Презентація Рушійні сили антропогенезу

Предмет антропології та її місце в сучасному людинознавстві. Рушійні сили антропогенезу.

Зміст стор. Вступ 3 Розділ I. Предмет антропології та її місце в сучасному людинознавстві 4 Розділ II. Рушійні сили антропогенезу 7 Висновки 29 Список використаних джерел 30 2

ВСТУПТермін «Антропологія» має грецьке походження й означає дослівно “наука про людину” (антропос — людина; логос — наука). Його вперше застосував Арістотель, що вживав це слово переважно при вивченні духовної природи людини. Антропологія - це наука, що вивчає походження людини і її еволюцію, утворення рас і фізичну будову людини. Антропологія відрізняється від всіх інших наук про людину тим, що вона намагається зібрати воєдино всі інші аспекти й вивчити глобально й всебічно загальний процес фізичного й культурного розвитку людини. 3

РОЗДІЛ I ПРЕДМЕТ АНТРОПОЛОГІЇ ТА ЇЇ МІСЦЕ В СУЧАСНОМУ ЛЮДИНОЗНАВСТВІ Антропологія - це наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. Предметом антропології є вивчення варіацій фізичного типу людини в просторі і часі. 4

Задача антропології — простежити процес переходу від біологічних закономірностей, яким підкорялося існування тваринного предка людини, до закономірностей соціальних. Таким чином, антропологія займає в колі біологічних дисциплін особливе місце. Маючи предметом свого дослідження людину, вона не може не вийти за межі природно-історичних питань; вивчаючи людину, вона вступає в ту область знань, де діють факторисоціально-історичні. З цього прикордонного положення антропології в ряді наук випливає і її відношення до суміжних галузей знання. Антропологія нерозривно пов'язана з іншими біологічними науками і разом з тим самим тісним чином стикається з науками суспільними. Задача антропології 5

Основні розділи антропології:-антропогенез, який висвітлює сучасні уявлення про походження та еволюцію людини;-морфологія, яка вивчає міжгрупову мінливість морфофізіологічних ознак серед населення земної кулі;-расогенез, який реконструює процес расоутворення та сучасне розповсюдження людських рас. Гілки антропології-фізична антропологія; - археологія;- лінгвістична антропологія;- антропологія культур;- соціальна антропологія;- прикладна антропологія.6

РОЗДІЛ II РУШІЙНІ СИЛИ АНТРОПОГЕНЕЗУ Антропогенез (від греч. antropos - людина і genesis - походження) –процес історико-еволюційного формування людини. Біологічні чинники. Соціальні чинники-Спадковість -Мінливість-Природний добір -Суспільний спосіб життя -Праця -Мислення -Свідомість -Мова7

Біологічні чинники, або рушійні сили еволюції, є загальними для усієї живої природи, у тому числі і для людини. До них відносять спадкову мінливість і природний відбір. Роль біологічних чинників в еволюції людини була розкрита Ч. Дарвином. Ці чинники зіграли велику роль в еволюції людини, особливо на ранніх етапах його становлення. Вирішальну роль в теорії Дарвіна було вчення про природний відбір – процес внаслідок якого сприятливі характеристики людини успадковуються наступними поколіннями, а несприятливі поступово відмирають. У людини виникають спадкові зміни, які визначають, наприклад, колір волосся і очей, зростання, стійкість до впливу чинників зовнішнього середовища. На ранніх етапах еволюції, коли людина сильно залежала від природи, переважно виживали і залишали потомство особини з корисними в цих умовах середовища спадковими змінами (наприклад, особини, що відрізняються витривалістю, фізичною силою, спритністю, кмітливістю). Біологічні чинники антропогенезу 8

Соціальні чинники антропогенезу До соціальних чинників антропогенезу відносять працю, громадський спосіб життя, розвинену свідомість і мову. Роль соціальних чинників в антропогенезі була розкрита Енгельсом в роботі "Роль праці в процесі перетворення мавпи на людину" (1896). Цим чинникам належала провідна роль на пізніших етапах становлення людини. Найважливіший чинник еволюції людини - праця. Здатність виготовляти знаряддя праці властива тільки людині. Тварини можуть лише використовувати окремі предмети для добування їжі (наприклад, мавпа використовує палицю, щоб дістати ласощі). Трудова діяльність сприяла закріпленню морфологічних і фізіологічних змін у предків людини, які називають антропоморфозами.9

Взаємодія біологічних і соціальних чинників Важливим антропоморфозом в еволюції людини було прямоходіння. Протягом багатьох поколінь в результаті природного відбору зберігалися особини із спадковими змінами, сприяючими прямоходінню. Поступово сформувалися пристосування до прямохдіння: S -образний хребет, склепінчаста стопа, широкі таз і грудна клітка, масивні кістки нижніх кінцівок. Прямоходіння привело до вивільнення руки. Спочатку рука могла виконувати лише примітивні рухи. В процесі праці вона удосконалювалася, стала виконувати складні дії. Таким чином, рука є не лише органом праці, але і його продуктом. Розвинена рука дозволила людині виготовляти примітивні знаряддя праці. Це дало йому значні переваги в боротьбі за існування.10

Висновок: протягом тривалого часу в результаті взаємодії біологічних і соціальних чинників здійснювалася еволюція людини. Але, якщо морфологічні і фізіологічні особливості людини передаються у спадок, то здатність до трудової діяльності, мова і мислення розвиваються тільки в процесі виховання і освіти. Спільна трудова діяльність сприяла об'єднанню членів колективу, викликала необхідність обміну звуковими сигналами. Спілкування сприяло розвитку другої сигнальної системи - спілкуванню за допомогою слів. Спочатку наші предки обмінювалися жестами, окремими нечлено-роздільними звуками. В результаті мутацій і природного відбору йшло перетворення ротового апарату і гортані, формування мови. Праця і мова впливали на розвиток мозку, мислення. 11

