боротьба з хворобами бджіл

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Хмельницької облдержадміністрації

Хмельницьке територіальне відділення МАН України

Наукове товариство учнів «Сузір’я»

Новоушицької об’єднаної територіальної громади

 Глібівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Відділення : хімії та біології Секція:  зоологія  , ботаніка , предмет біологія

КОМПЛЕКСНІ  МЕДОДИ  БОРОТЬБИ  З  ВАРОАТОЗОМ   БДЖІЛ

 

 

Роботу виконав :
Шаповал  Антон Іванович  ,
учень   9  класу Глібівської загальноосвітньої
школи  І-ІІІ ступенів

   Педагогічний керівник:
Дендюк  Людмила  Петрівна ,
учитель  біології  Глібівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст

 

 

 

 

 

 Нова Ушиця  – 2018

 

 

 Комплексні методи  боротьби з вароатозом бджіл

                                     Шаповал  Антон  Іванович

Хмельницьке територіальне відділення Малої академії наук України

Наукове товариство учнів «Сузір’я»

Новоушицької об’єднаної територіальної громади

Глібівська  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

с. Глібів

 Дендюк  Людмила  Петрівна , вчитель  біології

                          Глібівської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

            Метою  роботи є  дослідження поширення  кліща  вароа   ,  визначення ефективної схеми лікування вароатозу бджіл  та  обрахунок грошових затрат .

В наш час захворювання бджіл набувають все більшого поширення і завдають значних збитків їх власникам, а при відсутності вчасного і належного лікування дуже часто призводять до загибелі бджіл. Одним із таких захворювань є вароатоз - головна проблема пасічників, оскільки дана хвороба щорічно реєструється майже в усіх регіонах нашої країни і досить тяжко ліквідується.

   Паразитування кліща  вароа на лялечці бджоли викликає різні порушення в її організмі. Найбільш яскраві зміни спостерігають у другий період розвитку господаря. Бджоли, що вийшли з комірок, значно менші і легші. В їхньому тілі менше міститься білку та жиру. У робочих бджіл і трутнів часто зменшене черевце, відсутні крила. Маса обніжжя і, ймовірно, місткість медового зобику в уражених бджіл менші, ніж у здорових.

 На сьогоднішній день існує багато різних препаратів і методів для боротьби з вароатозом, але розробка найбільш ефективних схем лікування все ж залишається досить актуальним питанням.

На базі розробленого алгоритму дій планується розкрити можливі варіанти  щодо комплексного лікування  вароатозу та провести розрахунки  вартості  препаратів .

 

 

                                                      Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………...4
2. Теоретична частина………………………………………………………….5
   1.        Вароатоз захворювання бджіл……………………….…………..….5
   2.        Будова кліща вароа……………………………………………………5
   3.        Біологічний цикл розвитку кліща…………………………………….5
   4.        Джерела зараження……………………………………………………7
   5.        Паразитування кліща………………………………………………….9
   6.        Зовнішні ознаки вароатозу…………………………………………..9
   7.        Проведення профілактичних заходів, щодо уникнення зараження бджолосімей вароатозом…………………………………………….10
3. Власні дослідження………………………………………………………….11
   1.        Матеріал і методи досліджень………………………………………11
   2.        Використання препаратів різної дії………………………………….11
   3.        Результати досліджень та їх аналізи……………………………….12
4. Висновок і пропозиції………………………………………………………13
5. Використана література…………………………………………………….14
6. Додатки……………………………………………………………………….16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ВСТУП

 Кожному   із нас дуже часто доводиться чути про цінність меду та його лікувальні   властивостей . Мед   бджоли  виробляють з нектару, а також  виділяють віск, який використовується в багатьох галузях народного господарства,  для виготовлення штучної вощини. Прополіс , маточне молочко , перга ,  підмор  використовуються в медицині  для лікування різних хвороб . Дуже боляче  коли бджола жалить , але відомо що бджолина  отрута  лікує безліч  хвороб . Незамінна роль бджіл у запиленні  гречки, соняшника, еспарцету, червоної конюшини, люцерни, плодово-ягідних культур на 25-30% і більше.

