Блок навчальної інформації "Рельєф, тектонічні структури, мінеральні ресурси України"

     РЕЛЬЄФ. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ.

 

Питання для опрацювання.

1. Геологічний час.
2. Тектонічні структури.
3. Рельєф України.
4. Формування рельєфу. Типи рельєфу.
5. Мінерально-сировинні ресурси України.

 

1.       Земна кора сформувалась понад 4 млрд років тому. За цей час відбувався її розвиток. Зміни земної кори впродовж часу називають геологічною історією Землі.
2.       Геологічний час поділяють на ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська. Архейську та протерозойську ери називають докембрієм.

 Геохронологічна таблиця відображає історію розвитку земної кори і  життя. Вік визначають абсолютний та відносний (за нашаруванням порід).

3.       Формування земної кори відбувалось під час епох горотворення (складчастості) — каледонська, герцинська, мезозойська, альпійська.

 

4.       Тектонічні структури — великі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами. Найбільші тектонічні структури — платформи і рухливі пояси.
5.       Платформа — це відносно стійка ділянка земної кори, що має двошарову будову: знизу кристалічний фундамент, над ним осадовий чохол. На платформі розрізняють щити і плити.
6.       Щит — це підняття кристалічного фундаменту платформи.
7.       Плита — це ділянка платформи, де кристалічний фундамент занурений на глибину і перекритий осадовим чохлом.
8.       Рухливий пояс — це ділянка земної кори, в межах якої довгий час відбувались рухи. Розрізняють в межах цього поясу крайові прогини і складчасті споруди.
9.       Западини — глибоко ввігнуті ділянки земної кори, заповнені осадовими породами.

 

10. Тектонічні структури України —

  Євразійська літосферна плита  (Східноєвропейська платформа,  Західноєвропейська платформа, Скіфська платформа і зона Добруджі)

    Середземноморський складчастий пояс (Карпатська складчаста  система, Кримська складчаста система).

11. Тектонічні структури в межах Східноєвропейської платформи:

Український щит — довжина понад 1000 км, ширина 100 — 250 км, простягається вздовж правобережжя Дніпра до узбережжя Азовського моря; кристалічні породи місцями виходять на поверхню.

Воронезький кристалічний масив.

Волино-Подільська плита — осадовий чохол 2 -2,5 км.

Львівська (Галицько-Волинська) западина — осадовий чохол до 3-7км.

Донецька складчаста споруда.

Дніпровсько-Донецька западина — осадовий чохол до 18 км.

Причорноморська западина.

12. Карпатська складчаста система (альпійська) складається з Передкарпатського прогину, Карпатської покривно-складчастої споруди, Закарпатської западини.
13. Кримська складчаста система (мезозойська, омолоджена в альпійську).

 

14. Рельєф  України має в цілому рівнинний характер поверхні: 70% площі займають низовини, 25% - височини, 5% - гори.
15. Рівнинна частина має нахил з півночі на південь та з заходу на схід до Дніпра. Найвища точка г.Говерла (2061 м), найнижча — рівень Куяльницького лиману ( -5м).
16. Найбільші форми рельєфу — Східно-Європейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори.
17. В межах Східно-Європейської рівнини лежать височини (Придніпровська, Подільська, Волинська, Приазовська, Донецька) і низовини (Поліська, Придніпровська, Причорноморська).

 

18. Геоморфологія — наука про закономірності утворення і розташування форм рельєфу земної поверхні.
19. Форми рельєфу за походженням:

генетичні — основні (низовини, височини, гори) — визначаються тектонічною будовою;

місцеві — (балки, річкові долини, карстові воронки) — визначаються геологічною будовою та екзогенними (зовнішніми) процесами.

20. Рельєфотвірні чинники та процеси:

діяльність водотоків (водна ерозія) — яри, балки, річкові долини;

діяльність вітру (вітрова ерозія) — еолові форми: дюни, пішані горби;

діяльність льодовиків -  льодовикові форми: зандри (піщані рівнини), ози (лінійно витягнуті гряди), ками (горби), кари (кріслоподібні заглиблення в горах);

карст (розчин водами гірських порід) -печери, колодязі, карри (рівчаки, лунки);

морська абразія (руйнування морськими хвилями) — скелі, гроти, урвища;

акумуляція (накопичення гірських порід) — пляжі, пересипи, коси;

гравітаційні — оповзні, зсуви, осипи;

суфозія (вимивання грунтів і просідання поверхні) — степові блюдця, поди;

вулканічні горби, лаколітні гори, сопки грязьових вулканів;

антропогенні (техногенні) — терикони, дамби, насипи, кар'єри.

21. Володимир Іванович Вернадський доводив діяльність людства як нової геологічної сили.

 

22. Рудні корисні копалини — метаморфічного та магматичного походження утворились в щитах платформ. Паливні кор.коп. - осадового походження, утворились в осадовому чохлі (плити, западини). Нерудні кор.коп. (будівельна, гірничо-хімічна, технічна сировина) осадового і магматичного походження, повсюдно, в областях складчастостей.
23. Вугільні басейни:

Донецький кам'яновугільний

Львівсько-Волинський кам'яновугільний

Дніпровський буровугільний

24. Нафтогазоносні райони:

Східний — у межах ДДЗ; понад 140 родовищ нафти.

Західний — найстаріший в Європі, багато рощовищ вичерпані.

Південний — на суходолі та в шельфовій зоні.

25. Інші паливні ресурси:

Горючі сланці

Сланцевий газ

Торф

26. Залізорудні басейни:

Криворізький — один з найбільших у світі.

Кременчуцький.

Білозерський.

Керченський.

27. Марганцеворудний басейн — Нікопольський — один з найбільших у світі.
28. Руди кольорових металів:

 ртутні (Микитівське, Вишківське родовища, 2 місце у світі); уранові (Новокостянтинівське), титанові (Іршанське, Самотканське), алюмінієві (Високопільське, Малишевське), поліметалеві (Берегівське), золото (Мужіївське), хроміто-нікелеві (Деренюське, Липовеньківське).

29. Нерудна сировина:

калійні солі (Калуш-Голинське, Стебниківське), кам'яна сіль (Артемівське, Слов'янське, Солотвинське, Сиваське), сірка (Роздільське, Яворівське) — одні з найбільших у світі;

будівельна сировина: крейда, мармур, граніт, глини, піски, вапняки;

мінеральні води;

лікувальні грязі.