ТЕМА. Борис Грінченко. Оповідання «Каторжна». Утвердження прагнення людини до любові, добра.
Психологізм твору. 10 клас
МЕТА: засвоїти ідейно-художній зміст твору, його гуманістичну спрямованість; розвивати вміння аналізувати персонажа літературного твору на основі його вчинків, досліджувати психологію поведінки, висловлювати власну думку з приводу прочитаного; виховувати усвідомлення необхідності бути доброзичливими, співчутливими, повагу до ближнього як норму поведінки.
ОБЛАДНАННЯ: портрет Б. Грінченка, текст оповідання, мультимедійний проектор, комп’ютер, презентація уроку.
ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
УЧНІ ЗНАТИМУТЬ:
УЧНІ ВМІТИМУТЬ:
ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ РОБОТИ:
«незакінчене речення», випереджаючі завдання ( написання фанфіка,
анотації), рольова гра—перевтілення учениці на героїню оповідання, робота
з епіграфом, бесіда, індивідуальна робота за комп’ютером на сайті Learning Apps.org або в персональному блозі («Сюжетний ланцюжок», «Цитати літературних героїв»), тестові завдання, елементи дискусії, словникова робота.
ЕПІГРАФ: Один у другого питаєм:
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? Чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І не дождавшись, умираєм,
А покидаємо діла…
Т.Г.Шевченко
ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП. 1 слайд
1. Учитель. Легенда про цвяхи.
Жив-був дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу батько дав йому мішечок із цвяхами і наказав кожного разу, коли він не стримає свого гніву, забивати один цвях у стовп огорожі. У перший день у паркані було кілька десятків цвяхів. Через тиждень хлопчина навчився стримувати себе, і з кожним днем число забитих у стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що контролювати свій гнів легше, ніж забивати цвяхи. І прийшов день, коли він не забив жодного. Хлопець розповів про це батькові, і той сказав, що тепер кожного дня, коли йому вдасться стриматися, він може одного цвяха витягнути.
Ішов час, і настав день, коли юнак зміг повідомити батькові, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку і підвів до огорожі.
--Ти непогано впорався, але подивися, скільки дірок залишилося. Паркан уже ніколи не буде таким, як колись.
ЩО, НА ВАШУ ДУМКУ, СИМВОЛІЗУЮТЬ ЦВЯХИ І ДІРКИ ВІД НИХ?
Недаремно кажуть, що словом можна вбити. Можна ним і відродити. Слово стає пророцтвом, щастям і болем. Чи часто ми замислюємося над своїми словами, вчинками та їх наслідками? Як часто ми забиваємо цвяхи і чи витягуємо їх? Які дірки залишають ці цвяхи після себе? Про це ми будемо говорити сьогодні на уроці, працюючи над оповіданням Б.Грінченка «Каторжна». Цей твір ви читали вдома, після його прочитання ви мали написати короткі анотації. Хто з вас виконав це завдання і може прочитати свою анотацію?
2. Учні (2-3) зачитують анотації.
Зразки анотацій.
Оповідання Б.Грінченка «Каторжна»--твір глибоко психологічний, у якому автор простежує ті чинники, які впливають на поведінку головної героїні від її дитинства до дорослого віку.
Борис Грінченко у своєму творі розкриває прагнення Докії до любові, добра, пояснює причини її душевних страждань. Оповідання вчить бути милосердним, спонукає задуматись над важливістю поспівчувати людині, простягти їй руку допомоги.
Оповідання Б.Грінченка «Каторжна» наскрізь пройняте гуманізмом, любов’ю автора до Докії, у якій він зумів розгледіти велике й щире серце. Образ героїні, умови формування її характеру розкриваються у ставленні до неї односельчан, її батька, мачухи та мачушиних дітей. Смерть дівчини заставляє замислитися над тим, чому так багато горя й сліз інколи завдають люди і чому душа не завжди відкрита щирому співчуттю.
ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ І ПЛАНУВАННЯ
Отже, на сьогоднішньому уроці ми працюватимемо над змістом оповідання Б.Грінченка «Каторжна». Утвердження в ньому прагнення людини до любові, добра. Психологізм твору. Запишіть, будь ласка, тему уроку в зошити.
Один у другого питаєм:
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? Чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І не дождавшись, умираєм,
А покидаємо діла…
Ми повернемося до цих слів у кінці уроку, щоб прокоментувати, що саме хотів поет ними сказати.
ІІІ. ЗАСВОЄННЯ ОСНОВНОЇ ТЕМИ УРОКУ
Ми вже знаємо, що у своїй творчості Б.Грінченко звертався до жанру оповідання. У них він майстерно розкривав теми знедоленого дитинства («Дзвоник», «Сестриця Галя»), становища сучасної йому школи та безправності народного вчителя («Екзамен», «Непокірний»), історичного минулого («Олеся»),писав про умови життя та праці шахтарів («Батько та дочка»).