У нас в дома є пасіка , якою займається  мій тато.  Розпочав він  розводити  бджоли з трьох вуликів , зараз пасіка наша  становить  52  бджолосімї. Догляд за бджолами   його улюблена справа  -   він говорить, що  поведінка бджіл може  багато чому  навчити  .

   Але  за  останні роки виникла проблема в тому , що бджоли почали гинути,  або злітали , залишаючи вулик .  Тато   розповідав  , що причина цьому  кліщі  , а хвороба називається   вароатоз - найжахливіша хвороба бджіл. Вароатоз часто виникає разом із іншими захворюваннями бджіл, значно ускладнюючи їх перебіг.

Боротьба з вароатозом - дуже трудомісткий процес, що потребує великих фінансових затрат. В наш час розроблено досить багато різних хімічних препаратів для боротьби з кліщем вароа, як закордонного так і вітчизняного виробництва.

Метою  моєї роботи є  дослідження поширення  кліща  вароа   та визначення ефективної схеми лікування вароатозу бджіл. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

•  вивчити   оптимальні  умови  вароатозу бджіл;
• визначити рівень ураження бджіл ;
• порівняти ефективність застосованих для лікування вароатозу бджіл препаратів;
• розрахувати економічну ефективність проведених ветеринарних заходів. 
  

ІІ .ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

2.1.Вароатоз захворювання бджіл

В наш час захворювання бджіл набувають все більшого поширення і завдають значних збитків їх власникам, а при відсутності вчасного і належного лікування дуже часто призводять до загибелі бджіл. Одним із таких захворювань є вароатоз - головна проблема пасічників, оскільки дана хвороба щорічно реєструється майже в усіх регіонах нашої країни і досить тяжко ліквідується.

2.2. Будова кліща вароа

Вароатоз - важко перебігаюче захворювання личинок, лялечок та дорослих бджіл, що виникає внаслідок паразитування кліща Varroa jacobsoni.

Самка кліща вароа розміром 1,1-1,6 мм, еліпсоїдної форми (нагадує маленького краба) від світло- до темно-коричневого кольору, має 4 пари лапок, які закінчуються потужними присосками. На передніх лапках є набір спеціальних чутливих органів , в основі яких розміщені нервові клітини. Вона має добре розвинену систему дихальних трубок - трахей. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Молоді  самки рухаються боком. Самці сферичної форми, діаметром 0,8 мм, білого кольору. Ротовий апарат у самців не пристосований до живлення, тому вони швидко гинуть після спарювання в комірці, перед виходом бджоли. Знайти їх на бджолах не вдається .

2.3.Біологічний цикл розвитку кліща

Біологічний цикл розвитку кліща проходить у наступній послідовності. Молода запліднена самка після виходу з бджолиного розплоду паразитує не менше 12 годин на дорослій бджолі, а потім залишає її і заходить в комірку з бджолиною чи трутневою личинкою, що важить не менше 100 мг. Такої ваги бджолина личинка досягає за добу, а трутнева - за три до запечатування. Після заходу в комірку самка опускається на дно і лягає спиною на кашицю, а кінцівками - до личинки. В такому нерухомому стані вона перебуває до поки бджоли не запечатають комірку.

 

Рис. 1.1. Кліщ Varroa jacobsoni: а - самка, б - самець

 

Після закупорювання трутнева або бджолина личинки доїдають кашицю і починають прясти кокон. Початок прядіння кокона є пусковим моментом для кліща. Самка починає рухатись, забирається на тіло личинки і кожні 15 хвилин проколює її кутикулу для заковтування гемолімфи. З цього часу в тілі самки починає дозрівати яйце і через дві доби воно є повністю готовим до відкладання. Але поки в комірці не настане спокій, самка не почне відкладати яйця. Дві доби личинка пряде кокон, а потім переходить в нерухому стадію передлялечки і в комірці настає спокій.

