Біографія Г.М.Срібного

Література рідного краю. Тема.«У всіх українців Вітчизна одна!»(Патріотичні мотиви у творчості поета-земляка Григорія Срібного)

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю поета-земляка, патріотичними мотивами його ліричних творів;розвивати в учнів почуття патріотизму; виховувати любов до рідної землі, до рідного слова.

Епіграф уроку: Не маю більшої мети,Аніж життя своє прожити,Щоби з тобою разом йти,Тебе квітучою робити. Моя Вітчизно, краю мій!Віддам тобі життя і сили,І всю наснагу ,й хист весь свій За твоє щастя, краю милий. Г. Срібний

Григорій Максимович Срібний

Харківщина…З весни і до пізньої осені буяють травами розлогі луки. Вклоняється матері-землі стиглий колос на полях, медово сяють плоди в садах. Тут, у цьому краї, є мальовниче село Киселі.

18 квітня 1954 року у родині колгоспника Максима Срібного народився син, якого назвали Григорієм. З раннього дитинства він слухав народні пісні, що наспівувала мати, перекази, які оповідав батько. Мабуть, саме тоді й полюбив Григорій Максимович поетичне слово рідного народу. У 1961 році Срібний пішов до першого класу,де навчився читати, писати. Тут, у Киселівській школі, вперше пробує писати вірші. Писав Григорій про рідне село, природу, витівки з однолітками.

По закінченні восьми класів, у 1969 році, вступив до Петрівського СПТУ №9, де навчався за фахом водія та механізатора. У цей період вірші Г. М. Срібного починають друкувати у місцевій районній газеті. Він неодноразово виборює призові місця в різноманітних поетичних конкурсах. А у 1972 році його було запрошено до Харкова на «Читання молодих поетів».І цього ж таки року, по закінченні училища, був призваний у лави Радянської Армії. Служив в Угорщині. Повернувшись після служби, у 1975 році вступив до сільськогосподарського технікуму, який закінчив у 1977 році за фахом агроном.

Григорій Максимович працював на Харківщині у колгоспі «Дружба» агрономом, бригадиром, керуючим відділення. У 1986 році разом з родиною переїжджає на батьківщину дружини до Зноб- Новгородського. Тут до 1988 року служить у Внутрішніх військах. Активно займається спортом, громадською діяльністю. Саме тому у 1990- 1992 роках працював інструктором ДСО «Колос», а згодом і головою об’єднання. Із 1992 року і по 2016 рік Григорій Максимович працював у нашій школі вчителем фізкультури та військової підготовки. Зараз він на заслуженому відпочинку. І сьогодні він не залишає свого покликання : пише вірші, байки.

Вірші Григорія Максимовича дуже різноманітні як за тематикою, так і за формою викладу. У творчому доробку поета багато пейзажної лірики,творів для дітей. Розглядаючи його творчість , неможливо обминути патріотичної лірики. Поезії «Хіба є що в світі дорожче за хату», «Мій дім на Поліссі» зачаровують барвами нашого рідного краю , мистецтвом слова. Поет дуже влучно добирає слова, для того щоб висловити безмежну любов до рідної хати, до батьківщини:

Хіба є що в світі дорожче за хату,Де ти народився на білий цей світ?Де радо стрівали матуся і тато,А поруч жили твої бабця і дід?Дорога додому веде на Сумщину, Де край партизанський був в грізні часи. У селище рідне ,у рідну місцину,Де серце навіки своє я лишив.

Автор розкриває красу нашого краю, пробуджує любов до рідної землі і до Батьківщини в цілому: Моя Україно,Вітчизно і нене,Немає нічого дорожче для мене,Ніж бути з тобою навіки в рідні, Що всі українці брати є мені