Брошура " Позашкільні та позакласні форми фізичного виховання учнів".

 

 

Підготувала:

Вчитель фізичної культури

                                                                 Білогородського НВК 

                                                                          Павлюк Тетяна Григорівна

 

 

 

 

 

Схвалено

методичною  радою Білогородського НВК

Дубенської  районної ради

(протокол №       від            2019 року)

 

 

 

 

                                                          Упорядник

Вчитель фізичного виховання Білогородського НВК

Павлюк Тетяна Григорівна

 

 

    Подані у посібнику матеріали напрацьовано вчителем  фізичної культури Павлюк Т. Г. Дана брошура рекомендована  вчителям фізичної культури та тренерам  спортивних секцій, клубів для використання під час проведення   спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями.                 Посібник побудовано у формі брошури, у якій містяться методично – інформаційні матеріали та  система соціально – педагогічних заходів,  спрямованих  на зміцнення здоров’я  та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей дитини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

 

 

Павлюк Т. Г.

«Позашкільні та позакласні форми фізичного виховання учнів». Білогородка 2019 р. Брошура.

 

Зміст

Вступ

Розділ І. Фізичне виховання

1.        Місце та значення фізичного виховання в освіті.
2.        Форми позакласних та позашкільних занять ( змагання, конкурси, фізкультурні свята, забави).
3.        Фізкультурно - оздоровча робота в школі, її задачі та значення для учнів.

     Розділ ІІ. Характеристика організаційних форм виховної роботи у навчальному закладі.

2.1.  Поняття та сутність позашкільної та позакласної виховної 

       роботи.

2.2.Індивідуальні, групові та масові форми роботи.

2.3. Рухливі ігри та їх значення в виховному аспекті.

       Розділ ІІІ.Спортивні огранізації

3.1. Значення гуртків, спортивних секцій, організацій, для оздоровлення та всебічного розвитку школярів.

Висновок.

Сценарії свят.

Скарбничка мудрості.

Використані джерела.

 

 

 

 

                                                Вступ

 

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання. Фізичне виховання – система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

   На даний час навчання в школі, виконання домашньої роботи збільшують навантаження на організм дитини, діти зовсім мало бувають на повітрі, а вихідні дні проводять біля телевізора, або грають у малорухливі комп’ютерні ігри. Діти менше рухаються, більше сидять, внаслідок чого виникає дефіцит м’язової діяльності, і збільшуються статичні напруги. Недостатня рухова активність школярів у повсякденному житті несприятливо позначаються на стані їхнього здоров’я.

Великі розумові і статистичні навантаження в школі, відсутність додаткової рухової активності, малорухомий спосіб життя, нераціональне харчування, приводять до того, що в більшості школярів погіршується зір, діяльність серцево-судинної і дихальної системи, порушується обмін речовин, зменшується опірність організму до різних захворювань, що приводить до погіршення стану їхнього здоров’я.

У сучасних умовах важливим завданням родини і школи в роботі зміцнення здоров’я дітей є прищеплювання учням стійкого інтересу до занять фізичними вправами в школі і дома. У зв’язку з цим необхідно використовувати усі форми фізичного виховання в школі, а також самостійні заняття фізичними вправами вдома з метою підвищення рухової активності, зміцнення здоров’я, поліпшення фізичної підготовленості підлітків.

У зміцненні здоров’я населення, гармонійному розвитку особистості, в підготовці молоді до праці і захисту Батьківщини зростає значення фізичної культури та спорту.

У процесі фізичного виховання школярів вирішуються різноманітні питання: виховуються морально – вольові якості особистості; виробляється необхідність в повсякденних заняттях фізичними вправами; формуються життєвоважливі рухові дії та вміння виконувати їх в різноманітних умовах; розвиваються рухові якості. Але через недостачу часу, який по плану відводиться на фізичне виховання, вирішити ці питання тільки зусиллями школи неможливо. Організовані форми фізичного виховання, передбачені шкільним планом. Тому використання тільки різних форм фізичного виховання в режимі дня, в позакласний та вільний час може заповнити недостачу рухової активності підлітків.

Для забезпечення рухової активності школярам необхідні додаткові заняття фізичними вправами. Виниклий дефіцит руху може бути ліквідований заняттями у шкільних спортивних гуртках і секціях, а також в ДЮСШ, спортивних товариствах, на дитячих туристичних станціях, тощо.

Підвищити рівень рухової активності підліткам допоможуть самостійні заняття фізичними вправами в позашкільний час: виконання ранкової гігієнічної гімнастики, заняття бігом, ходьбою на лижах, катання на ковзанах, велосипеді, та ін. Звідси визначається одна з основних задач педагогів, батьків - залучити підлітка до регулярного заняття фізичною культурою і спортом.

Велику роль в позашкільному фізичному вихованні школярів відіграють заняття фізичною культурою та спортом у різних гуртках, секціях, спортивних клубах. До фізичного виховання підлітка треба підходити творчо, враховуючи індивідуальність кожного.

   Позакласна і позашкільна робота спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, здобуття дітьми та юнацтвом додаткових знань, умінь, навичок за інтересами, інтелектуальний і духовний розвиток, підготовку їх до активної професійної і громадської діяльності. Основними завданнями позакласної і позашкільної роботи є:

· створення умов для всебічного розвитку школярів;

· стимулювання їх творчого самовдосконалення;

· розвиток комунікативних здібностей та соціальної зрілості;

· формування національної самосвідомості;

· пізнавальної активності, культури, естетичних смаків;

· організація змістовного дозвілля.

 

 

 

 

Відкриття народжується там,

де закінчується знання вчителя

й починається нове знання учня.

                                            К. Федін

 

 

Розділ І. Фізичне виховання

1.1. Місце та значення фізичного виховання в освіті.

    Виховання підростаючого покоління фізично здоровим — важливе завдання сім'ї та школи. На жаль, нині практично здоровими є лише 27% дітей дошкільного віку, лише 65% дітей і 60% підлітків фізично гармонійно розвинені.

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Фізична культура пройшла досить довгий і важкий шлях проникнення  в структуру змісту загальної освіти на правах самостійного навчального предмету.

Фізична культура почала складатися на окремому рівні економічного та суспільного розвитку  тобто близько 50 тисяч років назад.

Становлення фізичної культури в змісті освіти на правах однієї із одиниць його структури вимагало багатовікових зусиль мислителів-гуманістів, педагогів і ентузіастів фізичної культури епохи Відродження, соціалістів-утопістів, російських соціал-демократів та інших представників прогресивної педагогічної думки.

В 50-60-і роки предмет “Фізична культура” трансформувався в системоутворюючу форму організації фізичного виховання в закладах загальної освіти та об’єднав навкруг себе позапредметні (позакласні) форми організаційних занять фізичними вправами: фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилинки і паузи на уроках, ігри і фізкультурні забави на перервах), позакласна і позашкільна спортивно-масова робота.

До того часу, як дитина зможе скористатися формальним навчанням, і зможе бути наполегливою, жартівливою, цікавою і передбачуваною, він має навчитися досягати мети і програвати. Їй необхідно отримувати задоволення від фізичної та розумової праці.

Сучасні діти мало рухаються, менше, ніж раніше грають в рухомі ігри з-за прив’язаності до телевізору і комп’ютерним іграм. Зменшується і кількість відкритих місць для ігор. Батьки і педагоги все більше і більше занепокоєні тим, як, де і коли можна надати дітям можливість активно і творчо пограти. А щоб підтримати інтерес дітей до таких ігор, вони повинні іх взнати, і завдання педагога допомогти їм в цьому.

На думку професора О. Вишневського, потрібна докорінна перебудова організації фізичного виховання школярів. По-перше, слід кардинально змінити власні погляди на фізкультуру, на фізичний стан, красу людського тіла, не сприймати їх як щось другорядне.

 Ми як вчителі власним прикладом повинен демонструвати важливість фізкультури, здорового способу життя. По-друге, конче необхідно розвантажити навчальні плани і програми, значно скоротивши інформативне навчання з таким розрахунком, щоб загальна кількість навчальних предметів становила 7—10 у початкових класах і 10—12 — у старших, як це характерно для європейських шкіл.

Робочий тиждень у такому разі не перевищуватиме 24—30 год., включаючи виконання домашніх завдань. Таким чином можна збільшити питому вагу уроків фізичної культури. По-третє, слід відмовитися від традиційних форм і режиму діяльності на уроці, коли діти увесь час сидять майже нерухомо, а вчитель «навіює» їм знання. Тут немає інтенсивної праці дитини, проте є дуже шкідливе для здоров'я сидіння за партою без руху.

По-четверте, потрібен повний перегляд концепцій і методики фізкультурної роботи в школі. Вона повинна стати формою активного відпочинку і має працювати на здоров'я, виховання і задоволення фізіологічних потреб дитини.

Фізичному розвитку школярів сприяють різноманітні форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності. Найпоширеніші з них:

- гімнастика до уроків, мета якої – організація учнів на початку навчального дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності учнів упродовж дня, загартування організму. Для її проведення потрібне місце. Слід також прагнути, щоб гімнастику робили всі учні;

- фізкультурні хвилинки і паузи для зняття втоми. Для виконання вправ учні виходять із-за парт, ослаблюють комірці та ременці. Вправи проводять в 1—8 класах на кожному уроці після 20-30-хвилинної роботи протягом 2,5—3 хв. Діти виконують 3—4 вправи з 6—8-разовим повторенням. Фізкультурні паузи практикують також у групах продовженого дня і вдома з учнями середніх і старших класів протягом 10-15 хв. кожні 50—60 хв. навчальної праці. На таких “хвилинках” доцільно опрацьовувати домашні завдання з фізичної культури;

- позаурочні заняття (гуртки та секції), завдання яких – створення умов для прищеплення учням звички до систематичних занять, сприяння запровадженню фізичної культури в побут. На позаурочних заняттях закріплюються й удосконалюються здобуті на уроках знання, практичні вміння та навички. Характерною рисою позаурочних форм занять є їх добровільність;

- година здоров’я, яку в багатьох школах проводять щодня після 2-го або 3-го уроку і яка триває 45 хв. Час для неї звільняють за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хв. Вправи виконують переважно на свіжому повітрі (учні займаються в спортивній формі). Вчителі можуть виконувати вправи разом з учнями, або з окремою групою;

- масові змагання, спортивні свята передбачають чітку організацію, дотримання певних ритуалів. Усе це забезпечує комплексне розв’язання завдань виховання школярів: фізичного, морального, естетичного та ін.

На заняттях фізичною культурою застосовують такі способи виконання вправ:

•                               фронтальний — одночасне виконання вправ усіма учнями. Його використовують під час навчання шикувань і перешикувань, загально розвивальних вправ без предметів і з предметами, ходьби, бігу, танцювальних вправ, пересувань на лижах та ін.);
•                               потоковий — учні виконують вправу один за одним по черзі, тобто потоком. Потоків може бути кілька. Цей спосіб використовують при виконанні стрибків у довжину, висоту, вправ з рівноваги, акробатичних, лазіння, спусків і підйомів на лижах;
•                               змінний — учнів ділять на зміни, які по черзі виконують вправи. Використовують при виконанні лазіння, метань на відстань, акробатичних вправ, бігу на швидкість;
•                               груповий — передбачає поділ учнів на класи, групи, кожна з яких виконує окрему вправу. Через визначений час групи міняються місцями з таким розрахунком, щоб кожна з них виконала всі вправи;
•                               індивідуальний — застосовують при виконанні учнями вправ на оцінку;
•                               коловий — невеликі групи учнів виконують певну кількість різних вправ, послідовно переходячи по колу від одного спеціально підготовленого місця для виконання певної вправи до іншого. Коловим способом виконують вправи, які учні вже добре засвоїли.

  У сучасному світі роль фізичної культури як чинника вдосконалення природи людини і суспільства, істотно наростає. Тому турбота про розвиток фізичної культури - найважливіша складова соціальної політики держави, що забезпечує втілення в життя гуманістичних ідеалів, цінностей і норм, які відкривають широкий простір для виявлення здібностей людей, задоволення їх інтересів і потреб, активізації людського фактора.

Здоровий спосіб життя в цілому, фізична культура зокрема, стають соціальним феноменом, об'єднуючою силою і національною ідеєю, яка сприяє розвитку сильної держави і здорового суспільства. У багатьох зарубіжних країнах фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність органічно поєднує і з'єднує зусилля держави, його урядових, громадських і приватних організацій, установ і соціальних інститутів.

Загальносвітовою тенденцією є також колосальне зростання інтересу до спорту вищих досягнень, який відображає фундаментальні зрушення в сучасній культурі. Процеси глобалізації певною мірою були стимульовані і розвитком сучасного спорту, особливо олімпійського.

фізична культура - це частина культури, яка являє собою сукупність цінностей, норм і знань, створюваних і використовуваних суспільством з метою фізичного і інтелектуального розвитку здібностей людини, вдосконалення його рухової активності і формування здорового способу життя, соціальної адаптації шляхом фізичного виховання, фізичної підготовки та фізичного розвитку.

Фізична культура - сфера соціальної діяльності, спрямована на збереження і зміцнення здоров'я, розвиток психофізичних здібностей людини в процесі усвідомленої рухової активності. Основними показниками стану фізичної культури в суспільстві є: рівень здоров'я і фізичного розвитку людей і ступінь використання фізичної культури у сфері виховання та освіти, у виробництві і побуті .

 

Показниками стану фізичної культури в суспільстві є:

- масовість її розвитку;

- ступінь використання засобів фізичної культури в сфері освіти і виховання;

- рівень здоров'я і всебічного розвитку фізичних здібностей;

- рівень спортивних досягнень;

- наявність і рівень кваліфікації професійних і громадських фізкультурних кадрів;

- пропаганда фізичної культури і спорту;

- ступінь і характер використання ЗМІ, у сфері завдань, що стоять перед фізичною культурою;

Таким чином, все це яскраво свідчить про те, що фізична культура є природною частиною культури суспільства. На сучасному етапі в силу своєї специфіки фізична культура як важливий соціальний феномен пронизує всі рівні соціуму, надаючи широкий вплив на основні сфери життєдіяльності суспільства.

 

1.2. Форми позакласних та позашкільних занять

( змагання, конкурси, фізкультурні свята, забави).

До позакласних та позашкільних відносяться всі форми колективних і індивідуальних занять до початку уроків, в режимі шкільного дня і по закінченню уроків, включаючи заняття в позакласних закладах. Проводяться вони школярами як самостійно, так і під керівництвом вчителів, або інструкторів.

Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття в режимі навчального дня об’єднують учнів переважно одного класу, то позакласні заняття охоплюють дітей з різних класів.

Частина форм позакласних занять (робота гуртків, секцій, змагання, індивідуальні заняття та ін.) вивчається у процесі викладання спортивно-педагогічних дисциплін.

Змагання.

Змагання - захід, що проводиться організатором спортивних заходів з метою порівняння досягнень спортсменів та визначення переможців відповідно до правил спортивних змагань з видів спорту та затвердженого організатором спортивних заходів положення (регламенту) про ці змагання, що відповідає визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.

Змагання ґрунтується на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі. Його виховна сила виявляється лише за умови, що вона стає дієвою формою самодіяльності учнівського колективу.

Змагання, конкуренція, боротьба за існування, як і життя, вічні, вони – пружина розвитку. Змагання сильне гласністю, об’єктивним порівнянням підсумків. Воно організовує, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати. У його підсумках, як у фокусі, відображається вся багатогранність життя школи. Змагання змушує відстаючих підтягуватися до рівня передових, а передових надихає на нові успіхи.

