Братства, Розвиток освіти та книгодруку..

4 клас Україна

УРОК 6-9

Братства, шкільництво, книгодрукування

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати виходу друком перших книжок, заснування києво- Могилянської академії, імена найвідоміших діячів культури та церкви;

● пояснювати і застосовувати поняття: «церковні братства», «слов'яно- греко-латинська школа», «гравюра»;

● розповідати про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах;

● наводити приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств;

● характеризувати особливості розвитку та досягнення культури.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда

1. Чи мала Україна в другій половині XVI — на початку XVII ст. власну державу?

2. До складу яких держав входили українські землі в цей період?

3. Що таке культура?

4. На вашу думку, як соціально-економічне і політичне становище українських земель могло вплинути на розвиток української культури?

5. Чи могла українська культура за таких умов досягти піднесення? Чому?

Робота з картою

Покажіть на карті держави, у складі яких перебували українські землі в цей період.

Учитель. У цей період українські землі не мали власної держави і перебували у складі інших держав, що й зумовило своєрідний розвиток культури цього періоду.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Більш сприятливі умови для розвитку культури на українських землях були у складі Великого князівства Литовського, бо литовські князі прагнули долучитися до великої культури Київської Русі, тому підтримували й українську культуру, і православну церкву. Але після Люблінської унії ситуація суттєво змінилася. Йшов наступ на українські землі, на українську православну віру, на українську культуру. Не могло бути й мови про збереження і розвиток українських національних традицій, звичаїв, культури.

Проте в цей період на українські землі через Польщу проникали з Європи ідеї Реформації, Відродження, гуманізму. Українці долучалися до західноєвропейської культури, здобували освіту в європейських університетах, а потім несли ці ідеї в Україну, не забуваючи водночас про національні українські культурні традиції.

Тому в умовах окатоличення, ополячення, турецько-татарських спустошливих набігів в Україні постала проблема національного самозбереження, бо йшов наступ на українську культуру. За відсутності власної держави культура була саме тією сферою, де українці могли зберегти свою самобутність і унікальність. Тому період другої половини ХVІ — початку був періодом національно- культурного відродження. Значно вплинуло на цей процес і таке явище, як поява українського козацтва.

Отже, головне завдання сьогоднішнього уроку:

Визначити, як соціально-економічне і політичне становище України другої половини ХVІ — початку XVII ст. вплинуло на стан і розвиток української культури на стан освіти, літописання та літератури.

III. Сприйняття ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Православні братства

Учитель. У ХV-ХVІ ст. становище православної церкви залишалося складним. Католицька церква прагнула збільшити кількість своїх прихильників. В Україні засновувалися єзуїтські школи та колегіуми. Вони сприяли поширенню освіти в Україні, але зазвичай здобуття цієї освіти спричиняло зречення рідної віри та мови. У 80-х роках XV ст. на українських землях з’являються й активно поширюються громадські організації православного міщанства — братства.

Робота з термінами

● Єзуїти — члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що було створене для зміцнення католицької віри і влади Папи Римського.

● Братства — національно-релігійні громадські об’єднання міщан при православних церквах, які стали на захист православ’я.

Завдання

Пригадайте з курсу всесвітньої історії, хто такі єзуїти. З якою метою в країнах Західної Європи був створений Орден єзуїтів?

Учитель. Братства в Україні діяли в XV-XVII ст. Спочатку вони виконували релігійно-благодійницькі функції:

● опікувалися православною церквою;

● турбувалися про її побудову та обслуговування;

● влаштували громадські богослужіння, місцеві церковні урочистості, братські обіди;

● допомагали бідним і хворим братчикам;

● організація шпиталів та ін.

У XVI ст. братства набувають великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. Посилення національного гніту на українських землях, захоплених Річчю Посполитою, примусило братства активніше виступати на захист прав українського населення:

● вони зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів;

● посилали посольства до короля та ін.

Із часом братства набули дедалі більшого впливу серед усіх прошарків українського населення: ремісників, цехових майстрів, купців, православної шляхти. Братства підтримували нечисленні українські магнати, як-от: К. Острозький, А. Кисіль та ін. Із кінця XVI ст. братства розгорнули широку культурно-освітню діяльність. Вони відкривали братські школи, друкарні, збирали бібліотеки. Найдавнішим і найбільш відомим було Львівське братство, засноване близько 1453 року.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. братства уже діяли в Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Судовій Вишні та ін. містах України. У XVII ст. велику роль у національно- культурному житті України відіграло Київське братство, засноване 1615 року при Богоявленському монастирі. До числа його членів, крім київських міщан і української шляхти, вступило також і Запорозьке Військо на чолі з гетьманом П. Сагайдачним.

1632 року Київську братську школу було об’єднано з Лаврською школою і створено Києво-Могилянську колегію. У числі провідних діячів братства були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Ю. Рогатинець, І. Красовський, С. Зизаній, І. Борецький, П. Беринда та ін. На початку XVIII ст. братства занепали і перетворилися на виключно церковні організації, які дбали про збереження церков і відправу богослужінь.

