Вихід рослин на суходіл Водорості добре пристосовані до життя у водному середовищі. Вони поглинають із води мінеральні речовини, кисень і вуглекислий газ усією поверхнею свого тіла. Оскільки вода підтримує тіло водоростей, то їм не потрібна внутрішня опора. У водному середовищі їм не загрожує висихання.
На відміну від водного середовища, суходіл не є таким комфортним. На суші вода швидко випаровується, організмам загрожує висихання. Існує проблема з транспортом речовин і підтриманням вертикального розташування тіла, бо на суходолі не діє виштовхувальна сила води, яка підтримувала тіло водоростей
Водорості виділяли кисень, який із води потрапляв в атмосферу. З атмосфери у воду надходив вуглекислий газ, необхідний для фотосинтезу. Завдяки фотосинтезу водорості змінили склад атмосфери: вона збагатилася киснем. Із цього кисню в атмосфері утворився захисний озоновий шар, який затримує шкідливі космічні промені. Саме тому й з’явилася можливість виходу рослин на суходіл
Зазначені зміни в рослинах, які опановували суходіл, відбувалися поступово. Перші наземні рослини жили у вологих умовах, а їхні тканини й органи були недосконалими. Знадобилося мільйоні років, поки вони набули такої будови, яка є в сучасних представників рослинного світу, і заселили всі куточки суші. Однак і досі існують нащадки давніх рослин — це вищі спорові рослини.
Перші наземні рослини були риніофіти. Вони група знайдено вимерлих судинних рослин у скам'янілостях, датованих приблизно 420 роком 390 мільйонів років тому. Вони не має листя і справжніх коренів. Були прості судинні і дермальні тканини у риніофітів. Навколо росли ці рослини наземні водойми Завдання Прочитайте й розкажіть про зображену групу рослин
Із клітини спори розвивається гаметофіт. Спочатку на гаметофіті формуються статеві органи, а потім у них утворюються гамети — статеві клітини: жіночі — яйцеклітини та чоловічі — сперматозоїди. Гамети зустрічаються та зливаються, формуючи одну клітину — зиготу. Такий процес зветься заплідненням. Після запліднення із зиготи розвивається спорофіт. Таким чином, цикл замикається, бо спорофіт продукує спори, з яких знову буде розвиватися гаметофіт
Гаметофіт мохоподібних має покривні й основні тканини, що здійснюють фотосинтез. У більшості є ризоїди — ниткоподібні утворення, які слугують для прикріплення до поверхні й поглинання води. Спорофіт має ніжку, на якій розміщена коробочка з кришечкою. Спорофіт у мохоподібних не існує самостійно, він повністю залежить від гаметофіту, бо він на ньому росте. У коробочці утворюються спори
Лабораторне або віртуальне дослідження будови мохів. Визначте самостійно мету дослідження. Самостійно ознайомтеся із життєвим циклом моху Політрих звичайний (мал. 10.3, с. 58). Ознайомтеся з будовою гаметофіту та спорофіту моху. Розгляньте живий або гербарний зразок і знайдіть усі елементи будови: ризоїди, стебло, «листочки», ніжки з коробочками (за наявності). Розгляньте постійний препарат зрізу коробочки моху або світлину її мікроскопічної будови. Порівняйте гаметофіт і спорофіт моху Політрих звичайний. Зробіть висновки.
Статеве розмноження мохів здійснюється за допомогою гамет, нестатеве — спорами та вегетативно (за допомогою частини материнського організму). На верхівках гаметофітів у статевих органах утворюються гамети. За наявності води сперматозоїди підпливають до яйцеклітин і зливаються з ними, утворюючи зиготу. Зигота проростає безпосередньо на материнській рослині, розвиваючись у спорофіт, який живиться за рахунок гаметофіту. У коробочці спорофіту формуються спори, які після дозрівання розсіваються, проростають і дають початок новим гаметофітам.
Робота в парі Порівняйте мох Політрих звичайний із мохом Сфагнум. Визначте їхні спільні ознаки й ознаки, за якими вони відрізняються. Зробіть висновок. Сфагнум — білий болотяний мох, стабла якого вкриті дрібненькими листочками. Коробочки у сфагнуму кулястої форми. За допомогою мікроскопа можна побачити, що вся рослина складається з клітин двох типів. Одні клітини вузькі та зелені, містять хлорофіл і здійснюють фотосинтез. Інші клітини великі та мертві, заповнені водою. Тому сфагнум має білувато-зеленкуватий колір. Завдяки присутності цих неживих клітин сфагнум може поглинати й утримувати велику кількість води, що сприяє заболочуванню місць, де цей мох росте. За рік він підростає на 3–5 см і стільки ж відмирає в його нижній частині. Поступово з відмерлих частин сфагнуму утворюється торф.
Завдання. Живий сфагнум і утворений із нього торф мають величезну водопоглинальну здатність. Наприклад, за умов вологості 40 % торф має масу 50 кг. Яку масу води поглине цей торф, якщо його вологість досягне 90 %? На основі розрахунків та інформації про сфагнум поясніть мету використання торфу в садівництві та квітникарстві
Мохи беруть також участь в утворенні торфу. Це повільний процес, усього 1 см за 10 років!Торф використовують як пальне, сировину для хімічної промисловості, у сільському господарстві — як добриво, наповнювач для ґрунту та підстилку для худоби. У будівництві з нього виготовляють ізоляційні плити. У хімічній промисловості з торфу одержують низку цінних речовин.