Його оповідання відзначаються глибоким психологізмом. У них автор відстежує причини, які роблять людину заздрісною, байдужою, здатною на злочин, знаходить пояснення кожному вчинкові свого героя. Грінченко утверджує нетлінні моральні цінності, виступає на боці скривджених. Він—письменник-гуманіст. У цьому ви переконалися, ознайомившись на попередньому уроці з життєвим і творчим шляхом митця та прочитавши його оповідання «Каторжна». Про це ви також згадали і в написаних вами анотаціях.
Аналіз твору розпочинаємо з двох завдань. Перше—індивідуальне для
одного учня: упорядкувати сюжетний ланцюжок подій в оповіданні «Каторжна» та визначити автора цитат із цього твору(через блог учителя). Обидва види завдань оцінюються по 6 балів(разом 12). Друге—бесіда за змістом твору. Перше завдання перевіряти за ситуацією.
Учитель.
Докія вдалася в матір. Як захист від жорстокого світу вона обрала мовчазність та самотність. Дівчина розчарувалася в людях, бо бачила в їхніх діях підступність і нещирість. Справжньою Докія є лише наодинці з собою. Якою насправді була Докія? Які почуття переповнювали її душу? Про це нам розкаже …, яка отримала завдання розказати від імені Докії про те, що думала і чим жила героїня.
Учениця (зразок).
За що мені таке життя? За що мене так мучать усі: і батько, який любить заглянути в чарку, і мачуха, що, якби могла, то втопила б мене у ложці води? Не відстають від неї й Оришка з Івасиком, вже й вони називають мене каторжною. За що? За те, що любила їх найбільше після смерті своєї мами?
А мама. Вона одна мені була рідною. Після неї залишилася тільки калина, та й ту мачуха зрубала. Та сокира не калину рубала, а моє серце різала на дрібні шматочки і з грудей виймала.
А як мені хотілося піти на вечорниці, поспівати, закрутитися в шаленому танці, але…А якщо знову почую оте ненависне каторжна? Хто захоче покохати таку, як я, бідну, усіма зневажену? Та й одітися не маю в що. У тому, що маю, соромно йти. Чи полюбить хтось таку? А чи полюбить моє серце?
… Полюбило серденько. Покохала я свого Семена так, аж серце розцвітало, аж душа моя линула туди, високо вгору, до самого Бога. Душу віддала б за нього… Та ось уже скоро півроку, як він не приходить. Кажуть, що до Пріськи ходить.
…І правда, що ходить… І він мене теж назвав каторжною!... За що?..
Учитель. Роки самотності та відлюдькуватості зробили Докію жорстокою. Вона звинувачувала людей за свої сльози й муки, за безрадісне дитинство, за молоді літа, що марно йшли. Так, наодинці зі своєю мукою, дівчина все частіше думала про помсту. Але в її грудях, усупереч усьому, було серце, маленьке, дитяче. І воно так хотіло любити. А любити було нікого.
Отже, який висновок ми можемо зробити? Причиною трагедії і смерті героїні оповідання були… ( УЧЕНЬ РОБИТЬ ПІДСУМОК)
Як би склалася доля Докії, якби Семен її не зрадив?
СЛОВНИКОВА РОБОТА. 9 слайд
ФАНФІК—ЖАРГОНІЗМ, ЩО ОПИСУЄ АМАТОРСЬКИЙ ТВІР ЗА МОТИВАМИ ОРИГІНАЛЬНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ, ТВОРІВ КІНОМИСТЕЦТВА, КОМІКСІВ, ВІДЕОІГОР ТОЩО. ВАРІАЦІЇ УСНИХ І ПИСЬМОВИХ ТВОРІВ ІСНУВАЛИ ЗДАВНА, АЛЕ НАЙДАВНІШІ НАЛЕЖАТЬ ДО АНТИЧНОСТІ. ТАК, ГЕРОЇВ ГОМЕРА ДАВНЬОГРЕЦЬКІ ДРАМАТУРГИ ПОСТІЙНО ОПИСУВАЛИ НА СВІЙ ЛАД, ПЕРЕІНАКШУЮЧИ ЧИ ДОПОВНЮЮЧИ ЇХНІ ПРИГОДИ. ЦЕ СВОЄРІДНЕ ПРОДОВЖЕННЯ ТВОРУ, КОЛИ САМ АВТОР ЙОГО НЕ ПИШЕ.
Учень
Закінчувалося літо, жарке й спекотне. Воно проминуло для Докії швидко: за тихими розмовами з коханим вона й не отямилася, що наступає осінь. А для дівчат та хлопців—це пора весіль. Докія переживала, чи зашле старостів Семен і коли? Чи дозволить батько, чи не буде заперечувати мачуха? 10 слайд
Дівчина вже кілька днів не бачила коханого, боялася його втратити, переживала. Вона нічого не могла робити, у неї все валилося з рук. Якщо і сьогодні він не прийде, то… Ні-ні, геть погані думки, Семен обов’язково буде, вони зустрінуться під зеленою вербою, і зірки на небі будуть німими свідками їхнього кохання.