Найбільш впливовим в Україні було Львівське Успенське братство. Перші відомості про нього належать до 1463 року. До нього входило 30 міщан, які спочатку займалися тільки церковними справами: дбали про забезпеченість храмів книжками, свічками, іконами, влаштовували храмові свята. Згодом братчики розпочали боротьбу проти обмежень, що накладала на них польська влада. Їхню діяльність підтримував Костянтин Острозький. Братство сприяло відкриттю друкарні Івана Федорова, домоглося відновлення Галицького єпископства. Також воно вкладало в будівництво чималі кошти, залучало талановитих майстрів. За його сприяння побудовано ансамбль Успенської церкви. Невдовзі братські організації поширилися по всій Галичині, Волині, Холмщині, на Поділлі. 1615 року з’явилося Київське братство.

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте документи і проаналізуйте їх за планом:

1. Мета і завдання братств.

2. Склад братства за соціальним походженням членів.

3. Принципи, на які спиралися братчики в своїй діяльності.

4. Стосунки братства з церковними ієрархами.

5. Основні напрямки діяльності братств.

Дайте своє визначення поняттю «братство».

Із «Правил Львівського братства»

<...>

3. Кожний, хто бажає вступити до братства, хоч би він був: міщанин чи шляхтич, чи предміщанин, чи хто з посполитих людей усякого стану, як тутешній, так і сторонній, повинен дати вступного шість грошей.

5. Кожного року брати обирають з-поміж себе чотири старшини.

7. Щороку, коли складають свої посади, старшини звітують перед усіма.

10. Якщо брат брата в братстві зганив, то повинен відсидіти на церковній дзвіниці, повинен дати воску та, не виходячи з братства, просити вибачення у скривдженого брата та в усього братства. 14. Старший за провину повинен платити кару удвічі чи тричі проти молодшого.

17. В обміркуванні беруть участь усі, як старші, так і молодші; котрі всі молодші висловлять свою думку, тоді починають говорити старші.

19. Справи братські не повинні виноситися за поріг будинку братства.

25. Якщо хтось з братів не з’явиться на засідання або на поховання брата в церкву .повинен сплатити фунт воску.

30. Якщо єпископ поводитиметься проти закону, то і йому повинні чинити опір як ворогові істини (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. — С. 106).

Із «Правил київського братства»

Братство називається, коли православні християни, що живуть серед чужовірців, серед ляхів, уніатів і проклятих єретиків, хочуть від них відлучитися і не мати нічого спільного з ними, а самі з собою любов’ю єднаються. Імена свої разом вписують і браттями називаються: а це для того, щоб твердіше і скоріше могли відперти противовірних (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. — С. 106).

Бесіда

1. Поясніть причини виникнення братств. Які питання вони вирішували?

2. Подумайте, яку роль відігравали братства в національно-визвольному русі.

Учитель. Отже, як вже ми з’ясували, наприкінці ХVІ — на початку XVII ст. в Україні починається період національно-культурного відродження.

Розвиток будь-якого народу неможливий без його національної свободи, а вона, у свою чергу, неможлива без збереження культурної спадщини предків і подальшого розвитку національної свідомості і духовності народу. Український народ прагнув зберегти рідну культуру, мову, народну творчість, звичаї та обряди, дідівську і батьківську віру.

А тепер з’ясуймо, як така ситуація вплинула на розвиток освіти.

Робота з історичним джерелом

Які висновки про стан освіти в Україні можна зробити на основі цього документа? Свою відповідь обґрунтуйте.

Із записок мандрівника Павла Алепського

Українці «...люди вчені, кохаються в науках та законах, ...вони гарні знавці риторики, логіки, всякої філософії. У їх там розглядають всякі поважні питання, що потребують досліду. .Всі вони за малим винятком, грамотні, навіть більшість їхніх жінок та дочок уміють читати й знають порядок служб церковних та церковні співи; священики навчають сиріт і не дають їм тинятися неуками по вулицях. А дітей у них більше, ніж трави, і всі діти вміють читати, навіть сироти.» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України. Навчальний посібник для 8-го класу. — К. : Фаренгейт, 2000. — С. 78)

Учитель. Як ми вже знаємо, ще від часів Київської Русі на українських землях значну увагу приділяли розвитку освіти. Продовжували діяти школи при церквах та монастирях, у яких дяки навчали дітей письма, основ арифметики, молитов, співу. Кількість таких шкіл постійно зростала. Крім великих міст, вони почали з’являтися і в малих містечках.

Реформаційний рух зумовив появу в Україні протестантських та єзуїтських шкіл. Єзуїтські школи виникли в містах Львів, Луцьк, Острог, Київ та ін. давали грунтовну освіту, і їх закінчило дуже багато українців — вихідців із різних верств суспільства (наприклад,

Б. Хмельницький). Але разом з тим вони виховували фанатичну відданість католицизму і зневагу до православ’я. Тому розуміння українцями великої небезпеки, пов’язаної з розгортанням діяльності єзуїтських шкіл та колегіумів, спонукало українців подбати про розвиток власних навчальних закладів.

