Біжимо до річки до чистої водички

 

   Горішньошеровецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

«Біжимо до річки до чистої водички»

( Екологічний ранок)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      

               Класний  керівник: Луканюк  Ольга Іллівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Мета: Навчити дітей розуміти цінність та життєдайність води  у природі та  житті всього живого. Розвивати шанобливе ставлення  до водних джерел. Виховувати культуру поведінки дітей у громадських місцях.
Вчитель. Вода. У неї нема ні смаку, ні кольору, її не можна описати. Нею насолоджуються. Вона — саме жит­тя, найбільше багатство на світі.

Бруднуля.

Що я чую за дурниці?

Що вода найбільший скарб?

Ех, почули б це синиці.

Посміявся б навіть краб.

Учень.

Ти говориш щось не те,

Не туди тебе несе.

Мабуть, зовсім ти не вчишся,

Краб же у воді живе.

А ти хто?

Бруднуля.

Я — Бруднуля Бруднулькін,

Знаменитий, неуважний.

Вранці я сорочку взяв,

Руку всунув у рукав.

Але що за плутанина?

Не рукав то, а штанина.

Але то і не важливо,

Головне, це так красиво.

Учень.

А ти сьогодні умивався?

Бруднуля. За це діло я не брався.

Я ж вам кажу, що вода —

То найбільшая біда! Учень.

Ти Бруднулькін не правий,

Вода потрібна всім на світі.

Чи то могутній дуб старий,

Чи розмаїття гарних квітів.

Вода потрібна свім пташкам,

лим тваринам

І життя не буде там,

Де кінчається вода.

Бруднуля.

Та неправда це усе!

Даремно я тут говорив!

А щоб довести свою праву,

Бруднульську партію створив.
 

 

 

 

1-й бруднуля.

Всі кажуть, що вода потрібна.

Та придивіться навкруги.

В якому руслі річка бідна,

У смітті всі береги.

2-й бруднуля.

І струмків уже не видно,

Там папірчики, пляшки.

Не потрібні людям, видно,

Дзвінкі, чистесенькі струмки.

3-й бруднуля.

А потім ця вода стікає

У краники, в будинки наші.

Обличчя нею ми вмиваєм,

А мама варить супи й каші.

Бруднуля.

Ні, дякую сердечно вам.

То вийшов висновок тут сам.

Вода на світі не потрібна,

Бо це ні золото, ні срібло.

Ромашка.

Партія у вас хороша,

І ти справжнісінький герой.

Та тільки є одна помилка

Висновок у вас не той.

Забруднена вода довкола.

її потрібно захищать

І не казать, що не потрібна,

А берегти і очищать.

Щоб довести, що все це правда,

Ми на екскурсію підем.

Подумаєм про роль води.

Ну що, в дорогу?

• Ми ідем!

(Березовий гай. 4 берізки ведуть хоровод).

1-а берізка.

Ой, у мене, у берізки

Білая кориця,

Вичесані кіски —

Любо подивиться.

2-а берізка.

Ой, у мене, у берізки чобітки юхтові

І сережки золотисті в кучерях шовкових.

3-я берізка.

А на грудях вишиванка — мережана, біла.

Усміхнуся я легенько, як дівчина, мило.

 

 

4-а берізка.

Ось уже й весна надворі,

Оживемо ми усі.

Станем гарні, білокорі,

Наче вмиті у росі. Барвінок.

Здрастуйте, берізоньки,

Подружки лісові..

Ви, як яскраві зіроньки,

І люблять вас усі.

Бруднуля.

І що у них такого,

Що люблять їх усі?

1-а берізка.

Якщо так, гостріше слух,

Затамуй на хвильку дух.

Хто з вас пив з берізки сік?

В цім напої — цінний лік

2-а берізка.

Від півдюжини недуг:

І кров вашу профільтрує,

І легені підлікує.

3-я берізка.

Згладить виразки глибокі

І понизить жар високий.

А березові бруньки

Й молодесенькі листки

Вам дають настій відмінний,

У якому вітаміни.

Бруднуля (ходить круг берізки).

Берізонько, берізонько,

Ти мавко лісова.

Корисна ти і гарна.

До чого ж тут вода?

4-а берізка.

З води берем ми силу,

Дає життя вона.

Якщо б вона пропала,

Сумна була б Земля.

Барвінок.

Дерева повсихали б,

Пропали би квітки.

Травиця вся зів'яла б.

Як же ж без води?

 

 

 

 

 

(Вибігає Мишка).

Мишка

Про що мова тут іде?

Можна тут у вас присісти?

Без рослин ми пропадем,

Бо не буде що нам їсти.

Дуже любим корінці.

Вони такі в дерев свіженькі!

І пшеничку полюбляєм,

Ці зерняточка смачненькі.

Лисичка.

Що чую? Зникнуть мишенята?

І що ж тоді я їсти буду?

А як помруть ще й зайченята,

Я подам на вас до суду.

Ведмідь

Нам теж не буде чого їсти.

І що, ми також помремо?

Дозвольте десь отут присісти,

Бо щось мені уже й не то!

Учень.

Ох, сумно буде на Землі,

Не буде дощику, ні снігу,

Не будуть линути пісні,

Не буде радості і сміху.

Бруднуля

Дивіться, бо розплачусь я.

О, яка страшная картина.

Невже загине вся Земля!