В комірці з бджолиним розплодом самка починає відкладати перше яйце через дві доби після закупорювання, а в трутневій через три, оскільки трутнева личинка пряде кокон три доби. Кожне послідуюче яйце відкладається самкою через кожні 24 години. При цьому у відкладеному першому яйці в бджолиній комірці вже помітні зародки личинкової стадії кліща, а в трутневій - при відкладанні першого яйця вже одразу виходить сформована личинка. З кожного послідуючого яйця розвиваються самки. Якщо рахувати період розвитку молодих особин, виключаючи добову стадію розвитку яйця, то самці дозрівають за сім, а самки за шість діб. Дорослі самці запліднюють самок і гинуть.

В комірці з бджолиним розплодом одна самка може відкласти до 5, а в трутневій до 6 яєць. Але в комірку частіше заходить не одна, а декілька самок і в такому випадку кожна з них не відкладає максимальну кількість яєць. Однак всі вони відкладають не менше ніж по три яйця в трутневій і по два в бджолиній комірці. Саме стільки днів триває стадія передлялечки бджоли та трутня, і саме з цих яєць встигають розвинутись кліщі до дорослої стадії на час виходу із розплоду дорослої бджоли і трутня. Проміжні стадії кліщів, що знаходяться в комірках до цього часу, гинуть.

Самки кліщів зимують на бджолах, глибоко проникаючи між черевними сегментами, і живляться гемолімфою. Живлення постійне, ритмічне, з чергуванням періодів активного споживання гемолімфи, з більш довгими періодами спокою.

Стійкість кліща у зовнішньому середовищі залежить від температури та вологості повітря. В голодному стані в оптимальних для життєдіяльності умовах паразит може існувати до 5-7 діб. В закупореному розплоді при температурі 20°С - до 30-40 діб. Втрата 5-10% води в організмі призводить до порушення живлення і розмноження у 50% самок. Гинуть вони після втрати 10-20% води.

Життєздатність самок також залежить від пори року. Весною народжуються короткоживучі особини (17-25 днів), а з наближенням осені - довго живучі (2-13 місяців). За зимовий період гине приблизно 5-10% кліщів.

Також на приріст кліщів впливають кліматичні і природні умови, порода бджіл, сила сім’ї, співвідношення бджолиного та трутневого розплоду в ній на протязі сезону та інше .

2.4.Джерела зараження .

Джерело зараження - інвазовані бджолині сім’ї. Найбільша кількість паразитів знаходиться на молодих бджолах і трутнях. Від однієї сім’ї до іншої кліщ вароа передається блукаючими бджолами, бджолами-злодійками, трутнями під час вильоту та під час шлюбних польотів, при контакті здорових бджіл із хворими на медоносах, при перестановці ураженого розплоду в здорові сім’ї чи заміні матки без огляду її на наявність кліщів.

Основне місце зосередження кліща в активний період - печатний розплід і вуликові бджоли. Трутневий розплід уражується в 7-15 разів більше, ніж розплід робочих бджіл.

Взимку кліщ не розмножується, так як в сім’ях відсутній розплід. В цей період всі кліщі знаходяться на бджолах.

Дорослі самки кліща вароа живляться гемолімфою личинок, лялечок бджіл, трутнів і маток, виснажуючи їхній організм, особливо білком, і викликаючи білкове голодування. Кліщі безперервно порушують цілісність покривних тканин бджіл і створюють умови для проникнення в гемолімфу бактерій гафніозу, європейського гнильцю, паратифу, септицемії та інших. В тих випадках коли вароатозні бджоли заражаються бактеріальними хворобами, їхня загибель від змішаної інвазії різко підвищується

Маса тіла уражених шестиденних личинок робочих бджіл і семиденних личинок трутнів відповідно на 3 та 7 мг нижче маси тіла личинок того ж віку без кліщів. Вміст загального білка гемолімфи хворих бджіл знижується в 1,6-2,3 рази (на 39,2-57,1%), а кількість залишкового азоту збільшується в 3,2-3,5 рази по відношенню до неуражених комах. Зменшується кількість лізоциму - білку, що відповідає за стан стійкості бджіл до інфекційних агентів.