У шкільній практиці використовують різноманітні види змагання школярів, які враховують їхні вікові особливості у процесі виконання ними трудових і творчих завдань. Практикують такі форми змагання: конкурси, олімпіади, фестивалі й огляди художньої самодіяльності, виставки образотворчого мистецтва і технічної творчості, шкільні спартакіади, вікторини та ін. Під час цих змагань виявляються і розвиваються інтереси й творчі здібностей учнів, розширюються їхні знання і кругозір, активізується пізнавальна та інші види корисної діяльності.

Педагогічно доцільно організоване змагання має відповідати таким вимогам:

•                               знання учнями його умов і регулярне підведення підсумків, залучення учнів до аналізу змагання і підведення підсумків;
•                               гласність змагання;
•                               наочне оформлення його процесу і результатів;
•                               матеріальне і моральне стимулювання.

 

Некласифікаційні змагання школярів. Важко переоцінити значення змагань, як головного спортивного атрибуту у фізичному вихованні школярів. Використання елементів змагань у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення емоційного тонусу й активності учнів.

У межах обов’язкового курсу фізичного виховання в загальноосвітній школі використання змагальних форм занять підпорядковане передусім логіці педагогічного процесу, інтересам його якості, розв’язанню освітніх і виховних завдань. Беручи участь у змаганнях, школярі збагачуються новими враженнями, глибше пізнають себе і своїх товаришів, зазнають радість перемог і гіркоту поразок. Атмосфера змагань дає змогу усвідомити важливість занять фізичними вправами.

Класифікаційні змагання, які проводяться згідно зі спортивною класифікацією і правилами змагань, вимагають тривалої, послідовної роботи. Тому в змаганнях з окремих видів спорту (легкої атлетики, гімнастики, волейболу, баскетболу) бере участь незначна частина учнів і практично не беруть участі молодші школярі. У зв’язку з цим у багатьох школах проводяться так звані некласифікаційні змагання. Участь в них не дає права на присвоєння розрядів, оскільки:

•                               вони не передбачені спортивною класифікацією;
•                               їхня програма може певним чином відхилятися від класифікацій;

•                   під час їх проведення допускаються передбачені програмою порушення правил змагань.

До таких змагань належать усі міні-ігри на майданчиках зменшених розмірів, зі скороченням часу, використанням нестандартного інвентарю, зміненою кількістю гравців, із дозволеним частковим порушенням окремих правил тощо.

Змагання за шкільною програмою.

Вона передбачає завдання:

•                   із техніки виконання засвоєних вправ або тих, що вивчаються;
•                   на результат (наприклад, штрафні кидки, або удари по воротах з різних точок та відстані, кидання в ціль тощо);
•                   на прояв фізичних якостей (стрибки, підтягування, згинання і розгинання рук в упорі лежачи та ін.) і обов’язково комплексні естафети.

Конкурс. Мета цього виду змагань – розвивати вміння самостійно користуватися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію.Цінність конкурсів – в їхній спрямованості на раціональне розв’язання самими учнями рухових завдань. Конкурси можуть проводитись всередині класів і між ними. У другому випадку програма конкурсу повинна передбачати індивідуальні та групові завдання. Наприклад, доцільно влаштовувати конкурси на краще складання і виконання комплексу ранкової гімнастики, створення нових вправ із двох або трьох запропонованих, кращу комбінацію вільних вправ із раніше вивчених рухових дій тощо.

“Веселі старти”. Ігри – ефективний засіб загартування та оздоровлення дітей, тому доцільно їх використовувати в колективах шкіл, у таборах літнього відпочинку і за місцем проживання.

Під час командних ігор і естафет діти надзвичайно збуджуються, тому необхідно вжити заходів, щоб уникнути можливих травм. Через це не рекомендується включати в програму перекиди на швидкість, біг по вузькій високій опорі, спускання з каната на швидкість та інші подібні вправи. Для заспокоєння збуджених учасників треба по закінченню чергової гри дати вправи на увагу.

Обов’язковою умовою чіткої організації естафет та ігор є добре продумана підготовка місць їхнього проведення (розмітка, встановлення орієнтирів, обмежувачів, підготовка інвентарю та обладнання).

Спортивні змагання являють собою одну з самих цікавих та захоплюючих форм позакласної роботи з фізичного виховання в школі. Вони сприяють заохоченню учнів до систематичного заняття фізичними вправами вдома, підвищують їх фізичну підготовку.

Шкільні спортивні змагання поділяють на масові, в яких беруть участь всі чи більшість учнів, та немасові – з участю невеликих команд. Головну увагу приділяють масовим змаганням, як з основних видів спорту – легка атлетика, лижі, гімнастика, спортивні ігри, так і окремим вправам, наприклад бігу, стрибкам, а також комплексним.

Найкращим часом для проведення змагань є канікули – зимові, весняні і літні (одразу після закінчення навчального року).

В програму змагань з легкої атлетики можна включати види які входять до чотирьохбір’я: біг, стрибки в довжину і у висоту з прямого розбігу, метання ядра. Можна проводити змагання по гімнастичним вправам, які добре засвоєні на уроках фізичної культури, чи на заняттях в секціях загальної фізичної підготовки: фігурна маршировка, вільні вправи з предметами і без них, вправи на рівновагу.

Фізкультурні свята в школі проводяться як традиційні заходи, в організації яких приймають участь вчителі, фізичні організатори, батьки. Свята проводяться у вихідні дні, чи підчас канікул. До участі в них слід заохочувати всіх школярів. В програму зимових свят включаються лижні прогулянки, катання на санках і ковзанах.

Під час весняних канікул слід проводити гімнастичні свята, в програму яких включаються виступи з вільними вправами, гімнастичні змагання, показові виступи гімнастів – майстрів спорту і першорозрядників, масові ігри, спортивні атракціони.

Восени і навесні свята проводяться на відкритому повітрі – на стадіоні, спортивній площадці, на лісовій галявині.

Фізкультурні свята, як правило, організовуються в зв’язку з початком чи кінцем навчального року. Зазвичай програма свята включає святкове відкриття і закриття (парад учасників, нагородження, тощо), спортивно-показову частину (показові виступи, змагання), і масово організовану (ігри, атракціони, конкурси, вікторини). 

 

Крім уроку – провідної організаційної форми навчання – використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації.

Усі форми фізичного виховання об’єднуються спільною метою і завданнями. Кожна з них, сприяючи розв’язанню загальних завдань, вирішує і специфічні. Ось чому для оптимального розв’язання всіх завдань фізичного виховання варто практикувати різноманітні форми занять шляхом запровадження фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, широкого залучення учнів до занять спортивних секцій і гуртків, популяризації додаткових факультативних занять, відродження масових спортивно-художніх свят і днів здоров’я, різноманітних змагань і конкурсів, створюючи для цього необхідні умови.

Особлива увага в позаурочних заняттях повинна звертатися на реалізацію школярами в повсякденному житті знань, умінь і навичок, набутих на уроках.

Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність. Тому організатори повинні піклуватися про те, аби викликати в учнів зацікавлення до них. Це досягається передусім їх високою емоційністю. Дуже важливо, щоби кожен учень міг проявити себе в них незалежно від рівня своєї підготовленості.

Характеристику різних форм фізичного виховання в позаурочний час, що надається далі, не варто розглядати як обов’язкову до виконання, а лише як можливість використати ті форми, які за конкретних умов дадуть найвищий ефект у кожній окремій школі.

Семінарські заняття. Їх поділяють на підготовчу (просемінарські), власне семінарські заняття (9—11 клас), міжпредметні семінари-конференції. Розрізняють такі види власне семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь; диспут.

Практикум. Передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок.

Факультативні заняття. Ця форма організації навчання – єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7—9 кл.), і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження (10-12 кл.).

За освітніми завданнями існують такі види факультативів: а) з поглибленого вивчення навчальних предметів; б) з вивчення додаткових дисциплін; в) з вивчення додаткової дисцтпліни із здобуттям спеціальності; г) міжпредметні.

Екскурсії. Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: за відношенням до навчальних програм – програмні та позапрограмні; за змістом – тематичні й комбіновані; за часом проведення щодо матеріалу, який вивчається, -- вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предмета – ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ін.

Значення екскурсій полягає в тому, що: учні здобувають наочні знання в природних умовах; отримують багатий матеріал для спостережень; сприймають явища в цілісності; накопичують багатий матеріал для наступної роботи.

 

Предметні гуртки. Їх створюють з різних навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні,  з фізичної культури, літературні та ін.)

Домашня навчальна робота учнів. Її мета як форми організації пізнавальної діяльності учнів – розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов’язку та відповідальності.

Консультації. Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або виконання завдання. Правильно організована консультація допомагає подолати їх.

 

1.3.Фізкультурно - оздоровча робота в школі, її задачі та значення для учнів.

 

Фізкультурно-оздоровча робота в школі є невід’ємною складовою частиною педагогічного процесу виховання гармонійно розвинутої особистості. Виконання фізичних вправ із метою підвищення здоров’я дітей повинно підпорядковуватися певним закономірностям і принципам. Для покращення й збереження високого рівня здоров’я потрібне постійне та достатнє фізичне навантаження.

Система фізкультурно-оздоровчої роботи в школі здійснюється безпосередньо під керівництвом  мене як учителя фізичної культури. Кожен педагог у своїй діяльності використовує відповідні методи. До основних методів фізкультурно-оздоровчої роботи в школі я важаю  належать рівномірний, перемінний, інтервальний, повторний, змагальний та ігровий.

Основними формами роботи з фізичного виховання в режимі навчального дня є:

- гімнастика до занять;

- фізкультурні хвилинки ;

- фізкультурні паузи;

- рухливі ігри й фізичні вправи на перервах.

Їх використовую як елементи раціональної організації навчальної праці учнів. Основними завданнями фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня є:

 – активізація рухового режиму школярів протягом навчального дня;

 – покращення здоров’я учнів та вдосконалення культури рухів;

 – забезпечення гігієни розумової праці й підтримання оптимального рівня працездатності в навчальній діяльності;

– формування організованності та свідомості дисципліни.

 У процесі визначення змісту, способів організації та методики проведення заходів потрібно враховувати вікові особливості учнів, рівень їхньої фізичної підготовленості, характер впливу навчальної праці й робочої пози на функціональний стан організму, динаміку працездатності протя- гом навчального дня, умови проведення занять. Максимальний педагогічний та оздоровчий ефект заходів у режимі навчального дня забезпечується дотриманням таких вимог:

1) відповідним санітарно-гігієнічним станом місця для занять, особливо в приміщенні;

 2) залученням усього педагогічного колективу школи й фізкультурного активу;

 3) урахуванням фізіологічних закономірностей переходу від навчальних занять до виконання вправ із наступним поверненням до навчальної діяльності;

4) послідовним виконання вправ відповідно до завдань і методичних правил кожної форми занять;

5) зразковим показом фізичних вправ, лаконічністю і чіткістю пояснення з використанням доступної для учнів термінології;

6) оптимальною моторною щільністю занять при помірному фізичному й психічному наванта- женні, яке забезпечує тонізуючий вплив на організм;

7) підтриманням постійного інтересу учнів до занять через новизну та емоційність вправ.

Для розв”язання завдань фізкультурно-оздоровчої роботи в школі застосовую різноманітні засоби. Основними серед них є фізичні вправи, допоміжними – оздоровчі сили природи й гігієнічні фактори. Кожна група засобів вирішує специфічні завдвння, проте в комплексі вони дають змогу різнобічно впливати на організм дітей . Фізичні вправи – це спеціально організовані рухи та дії, спрямовані на розвʼязання завдань фізичного виховання й підпорядкування його певним закономірностям. Для вирішення оздоровчих завдань найкращими є аеробні вправи, такі, які примушують працювати великі групи м’язів, особлво коли все тіло перебуває в русі. До цих вправ відносять ходьбу, біг, плавання, їзду на велосипеді, туризм, ходьбу на лижах, веслування.

Основні задачі фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів.

1. Зміцнення здоров’я, ліквідація недоліків статури, підвищення функціональних можливостей організму.

2. Розвиток рухових якостей: швидкості, гнучкості, сили, витривалості, швидкісно-силових і координаційних.

3. Виховання ініціативності, самостійності, формування адекватної оцінки власних фізичних можливостей.

4. Виховання звичок здорового способу життя, звички до самостійних занять фізичними вправами й обраними видами спорту у вільний час, організація активного відпочинку і дозвілля.

Педагогічний контроль у школі висуває високі вимоги до викладачів фізичного виховання. Безпосередня педагогічна діяльність жадає від викладача не тільки глибокого знання свого предмета, але і визначеної системи, послідовності дій.

Головною особливістю викладачів фізичного виховання є специфіка праці. Об’єктом діяльності педагога служить особистість  школяра.

Педагогічна діяльність викладача складається з визначених елементів, що спільно утворюють своєрідну психологічну структуру. І безперечно, при цьому кожен школяр повинний:

- систематично відвідувати навчальні заняття по фізичному вихованню у дні і годин, передбачені навчальним розкладом;

- проходити медичне обстеження у встановлений термін, здійснювати самоконтроль за станом здоров’я і фізичного розвитку, спортивної підготовленості;

- активно опановувати знання по основах теорії і методики фізичного виховання, використовуючи відповідну літературу;

- дотримувати раціональний режим навчання, відпочинку і харчування;

- самостійно виконувати фізичні вправи, регулярно займатися ранковою і і виробничою гімнастикою, спортом і туризмом, дотримувати необхідний тижневий руховий режим, використовуючи консультації викладача;

- активно брати участь у масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходах у навчальній групі і на міжшкільному рівні.

Успіх викладання залежить і від того, яким буде контакт між викладачами і школярами.

У роботі зі школярами викладач повинний уміти чітко і грамотно висловлювати свої думки, уважно спостерігати за класом, почувати його і знаходити з ним спільну мову, правильно використовувати наочні прилади й ілюструвати матеріал. Для успішної роботи кожен педагог повинний:

- досконально знати матеріал дисципліни в обсязі програмних вимог, а також основні положення педагогіки і психології школи;

- володіти методикою підготовки і проведення відповідних видів практичних занять;

- чітко, ясно і грамотно висловлювати свої думки;

- мати уявлення про зміст і обсяг матеріалу, який викладається по суміжних дисциплінах, і про місце фізичної культури в загальній системі підготовки школярів;

-представляти загальний розвиток і тенденції у фізкультурі і спорті.

Метою фізичного виховання у школі є формування фізичної культури школяра, невід’ємного компонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її в навчальній, соціально-професійній діяльності й у родині.

Курс фізичної культури передбачає рішення наступних задач:

- включення школяра в реальну фізкультурно-спортивну практику по творчому освоєнню фізичної культури, її активного використання у всебічному розвитку особистості;

- сприяння різнобічному розвитку організму, збереженню і зміцненню здоров’я, підвищенню рівня товариськості, фізичної підготовленості, розвитку професійно-важливих фізичних якостей і психомоторних здібностей майбутніх фахівців;

- оволодіння системно упорядкованим комплексом знань, що охоплюють філософську, соціальну, природонаукову і психолого-педагогічну тематику.

- формування потреби школярів у фізичному самовдосконаленні і підтримці високого рівня здоров’я через свідоме використання всіх організаційно-методичних форм занять фізкультурно-спортивною діяльністю;

- формування навичок самостійної організації дозвілля з використанням засобів фізкультури і спорту;

-оволодіння основами сімейного фізичного виховання, побутової фізкультури.