І всюди буде лиш пустеля?

Барвінок.

Тобі багато показали,

Тобі багато розказали.

Тепер подумай про все сам

І висновки ти скажеш нам.

Вчитель.

А поки думає бруднуля,

Розважимося трохи ми.

Учень.

У лисиці стільки рогів,

Скільки пальців у бджоли.

Вчитель. Я бачу, що учні вже почали жартувати. Тоді декілька жартівливих задач.

• Скільки хвостів у п'яти дроздів?
• Скільки носів у чотирьох собак?
• Скільки вушок у трьох мишок?
• Скільки крил у павука?
•  

Вчитель.

Ось ще одна є гра.

Вона й серйозна, і смішна.

Уважні будьте ви усі.

 Вона зветься «Так чи ні?».

• Скажіть, співає сом пісні? Чи вміє плавати гусак?
• Чи може стати у вогні вода холодним льодом?
• Скажіть мені, червоний мак в січневу пору квітне?
• А крокодил букет на дні з лілей зібрати може?
• Чи може вище гір літак у вишину злетіти?
• А візерунки на вікні мороз малює взимку?
• Чи правда, діточки, що рак, коли повзе, то задки?
• Ріка біжить у долині. Чи є у неї ноги?
• А чи буває сон у сні? Чи правда це, що вовк усмак наївся груш і яблук?

Насамкінець, скажіть мені — весела гра у «Так чи ні»?

— Трохи порозважалися,

Трішечки уже й погралися.

Вода потрібна на Землі.

А чи ви любите її?

1-й учень.

Коли велика спека влітку

І гратись вже немає сил,

Щодуху я біжу у річку,

Неначе в мене пара крил.

А вода, мов розуміє,

Хвилечками обійма

І зразу я стаю бадьорий.

Найкращий друг мій — це вода!

2-й учень.

А я люблю, коли узимку

Сніжок лапатий випада,

Кататися на санях й лижах,

В дворі вже й баба снігова

3-й учень.

А як приємно прогулятись

Під теплим дощиком весною.

І взагалі дружити треба

Із чарівницею водою.

4-й учень.

А яка краса уранці,

Коли роса блищить на квітах!

Вона то схожа на сльозини,

То на перлини й самоцвіти.

 

 

 

 

5-й учень.

Як прогримить гроза у небі,

З'являється веселка там.

Та хіба ж це не красиво?

Бруднуля, ну подумай сам?

(Пісня «А вже ясне сонечко»).

Барвінок.

Скільки всього ми дізнались.

І у всьому розібрались.

Що ж ти скажеш нам, Бруднуля? Бруднуля.

Ну все, годі вже!

Ви мене вже розсердили!

Отак добре, отак ні.

Досить вже мене навчили!

А уявіть, гроза іде і дощ

З цукерок з хмар впаде.

А ще як піде з хмари град,

А замість граду — шоколад.

І навіщо пити воду.

Можна пити кока-колу.

Без води наш рідний край

Буде, як солодкий рай!

Гучний голос.

Якщо хочеш, то давай

Попадемо у цей рай!

(Пісня «При долині кущ калини». Навкруги пустеля).

Ромашка (слабеньким голосом).

Водички дай, води,

Урятуйте від біди.

Жити вже немає сил.

А навкруги всюди пил.

Вчитель.

Бідні рибки повмирали.

Як вижить без води не знали.

Ведмідь.

Ох, прийшла до нас біда.

Де поділася вода?

Одна пустеля навкруги.

Лишаться від нас одні сліди.

Лисиця.

Не лишиться і слідів.

Ти багато захотів.

Занесе усе піском,

Життя лишиться лиш сном.

 

 

 

 

Мишка.

Ну що, будемо прощатись

І не будем ображатись

Як зробили щось не те.

Але як було нам добре,

Коли була в нас вода.

Та уже її нема.

Бруднуля.

Стійте! Що я наробив!

Рибко, рибко, оживи!

Ромашечко, голівку підійми!

Я зрозумів усе!

Хай хмара дощик принесе!

Барвінок.

Ти такий упертий був.

Та все-таки ти щось забув.

(Забігає учень).

Учень. Лист, лист для Бруднулі від Мийдодіра. Послу­хаємо, що він пише.

Дорогий Бруднуля! Пишу тобі листа.

І прошу, мий частіше руки і обличчя.

Трися губкою і мочалкою.

Потерпи — це не біда.

І чорнило, і варення

Змиє мило і вода.

І мікроби розбіжаться,

Бо чистюль вони бояться.

Як подружишся з водою,

Будуть всі дружить з тобою.

Бруднуля. Докінчуйте тут усе самі, бо в мене є важ­ливіші справи. Я йду митися! (Пісня «Сонечко»),

Учень.

Вода вродлива й сановита,

Вся зеленню оповита.

Розвіває квіти всюди,

Аби радість мали люди.

І дерева, трави, квіти,

То її неначе діти.

І щоб ця краса не зникла,

Бо до неї уже звикли,

Обіцяєм не смітити,

Воду нашу захистити.

(Пісня «Усмішка»).

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель.

Ось і закінчилась вистава.

Спасибі всім, хто працював:

Актором був,

Вірші читав,

Співав пісні

І танцював.

Хто нам у всьому помагав.

Та тим, хто в гості завітав.

На цьому, друзі, прощавайте

І ще не раз у гості завітайте!