Дефіцит білку в організмі хворих бджіл впливає на розвиток життєво важливих органів бджоли. Гіпофаренгіальні залози, що відповідають за інвертування цукру і вироблення компонентів маточного молочка, а відповідно і за виховання розплоду в сім’ї, при ураженні дорослої бджоли зменшуються на 14,6%, на стадії лялечки - на 13,5-31,5%. Жирове депо - депо поживних речовин в організмі бджоли - знижується в уражених комах в 1,2-2,2 рази. Продукція сперми при ураженні трутня трьома кліщами скорочується на 50% .

В нормальних умовах для розвитку однієї бджоли від личинки до імаго необхідно 25-27 мг протеїну, чи 4-6 мг азоту. Білки для личинки постачають бджоли-годівниці із корму, який споживають. При відсутності білкового корму в сім’ї вони використовують запаси свого організму. В такому випадку кількість азоту для вирощування однієї бджоли складає 3,1 мг. Годування личинок за рахунок запасів тіла призводить до втрати здатності бджіл в подальшому вирощувати розплід.

Таким чином, при дефіциті білка вирощується мало бджіл і досить нетривалий термін. Розплід розвивається за рахунок використання запасів білка із тіла бджоли-годувальниці, що призводить до зменшення маси її тіла і зниження вмісту азоту в ньому на 19%. Тривалість життя таких бджіл значно скорочується.

2.5.Паразитування кліща  .

Кліщ паразитуючи   на лялечці бджоли викликає різні порушення в її організмі. Найбільш яскраві зміни спостерігають у другий період розвитку господаря. Бджоли, що вийшли з комірок, значно менші і легші. В їхньому тілі менше міститься білку та жиру. У робочих бджіл і трутнів часто зменшене черевце, відсутні крила. Маса обніжжя і, ймовірно, місткість медового зобику в уражених бджіл менші, ніж у здорових.

Кількість покалічених бджіл в сім’ї пропорційне ступеню ураження. При ураженні весною та восени однієї бджоли у віці 12 діб трьома кліщами тривалість її життя скорочується в два рази. При паразитуванні тієї ж кількості кліщів на 13-20-добових бджолах, комахи живуть весною в 1,4 рази, влітку в 1,6 рази і восени в 1,8 рази менше, ніж здорові бджоли .

2.6.Зовнішні ознаки вароатозу .

 Перші  ознаки хвороби з’являються звичайно на 2-3-й рік після проникнення кліщів у сім’ю та при ураженні більше 20% бджіл. При сильній інвазії, особливо восени, розплід строкатий, загиблі личинки і лялечки знаходяться на різних ступенях розкладання, гнилісна маса легко видаляється з комірки, частина кришечок над печатним розплодом провалена, деякі отвори в кришечках неправильної форми, часто з білим кантом (сліди випорожнень кліщів). Іноді, в результаті сильного подразнення, деякі личинки виходять з комірок, і їх знаходять на дні вулика та передльотковому майданчику. Бджолина сім’я не забезпечує себе кормом, різко слабшає і гине, особливо після осіннього поповнення кормових запасів цукром.

2.7.Проведення профілактичних заходів, щодо уникнення зараження бджолосімей вароатозом.

 При проведеннi профiлактичних заходiв на пасiцi найголовнiшою умовою є дотримування правил санiтарiї та гігієни при годівлі, напуванні та догляді за бджолами. Лише сильні та забезпечені всім нееобхідним бджолині сім’ї здатні протистояти захворюванню. Найбiльш негативно впливає на бджіл нестача корму, тому робота пасічника повинна бути спрямована на забезпечення бджолиних сiмей повноцінними кормами (в першу чергу такими, які бджоли беруть під час взятку). Адже відомо, що там, де бджоли забезпечені достатнім і безперервним взятком, як правило, не буває ніяких хвороб дорослих бджіл чи їх розплоду.

Пасічники повинні дотримуватись особистої гігієни. Спецодяг завжди необхідно тримати чистим. На кожному пасічному точку треба мати умивальник, мило, рушник.

На пасіках не можна допускати бджолиних крадіжок, при яких захворювання легко передається від однієї сім’ї до іншої або й з пасіки на пасіку.