Фізичне виховання у навчальних закладах проводиться протягом усього періоду навчання і здійснюється в наступних формах:

Навчальні заняття:

- обов’язкові заняття (практичні, теоретичні, консультації), що передбачаються в навчальних планах по всіх спеціальностях в обсязі трьох годин у тиждень і включаються в навчальний розклад протягом усього періоду навчання понад установлений педагогічний обсяг навчального навантаження;

- консультативно-методичні заняття, спрямовані на створення для школярів методичної і практичної допомоги в організації і проведенні самостійних занять фізкультурою;

- індивідуальні заняття для школярів, що мають слабку фізпідготовку чи відстають в оволодінні навчальним матеріалом, що організуються за особливим розкладом протягом навчального року, канікул.

Позашкільні заняття:

-фізичні вправи в режимі навчального дня (малі форми самостійних занять у виді комплексів “хвилина бадьорості” і подібних);

- заняття в секціях, неформальних групах і клубах по фізичних інтересах;

- масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи.

Комплексне використання усіх форм фізичного виховання повинне забезпечити включення фізкультури в спосіб життя школярів, досягнення оптимального рівня фізичної активності.

Для оцінки фізичного стану організму людини і його фізичної підготовленості використовують антропометричні індекси, вправи-тести і т.д.

Фізкультурно-художні свята.

Для фахівця фізкультурно-художнє свято – це комплексний захід, який включає в себе не тільки спортивні (змагання, показові виступи, конкурси, вікторини, ігри, лотереї та ін.), а й художні, мистецькі фрагменти.

Свята проводяться для відзначення видатних подій, знаменних історичних дат у житті людей.

Свято не має чітко визначеної форми, вона може змінюватися залежро від бажань учасників, самодіяльність яких не тільки реґламентуюється, а й заохочується. Водночас, свято має певні обряди, які дають йому стабільності. Тому кожне свято повинно мати свою, характерну обрядову структуру, яка надає йому оригінальності та неповторності.

Обряди – це соціальне явище, що являє собою комплекс символічних, традиційно закріплених умовних дій, спрямованих на оформлення певних подій у житті людей, держави, приурочених окремим етапам трудової діяльності та відзначенню певних календарних дат.

Слово “обряд” означає “приводити в належний вигляд (обряджати), впорядковувати, прикрашати”.

Мета обряду – за допомогою символів і символічних дій висловити, передати, закріпити традиційні для суспільства (соціальної групи) ідеї, ідеали, норми, цінності, зразки життєдіяльності, викликати в його учасників адекватні почуття, настрої, переживання.

До активної участі у святі залучаються всі учні, педагоги, батьки, громадські організації. При цьому активна участь у спортивних заходах не виключає участі в інших фраґментах свята, а заохочується його організаторами.

Спортивно-художні вечори.

Спортивно-художні вечори можуть присвячуватися різним подіям у житті колективу фізичної культури. Це може бути, наприклад, “Вечір спортивної слави”, присвячений підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи школи за рік. Вечори можуть присвячуватися високим досягненням команди або окремих спортсменів школи, проводитися за типом спортивно-художніх КВК, “нумо, хлопці”, “нумо, дівчата” тощо. На мою думку вони є ефективною формою реалізації ідеї синтезу спорту і мистецтва, спробою об’єднати спортивні заходи з художніми.

Завдання вечора – заохочення фізкультурників і спортсменів школи, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до систематичних занять фізичною культурою нових поколінь школярів.

Випуск стінної газети – загальношкільної, класної, предметного гуртка, сатиричної та інших. Така діяльність сприяє розвитку спостережливості, вміння аналізувати, визначати власну позицію щодо фактів і явищ життя.

Гімнастика до занять.

 Гімнастику до занять проводять щоденно в школах перед початком уроків. Перед нею стоять переважно оздоровчі та виховні завдання. Ці заняття позитивно впливають на організм, сприяють формуванню правильної постави, виховують звичку до систематичних занять фізичними вправами. Гімнастика до занять дає змогу цілеспрямовано почати навчальний день, тому що, закінчивши виконувати вправи, діти не розходяться, а в складі своїх класів організовано йдуть на уроки. Гімнастику до занять проводять на шкільному спортивному майданчику або на стадіоні, а при несприятливій погоді – у приміщенні. За кожним класом для проведення гімнастики закріплюється певне місце, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Загальну організацію й керівництво гімнастикою до занять здійснює вчитель фізичної культури. Заняття повинні бути обов’язкові для всіх учнів класу. Зміст вправ гімнастики до занять повинен різноманітно впливати на м’язову систему, а також активізувати серцево-судинну й дихальну системи. Вправи мають бути добре відомі учням і легко засвоюватися з першого показу. Кожен комплекс складається з 5–7 вправ та виконується два-три тижні, після чого його потрібно змінювати . Пояснення вправ має бути коротким, чітким і виразним. Перед початком виконання кожної вправи потрібно пояснити її вихідне положення. Протягом виконання вправи керівник уважно стежить за правильним її виконанням, за необхідності робить зауваження, дає методичні вказівки. Учитель, який проводить гімнастику до занять, повинен звертати увагу на правильність дихання. Закінчується гімнастика спокійною ходьбою, під час якої слід застосовувати вправи на дихання з рухами рук. Після закінчення гімнастики дуже важливо правильно організувати вхід учнів у приміщення школи, дотримуючись наперед розробленого графіка.

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплекс загально розвивальних вправ без предметів на місці

1.      В. п.- основна стійка. 1 - крок лівою (правою) ногою в сторону, ру­ки в сторони, прогнутися (вдих); 2 - в. п. «видих». Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

2.      В. п. стійка, ноги нарізно, руки на пояс, 1 - поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 - в. п.; 3 - нахил уперед, руками торкнути­ся підлоги (ноги не згинати); 4 - в. п. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 3-4 рази в кожний бік.

3.      В. п.- упор, стоячи на колінах. 1 - ліву (праву) руку вгору, праву (ліву) ногу назад, прогнутись (вдих); 2 - в. п. (видих). Те саме ін­шою ногою. Повторити 5-7 разів кожною ногою.

4.      В. п.- упор лежачи. 1 - зігнути ногу, підняти назад (видих); 2 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 4-6 разів.

5.      В. п. - упор, лежачи боком, упор у підлогу лівою рукою (праву на пояс). 
1 - віднести вбік праву ногу; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно.  
Повторити 3-5 разів кожною ногою.

6. В.п. - основна стійка. 1 - руки за пояс, ліву ногу зігнути вперед (видих); 2 - опустити ногу, руки в сторони (вдих); 3- зігнути ногу вперед, руки на пояс (видих); 4 - в. п. (вдих). Те саме іншою ногою. Повторити 5-6 разів кожною ногою.        

7.     В. п. - упор позаду, сидячи. 1 - зігнути ноги, підтягнувши коліна до грудей; 2 - випростати коліна вгору; 3 -зігнути ноги; 4 - в. п, Дихати довільно. Повторити 8-10 разів.

8.     В. п.- лежачи на спині, руки вздовж тулуба. 1 - зігнути ноги, під­тягнувши коліна до грудей; 2-3 - рухи велосипедистів; 4 - в. п. Дихати довільно. .Повторити 6-8 разів. Вправу можна виконувати в стійці на лопатках.

9.  В. п.- стійка, ноги нарізно, руки на пояс. 1 - присісти на лівій нозі, праву випростати в сторону на носок, руки вперед (видих); 2 - в. п. Те саме в інший бік. Повторити 5-7 разів у кожний бік.

10. В. п.- стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1 - мах лівою ногою праворуч, руки ліворуч; 2 - в. п. Те саме іншою ногою. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів кожною ногою.

11. В. п.- основна стійка, руки за голову. 1-2 - підскоки на лівій нозі; 3-4 - підскоки на правій. Дихати довільно. Повторити 5-8 разів на кожній нозі.

 

Комплекс загальнорозвивальних вправ з набивним м'ячем

1.     В. п.- основна стійка, м'яч униз. 1-2 - піднімаючись на носки, під­няти м'яч угору, прогнутись (вдих); 3-4 - в. п. (видих). Повторити 4-6 разів.

2.     В. п.- стійка на колінах, м'яч (позаду внизу). 1-3 - пружинисті відведення м'яча назад; 
4 - в. п. Дихати довільно. Повторити 6-7 разів.

3.     В. п.- сід на підлозі, м'яч біля грудей. 1 - м'яч угору; 2 - в. п.; 3 - м'яч уперед; 4 - в. п. 
Дихати довільно. Повторити 6-8 разів.

4.  В. п.- лежачи на спині, ноги нарізно, упор потилицею в м'яч, руки в сторони. 
1-2 –прогнутися, підняти таз угору, торкнутися ступня­ми випростаних ніг підлоги (видих);
3-4 - в. п, (вдих). Повторити 4-6 разів.

5.  В. п.- лежачи на спині, ноги зігнуті і розведені на ширину плечей, м'яч угору (на підлозі). 1-2 - випростовуючи ноги і спираючись ру­ками на м'яч,- «міст»; 3-4 - в. п. 
Дихати довільно. Повторити 2- З рази.

6.   В. п.- стійка, ноги нарізно, м'яч униз. 1-4 - колові обертання тулу­ба ліворуч - назад -  праворуч - вперед. Дивитися на м'яч. Те саме в інший бік. Дихати довільно. Повторити 4-6 разів у кожний, бік.
7.  В. п.- основна стійка, м'яч біля грудей. 1 - штовхнути м'яч угору, згинаючи вперед ліву ногу; 2 - спіймати м'яч прямими руками над головою; 3 - в. п. Те саме іншою ногою.

   Дихати довільно. Повторити 3-6 разів кожною ногою.

8.  В. п.- стійка, ноги нарізно, м'яч униз. 1-3 - зігнути праву ногу вперед, пронести праву руку з м’ячем під ногою, підкинути його вгору і спіймати; 4 - в. п. Те саме іншою  ногою. Дихати повільно. Повто­рити 4-6 разів кожною ногою.

9.   В. п.- основна стійка, руки на пояс. м'яч спереду біля ступнів. 1 - стрибок через м'яч уперед; 2 - поворот кругом;3 - стрибок через м'яч уперед, руки за голову; 4 - поворот кругом; 5 - в. п. Повтори­ти 6-8 разів.

10. В. п.- нахил уперед, м'яч уперед. 1 - розгинаючись, підкинути м'яч угору; 2 - спіймати і  повернутися у в. п. Дихати довільно. Повто­рити 5-7 разів.

11. Повільна ходьба, підкидаючи обома руками м'яч, перед собою (не випускаючи його) 20-30 с. Дихати довіль

 

 

Фізкультурні хвилини на уроках.

Фізкультурні хвилини – активний відпочинок, який проводиться на загальноосвітніх уроках із метою відновлення працездатності, зняття негативної дії статичного навантаження, підвищення емоційного стану учнів та попередження порушень постави . Фізкультурні хвилини проводять під керівництвом педагога. Найдоцільніше виконувати їх тоді, коли в дітей з’являються перші ознаки втоми. Для дітей молодшого шкільного віку доцільно проводити фізкультурні хвилини між 15-ю і 20-ю хвилинами. Фізичні вправи виконують, сидячи або стоячи біля столу. Амплітуда рухів повинна бути невеликою, щоб учні не заважали один одному. Комплекси фізкультурних хвилин рекомендується підбирати залежно від змісту навчальної роботи на уроці. Фізкультурні хвилини обов’язково мають проводитись у молодших та початкових класах. Їх тривалість не повинна пепевищувати 1–2 хвилини. Кожен комплекс фізкультурних хвилин складається із трьох вправ, які повторюються 4–6 разів . До комплексу підбирають прості, доступні вправи, що не вимагають складної координації рухів. Ці вправи повинні охоплювати великі групи м’язів, які задіяні в підтриманні пози сидіння під час уроку. Ми рекомендуємо такий порядок виконання фізкультурних хвилин: одна вправа на потягування, вправа, що включає в роботу м’язи верхнього плечового пояса, вправа для м’язів тулуба й ніг, вправа на розтягування та розслаблення м’язів, які забезпечують підтримання статичної пози. Після закінчення виконання вправ рекомендується прийняти положення правильної постави й утримувати її протягом 5–6 секунд, що дасть змогу створити установку на збереження правильної постави в процесі навчальних занять.

 

Орієнтовні комплекси фізкультхвилинок

Для учнів 1 класу

Комплекс 1. Виконується стоячи біля парти і супроводжується віршованим текстом:

Вітерець гойднувся

між зелених віт. (Руки вгору.  Похитатися, як деревце)

Колосок прокинувся

І сказав: – Привіт! (Присід. Повільно підвестися навшпиньки).

Жайвір усміхнувся,

Мовив: – Добрий день! (Змахи руками, наче крилами).

Бачу, ти прокинувся

Від моїх пісень.

Комплекс 2. Виконується сидячи за партою.

1. В. п. – руки на парті. 1 – руки вгору; 2 – напівповорот тулуба вліво; 3 – тримати; 4 – в. п. Повторити 3-4 рази в кожну сторону).

2. В. п. – голова прямо, руки на пояс. 1 – нахил голови вперед; 2 – в. п.; 3 – нахил голови назад; 4 – в. п.; 5 – нахил голови вліво; 6 – в. п.; 7 – нахил голови вправо; 8 – в. п. Повторити 2-3 рази.

3. В. п. – руки вперед. 1 – пальці рук стиснути в кулак; 2 – розтиснути з розведенням пальців. Повторити 6-8 разів.

Для учнів ІІ класу

Комплекс 1. Виконується стоячи біля парти.

1. В. п. – стійка, руки на пояс. 1 – нахил голови вперед; 2 – в. п.; 3 – нахил голови вправо; 4 – в. п.; 5 – нахил голови вліво; 6 – в. п.; 7 – нахил голови назад; 8 – в. п. Повторити 4-6 разів.

2. В. п. – о. с. 1 – руки до плечей; 2 – силою напружити м’язи рук, звести лопатки; 3 – підвестись навшпиньки, руки вгору; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

3. В. п. – о. с. 1 – присід, руки на коліна; 2 – в. п.; 3 – присід, руки вперед; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

4. В. п. – стійка, руки вгору. 1-7 – повільне опускання рук вниз з коловими рухами кистями; 8 – в. п. Повторити 2-4 рази.

Комплекс 2. Виконується сидячи за партою.

1. В. п. – руки на парті. 1 – руки за голову, лікті вперед; 2 – лікті в сторони, звести лопатки, піднести голову – вдих; 3 – опустити голову, лікті вперед – видих; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

2. В. п. – руки на парті. 1 – ліва рука на пояс, права рука вгору, напівповорот вліво; 2 – в. п.; 3-4 – те ж в іншу сторону. Повторити 4-6 разів у кожну сторону.

3. В. п. – руки вперед грудьми в замок. 1 – руки вперед в замок, долонями назовні; 2 – в. п. Повторити 6-8 разів.

Для учнів ІІІ-ІV класів

Комплекс 1. Виконується сидячи за партою.

1. В. п. – руки за голову, пальці в «замок». 1-2 – руки вгору долонями назовні, нахил голови назад; 3-4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

2. В. п. – руки вперед. 1 – ліва рука вгору; 2 – в. п.; 3 – права рука вгору; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

3. В. п. – руки перед грудьми в «замок». 1 – поворот тулуба вліво; 2 – в. п.; 3 – поворот тулуба вправо; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

4. В. п. – руки на парті. 1 – нахил голови вліво; 2 – нахил голови вправо; 3 – нахил голови вперед; 4 – нахил голови назад. Повторити 4-6 разів.

Комплекс 2. Виконується стоячи біля парти.

1. В. п. – руки на пояс. 1 – піднестись навшпиньки; 2 – в. п. Повторити 4-6 разів.

2. В. п. – о. с. 1 – упор присівши; 2 – стати, руки вгору, ліву назад на носок; 3 – поворот тулуба вліво, руки за голову; 4 – в. п. На наступні чотири рахунки те саме в іншу сторону. Повторити 4-6 разів.

