна Костенко

Слуханя музики: Е.Гріг «В печері гірського короля».

https://www.youtube.com/watch?v=cqTw5vQvtu4

     Едвард Гріг жив у містечку Трольхаугені. Ця назва означає «пагорб тролів». Ельфи, гноми, тролі є персонажами норвезьких народних казок. Саме їх образи втілені у п’єсі. Усі вони живуть у горах. Їх король сидить на троні в печері, а навколо нього розважаються фантастичні істоти. Композитор створив яскраву картину стрімкого танцю казкових персонажів. В основі твору – одна тема. Її характер постійно змінюється: від настороженого до схвильованого, збудженого. Спочатку тема звучить у найнижчому регістрі, насторожено і таємничо. Поступово підвищується мелодія, посилюється звучність, прискорюється темп, який наприкінці п’єси стає стрімким. Здається, ніби казкові мешканці закружляли у стрімкому вихорі. Раптом усе переривається різкими акордами. Ще двічі мелодія прагне відновити свій нестримний біг, однак настійливі акорди (наче владні жести печерного повелителя) зупиняють дикий танок.

Поміркуйте:

• Як характер мелодії  змінюється завдяки використанню композитором різноманітних прийомів розвитку музики?
• Які ви знаєте літературні твори про казкових істот? Прочитайте уривок з відповідною інтонацією.
• Які літературні прийоми використав поет в описі казкових істот?

Г.Х.Андерсен «Снігова королева».

«Щоб сягнути кінця цієї історії, спершу нам слід опинитися на її початку. А починається вона зі злого троля – він був лихий і підступний, справжнє породження темних сил. Якось був у нього гарний настрій, от він узяв та й створив дзеркало, що применшувало відображення доброго й прекрасного, а натомість непомірно збільшувало злі та потворні речі й вчинки. Найчарівніші пейзажі у ньому були нудними, наче варений шпинат, а люди у дзеркалі виглядали огидними – здавалося, ніби вони стоять на голові або зовсім не мають тіла. Їхні обличчя були настільки викривлені, що ніхто не міг їх упізнати, і якщо на носі була одненька плямка, то здавалось, ніби все обличчя було покрите ластовинням. Троль вважав, що його витвір був неперевершений. Кожну добру й праведну думку дзеркало викривлювало, і троль реготав, задоволений своїм творінням. Усі, хто ходив у школу лиходія – а в нього була своя школа – розповідали про те диво й запевняли, що вперше можна побачити, якими насправді є світ і людство.»

Висновки: музичне мистецтво виражає різноманітні настрої та почуття людини. Картини зміни пір року, шелест листя, пташині голоси, плескіт хвиль, дзюрчання струмка, грозові гуркіт - все це можна передати в музиці за допомогою різноманітних прийомів розвитку музики:

-динамічний прийом (зміна звучності); 

-жанровий прийом (від вкрадливої ходи до фантастичного танцю);

-темповий прийом (від повільного до прискорено-стрімкого);

- тембровий прийом (від низького, густого тембру до високого, пронизливо-напруженого); 

- інтонаційно-мелодичний прийом (зміна характеру теми від настороженого до схвильованого).

Мистецтво слова є настільки універсальним, що може передати будь-які звуки природи ( з використанням  звукопису), створити будь-яку картинку, активізуючи творчу уяву читача.