Щоб запобігти перенесенню хвороби з однієї території на іншу, перевезення та пересилання сімей бджіл та маток в інші райони проводиться лише при наявності ветеринарного свідоцтва, в якому зазначено, що пасіки не заражені вароатозом.

Весною, після обльоту бджіл, всі сім’ї пересаджують в нові або добре очищені та продезінфіковані вулики. Вулики, в яких зимували бджоли, обов’язково дезінфікують гарячим розчином 5%-ного їдкого натрію з розрахунку 0,5 л/м², двічі з інтервалом 1 година. Через 5 годин після обробки ці предмети промивають водою і використовують. Дуже ефективним засобом для дезінфекції вуликів є розчин, в якому міститься 10% перекису водню та 3% оцтової кислоти. Витрата цього розчину - 1 л на 1 м². Обробляють вулики 3 рази з інтервалом в 1 годину. Через годину після останньої обробки вулик можна заселяти бджолами. Стільники змочують з гідропульту чи іншого пристрою з обох боків до заповнення 3% розчином перекису водню та 3% мурашиної чи оцтової кислоти. Обробляють також 3% розчином однохлористого йоду, який через 24 години з комірок витрушують, стільники промивають водою і просушують .

Отже, можна зробити висновок, що вароатоз є досить небезпечним захворюванням бджіл, яке завдає значних економічних збитків їх власникам. На сьогоднішній день існує багато різних препаратів і методів для боротьби з вароатозом, але розробка найбільш ефективних схем лікування все ж залишається досить актуальним питанням .

ІІІ. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Матеріал і методи досліджень

Дослідження проводилось  у приватному секторі села  Глібів ,  Новоушицького   району ,  Хмельницької  області.

Матеріалом для дослідження були бджоли української степової породи, які утримуються у вуликах лежаках . Оскільки бджоли зимують надворі, такі вулики виготовлені з утепленими передньою і задньою стінками, а поверх гнізда їх накривають утеплювальними подушками.

Наші дослідження включали  досліди протягом 2016 -2018 року . У 2016 році наша  пасіка  оброблялася біпіном ( восени ) двічі.  Результат був                 наступний : з 50 бджолосімей , 6- залишили вулики ( злетіли ),   інші  через закліщенність   були  ослаблені .  Проаналізувавши це ,  мій тато зробив  висновок , що препарат біпін  діє лише на  бджолу ,  а кліщ, який перебуває в запечатаному розплоді   - залишається неушкодженим . Виходячи з цього у 2017 році  тато  навесні  використав смужки  амітраз – т  та білкову підкормку з кобальтом . Це дало  позитивні результати .

3.2.Використання препаратів різної дії .

Восени , після медозбору (серпень ) тато використав  пластинки  фумісан,

а в жовтні  місяці коли не було розплоду - обробив  біпіном . Після цього  бджолосім’ї пішли  сильними в зиму  2016 року , 100% - перезимували .

 У 2017 – 2018 році  ми провели  аналогічні заходи щодо боротьби з кліщем  на нашій пасіці .  Це дало також позитивні результати.

                                           Схема дослідів

№	Пори року	Препарати
1	Квітень	Амітраз - Т
2	Серпень (після  медозбору )	Фумісан
3	Жовтень( немає розплоду )	Біпін

 

З метою порівняння ефективності дії за різних діючих речовин і за різних лікарських форм (смужки і розчин), ми відібрали, для проведення обробок, такі препарати,як Амітраз - Т , Фумісан, Біпін , оскільки зараз серед бджолярів є багато суперечок щодо того, які препарати кращі з терапевтичної точки зору та менш токсичні.

Для проведення    досліду в кожен вулик   вставляли по дві смужки  амітраз – т (квітень) , залишали їх там на 30 діб. Через місяць ми виймали смужки і визначали ефективність даних препаратів. Для проведення обробки восени (серпень ) вставляли по дві смужки фумісану , залишали на 30 діб .  В жовтні 0,5 мл біпіну розводили в 1л води і обробляли бджіл з розрахунку 10 мл розчину на одну вулочку. Визначення економічної ефективності включало розрахунок економічного збитку, спричиненого захворюванням, та розрахунок економічної ефективності проведених лікувальних заходів.