3. В. п. – стійка ноги нарізно, руки вгору. 1-3 – три пружинні нахили вперед, руки за голову; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

4. В. п. – стійка, руки на пояс. 1-3 – три пружинні нахили назад; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

Для учнів V-VІІІ класів

Комплекс 1. Виконується стоячи біля парти.

1. В. п. – о. с. 1-4 – підвестись навшпиньки, руки вгору, стискаючи і розтискаючи пальці рук; 5-8 – повернутись у в. п. Повторити 4-6 разів.

2. В. п. – стійка ноги нарізно, руки на пояс. 1-2 – пружинні нахили вперед; 3 – нахил назад; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.
3. В. п. – те саме. 1-2 – пружинні нахили вліво; 3-4 – пружинні нахили вправо. Повторити 4-6 разів.

4. В. п. – те саме. 1-3 – три пружинні присідання; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

Комплекс 2. Виконується стоячи біля парти.

1. В. п. – о. с. 1-4 – напружуючи м’язи, підняти руки вгору (зігнутими вздовж тулуба). 5-8 – руки через сторони – вниз. Повторити – 6-8 разів.

2. В. п. – стійка ноги нарізно, руки в сторони. 1 – нахил вліво, ліва рука на пояс, права за голову; 2 – в. п.; 3 – нахил вправо, права рука на пояс, ліва за голову; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

3. В. п. – те саме. 1 – поворот тулуба вправо, руки на пояс; 2 – в. п.; 3 – поворот тулуба вліво, руки на пояс; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів.

4. В. п. – о. с. 1 – присід руки вперед; 2 – в. п.; 3-4 – те саме. Повторити 6-8 разів.

Для учнів VІІІ-ІХ класів

Комплекс 1. Виконується стоячи біля парти.

1. В. п. – стійка, руки за голову. 1-2 – відвести лікті назад, прогнутись – вдих; 3-4 – в. п. – видих. Повторити 8-10 разів.

2. В. п. – стійка ноги нарізно. 1 – зігнувши руки в сторони, поворот голови вліво; 2 – піднестись навшпиньки, нахилити голову назад, руки вгору долонями в середину; 3 – поворот, голову вправо, зігнувши руки в сторони; 4 – в. п. Повторити 8-10 разів.

3. В. п. – стійка, руки за голову. 1 – ліву назад на носок, руки вгору; 2 – в. п.; 3 – праву назад на носок, руки вгору; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

4. В. п. – о. с. 1-4 – руки вгору з «потрушуванням» кистями; 5-8 – те саме у вихідне положення. Повторювати 4-6 разів.

Комплекс 2. Виконується стоячи біля парти.

1. В. п. – о. с. 1-2 – ліву назад на носок, руки вгору – вдих; 3-4 – в. п. – видих; 5-8 – те саме правою. Повторити 6-8 разів.

2. В. п. – стійка, руки перед грудьми. 1-2 – ривкові відведення зігнутими руками назад; 3 – руки вгору; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

3. В. п. – стійка, руки на пояс. 1 – присід руки вперед; 2 – в. п.; 3 – нахил вперед прогнувшись; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

4. В. п. – стійка, руки за голову. 1 – високо підняти зігнуту ліву ногу вперед; 2 – в. п.; 3-4 – те саме правою. Повторити 6-8 разів.

 

Фізкультурні паузи.

 У дітей шкільного віку довільна рухова активність займає тільки 15– 18 % часу доби. Фізкультурні паузи проводять у групах продовженого дня й удома під час приготування домашніх завдань, після 45–60 хвилин навчальної роботи та тривають 5–10 хвилин. Комплекси фізичних пауз будуються за таким самим принципом, як і фізкультурні хвилини, але збільшується кількість фізичних вправ. Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення . Підбираючи фізичні вправи до комплексу фізкультурних пауз, потрібно враховувати не тільки вік і зацікавленість дітей, а й дозування цих вправ, щоб учні не втомлювалися й занадто не збуджвалися. При складанні комплексів фізкультурних пауз доцільно дотримуватися такої послідовності: ходьба на місці, вправи на потягування, присідання, вправи для плечового пояса й рук, нахили та повороти тулуба, вправи на координацію рухів. Фізкультурна пауза (ФП) - підвищує рухову активність, стимулює діяльність нервової, серцево-судинної, дихальної та м'язової систем, знімає загальне стомлення, підвищує розумову працездатність.

Фізкультурна пауза 1.

Ходьба на місці 20 - 30 секунд. Темп середній. 1. Вихідне положення (і.п.) - основна стійка (О.С.) 1 - руки вперед, долоні донизу. 2 - руки в сторони, долоні догори, 3 - стати на шкарпетки, руки вгору, прогнутися. 4 - і.п. Повторити 4 - 6 разів. Темп повільний.

• 2. - Ноги нарізно, трохи ширше за плечі. 1 - 3 нахил назад, руки за спину. 3 - 4 - і.п. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.

• 3. - Ноги на ширині плечей. 1 - руки за голову, поворот тулуба направо. 2 - тулуб у і.п., руки в сторони, нахил вперед, голову назад. 3 - випрямитися, руки за голову, поворот тулуба ліворуч. 4 - і.п. 5 - 8 - те ж в інший бік. Повторити 6 разів. Темп середній.
• 4. - Руки до плечей. 1 - випад вправо, руки в сторони. 2 - і.п. 3 - присісти, руки вгору. 4 - і.п. 5 - 8 - те ж в інший бік. Повторити 6 разів. Темп середній.

Фізкультурна пауза 2

Ходьба на місці 20 - 30 с. Темп середній.

• 1.. Руки за голову. 1 - 2 - встати на шкарпетки, прогнутися, відвести лікті назад. 3 - 4 - опуститися на ступні, злегка нахилитися вперед, лікті вперед. Повторити 6 - 8 разів. Темп повільний.
• 2. 1 - крок вправо, руки в сторони. 2 - повернути кисті долонями вгору. 3 - приставити ліву ногу, руки вгору. 4 руки дугами в сторони і вниз, вільним махом схрестити перед грудьми. 5 - 8 - те ж вліво. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• 3. Стійка ноги нарізно, руки в сторони. 1 - нахил вперед до правої ноги, бавовна в долоні. 2 - і.п. 3 - 4 то ж в інший бік. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• 4. Стійка ноги нарізно, ліва попереду, руки в сторони або на поясі. 1 - 3 - три пружинистих полупріседа на лівій нозі. 4 - змінити положення ніг. 5 - 7 - те саме, але права нога попереду лівої. Повторити 4 - 6 разів. Перейти на ходьбу 20 - 25 с. Темп середній.

• 5. Стійка ноги нарізно ширше. 1 - з поворотом тулуба вліво, нахил назад, руки назад. 2 - 3 - зберігаючи положення тулуба в повороті, пружинистий нахил вперед, руки вперед. 4 - і.п. 5 - 8 - те ж, але поворот тулуба вправо. Повторити по 4 - 6 разів в кожну сторону. Темп повільний.
• 6. Дотримуючись за опору, зігнути праву ногу, захопивши рукою за гомілку. 1 - встаючи на лівий носок, мах правою ногою назад, праву руку в сторону - назад. 2 - і.п. 3 - 4 - те ж, але зігнути ліву ногу. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• 7. 1 - руки назад в сторони, долоні назовні, голову нахилити назад. 2 - руки вниз, голову нахилити вперед. Повторити 6 - 8 разів. Темп повільний.

Фізкультурна пауза 3

• 1. Ходьба на місці 20 - 30 с. Темп середній. 1. І.п. - О.С. Правою рукою дугою всередину. 2 - те ж лівою і руки вгору, стати на носки. 3 - 4
• - Руки дугами в сторони. І.п. Повторити 4 - 6 разів. Темп повільний.
• 2. 1 - з кроком вправо руки в сторони, долоні догори. 2 - з поворотом тулуба направо дугою догори ліву руку вправо з бавовною в долоні. 3 - випрямитися. 4 - і.п. 5 - 8 - те ж в інший бік. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• 3. Стійка ноги нарізно. 1 - 3 - руки в сторони, нахил вперед і три розгонистих повороту тулуба в сторони. 4 - і.п. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• 4. 1 - 2 - присідаючи, коліна нарізно, руки уперед. 3 - 4 - встати, праву руку вгору, ліву за голову. 5 - 8 - те ж, але праву за голову. Повторити 6 - 10 разів. Темп повільний.
• 5. 1 - випад вліво, руки в сторони. 2 - 3 - руки вгору, два пружних нахилу вправо. 4 - і.п. 5 - 8 - те ж в інший бік. Повторити 4 - 6 разів. Темп середній.
• 6. Праву руку на пояс, лівої підтримуватися за опору. 1 - мах правою ногою вперед. 2 - мах правою ногою назад, захлестивая гомілку. Те ж саме виконати лівою ногою. Повторити по 6 - 8 махів кожною ногою. Темп середній.
• 7. 1 - 2 - праву ногу назад на носок, руки злегка тому з поворотом долонь назовні, голову нахилити назад. 3 - 4 ногу приставити, руки розслаблено опустити, голову нахилити вперед. 5 - 8 той же, відставляючи іншу ногу назад. Повторити 6 - 8 разів. Темп повільний.

 

Години здоров’я

    Години здоров’я проводяться щоденно після 2—3 уроку і тривають 45 хв., для чого спеціально вивільняється час, як звичайно, за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хв. можуть проводитись і в інший час або через день. Проте в будь-якому випадку проведення годин здоров’я повинно визначатися розкладом занять. Засобом є матеріал навчальної програми кожного класу. При цьому перевага надається вправам та іграм, які найбільше цікавлять учнів. Наприклад старшокласники більше люблять народні ігри, кидки м’яча в баскетбольний кошик, гандбольні ворота, удари по футбольних воротах, вправи з гантелями та іншими вантажами, кроси; молодші школярі – ігри та розваги просто неба (наприклад, взимку – спорудження снігових фортець, сніговиків, кидання сніжків, спуск із гірок на санках, хокей).Зміст і характер годин здоров’я можуть визначатися поточними завданнями, що розв’язуються школою на кожному конкретному етапі (участь у районних змаганнях, спартакіада “Старти надій”, підготовка масових виступів школярів, участь у святах тощо).

У сучасної молоді набули популярності різні системи єдиноборств, як українські, коріння яких сягає козацької доби, так і східні. Вони сприяють загартуванню юнаків, виховують спритність, витривалість.

Розділ ІІ.Характеристика організаційних форм виховної роботи у навчальному закладі.

2.1.Поняття та сутність позашкільної та позакласної виховної роботи.

Позакласна і позашкільна виховна робота є невід'ємною складовою системи освіти й виховання підростаючого покоління. Варто розрізняти поняття "позакласна виховна робота" і "позашкільна виховна робота".

Позакласна виховна робота — це здійснення в позаурочний час різноманітної діяльності учнів під керівництвом учителів у вигляді занять з гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки та туризму, в секціях, гуртках —  спрямованої на задоволення інтересів і запитів вихованців, розвиток їхніх інтелектуальних можливосте.

     Позакласна робота є добровільною, тому не повинна включати в себе обов'язкових видів змагань, обов'язкових звітових показників і документів. Навчальні плани позакласних занять також мають не примусовий, а рекомендований характер. Позакласні заняття повинні розвивати навики самостійної роботи школярів.

Позашкільна виховна робота— це здійснення в позаурочний час діяльності школярів у позашкільних дитячих виховних закладах під керівництвом педагогічних працівників цих закладів.

Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.

 Завдання позакласної та позашкільної роботи

– закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці;

-розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти;

-формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів;

-організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг;

-поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Існують різноманітні форми та види позакласної виховної роботи.

Щодо змісту можна виділити такі основні напрями:

а) робота, спрямована на моральне виховання учнів, формування у них національної гідності;

б) освітньо-виховна робота;

в) заняття з праці й техніки;

г) заняття з різних видів мистецтва;

д) фізкультурно-оздоровча робота;

е) розважально-ігрова робота.

Всебічний розвиток людини,  також є головною метою виховання, охоплює розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв”язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання.

Завдання розумового виховання.

1.Озброєння учнів знаннями основ наук.

2.Формування наукового світогляду.

3.Оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація).

4.Вироблення вмінь і навичок культури розумової праці.

Завдання морального виховання.

1.Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.

2.Виховання моральних почуттів.

3.Вироблення навичок і звичок моральної поведінки.

Завдання трудового виховання.

1.Психологічна підготовка особистості до праці.

2.Практична підготовка до праці.

3.Підготовка школярів до свідомого вибору професії.

Завдання естетичного виховання.

1.Формування естетичних понять, поглядів і переконань.

2. Виховання естетичних почуттів.

3. Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві.

Завдання фізичного виховання.

1.Виховання здорової зміни, бажання спілкуватися про своє здоров”я, постійно займатися фізичною культурою і спортом.

2. Підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту.

3.Підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.

Позакласна і позашкільна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи:

*Добровільний характер участі в ній – учні можуть обирати профіль занять за інтересами.

*Суспільна спрямованість діяльності учнів – зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображає досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.

*Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів – ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

*Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юнатської та художньої творчості – ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

*Зв”язок з навчальною роботою – позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

У позакласній та позашкільній роботі з фізичного виховання широко використовуються туризм і спорт.

Туризм – це різноманітні за формою, змістом і тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичний розвиток, загартування, пізнання рідного краю. З учнями молодших класів проводяться переважно прості форми подорожей, передусім поширений туризм вихідного дня. Це невеликі одноденні походи за добре вибраним і перевіреним маршрутом. В такому поході слід поєднуватиелементи ігрової, навчальної, трудової і пізнавальної діяльності дітей, проводити загартовуючі процеси. У  школах проведення походів включає поїздку транспортом за міську, сільську  зону і піший похід за обраним маршрутом.

Спорт – це специфічна діяльність, спрямована на досягнення високих показників у будь-якому виді фізичних вправ. До занять спортом молодші школярі залучаються в секції з таких видів спорту, як плавання, художня і спортивна гімнастика, настільний теніс, фігурне катання на ковзанах та інші.

    Форми організації фізичного виховання школярів становлять певну систему, яка охоплює: уроки фізичної культури; фізкультурнооздоровчі заходи в режимі навчального дня (гімнастика перед початком занять, фізкультурні хвилини під час уроків, ігри та фізичні вправи на перервах і в режимі подовженого дня); позакласна фізкультурно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання); позашкільна спортивно-масова робота (за місцем проживання учнів, заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, дитячих туристських станціях, спортивних товариствах, самодіяльні заняття школярів фізичними вправами в сім”ї, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах, у парках).

 

2.2.Індивідуальні, групові та масові форми роботи.

   Форми організації виховання поділяють на  індивідуальні, групові (гурткові) та масові.

Індивідуальні форми виховної роботи.

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через “внутрішні умови”. Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями.

Самостійні заняття.

Мета і завдання самостійних занять

Залучення школярів до фізичної культури — важливий доданок у формуванні здорового способу життя. Поряд із широким розвитком і подальшим удосконалюванням організованих форм занять фізичною культурою, що вирішує значення мають самостійні заняття фізичними вправами. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей людей за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягненні поставленої мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров'я.

Систематичне, відповідне статі, віку і стану здоров'я використання фізичних навантажень — один з обов'язкових факторів здорового режиму життя. Фізичні навантаження являють собою сполучення різноманітних рухових дій, виконуваних у повсякденному житті, а також організованих чи самостійних занять фізичною культурою і спортом, об'єднаних терміном “рухова активність”. У великої кількості людей, що займаються розумовою діяльністю, спостерігається обмеження рухової активності.