Робота зі схемою

Учитель. Із середини XVI ст. до середини XVII ст. в умовах польсько-католицької культурної експансії зберегти українську національну культуру та православну віру намагалися українські православні навчальні заклади.

Робота з підручникком

Опрацювати відповідний текст підручника і скласти таблицю «Навчальні заклади в українських землях в середині ХVІ-ХVІІ ст.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте історичний текст і поміркуйте, що свідчило про перетворення української мови на державну мову.

Із записів мовознавця Івана Огієнка

І ми бачимо, що мова вкраїнська ... зробилася тоді державною мовою. Нею вчили дітей по школах, нею вчили по церквах, нею суд вели і нашою мовою балакали тоді і вища старшина, і в королівському дворці (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України. Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 77).

Учитель. Отже, протягом XVI — на початку XVII ст. відбулися важливі зрушення в розвитку української мови. Дуже широко використовували просту (староруську) мову в побуті, для написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літописів. Церковні ж книжки й надалі писали церковнослов’янською мовою, яка залишалася незрозумілою простому народові. Тому вже в XVI ст. з’явилися переклади церковних текстів простою, доступною для народу, мовою. Першою відомою книгою Святого Письма тогочасною простою мовою стало Пересопницьке Євангеліє (1556-1561), у якому відбилися особливості живої української мови (подовження приголосних — весілля, збіжжя; закінчення -ові, -єві — вітрові, духові; тлумачення незрозумілих слів, добір синонімів).

Переклад чотирьох Євангелій здійснив архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря ієромонах Григорій. Списав переклад син протопопа з Сянока Михайло. У післямові він повідомив, що Григорій працював над перекладом з великою любов’ю та постійно молився, просячи Бога допомогти йому завершити працю. Рукопис виготовлено на пергаменті з уживанням чорного чорнила й кіноварі. 482 аркуші рукопису оправлено в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Пересопницьке Євангеліє оздоблено вишуканими малюнками — мініатюрами. Переклад Святого Письма з Пересопниці використовують під час відправ у монастирі.

Бесіда

1. Про що свідчив той факт, що в другій половині XVI ст. почали з’являтися переклади простою мовою церковних текстів?

2. Яке значення для розвитку української мови мала поява Пересопницького Євангелія?

Учитель. Значний вклад у розвиток книгодрукування в Україні зробив Іван Федоров (Федорович). Він розпочав свою діяльність у Московській державі. Згодом, рятуючись від переслідувань, прибув до Великого князівства Литовського. Наприкінці 60-х років XVI ст. друкар почав видавати книги в білоруському місті Заблудові.

1572 року І. Федоров переїхав до Львова. На кошти членів Львівського братства він видав 1574 року перші свої друковані в Україні книги — «Апостол» і «Буквар». Особливо плідною була праця

І. Федорова в Острозькій друкарні, заснованій 1578 року князем К. Острозьким.

Найбільш досконалим виданням І. Федорова стала надрукована церковнослов’янською мовою Острозька Біблія (1581). У підготовці її до видання взяли участь відомі українські та грецькі філологи та богослови, зокрема, Герасим Смотрицький, Тимофій Михайлович, Діонісій Палеолог. І. Федоров помер 1583 року у Львові. Його поховали в Онуфріївському монастирі.

Бесіда

1. Яке значення мала діяльність Івана Федоровича для України?

2. Як ви вважаєте, яке значення мала поява «Апостола» та Острозької Біблії для Української православної церкви?

Учитель. До середини XVII ст. в українських землях уже діяло 25 друкарень. Вони видавали книги переважно церковнослов’янською та староукраїнською мовами.

До великих друкарень належали Острозька, а також друкарня Львівського братства, що була відкрита 1585 року. Найбільшою була друкарня Києво-Печерського монастиря, заснована його архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. Діяли також «мандрівні» (пересувні) друкарні.

В українських друкарнях видавали богослужбові та богословські книги, підручники, полемічні твори та іншу літературу. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, розвитку української мови, а також відігравало значну роль в ідеологічній боротьбі в Україні у другій половині XVI — на початку XVII ст.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Наприкінці уроку діти повертаються до завдання, поставленого на початку уроку.

Визначити, як соціально-економічне і політичне становище України другої половини XVI — початку XVII ст. вплинуло на стан і розвиток української культури на стан освіти, літописання та літератури.

Учитель (підводить учнів до висновку). У другій половині XVI — першій половині XVII ст. відбувалося бурхливе піднесення культурного життя України. Українська освіта здатна була конкурувати із західноєвропейською. В освітніх закладах мали право навчатися представники усіх станів населення. Православні навчальні заклади стали осередками ідей гуманізму. Навколо них гуртувалася українська інтелігенція. Освітній рух підносив свідомість українського народу, сприяв утвердженню визвольних ідей. Одночасно з розвитком освіти розвивалися літописання та книгодрукування.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.