3.3.  Результати власних дослiджень та їх аналіз.

Пiд час проведених дослiджень нами була з’ясована епiзоотична ситуацiя щодо вароатозу бджiл на данiй пасiцi та проведенi лікувальні заходи.

Дiагноз на вароатоз ставили комплексно, враховуючи  загальні ознаки .

При клінічному огляді бджолосімей ми знаходили дорослих бджіл, на яких паразитували кліщі вароа, а на дні вулика та передльотковому майданчи ку молодих бджіл, менших за розмірами, із деформованим черевцем, скрученими майже не розвиненими крилами.

Після проведення всіх досліджень можна зробити висновок,  що сьогоднішній день існує багато різних препаратів і методів для боротьби з вароатозом, але розробка найбільш ефективних схем лікування все ж залишається досить актуальним питанням. Застосовувати лікування потрібно комплексне, з використанням смужок та розчинів .

 Рекомендовано  препарати  в смужках  систематично  міняти ,  щоб не  було звикання  до діючої речовини у кліща .  Вибираючи препарат  для вароатозу  потрібно враховувати  діючу речовину ,  країну виробника,  вартість .

 

 

 

 

 

 

 

IV.ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦІЇ

          1. Стан пасіки  має відповідати санітарно – ветеринарним  вимогам .

2.   Одяг та інструменти  пасічника  систематично дизенфікувати .

3.    Пасічник   постійно слідкує за особистою гігієною ( руками )

 4.  Бджолосім’ї (рої , відводки ) мають проходити карантин

          5.  Пасічники мають об’єднуватися в спілки для загального  ветеринарного контролю  бджіл  на території їх проживання  та медоносної бази .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V.  СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Гнатик Г.О. Оберігаємо пасіки від кліща вароа. - http://www.doctor-bee.at.ua/ <javascript://> varroatoz.

2. Броварський В.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. - К.: Урожай, 1995. - 224 с.

3. Воронков И.М. Варроатоз пчел // Пчеловодство. - 2010. - №4. - С. 48 - 51.

4. Воронков И.М. Фумисан - лучшее средство для борьбы с варроатозом // Пчеловодство. - 1999. - №4. - С. 36.

5. Гайдар В.А. Немного о вароатозе и вирозах пчел // Украинский пасечник. - 2002. - №12. - С. 15 - 18.

6. Гаряев П.П., Усов В.П. Лечим варроатоз волновым воздействием // Пчеловодство. - 2009. - №3. - С. 55.

 Гробов О.Ф. Болезни и вредители пчел. - М.: Мир, 2003. - 237 с.

7. Еськов Е.К., Лыхин Д.А., Масленникова В.И. и др. Акустическая диагностика варроатоза пчел // Ветеринария. - 2004. - №6. - С. 35 - 37.

8. Жилин В.В. Профилактика варроатоза пчел на пасеках // Зоотехния. - 2006. - №9. - С. 28 - 29.

9. Игнатьева Г.И., Сохликов А.Б. Варроатоз пчел // Ветеринария. - 2005. - №2. - С. 14 - 17.

10. Кашковский В.Г. Зоотехнические методы борьбы с болезнями пчел // Пчеловодство. - 2010. - №5. - С. 38 - 39.

11. Клочко Р.Т., Воронков И.М. Варроатоз пчел. - <http://www.pcheli.ru/view 351.html>.

12. Клочко Р.Т., Воронков И.М. Меры борьбы с варроатозом пчел // Пчеловодство. - 2009. - №2. - С. 28 - 30.

13. Костенко С.А. Варроатоз. - <http://www.beelife.org/yenciklopedija-pchelo vodstva/bolezni-i-vrediteli-pchel/akarozy/varroatoz.html>.

14. Котова А.А. Апигард - эффективное и надежное средство против варроатоза пчел // Пчеловодство. - 2010. - №9. - С. 28 - 29.

15.Лебедев И.Г. Варроатоз. Меры борьбы и профилактики. - http://pchelovod.org.ua/varroatoz-mery-borby-i-profilaktiki-chast-1.