Численні дані науки і практики свідчать про те, що реальне впровадження серед школярів самостійних занять фізичними вправами недостатньо. Існують об'єктивні і суб'єктивні фактори, що визначають потреби, інтереси і мотиви включення школярів в активну фізкультурно-спортивну діяльність. До об'єктивних факторів відносяться: стан матеріальної спортивної бази, спрямованість навчального процесу по фізичній культурі і зміст занять, рівень вимог навчальної програми, особистість викладача, стан здоров'я дітей, що займаються, частота проведення занять, їхня тривалість.

Якщо мотиви, що спонукають до самостійних занять, сформувалися, то визначається мета занять, нею може бути: активний відпочинок, зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, виконання різних тестів, досягнення спортивних результатів.

 

Форми і зміст самостійних занять

Після визначення мети підбираються напрямок використання засобів фізичної культури, а також форми самостійних занять фізичними вправами.

Існує три форми самостійних занять: ранкова гігієнічна гімнастика, вправи протягом дня, самостійні тренувальні заняття.

Ранкова гігієнічна гімнастика включається в розпорядок дня в ранковий час після пробудження від сну.

Основні напрямки реформи школи передбачають підвищення уваги до питань гігієни, навчанню школярів слідкувати за станом свого здоров'я. Ранкова гімнастика повністю виховує навики гігієни і фізичної культури. Її виконують в спортивному костюмі, до сніданку, в теплу пору року по можливості на свіжому повітрі (на подвір'ї біля хати), в холодну – в провітреній кімнаті, завершують водними процедурами: душем, обливанням, або обтиранням.

Під час перерв між уроками треба надавати дітям можливість для активного відпочинку, щоб в теплий період року вони могли виходити в двір школи, а в холодний період року пограти в завчасно провітреному приміщенні. Грають діти самостійно, невеликими групами. Масові ігри і змагання проводити не слід.

Ніякими зусиллями неможливо досягнути стовідсоткового охоплення школярів заняттями в спортивних секціях і спортивних школах, адже багато хто з них бере участь в інших шкільних гуртках, навчаються в музичних школах, на курсах. І тільки, якщо кожний захоче знайти і знайде час, щоб самостійно займатися фізичними вправами, мета досягнення масовості у фізичній культурі школярів буде вирішена.

Вправи протягом дня виконуються в перервах між навчальними чи самостійними заняттями. Такі вправи попереджають наступаюче стомлення, сприяють підтримці високої працездатності протягом тривалого часу.

Фізичні вправи потрібно проводити в добре провітрених приміщеннях. Дуже корисно виконувати вправи на відкритому повітрі.

Самостійні тренувальні заняття можна проводити індивідуально, чи в групі з 3-5 чоловік і більше. Групове тренування більш ефективне, чим індивідуальне. Займатися рекомендується 2-7 разів у тиждень по 1-1,5 год. Займатися менше 2 разів у тиждень недоцільно, тому, що це не сприяє підвищенню рівня тренованості організму. Кращий час для тренувань — друга половина дня, через 2-3 год. після обіду.

Тренувальні заняття повинні носити комплексний характер, тобто сприяти розвитку всієї безлічі фізичних якостей, а також зміцнювати здоров'я і підвищувати загальну працездатність організму.

Ходьба і біг. Найбільш доступними і корисними засобами фізичного тренування є ходьба і біг на відкритому повітрі в умовах лісопарку.

Біг — найбільш ефективний засіб зміцнення здоров'я і підвищення рівня фізичної тренованості, а так само зміцнення серцево-судинної системи.

Ходьба і біг на лижах.Індивідуальні самостійні заняття можна проводити на стадіонах, чи у парках у зоні населених пунктів.

Атлетична гімнастика — це система фізичних вправ, що розвивають силу, у сполученні з різнобічною фізичною підготовкою. Заняття атлетичною гімнастикою сприяють розвитку сили, витривалості, спритності, формують гармонічну статуру.

Розвиток сили забезпечується виконанням наступних спеціальних силових вправ:

- вправи з гантелями: нахили, повороти, кругові рухи тулубом, віджимання, присідання і т. д.

- вправи з гирями: піднімання до плеча, на груди, однієї і двома руками, поштовх і жим однієї і двох гирь, 1 ривок, кидання гирі на дальність;

- вправи з металевим ціпком: ривок різним хватом, жим коштуючи, сидячи, від грудей, через голову, згинання і розгинання рук у ліктьових суглобах;

- вправи зі штангою (маса підбирається індивідуально): підйом штанги до грудей, на груди, з підсіданням і без підсідання.

-різні вправи на тренажерах і блокових пристроях.

Заняття на тренажерах.Тренажери застосовуються як доповнення до традиційних занять фізичними вправами і спортом, роблять їх більш емоційними і різноманітними. Вони використовуються як засіб профілактики гіпокінезії і гіподинамії, вибірково впливають на різні частини тіла, м'язові групи, дихальну і серцево-судинну системи, зміцнюють і сприяють їх розвитку, є гарним засобом відновлення після стомлення.

Важливо привчати школярів до самостійних занять, починаючи з раннього віку, щоб вони вже вміли виконувати вправи не тільки повторюючи за викладачем, а й самостійно засвоювати різні рухові дії, самостійно тренуватися, загартовувати свій організм. Необхідні для цього знання і навики вчитель надає в процесі уроків фізичної культури.

Займаючись самостійно фізичною культурою необхідно дотримуватись наступних правил:

1. Заняття повинні носити оздоровчу, розвиваючу і виховну спрямованість.

2. У процесі занять необхідно здійснювати самоконтроль і лікарський контроль над станом свого організму, своєї фізичної підготовленості і строго дотримуватись правил безпеки під час занять фізичною культурою і спортом.

Самоконтроль під час самостійних занять фізичними вправами.

Самоконтроль – це систематичні самостійні спостереження школяра, який займається фізичними вправами і спортом, за змінами свого здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості. При самостійних заняттях оздоровчим бігом, вправами з обтяженням, атлетичною гімнастикою, самоконтроль необхідний. Як показники самоконтролю використовуються суб'єктивні й об'єктивні ознаки функціонального стану організму під впливом фізичних навантажень. Такі показники самоконтролю як самопочуття, настрій, неприємні відчуття, апетит, відносяться до суб'єктивних, а частота серцевих скорочень (ЧСС), маса тіла, довжина тіла, функція кишково-шлункового тракту, потовиділення, життєва ємність легень (Ж.Е.Л.), сила м'язів, динаміка розвитку рухових якостей, спортивні результати – до суб'єктивного. Контролювати стан свого організму можна по зовнішніх і внутрішніх ознаках. До зовнішніх ознак відносяться виділення поту, зміна кольору шкіри, порушення координації і ритму подиху. Якщо навантаження дуже велике, то спостерігається рясне потовиділення, надмірне почервоніння тіла, посиніння шкіри навколо губ, з'являється віддишка, порушується координація рухів.

Крім самоконтролю передбачається і контроль з боку батьків, обов`язок яких активізувати спосіб життя своїх дітей, зробити його більш динамічним, використовуючи щоденні самостійні заняття фізичними вправами. Батьки повинні стежити за тим, щоб щодня виконували домашні завдання по фізичній культурі, у потрібному обсязі і з достатньою інтенсивністю.

 

Правила проведення самостійних занять фізичними вправами

1. Перш ніж почати самостійні заняття фізичними вправами, з'ясуєте стан свого здоров'я, фізичного розвитку і визначите рівень фізичної підготовленості.

2. Тренування обов'язково починайте з розминки, а по завершенні використовуйте процедури, що відновлюють (масаж, теплий душ, ванна, сауна).

3. Пам’ятайте, що ефективність тренування буде найбільш високою, якщо ви будете використовувати фізичні вправи разом із процедурами, що гартують, дотримувати гігієнічні умови, режим для правильного харчування.

4. Намагайтеся дотримувати фізіологічні принципи тренування: поступове збільшення навантаження вправ, обсягу й інтенсивності фізичних навантажень, правильне чергування навантажень і відпочинку між вправами, з урахуванням вашої тренованості і адекватності навантаження.

5. Пам’ятайте, що результати тренувань залежать від їхньої регулярності, тому, що великі перерви (4 – 5 днів і більше) між заняттями знижують ефект попередніх занять.

6. Не прагніть досягнути високих результатів за короткий термін. Поспіх може привести до перенавантаження організму і перевтоми.

7. Фізичні навантаження повинні відповідати вашим можливостям, тому їхню складність підвищуйте поступово, контролюючи реакцію організму на них.

8. Складаючи план тренування, включайте вправи для розвитку всіх рухових якостей (швидкості, сили, гнучкості, витривалості, швидкісно-силових і координаційних якостей). Це дозволяє вам досягти успіхів в обраному виді спорту.

9. Якщо ви відчули втому, то на наступних тренуваннях навантаження потрібно зменшити.

10. Якщо ви відчули нездужання, або якісь відхилення в стані здоров'я, перевтому припиніть тренування, порадьтеся з учителем фізичної культури або лікарем.

11. Намагайтеся проводити тренування на свіжому повітрі, залучайте до тренувань своїх товаришів, членів родини, родичів, братів і сестер.

Щоденник самоконтролю служить для обліку самостійних занять фізкультурою і спортом, а також реєстрації антропометричних змін, показників, функціональних проб і контрольних іспитів фізичної підготовленості, контролю виконання тижневого рухового режиму.

Регулярне ведення щоденника дає можливість визначити ефективність занять, засоби і методи, оптимальне планування величини й інтенсивності фізичного навантаження і відпочинку в окремому занятті.

У щоденнику також варто відзначати випадки порушення режиму і те, як вони відбиваються на заняттях і загальній працездатності. До об'єктивних показників самоконтролю відносяться: спостереження за частотою серцевих скорочень (пульсом), артеріальним тиском, подихом, життєвою ємністю легень, вагою, м'язовою силою, спортивними результатами.

 

Групові форми виховної роботи.

До цих форм належать політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з пресою, радіо- і телепередачами, екскурсії, походи та ін.

Політичні інформації поділяють на оглядові й тематичні. Оглядові політінформації – короткі популярні повідомлення про найважливіші події, в світі спорту, науки. Тематичні політінформації присвячуються розкриттю одного або кількох питань, органічно пов”язаних між собою. У процесі політичного інформування учнів важливо забезпечити новизну, своєчасність, оптимальний для них обсяг, якість інформації (достовірність, надійність, повнота), а також селективність і засвоєння.

Година класного керівника – дієвий засіб формування у школярів наукового світогляду іморальної поведінки.їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг та ін.

Важлива роль у позакласній виховній роботі належить гурткам спортивного напрямку. Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що досягнення певної ціллі розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свої як фізичні так і  розумові здібності..

 

Масові форми виховної роботи.

До них відносять конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.

Читацька конференція – важливий засіб пропаганди  спортивної та науково-популярної літератури серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст. Полягає в обговоренні дітьми книг і творчості окремих письменників у школі, бібліотеці, клубі.

Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного  спортивного життя, науки, техніки, культури,  явищ природи тощо.

Ранки-зустрічі, спортивні  вікторини. Практикують у роботі з молодшими школярами.

Зустрічі з відомими спортсменами краю влаштовують переважно для середнього та старшого шкільного віку.

Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у певну систему, пов”язані між собою і доповнюють одна одну.

 

2.3. Рухливі ігри та їх значення в виховному аспекті.

« Гра – це іскра, яка запалює

вогник допитливості, цікавості»

В. О. Сухомлинський

 

В педагогічній практиці, соціальному житті і буденності існують дві основні форми організації рухливих ігор: класна і позакласна.

Рухливі ігри, які відносяться до позакласної форми занять, залучають велику роль організаторів, вожаків із гурту самих дітей; вони організовуються, як правило, епізодично, склад учасників може змінюватися, а ігри варьируются по змісту і об”єму ігрового матеріалу. Діти із задоволенням беруть участь у хороводах, танцях. Вони проводяться на відкритих територіях, чи в закритому приміщенні в супроводі музики і співів.

Для того, щоб залучити до позакласної роботи велику кількість школярів, використовуються різноманітні форми організацій і проведень занять з дітьми з урахуванням їх віку, стану здоров'я та фізичної підготовки. Основними формами є такі як: “години ігор”, прогулянки пішки і на лижах, походи, катання на санчатах, заняття в групах загальної фізичної підготовки, спортивних змаганнях, фізкультурні свята, заняття у спортивних секціях. Використання ігрових форм, цікавість, емоційність –широке використання пізнавальних ігор, ігор з комп”ютерами, демонстрування цікавих дослідів.

 Виховне значення рухливих ігор можна розглядати у двох аспектах. По-перше, велике значення мають рухливі ігри у вихованні фізичних якостей: швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості. Причому дуже важливо, що в рухливих іграх більшість фізичних якостей розвиваються в комплексі.

Більшість рухливих ігор вимагають прояви від учасників швидкості переміщень та швидкості реакції в поєднанні зі спритністю. Вихованню спритності сприяє постійно змінюється обстановка в грі, що вимагає від учасників швидкого переходу від одних дій до інших.

В іграх швидкісна-силової спрямованості виховується сила. Гра з повторенням рухів високої інтенсивності, з безперервною рухової діяльністю, розвиває витривалість.
Ігри, пов’язані з частою зміною напрямку рухів, сприяють вихованню гнучкості.

Другий аспект виховного значення рухливих ігор полягає у впливі ігор на морально-вольові якості дитини. Колективні рухливі ігри привчають дітей до взаємодій у колективі, розвивають почуття товариськості, солідарності та відповідальності за дії один одного.

Метод пізнавальних ігор – спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра у навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому, перенавантаження, що викликає інтерес до навчальних предметів.

Ігри та розваги.

Найбільш простими і масовими формами позакласної роботи являються ігри і розваги. По мірі створення дитячого колективу практичну роботу по підготовці і проведенню ігор ведуть самі учні, виконуючи задум і план вчителя.

“Години ігор” проводяться в позакласний час, а також підчас канікул, причому збір дітей для участі в іграх назначається у визначений день і годину в школі чи на площадці. Ігри, які проводяться, завжди повинні відповідати віку і підготовці гравців, бути доступними для хлопців і дівчат, простими по складу, доступними, цікавими і захоплюючими.

В старших класах велике застосування мають командні ігри, близькі за своїм змістом до спортивних.

Рухливі ігри під час перерв.

Позаурочні форми організації занять з приміненням рухливих ігор досить різнобічні.

Правильне використання рухливих ігор під час перерв спприяє активному відпочинку школярів, допомагєь їм краще оволодівати великим обсягом знань, покращує успішність.

На перервах неможна проводити сильно збуджуючі і втомлюючі для школяра ігри. Не бажані змагальні ігри з поділом на команди. Змагання можна проводити тількі парні в яких будь-який школяр виходить у накреслене коло помірятися силою, спритністю, кмітливістю з іншими бажаючими.

Із групових ігор бажані такі, в які в будь-який час можна вийти з гри і ввійти в гру, не порушуючи її ходу.

На перервах велике значення мають ігрові вправи та ігри типу атракйіонів: завдання з метання мішечків, накидання кілець, дії з закритими очима виконання вправ на спритиність, координацію і рівновагу.

Ігри в дитячих оздоровчих закладах.

Діти, які проводять багато часу за партою, потребують фізичного навантаження, для того, щоб відпочити від занять. Таке необхідне навантаження діти отримують під час занять рухливими іграми.

Рухливі ігри взимку на снігу.

Рухові здібності дітей в зимовий період значно зменшуються, скорочується і час їх перебування на свіжому повітрі, що негативно впливає на їх самопочуття і фізичний розвиток. Ігри взимку на вулиці сприятливо впливають на фізичний стан школярів.

Організація змагань з рухливих ігор.