Нарешті Докія дочекалася вечора. Ось він тихо закрався в кожний закуток села, утихомирив натомлених працею людей, висипав на небо маленькими зірками… Дівчина підходила до улюбленого місця, намагалася роздивитися, чи є вже Семен. Її серце так билося, що, здавалося, вискочить зараз із грудей. Чим ближче підходила, тим важчими ставали ноги.
І ось нарешті вона на місці, але нікого не бачить, тільки верба чомусь потовстішала. І тут від дерева відділилася тінь, ступила крок уперед, і Докія впізнала хлопця.
--Семене,--вирвалося з грудей.—Семеночку, соколе мій!
--Докійко, мила моя! Я дуже сумував за тобою ці дні, усе думав про нас,--хлопець ніжно притулив дівчину до себе. Він відчував, як здригалися її плечі, як вона тамує сльози.—Я не міг швидше прийти, вибач.
--Я знала, що ти прийдеш, вірила в це.
--Чи вийдеш за мене, Докіє? Чи будеш моєю дружиною?
--Так, голубе мій! Буду тобі вірною і доброю дружиною.
…З неба ніжно й тихо сіявся місячний дощ, верба опустила свої віти донизу, намагаючись закрити від сторонніх очей закохану пару. А по стежині у бік села тихо скрадалася тендітна дівоча постать: то Санька, побачивши Докію й Семена, не хотіла їх турбувати, утішилася, що першою дізналася таємницю, про яку скоро дізнаються всі.
Учитель. У житті кожної людини завжди є моменти, коли вона змушена робити певний вибір,і від того, яким він буде, залежатиме не тільки її доля, але й доля рідних і близьких, просто знайомих. По-іншому могла скластися і доля Докії, якби Семен не зрадив її.
IV. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП.
13 слайд
А 10 грудня 1863 року Б 9 грудня 1863 року
В 9 березня 1814 року Г 27 серпня 1856 року
2. Протягом 1874-1879 рр. письменник навчався в
А Київському університеті Б Львівському університеті
В Харківській реальній школі Г Полтавській гімназії
3. Працюючи вчителем, Б.Грінченко уклав для дітей
А читанку «Од снігу до снігу» Б збірку казок «Од снігу до снігу»
В буквар Г «Граматку»
4. Дружина Б.Грінченка, письменниця,перекладач, відома під
псевдонімом
А Ганна Барвінок Б Олена Пчілка
В Наталія Кобринська Г Марія Загірня
5. Б.Грінченко був активним учасником
А Кирило-Мефодіївського товариства Б Братства тарасівців
В групи «Чорний переділ» Г товариства імені Шевченка
6. Редакція журналу «Киевская старина» запропонувала письменникові
А підготувати видання словника української мови
Б стати головним редактором журналу
В написати оповідання «Каторжна»
Г редагувати передові статті
7. Чотиритомне видання словника було удостоєне
А першої премії імені Івана Франка
Б другої премії імені Івана Франка
В другої премії імені Миколи Костомарова
Г першої премії імені Миколи Костомарова
8. Письменник відійшов у вічність
А 6 травня 1910 року Б 8 травня 1910 року
В 25 травня 1911 року Г 6 травня 1911 року
9. Б.Грінченко є автором повістей
А «На розпутті», «Земля»
Б «Серед темної ночі», «Кайдашева сім’я»
В «Під тихими вербами», «Земля»
Г «На розпутті», «Серед темної ночі», «Під тихими вербами»
10. Вовчий погляд мала героїня оповідання «Каторжна»
А мачуха Б Христина В Санька Д Докія
11. Єдиною подругою Докії була
А Христина Б калина В Санька Г Оришка
12. До творів для дітей і про дітей належить оповідання Б.Грінченка
А «Під тихими вербами» Б «Серед темної ночі»
В «Ясні зорі» Г «Дзвоник» Д «Сонячний промінь»
Ключ відповідей: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г, 5-Б, 6-А, 7-В, 8-А, 9-Г, 10-Д, 11-Б,
12-Г. 17 слайд
3. Оцінювання учнівських відповідей (коментоване).
4. Учитель (підсумок) 18 слайд
Часто ми не замислюємося над тим, що говоримо. І прикро, коли слово, сказане нами, ранило когось, лягло рубцем на чиєсь серце. Прикро, коли цим кимось виявилась рідна людина. Адже скільки б ми не вибачалися, біль, як та дірка від цвяха, залишається. Тому бажаю кожному з нас навчитися обирати потрібні слова, щоб не ранити людські серця й душі. І пам’ятаймо, що прийшли у це світ, щоб творити добро.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 19 слайд
Підготуватися до контрольної роботи: повторити творчість І.Карпенка-Карого, М.Старицького, Б.Грінченка.
1