16.Маннапов А.Г. Аминокислотный состав трутневого расплода при варроатозе // Пчеловодство. - 2005. - №2. - С. 20 - 21.

17.Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво.- К.: Вища школа, 1990. - 325 с.

18.Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломної роботи / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2009. - 68 с.

19.Паразитологія та інвазійні хвороби тварин / Галат В.Ф., Березовський А.В., Сорока Н.М., Прус М.П.; За ред. Галата В.Ф. - К.: Урожай, 2009. - 368 с.

20. Подольський М.С., Котова Г.Н., Буренін М.Л. Промислове бджільництво.- К.: Вища школа, 1988. - 335 с.

21.Попов Е.Т. Болезни пчел, вызываемые клещами // Ветеринария. - 2006. - №8 . - С. 32 - 35.

22.Смирнов А.М., Шишканов Д.В. Влияние акарицидов на пчелиных маток // Пчеловодство. - 2009. - №5. - С. 28 - 29.

23.Сотников А.Н. Дефицит белка в организме пчел - основная причина их гибели // Пчеловодство. - 2008. - №9. - С. 42 - 44.

24.Сохликов А.Б., Игнатьева Г.И., Попов Е.Т. Причина гибели пчел - варроатоз // Ветеринария. - 2008. - №3. - С. 33 - 36.

25.Хмара П.Я. Оздоровлення бджіл: стратегія і тактика // Здоров’я тварин і ліки. - 2008. - №7-8. - С. 34 - 36.

26.Чепко Г.Н. Рекомендуемые растения для лечения пчел // Пчеловодство. - 2009. - №1. - С. 22 - 25.

27.Чупахин В.И., Лебедева Л.В. К пчеловодческому сезону новые препараты // Пчеловодство. - 2007. - №5. - С. 30.

28.Чупахина О.К. Бивароол спасает пчел // Пчеловодство. - 2007. - №9. - С. 24 - 25.

29.Чупахина О.К. Новые препараты к осенним обработкам пчелиных семей // Пчеловодство. - 2009. - №9. - С. 27 - 28.

 

 

 

 

IV. ДОДАТКИ

                                                                                             Додаток 1 .

Самка кліща  вароа .

 

 

 

 

                             а-  самка                               б-   самець

 

 

                                                                                                                                                            Додаток 2.

                            Зараження  личинок бджіл

 

 

 

 

                                          Додаток 3.

                            Ознаки зараження  вароатозом

 

 

 

1. личинка бджоли ;
2. доросла  бджола  заражена   вароатозом ;
3.   наслідки  вароатозу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4 .

                                                               Препарати проти  вароатозу

Амітраз – Т, Фумісан , Біпін  та ін..

 

 

 

 

 

 

 

 Додаток 5.

Використання препарату  амітраз -т

 

 

 

 

 

 Додаток 6.

Використання препарату  фумісан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7.

 Використання препарату  біпін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                          Додаток 8.

                                                                        Таблиця використання 

                                                                            препаратів  протягом року

 

 

 

 

 

№	Застосування протягом року	Препарати	Виробник
1	Квітень	Амітраз - Т	Київ .тов . Скіф
2	Серпень (після  медозбору )	Фумісан	тов.АПІ-САН
3	Жовтень( немає розплоду )	Біпін	тов .АПІ-САН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                    Додаток   9 .

                                                          Таблиця цін  на  препарати  з використанням

                                        у   розрахунку на 20 бджолосімей ,

                                            які використовували  на власній пасіці

 

№	Препарат	Пора використання	Ціна  1 уп.	К-сть  упаковок (20бджолосімей )	Ціна  на (20 бджолосімей )	Примітка
1	Амітраз – т	Квітень	37 грн.	4 уп.	148 грн.	2 полоски на вулик
2	Фумісан	серпень	71 грн.	4 уп.	284 грн.	2 полоски на вулик
3	Біпін (1 мл. )	Жовтень	12грн.	1уп.	12 грн.	1 мл.на 20 бджолосімей
	Всього на рік				444 грн .