Змагання з рухливих ігор в першу чергу повинні сприяти укріпленню здоров’я школярів і загартування організму, вихованню звички до регулярних занять фізичними вправами і підвищенню фізичної підготовленості. В доступній формі школярі ознайомлюються з основами техніки різних видів спорту.

Для підвищення результативності занять фізичними вправами і іграми під час “спортивної години” вихователі наперед планують зміст занять і вмінь школярів, отриманих на уроках фізичної культури. В змісті занять “спортивної години”, наприклад, для учнів 1—3 –х класів входять такі фізичні вправи та ігри:

Вправи з великими і малими м”ячами (підкидання і ловіння, кидки м”яча до підлоги і в стіну, перекидання м”яча один-одному, по колу, у парі, шеренгах тощо);

Ходьба з різноманітними рухами рук, зі зміною довжини кроку (короткий, широкий) і темпу (швидкий, повільний);

Біг з різною швидкістю, чергуючи з ходьбою, з подоланням нескладних перешкод, з зміною напрямку за сигналом;

Стрибки на місці (на одній і двох ногах) зі скакалкою, в довжину з місця, з розбігу, у висоту через канат;

Метання малого м”яча (сніжки) в ціль, на дальність.Іноді гравці доволі довго знаходяться в постійному русі, що сприяє розвитку витривалості;

Дії дітей в рухливих іграх стають більш злагоднішими, точнішими, вдосконалюється їх ігрова тактика.

В кінці цього вікового періоду дітей особливо починають цікавити ігри,які дозволяють вдосконалювати особисті рухові дії. Їм цікавий не тільки результат, а й сам процес гри, коли вони можуть проявити свою кмітливість, влучність, витривалість, силу і свої розумові здібності. Хороводи, співи, речитативы, подражание образам рідко використовуються в їх іграх.

Сюжетні ігри для підлітків вже не доречні, головне місце займають ігри з характерним змагальним початком.

Підлітки з цікавістю приймають участь в змаганнях з рухливих ігор. Їх можна проводити у вигляді естафет з подоланням перешкод, з боротьбою, метанням, стрибками, лазінням і перелазінням.

Рухливі ігри в старших класах в більщості використовуються для підвищення загальної фізичної підготовленості, а також для спеціальної підготовки підлітків.

В учнів старших класів значно збільшується здібність до абстрактного мислення і аналізу своїх дій і дій оточуючих. В багатьох юнаків та дівчат остаточно формується інтерес до занять тим чи іншим видом спорту, тому їх приваблюють рухливі ігри, які дозволяють вдосконалюватися в обраному виді спорту.

Систематично організовані рухливі ігри при правильному проведенні позитивно впливають на динаміку фізичного розвитку і вдосконалення рухових здібностей дітей, які ними займаються.

День і ніч

Підготовка. Усередині майданчика креслять дві паралельні лінії. Гравців ділять на дві команди, які розташовуються  вздовж ліній. За ними  за 2-3м від «стін», креслять лінії  «домів». Одна команда – «день», друга – «ніч».

Зміст гри. Команда, яку назвав керівник, ловить ту, яка повернувшись тікає до свого «дому». Після підрахунку поквачених гравців, команди повертаються на свої місця, і гра повторюється. Виграє команда, яка матиме більше пійманих гравців.

Правила гри: 1) Гру починають за сигналом. 2) Ловити гравців можна тільки до лінії «дому».

Рухливі ігри типу «квачі».

Квач

Підготовка. Гравці вільно розташовуються на майданчику. Вибирається один ведучий – «квач», а інші учасники – гравці поля.

Зміст гри. За сигналом керівника «квач» намагається наздогнати гравців, які втікають від нього у межах наміченого майданчика. Гравець, до якого доторкнеться «квач», стає ведучим.

 

Невід

Підготовка. Для гри вібірається майданчик – «море» (в залежності від кількості граючих). З однієї сторони «моря» за лінією (на березі) знаходяться двоє ведучих – «рибалки», решта гравців – «рибки». «Рибки» «плавають» (бігають) у «моря». «Рибалки», тримаючись за руки, знаходяться на «березі».

Зміст гри. Після промови слів: «Рибалки виходять в море» «рибалки» починають ловити «рибку», оточуючи її руками. Спійманий гравець стає між «рибалками». Всі троє беруться за руки і продовжують ловити «рибку». Таким чином, кожний спійманий стає між «рибками», утворюючи «невід». Гра закінчується тоді, коли всі «рибки» будуть вловлені.

Правила гри: 1) «Рибка» може плавати тільки в межах «моря». 2) Щоб спіймати «рибку», необхідно замкнути її у «невід». 2) Розривати рук «рибалкам» не можна.

 

Розділ ІІІ.Спортивні огранізації

3.1. Значення гуртків, спортивних секцій, організацій, для оздоровлення та всебічного розвитку школярів.

Позакласна робота є важливою ланкою в системі фізичного виховання учнів. Вона проводиться у відповідності із загальною метою і завданням фізичного виховання, сприяє спрямованому розвитку фізичних і психічних якостей школярів. Разом з тим має певні конкретні функції в системі фізичного виховання, свої специфічні завдання і, насамперед, із задоволення потреб школярів в регулярних заняттях з фізичного вдосконалення, в бажанні проявляти свої фізичні потенційні можливості в змаганнях.

У зв'язку з цим спортивно-масова робота в школі організовується у двох взаємопов'язаних напрямках. Перший напрямок характеризується організацією регулярних занять фізичними вправами, виходячи з потреб та інтересів школярів. Тут виділяють такі форми занять, як секції з видів спорту, гуртки фізкультури (загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури). Другий напрямок пов'язаний з проведенням спортивних змагань, масових фізкультурних заходів (дні здоров'я, тематичні спортивні свята і т.д).

До членів спортивних громад приймають з 14 років, але заняття з дітьми організовуються з більш раннього віку.

Основними формами організації занять в спортивних громадах є: секції загальної фізичної підготовки, спортивні секції, табори, дитячо-юнацькі спортивні школи, спортивні школи молоді.

Гуртки загальної фізичної підготовки. Гуртки загальної фізичної підготовки створюються в кожній школі. Їх завдання – підвищення загальної фізичної підготовленості школярів з допомогою фізичних вправ і процедур загартовування. Рекомендовано залучати до занять таких гуртків перш за все тих школярів, які відносяться до спеціальної медичної групи. При великій кількості тих, що займаються відокремлюють підгрупи, в залежності від стану здоров'я, статі, віку. Заняття зазвичай проводяться два рази на тиждень по 60-90 хвилин. Загальне керівництво заняттями виконує вчитель фізичної культури. Допомагають йому інструктора, актив старшокласників.

Загальним змістом занять у гуртку є вправи, які сприяють різнобічному фізичному розвитку школярів, в тому числі і вправи спортивного характеру. Одні заняття проводяться з якого-небудь одного виду фізичних вправ, інші – 2-3 видів (наприклад, з легкої атлетики, гімнастиці, футболу).

В секціях загальної фізичної підготовки спеціальних груп для молодших школярів зазвичай не організовують, в них, як правило, приймають участь учні старшого віку. Молодь, по мірі зацікавленості, з часом переходить в спортивні секції.

Спортивні секції створюються в колективах фізичної культури підприємств і закладів. Групи комплектуються з врахуванням підготовки до занять з даного виду спорту. Школи початкового навчання створюються на базі спортивних споруд, що належать громадам: стадіонів, лижних баз, мотоклубів, басейнів та інші. Заняття проводяться згідно із короткостроковою програмою.

Центральні спортивні секції організовуються міськими і обласними радами, радами великих колективів фізичної культури. В них займаються найбільш підготовлені спортсмени, що виступають в збірних командах.

Тренувальні збори організовуються періодично для надання кваліфікованої допомоги найбільш здібним юнакам і дівчатам, а також для підготовки команд до важливих змагань.

ДЮСШ спортивних громад проводять роботу на тій же основі, що і ДЮСШ органів освіти.

На уроках фізичної культури і на заняттях гуртків загальної фізичної підготовки використовуються передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастики (шикування і перешикування; основні положення і рухи рук, ніг, тулуба; вправи з м”ячами, скакалками; акробатичні і танцювальні вправи; лазіння і перелазіння; вправи на гімнастичній стінці; утримання рівноваги; ходьба і біг; стрибки; метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, в 3 класі також вправи з легкої атлетики.

Найважливішим завданням шкільного фізичного виховання є виховання міцних, здорових молодих людей, які повною мірою оволоділи навичками й умінням, визначеними навчальною програмою по фізичній культурі. У школі разом із секцією загальної фізичної підготовки можуть бути організовані секції з видів спорту: з плавання, тенісу і настільному тенісу, спортивної гімнастики, легкої атлетики, волейболу, гандболу, баскетболу і футболу.

Для цих видів позакласної роботи організовують фізкультурні, спортивні і туристичні гуртки. Їх організовують для школярів окремих класів, або для групи дітей, які навчаються у двох – трьох паралельних класах. Краще мати одну спортивну секцію зі всіма віковими групами, ніж декілька секцій з неповним набором вікових груп.

 

Палаци та будинки дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби любителів природи.

Центри і станції юних техніків проводять серед школярів роботу в галузі техніки, організовуючи гуртки радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші.

Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи.

Центри та станції юних туристів організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, водними, залізничними, комбінованими.

Дитячі спортивні школи готують на базі всеьічного фізичного розвитку кваліфікованих спортсменів. У таких школах працюють секції з окремих видів спорту, а в них – навчальні групи за статтю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів.

Дитячі бібліотеки надають практичну допомогу школярам у засвоєнні ними знань з основ наук, сприяють розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.

Як і в позакласній, у позашкільній виховній роботі використовують масові, групові та індивідуальні форми виховання дітей.

Творчі об”єднання у цих закладах класифікуються за трьома рівнями:

Початковий– творчі об”єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню творчих здібностей дітей, розвитку їх інтересу до творчої діяльності.

Основний – творчі об”єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, дають їм додаткову освіту,задовольняють потреби у професійній орієнтації

Вищий – творчі об”єднання за інтересами для юних талантів, обдарованих дітей та юнацтва.

В Україні діє три державні позашкільні заклади – еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як науково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.

Дитячо – юнацькі спортивні школи. Існують дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), і школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ). ДЮСШ готують кваліфікованих юних спортсменів, дають навики інструктора і являються методичними центрами для надання допомоги загальноосвітнім школам та іншим позашкільним закладам в організації позакласної масової спортивної роботи.

Дитячі парки. Створюється спортивна рада парку. Вона обговорює плани і проведення фізкультурних заходів, графіки чергувань на спортивних площадках, програми окремих змагань, різноманітні пропозиції з проведення масової роботи з дітьми.

Створюється спортивний клуб вуличних команд. Готується проект положення, проводяться організаційні зібрання, складається план роботи. Спортивний клуб організовує гуртки або секції звидів спорту із постійних відвідувачів парку, змагання для вуличних команд.

В дитячих парках можна також успішно організовувати заняття туризмом.

Одноденні прогулянки за містом. Визначається маршрут, за два – три дня проводиться запис бажаючих прийняти участь. Напередодні походу дітей (бажано разом з батьками) збирають, Визначають між ними обов'язки, перевіряють спорядження.

Екскурсії по видатним місцям свого району, міста: на будівництва, спортивні стадіони, місця військових подій і т.д.

Туристичні табори. Вони можуть організовуватись як в самому парку (особливо, якщо парк знаходиться на околиці міста), так і за містом.

При дитячих парках створюються туристичні клуби школярів. Рада клубу, яка складається із школярів, самостійно планує і проводить всю роботу. Щорічно організовується оздоровчий табір.

Прогулянки, екскурсії, походи. Прогулянки, екскурсії і походи мають велике навчальне і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його традиціями.

Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють набуттю навиків самообслуги, поведінки і орієнтації на місцевості тощо. Велику роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби.

Прогулянки, екскурсії і походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть використовуватися лижі. Прогулянки бувають ігрові, прогулянка з трудовим завданням, спортивна прогулянка, прогулянка-екскурсія, прогулянка перед сном.

В походах, на відміну від екскурсій, об’єднується виконання пізнавальних завдань з умовами життя в походах (приготування їжі, подолання перешкод, які зустрічаються в будь-якому поході, тощо).

Для найбільш фізичнопідготовлених учнів з дозволу лікаря підчас літніх канікул можуть проводитися дводенні походи з ночівлею.

Під час канікул організовують спортивно – оздоровчі, оздоровчо – трудові і туристичні табори.

Дитячі екскурсійно-туристські станції. Їхня мета – допомагати школам і позашкільним закладам в проведенні екскурсійної, туристичної роботи.

Основною формою організації навчальної роботи є гурткові заняття. Гуртки створюються за різними видам пізнавальної підготовки (географічної, геологічної, історичної, біологічної), а також за видами туризму (пішохідному, велосипедному, гірському).

Спортивні площадки і клуби. Фізкультурні споруди, в залежності від умов, можуть бути досить простими (звичайні ігрові площадки для дітей і підлітків) чи спортивного типу (тенісні корти, футбольні поля та інші).

Фізкультурні ігрові дитячі площадки оздоблюються гіркою, качелями, каруселлю, низькою перекладеною, “гігантськими кроками”.

Спортивні площадки зазвичай пристосовуються для ігор в баскетбол, волейбол. На них також можна грати в футбол, ручний м'яч, бадмінтон, малий теніс. Якщо дозволяє місцевість, влаштовується бігова доріжка і місця для стрибків. Площадк а огороджується дротяною сіткою, обсаджується кущами.

Найкращою формою організації громадської роботи з дітьми (на стадіонах), як показав досвід, є створення спеціального дитячого містечка. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми в дитячому містечку стадіону проводиться в формі занять з загальної фізичної підготовки. В кожній групі по 25-30 чоловік.

Спортивна робота в містечку проводиться згідно програм дитячих спортивних шкіл. Заняття проводяться 2-4 рази на тиждень.

Спортивні стадіони, так само як і парки, можуть організовувати заняття і змагання з вуличними командами, які належать до цього району. Стадіон може проводити, наприклад, змагання з футболу.

За час існування незалежної України виникли такі дитячі та юнацькі організації: “Пласт”, “Сокільський доріст”, “Курінь” та ін.

Український Пласт – складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою вмховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються на пластову присягу, пластовий закон і ,Три Головні Обов”язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

“Сокільський доріст” – національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій “ Сокола ” , українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій.

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-історичної(вивчення історії України, вікторини, уроки пам”яті, теиатичні вечори, зустрічі, “круглі столи” з відповідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо); спортивно оздоровчої -(змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо); туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, табори, змагання та ін.); культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри); інтелектуально-пошукової(інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами); діяльності у сферімилосердя(відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує); господарської(створення умов для самостійної праці; гуртки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, шкільні кооперативи, школи бізнесу).

“Курінь” – дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Зміст виховної діяльності цієї організації є:

Організація має свою атрибутику, ритуали, кодекс лицарської честі, кодекс лицарської звитяги та молитву.

 

Висновок

    Сучасне суспільство в Україні орієнтується на заняття фізичною культурою і спортом як на самоцінність, яка, на жаль, ще підтримується не дуже розвиненою цією інфраструктурою, не головною соціальною інституцією в нашому суспільстві.

   Сьогодні, в певних умовах, в Україні підлітки позбавлені можливості організовано проводити дозвілля в спортивних клубах, секціях, залах так як би хотілось.

    Спортивно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи займають важливе місце в системі організації здорового способу життя населення України. Вони є методом залучення широких мас населення занять фізичною культурою й спортом, реабілітації організму, підвищення фізичної підготовленості, виховання необхідних рухових навичок і вмінь, сприяють підвищенню мотивації до занять фізичною культурою й спортом.