Доказиантропогенезу. Палеонто-логічніЗрівняльно-анатомічніЭмбріо-логічні12

Палеонтологічнідокази13

Эмбріологічнідокази14

Зрівняльно-анатомічнідокази. Рудіменти15

Зрівняльно-анатомічнідокази. Атавізми16

Стадії антропогенезу: Протоантропи. Архантропи. Палеоантропи. Неоантропи. АНТРОПОГЕНЕЗ17

Людина розумна – наймогутніша із всіх живих істот планети. Її організм складається з таких же хімічних елементів, як і всі інші живі організми: O2, N2, C2, H… У деяких тварин кращий зір, слух, швидкість руху, нашим зубам і нігтям не зрівнятись із кликами, рогами і кігтями ссавців. Але існують надзвичайні особливості, які властиві лише нам: - прямостоячий скелет; унікальний за складністю мозок; рухливі руки, здатні маніпулювати дрібними предметами; кольоровий трьохвимірний зір; наявність усмішки і сміху. АНТРОПОГЕНЕЗ18

редукція хвостового відділу; подібність будови кори великого мозку; добре розвинений головний мозок; такі ж відділи скелету; зубна формула – 32 зуби; наявність нігтів; відтиски пальців; 4 групи крові; вагітність 9 місяців; менструальний цикл; паразити як у людини (воші, аскариди); хвороби (грип, віспа, туберкульоз, сифіліс, СНІД); послідовність розташування амінокислот у молекулі гемоглобіну співпадає, при високій t денатурація білків. АНТРОПОГЕНЕЗРиси подібності людини та людиноподібних мавп:19

Хода. У людини міцний колінний суглоб, стегнова кістка під кутом всередину. У мавпи стегнова кістка під кутом назовні, а колінний суглоб зовсім не міцний. АНТРОПОГЕНЕЗРиси відмінності людини та людиноподібних мавп: Кінцівки. У людини нижні кінцівки довші за передні, а у мавпи навпаки.20

АНТРОПОГЕНЕЗРиси відмінності людини та людиноподібних мавп: Хребет. У людини має 4 вигини, що дає змогу прямо-ходінню. У мавпи хребет у вигляді дуги, тому що вони спираються на руки. Грудна клітка. У людини розширена і сплюснута спереду назад. У мавпи сплюснута з боків. Таз. У людини широкий, короткий у вигляді чаші, у мавпи таз вузький і видовжений.21

АНТРОПОГЕНЕЗРиси відмінності людини та людиноподібних мавп: Череп. У людини більший мозковий відділ, а лицьовий менший. У мавпи череп з виступаючою вперед видовженою лицьовою частиною. У людини наявне підборіддя, а в мавпи його немає. Зуби. У людини зуби маленькі і вкриті товстим шаром емалі, зубна дуга має вигляд параболи. У мавпи щелепи масивні з великими іклами та корін-ними зубами. Шар емалі тонкий, зубна дуга у вигляді латинської букви U.22

АНТРОПОГЕНЕЗРиси відмінності людини та людиноподібних мавп: Кисть. У людини довгі пальці рук, що дозволяють точно захоплювати дрібні предмети. У мавпи великий палець дуже короткий, а всі інші порівняно довгі. Стопа. У людини великий палець розміщений паралельно іншим і допомагає переносити вагу тіла. У мавпи великий палець протистоїть іншим і пристосований до хапання.23

АНТРОПОГЕНЕЗРиси відмінності людини та людиноподібних мавп: Головний мозок. У людини об’єм мозку 1400-1600 куб.см, а в мавпи – 600 куб.см. У людини поверхня кори мозку 1300 куб.см, а в мавпи у 3-4 рази менша. Значна частина кори у людини пов’язана з мовою та іншими центрами вищої нервової діяльності, яких немає у мавп. Мислення. У людини абстрактне та логічне, а в мавп тільки конкретне, тобто мавпи сприймають зовнішній світ лише через подразнення, які безпосередньо діють на їхні органи чуттів. 24

АНТРОПОГЕНЕЗРиси відмінності людини та людиноподібних мавп: Волосяний покрив. У людини редукований, у мавп добре розвинений. Спосіб життя. У людини суспільство, трудова діяльність у колективі, створення і застосування знарядь праці. У мавп – стадне життя.25

ВИСНОВОК Отже, антропологія - це багатогранне вчення про людину. А антропогенез – це вчення про те, як рушійні сили та виникнення нових, відмінних рис (прямоходіння, кисть з протиставленим великим пальцем та ін.) призвели до еволюційних змін.26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛВовк Х. Основи антропології: Навч.посіб.-К.: Вища шк.,1995.-С.149-153. 2. Вовк Х. Антропологія: Навч.посіб.-К.: Вища шк.,1994.- С. 49-71.3. Гинзбург. Елементи антропології для медиків: Навч.посіб.- К.: Вища шк., 2000.- С. 31-102.4. Дяченко В. П. Антропологічний склад українського народу: Навч. посіб.-Л.: Свічадо, 1994.- С. 11-39.5. Сегеда С. Антропологія: Навч. Посіб.-К.: Либідь, 2001.- С. 37-44.Інформаційні джерела:http://www.antropolog.ru/https://vk.com/rasantro27