   Спортивно-масові заходи - це змагальна ігрова діяльність, учасники якої з урахуванням їх віку, статі, підготовленості мають приблизно рівні можливості досягти перемоги в доступних їм вправах. Ця доступність створюється спеціальним підбором змагальних вправ, складності й довжини дистанцій, ваги використовуваних снарядів, а також тривалістю й інтенсивністю виконання рухових дій. Крім того, для змагання з різним контингентом учасників з метою вирівнювання їхніх фізичних можливостей використовуються гандикапи, фора, порівняльні коефіцієнти й заохочувальні бали.

   Фізкультурно-оздоровчі заходи поєднують у своєму змісті не тільки спортивні змагання з метою перевірки навичок і вмінь, набутих у процесі занять фізичними вправами, але й з метою організації активного оздоровчого відпочинку, релаксації та реабілітації. Це зумовлює до розширення та урізноманітнення програм, використання новітніх технологій, поповнення технічного та тактичного арсеналу, підвищує вимоги до особливостей підготовки й проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів з населенням різних вікових та соціальних груп.

   Тому проаналізувавши  увесь опряцьований матеріал  який використовую у своїй роботі, спробую відповісти на питання, чим керуюсь  у визначенні і доцільності проведення позакласних та позашкільних заходів у своїй школі. Усе це, без сумніву, залежатиме від багатьох обставин: рівня розвитку фізичної культури в кожній конкретній школі, підготовленості учнів, орієнтації педколективу і керівництва школи, кліматичних умов реґіону тощо.

Накопичений досвід дозволяє визначити певні рекомендації в цьому плані.

 Всі заходи повинні бути об’єднанні у цілеспрямовану комплексну систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею співпраці тіла і розуму, налагодити міжпредметні зв’язки і, врешті-решт, сформувати уявлення про розумний спосіб життя. Це, так би мовити,  рівень комплексації засобів (фізичні вправи, природа, гігієна) фізичного виховання, якщо за перший взяти комплексний урок, а за другий –  спортивно – масову роботу.

Тому для нашої школи є традицією проводити перед початком навчального процесу загально розвивальні вправи на свіжому повітрі, позакласні заходи: « Олімпійський тиждень», « Олімпійський урок», « Козацькі забави»( Джура), « Тиждень фізичної культури та спорту».

А де, як не на « Олімпійському уроці», можна позмагатись в олімпійських видах спорту.В цьому році яскраво і професійно дітки проявили себе з різних видів бігу, стрибків та метань, також з цікавістю проводились змагання з футболу, шашок, шахів, настільного тенісу.

Гурткова робота – одна з форм спортивно – масової роботи. Традиційно в тому році працювала секція шахів, цього року з настільного тенісу.Заняття проводяться регулярно – 1 раз в тиждень з учнями 5- 9 кл.

Участь у  районих спортивних змаганнях за програмаю шкільної спартакіади вважаю необхідним процесом, адже саме це є результатом клопіткої праці вчителя та учнів. Дітки є переможцями районних змагань з легкої атлетики, шахів,футболу.

Звичайно у досягненні високих результатів у спортивній, фізкультурно – оздоровчій та виховній роботі велику роль відіграє наявність і відповідність матеріальної бази,  хоча вона у нас і недостатся але ми з вихованцями наздаємось завжди позитивно, активно і цілеспрямовано йдемо до своїх ціллей. В Білогородському НВК обладненно та оснащенно спортивний майданчик міні футбольне та баскетбольне поля, сектор для стрибків у довжину, також є шведська стінка, перекладини. Інвентар  забезпечується за рахунок  відділу освіти, мене як вчителя, учнів, батьків,спонсорів. В цому році нам було спонсорами подаровано футбольні, волейбольні м’ячі, розвивальні ігри.

Спортивна база постійно готується до навчального року, проводяться поточні та планові ремонти .

Медичний контроль у школі теж на належному рівні. Учні 1- 9 класів проходять щорічно  медичний огляд . Медичну допомогу учням і працівникам школи кваліфіковано надає медсестра. На основі результатів медичного огляду  здійснюється розподіл учнів на медичні групи по фізкультурі ( основну, підготовчу, спеціальну).

В річному плані роботи навчального закладу у розділі « Фізичне виховання» плануються заходи оздоровчої та спортивно – масової роботи.

                                                                          План

оздоровчих і фізкультурно  - спортивних заходів на 2018– 2019н.р.

Білогородського НВК

№	Назва заходу	Мета заходу	Дата проведен- ня	Хто проводив	Кількі- сть учас- ників
1.	«Моя мрія».	Захід приурочений до дня фізичної культури та спотру, зустріч з спортсменом  випускником нашої школи , ознайомлення учнів з здобутками наших спортсменів на Олімпійських іграх.	вересень	Вчитель фізичної культури
2.	«Подорож у країну спорту».	Заохочення дітей займатися різними видами спорту	вересень.	Вчитель фізичної культури
3.	«Олімпійська книга».	Заохочення дітей читати книги і ознайомлення  з книгами спортивної тематики	вересень.	Вчитель фізичної культури
4.	« Стежками Олімпійських ігор».	Ознайомлення з теоретичним матеріалом,розвиток уваги мислення	вересень.	Вчитель фізичної культури
5.	Легка атлетика	Популяриризація цього виду спорту	жовтень	Вчитель фізичної культури
6.	Тиждень фізичної культури « Збережи здоров’я  на все життя».	Виявлення кращих спортсменів школи	жовтень	Вчитель фізичної культури
7.	Міні – футбол (хлопці)	Попуряризація цього виду спорту	жовтень	Вчитель фізичної культури
8.	День здоров’я	Збереження здоров’я дітей	листопад	Вчитель фізичної культури
9.	Веселі старти	Ознайомлення з різними видами спорту	листопад	Вчитель фізичної культури
10.	Шахи, шашки	Заохочення займатися цим видом спорту	листопад	Вчитель фізичної культури
11.	Амреслінг ( боротьба на руку)	Виявлення кращих спортсменів, силачів школи	грудень	Вчитель фізичної культури
12.	Настільний теніс	Розвиток мислення, уваги	лютий - березень	Вчитель фізичної культури
13..	Спортивне свято	Заохочення займатися різними видами спорту	травень	Вчитель фізичної культури

 Тому, регулярні заняття фізичною культурою не тільки поліпшують здоров'я і функціональний стан, але і підвищують працездатність і емоційний тонус. Однак варто пам'ятати, що самостійні заняття фізичною культурою не можна проводити без лікарського контролю, і, що ще більш важливо, самоконтролю.

Усебічний розвиток фізичних здібностей людей за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягнення поставленої мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров'я.

Отже, позакласні заняття допомагають батькам і педагогам у вирішенні важливих питань по вихованню дітей: виховання морально – вольових, а також розвитку рухових якостей.

Завдяки заняттям, які проводяться самостійно, у спеціальних позакласних закладах (ДЮСШ, СЮТ), в туристичних і літніх таборах ліквідується дефіцит руху, підвищується рівень рухової активності. При виконанні фізичних вправ зміцнюється здоров'я, підвищується емоційний стан дитини. А спілкування з іншими дітьми допомагає загальному розвитку.

Тому, саме цими педагогічними знанями і процесами керуюсь у проведені позакласних заняттях фізичною культурою та спортом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарії свят

« Подорож в країну краси, здоров”я  та спорту».

 

 

МЕТА: 

Виховувати позитивне ставлення до спорту, любов до фізкультури, розвивати руховий апарат, фізичні уміння та навички, зміцнювати здоров'я. Показати учням ідеали і цінності олімпізму. Розвивати навички здорового способу життя та формувати стійкі мотиви і потреби до занять фізичною культурою і спортом. Формувати колектив класної родини. Прищеплювати почуття дружби, колективізму, взаємовиручки. Сприяти здоровому способу життя учнів. Розвивати уважність, спостережливість.

Вислови: 

«Найвище багатство – здоров`я»;
«Здоров`я – найвища цінність»;
«Життя – це мить, зумій його прожити»;
«В здоровому тілі – здоровий дух»

Хід заходу

 

УЧИТЕЛЬ.

Хто здоровий, той сміється

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини –

Це ж чудово для людини.

 Хто здоровий, той не плаче,

 Жде його в житті удача,

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

 Бо здоров’я – це прекрасно,

 Здорово, чудово, ясно.

 І доступні для людини

 Всі дороги і стежини.

- Ми, українці завжди прославляли мир, добро, братерство, що поєднує в собі Олімшйськаідея. Завдяки нашим кращим спортсменам в усіх куточках планети стає відомою та поважною держава Україна. її великі традиції, її талановитий народ.

Сподіваюсь, що завдяки цьому уроку ви зможете досягти успіхів у навчанні і спорті, стати справжніми патріотами, здоровими, вихованими і порядними людьми.

Здорові діти — нація здорова,

Багата Україна і чудова.

Тож, діти, ви здоровими ростіть,

В майбутнє добрими ідіть!

 

УЧЕНЬ 1.
Зрозуміло, всім відомо,
Що приємно буть здоровим,
Тільки треба знати,
Як здоровим стати.

УЧЕНЬ 2.
Кожен день по розпорядку
Маємо робить зарядку.
Для здоров`я вона плюс,
Намотай собі на вус.

УЧЕНЬ 3.
Якщо хочеш бути здоровим,
Правило запам`ятай:
Сам про своє здоров`я дбай,
На лікарів цю турботу не перекладай.

УЧЕНЬ 4.
Лікарі лікують хворих,
Здоров`я вони не творять.
Людина повинна сама
Дисциплінована бути й вольова.

УЧИТЕЛЬ.
Діти, сьогодні ми з вами вирушаємо у цікаву подорож до Країни  Краси, Здоров`я і Спорту.

В недалекому майбутньому ви виростете. Вам вирощувати хліб, лікувати хворих, стояти на захисті Батьківщини. Кожен із вас повинен бути здоровим, дієздатним громадянином України. Я хочу, щоб ви були наполегливі, щоб не дозволяли керувати вашим інтелектом шкідливим звичкам.

Отож, перша зупинка – «Спорт та фізкультура».

 

Інсценівка «Любіть спорт».
Дійові особи: дві дівчинки і бабуся.

1 ДІВЧИНКА
Ми зі спортом не дружили,
Ми зарядку не любили.

2 ДІВЧИНКА
Тільки спали, тільки їли
І за партою сиділи.

БАБУСЯ
Що ж тепер такі сумні?
Може, ви щасливі?

ДІВЧАТКА. Ні

БАБУСЯ
То чому ж, скажіть мені?

1 ДІВЧИНКА
Ми не вмієм доганяти,
Ми не вмієм присідати.
А іще, що дуже прикро,
Не навчились танцювати.

БАБУСЯ
Я обом допоможу,
Покажу і розкажу.
Щоби вам не червоніти,
То потрібно спорт любити.
Як люблю його і я,
Спорт – розрада моя.
(Запрошує всіх дітей виконувати спортивні вправи за нею).

Фізкультхвилинка

* * *
Хлопчики й дівчатка, зробимо зарядку.
Руки в боки, вгору, вниз, 1, 2, 3 – не помились,
У долоні хлоп – хлоп,
І ногами топ – топ.
Мов годинник зробим так:
Тік – так, тік – так.

* * *
Руки всі розвели, підвели їх догори.
Кулачками потрусили, руки знову опустили.
Опустили і присіли, хай рівненькі будуть спини.
Головою покрутили вліво – вправо, повторили.

* * *
Руки вгору підняли, повітря вдихнули.
Через рот хутчіш назад його повернули.
Вниз – угору, вгору – вниз руками змахнемо.
Потім підемо у ліс, там гриби зберемо.
Нахилились, піднялись, у кошик поклали.
Ось грибочок, ще один, безліч їх зібрали.
А тепер йдемо назад, повітря вдихаєм,
Пострибаємо до школи, пісеньку співаєм.

* * *
Ось ведмедиця іде, ведмежа купать веде.
1-2 – нахилились, зі струмочка гарно вмились,
3-4 – походили, лапки у воді помили.
Похитали головою і притупнули ногою.
А на 5 – всі дружно встали
І назад помандрували.

 

Друга зупинка «Олімпі́йські ігри»

Олімпі́йські і́гри — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор називаються олімпійськими. Переможці змагань отримують довічне звання олімпійського чемпіона. Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Літні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об'єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік. Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх.

 

 

Античні Олімпійські ігри проводилися в грецькій Олімпії з 8 століття до н.е. до 4 століття нашої ери. Безпосередньо зародження Олімпійських ігор повязуюють із легендарними іменами грецького героя Геракла, царя Пелопса, спартанського законодавця Лікурга та еллінського царя Іфіта.

Вважають, що Олімпійські ігри Стародавньої Греції взяли свій початок у 776 році до нової ери, коли офіційно було зафіксовано ім’я першого переможця Ігор пекаря з Еллади – Коройба.

Ігри у Стародавній Греції проводилися один раз на чотири роки на честь бога Зевса. Під час підготовки та проведення ігор на всій території Стародавньої Греції припи­нялися війни й укладався священний мир — екехейрія. Олімпія оголошувала­ся священним місцем, переступати її кордон зі зброєю в руках забороняюся. Олімпійські ігри вважалися святом миру.

Всі змагання та конкурси проходили в давньогрецькому поселенні Олімпія, що було розташоване в північно – західній частині півострова Пелепоннес на півдні Еллади. На території Олімпії були розбудовані гімназій, палестра, стадіон, гіподром, будинок для гостей, що дозволяло проводити грандіозні спортивні змагання.

Барон П'єр де Кубертен заснував у 1894 році Міжнародний олімпійський комітет (МОК) і відновив проведення олімпійських ігор. 6 квітня 1896 року на мармуровому стадіоні Афін зібралося 80 тис. глядачів, щоб привітати 311

За традицією олімпійський вогонь було запалено в Греції в Олімпії від промінів «олімпійського сонця» у спеціальному параболічному дзеркалі.

Ознайомлення з олімпійською символікою

До Олімпійської символіки належать Олімпійський прапор, Олімпійське гасло, Олімпійська емблема, Олімпійський гімн, Олімпійський вогонь та Олімпійський смолоскип.

П’ять кольорових кілець – синє, чорне, червоне, жовте, зелене – на чисто білому полотнищі – це Олімпійський прапор. Він урочисто підіймається в Олімпійському місті на високій щоглі олімпійського стадіону, там, де майорять прапори всіх держав-учасниць Олімпійських ігор.

Олімпійський прапор білого кольору – колір миру.

Спеціальним гаслом Олімпійських ігор є три слова: «Citius. Altius. Fortius». Ці три слова латинською означають – «Швидше, вище, сильніше». Олімпійське гасло закликає всіх учасників олімпійського руху до вдосконалення та гармонії відповідно до духу олімпізму.

Олімпійська емблема чітко визначена в Олімпійській Хартії – правовому документі олімпійського руху. Основний її елемент – п’ять кілець, поєднаних з іншими елементами. Олімпійські кільця символізують ідеали й мету олімпійського руху. Вони мають синій, жовтий, чорний, зелений і червоний колір і переплітаються зліва направо. Кольори верхніх трьох кілець – синій, чорний і червоний. Нижче – жовте і зелене кільце. Вся фігура є правильною трапецією. Олімпійські кільця символізують толерантність і дружбу між усіма, хто бере участь у Олімпійських іграх з усіх п’яти континентів нашої планети.

Олімпійська присяга

«Від імені всіх учасників я обіцяю дотримуватися правил чесної гри в істинно спортивному дусі в ім’я слави спорту та честі наших команд» .

Національний олімпійський комітет України було створе­но у грудні 1990р. Україна вперше виступала незалежною командою в Атланті у 1996 році, посівши при цьому дев’яте місце в загальному неофіційному командному заліку. Виборола 23 нагороди — дев’ять золотих, дві срібних і 12 бронзових.

У Сіднеї (Австралія) 2000 року наші атлети були XIII-ми, отримали 23 нагороди — три золотих, десять срібних та стільки ж бронзових. У Афінах посіли XII позицію, здобули 23 нагороди — дев’ять золотих, п’ять срібних і дев’ять бронзових.

24 серпня 2008р. в Пекіні фінішували XXIX літні Олімпійські ігри. Українська збірна здобула 27 медалей — сім золотих, п’ять срібних і 15 бронзових. Вітчизняні атлети посіли XI місце в неофіційному командному заліку.

Раніше олімпійський вогонь проносили землями всіх країн, які беруть участь в олімпійських іграх. Але після декількох нападів на факелоносців під час олімпіади в Пекіні, було вирішено проводити естафету тільки в країні, яка приймає олімпіаду.

Зупинка «Конкурс знавців спорту»

Скільки гравців у команді з волейболу? (6).

Скільки гравців у команді з баскетболу? (5).
Скільки гравців у команді з футболу? (11).
У якому виді спорту виступав Сергій Бубка? (Стрибки
з жердиною).
Хто такий П’єр де Кубертен? (відновив Олімпійські ігри).
Скільки кілець є на Олімпійському прапорі? (5).
Чиїм іменем названо в Україні турнір із художньої гімнастики? (Ірини Дерюгіної)
У якому виді спорту виступала Інеса Кравець? (Потрійний стрибок ).
Як називається спортсмен, який бігає на довгі дистанції ? ( стаєр).
Як називається спортсмен, який бігає на короткі дистанції (спринтер).
Який вид спорту називають «королевою спорту»? (легку атлетику).
Яка футбольна збірна є чинним чемпіоном Європи з Футболу (збірна Іспанії).
Яка команда є першим чемпіоном України з футболу (Таврія).

Зупинка «Цілющі скарби землі української».

1.                           Вікторина:
   •                                                       Яка рослина лікує 99 хвороб? (Звіробій)
   •                                                       Назвіть відомі вам рослини, що допомагають при застуді? (Липа, мати-й-мачуха, шипшина, калина)
   •                                                       Яка рослина лікує рани, порізи? (Подорожник, тисячолисник)

Упізнай за описом.

•                                                       У її листі містяться вітаміни С і К, провітамін А, корисні мінеральні солі й білки. З неї навесні варять борщ. З цієї рослини добували зелену фарбу. В давнину з її волокон ткали мішковину. Має здатність обпікати того, хто до неї торкнеться. Назвіть цю рослину. (Кропива)

2.                           Відгадай загадку:
   •                                                       Ніхто не лякає, а вона вся тремтить. (Осика)
   •                                                       Зелена, а не поле, біла, а не сніг, кучерява, а не людина. (Береза)
   •                                                       Плаття знімає, а гудзики залишаються. (Горобина)
   •                                                       Його називають патріархом лісів (Дуб)
   •                                                       Це дерево цвіте найпізніше. (Липа)

УЧЕНЬ 1.
Здоров`я людини – найбільше багатство.
Його неможливо ніколи купити.
Його не буває в житті забагато.
Без нього не можна у щасті прожити.

УЧЕНЬ 2.
Здоров`я – це думка і сила щоденна,
Які нам даються від рідної хати.
За нього не ставлять оцінки в щоденник,
Його неможливо, як лист, надіслати.

УЧЕНЬ 3.
Щоб бути здоровим – поради вагомі
В читальному залі, в книжках і журналах.
Вони не нові, але добре знайомі,
Їх можна зустріти у світлих спортзалах.

УЧЕНЬ 4.
Ми іноді чуєм: шкідливо палити.
Та нас не дивує, що диму багато.
Хворобу не важко в житті заробити,
Та краще ніколи про неї не знати.

УЧЕНЬ 5.
Нам треба здоров`я своє шанувати,
Бо люди – це частки безмежного світу.
В нас вірять щоденно і батько і мати,
Ми їхні найкращі омріяні квіти.

Наступна зупинка «Шкідливі звички».

УЧЕНЬ 1.
Таке життя барвисте і цікаве,
Багато невідомих в нім перлин.
Як хочеться робити справжні справи
І досягти омріяних вершин.

УЧЕНЬ 2.
Так хочеться зробити щось прекрасне,
Щоб користь людям і собі була,
А те, що шкодить – відрубати вчасно,
Щоб мрія справжня по життю вела.

УЧЕНЬ 3.
Я хочу не тліти, а горіти,
Щоб слід красивий залишився на землі.
Про все на світі знати, все уміти
Й не опинитись раптом у імлі.

УЧЕНЬ 4.
Все, що блищить, не завжди цінність має.
Відкинемо з душі усе сміття.
Залишим те, що жить допомагає,
Щоб твердо йти у майбуття.

УЧИТЕЛЬ.
У житті важливо своєчасно відмовитися від того, що не потрібне вашій душі.
Сказати твердо «Ні!» не кожен уміє, але треба вчитися відстоювати себе, щоб не розчинитися як особистість. Дуже часто буває так.

УЧЕНЬ 1.
Твердо на своєму стій!
Звабам «Ні!» сказати вмій!

УЧЕНЬ 2.
Спорт і праця допоможуть.
Лінь пускати в дім не можна.

УЧЕНЬ 3.
День змістовний і цікавий,
Ритм дають хороші справи.

УЧЕНЬ 4.
Наполегливість і сила
Злет дають, як справжні крила.

УЧЕНЬ 5.
Тож вперед! Крокуй сміливо!
Життя стане справжнім дивом.

- Ось і закінчилась перша частина нашої гри – подорожі.

Я сподіваюся, що наш олімпійський вогонь зігрів ваші серця, що він освітив вам дорогу для фізичної, розумової і духовної досконалості. Я впевнена, що всі ми навчимося цінувати своє здоров`я, уникати шкідливих звичок.

Усе в житті піде чудово,
Якщо будеш ти здоровим.
Пам`ятати будеш твердо,
Що і як робити треба,
Щоб тобі земля і небо
У ділах допомагали,
Силу і любов давали.
Тож розумного навчайся,
А шкідливого цурайся,
Будь веселим і кмітливим,
Будь здоровим і щасливим!

Здоров’я родини — здоров’я дитини.

В цю істину вкладено глибокий зміст.

Здорова родина — здорова дитина.

У цих двох поняттях покладено міст.

Хай міст цей єднає батьків і дітей,

Щоб правильно й радісно жити,

Іти по життю із девізом в руках: 

«Здоров’я потрібно цінити».

ІІ частина

Спортивні змагання

- Запрошу вас на урок фізкультури до спортиної зали на спортивні змагання.

- Хай не буде суперечок

Серед нас ніколи!

Нехай спорт нас об’єднає

В нашій рідній школі.
Естафета “Подорож по горах” 

Бігову доріжку поділити на три рівні частини. Гравці у першій частині стрибають на лівій нозі, у другій – на правій, у третій – на двох.

«Гонки з обручами»
Стрибки через обруч, як через скакалку.
«Футболісти»
Для гри потрібні надувні кулі. Завдання для учасників — провести кульку руками і ногами до фінішу.
«Лови, кидай»
Капітани стають перед командою за 2 метри з м’ячем у руках. За сигналом вони кидають м’ячі першим гравцям команди. Ті ловлять, відкидають м’яч назад і швидко присідають. Після цього капітани обмінюються кидками по черзі з усіма наступними гравцями, які, повернувши йому м’яч, теж присідають.
«Тунель»
Гравці стають у колону, широко розставивши ноги. Останній у колоні повинен швидко проповзти між ногами і стати першим. Коли він закінчить, продовжує наступний гравець. Гра продовжується доти, поки перший не займе останнє місце у колоні.
«Утримай рівновагу»
На витягнутій ракетці перенести предмет до фінішу і назад.

«Біг з повітряною кулею»
Між гравцями кулька, без допомоги рук втримують її тулубом.

Завдання: не загубити кулю, не роздушити, добігти до фінішу першими.
«Смуга перешкод»
Учасники на старті. На дистанції розставили пластикові пляшки. Учасники запам’ятовують їх розташування. Потім їм зав’язують очі, щоб вони нічого не бачили (в той же час тихенько помічники прибирають пляшки). Завдання: швидше дійти до фінішу, не збивши пляшку.

Підсумки змагань.

Вітання переможців.

- Дорогі діти! Ось і закінчилась друга частина нашої гри – подорожі.

Бажаю вам досягти олімпійських висот в навчанні, спорті та в житті!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скарбничка мудрості

   * З допомогою фізичних вправ і стриманості більшість людей може обійтись без медицини.
Дж.Аддісон

•    Люди, від природи немічні тілом, завдяки вправам стають міцніші силачів.
Сократ

•    Тренуй тіло як належить. 
Клеобул

•    Як суконщики  чистять тканину, вибиваючи її від пилу, так гімнастика очищає організм.
Гіппократ

•    Не дурницю робили греки, що цікавились так гаряче корисними для здоров’я фізичними розвагами. Їхні Олімпійські ігри були видовищем розумнішим і кращим наших цирків.
М.Г.Чернишевський

•    Не можна перетворювати спорт зі способу фізичного виховання дітей у спосіб боротьби за особистий успіх, не можна ділити дітей на здібних і нездар до спорту, не можна розпалювати нездоровий потяг навколо боротьби за гідність школи.
В.А.Сухомлинський

•    Спорт – це фізкультура, доведена до абсурду.
Л.Краткий

•    Рухайся більше – проживеш довше.
Народна мудрість
 

•    Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський

•    Кожна людина – будівник храму, що називається його тілом.
Г.Торо

•    Здорове тіло – продукт здорового глузду.
Г.Шоу

•    Без фізичної праці не буває здорового тіла, не буває й розумних думок у голові.
Л.М.Толстой

•    Людина, яка перестала займатись фізичними вправами, часто чахне тому, що сила її органів послаблюється внаслідок відмови від руху. 
Авіценна

•    Гімнастика є цілющою частиною медицини.
Платон

•    Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність.
Арістотель

•    Щоб зберегти бадьорість духу, потрібно підтримувати бадьорість тіла.
Л.Вовенарг

•    Потрібно обов’язково бадьорити себе фізично, щоб бути здоровим морально.
Л.М.Толстой

•    Дай роботу тілу – відпочине голова.
Народна мудрість
 

•    Найкорисніше було б для здоров’я людини, якщо б фізична і розумова праця поєднувались в її діяльності.
К.Д.Ушинський

•    Рух – це життя. Гімнастика і праця на свіжому повітрі – найкраща гарантія здоров’я.
К.Жорді

•    Важливою умовою, яка підвищує роботу пам’яті, є здоровий стан нервів, для чого й потрібні фізичні вправи.
К.Д.Ушинський

•    Якщо не бігаєш, коли здоровий, побігаєш, коли захворієш.
Горацій

•    Дерево також потребує випаровування і частого провітрювання за допомогою вітрів, дощів, холодів, інакше воно швидко стає слабким і в’яне. Так само і людському тілу необхідні різні рухи, діяльність і серйозні вправи.
Я.Коменський

•    Для збереження здоров’я, як і для попередження хвороб  немає кращого, ніж тілесні вправи і рухи.
М.Я.Мудров

•    Праця – батько голоду,  дід травлення, прадід здоров’я.
М.Сафір

 

•    У масовому розвитку фізичної культури і спорту я бачу один із кращих варіантів у боротьбі за здоров’я людини, її творчу активність і довголіття.
П.К.Анохін
 

•    В праці розгадка довголіття.
С.Н.Сергєєв-Ценський

•    Праця є однією із незмінних умов мистецтва дожити до ста років.
М.Шевраль

•    Фізичні вправи можуть замінити багато ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичні вправи.
А.Моссо

•    Для краси і здоров’я необхідні не лише освіта в галузі науки і мистецтва, а й заняття фізичними вправами, гімнастикою.
Платон

•    Розвиток сили тіла багато в чому залежить від веселих ігор.
Платон

•    Неробство послаблює тіло, а праця зміцнює: перше при-зводить до передчасної старості, а останнє продовжує молодість.
А.Цельс

•    Силу потрібно підтримувати постійними вправами.
Фабій

•    Припинення діяльності внесе за собою в’ялість, а за в’ялістю іде безсилля.
Апулей

•    Людина, яка достатньо і своєчасно займається фізичними вправами, не потребує ніякого лікування, спрямованого на усунення хвороби.
Авіценна
 

•    Тисячі і тисячі разів я повертав здоров’я своїм хворим засобом фізичних вправ.
Апулей

•    ...якщо навіть коли-небудь настане день, коли не буде більше необхідності в давній важкій боротьбі з природою, то все ж вона (м’язова система) завжди буде необ-хідна для того, щоб дати основу здорового, світлого і веселого життя, дати моральну еластичність нашому характеру, відгострити зігнуте вістря нашої збудливості і зробити нас добродушними і привітними в спілкуванні.
Джемс Уільям

•    Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський

 

•    Той, хто працює, завжди молодий. І інколи мені здається, що праця стимулює якісь особливі гормони, що підвищують життєвий імпульс.
М.Бурденко

•    О Спорт! Ти прогрес! Ти сприяєш вдосконаленню людини – найбільш прекрасного творіння природи.
П’єр де Кубертен

•    Спорт – гармонійний рух, чіткий ритм, найактивніша форма існування.
О.Пахмутова
 

•    Фізкультура! Вона повернула мені все – серце, гнучкість, витривалість! І головне – працездатність. Мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина.
М.Амосов
 

•    ...10-20 хвилин витрачені на це (вранішня зарядка) не лише додають бадьорості на увесь день, але й збережуть чимало років життя.
Ж.Ж.Руссо
 

•    Спорт стає засобом виховання тоді, коли він є улюбленим заняттям кожного.
В.А.Сухомлинський

•    Немає на світі кращого одягу, ніж бронза м’язів і сві-жість шкіри.
В.В.Маяковський

•    Я хочу з допомогою гімнастики усього тіла зробити йо-го більш врівноваженим.
Сократ

•    Гімнастика, фізичні вправи повинні міцно увійти в повсякденне життя кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.
Гіппократ

•    Гімнастика – зцілююча частина медицини.
Платон

•    Гімнастика подовжує молодість людини.
Дж.Локк

•    Дуже корисні для боротьби із застоями крові в окремих місцях організму є гімнастика і масаж. З них потрібно розпочинати день і ними закінчувати. Декілька хвилин, щоденно витрачені на це, не тільки додадуть бадьорості на увесь день, а й збережуть чимало років життя.
А.А.Богомолець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Шиян Богдан “Теорія і методика фізичного виховання школярів” частина 2. Тернопіль 2003 р.
2.  Фіцула М. М. “Педагогіка” – К. 2001 р. Посібник. вид. центр “Академія”.
3.  Качашкін В.М. Методика фізичного виховання - М.: Просвещение, 1980. – 307с.
4. Козленко М.П., ​​Вільчковській Є.С., Цвек С.Ф. Теорія І методика фізічного виховання. - К.: Вища школа, 1984. - 220 с.
5. Матвєєв Л.П. Теорія і методика фізичної культури. - М.: ФиС, 1991. - 543 с.
6.  Збірник сценаріїв “ Шкільні свята та розваги” II ч. Тернопіль “Астон” 2003 р.
7. Ареф’єв В.Г., Столітенко В.В. Фізичне виховання в школі: Навчальний посібник. - К.: ІЗМН, 1997.
8. Вільчковський Е.С, Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. - Суми: Університетська книга, - 428
9. Сергієнко В.М., Полтавцева Т.І. Технології організації спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи: Навчальний посібник для студентів спеціальності “Фізична культура”. - 2-е вид., перероб. і доп.
10.                    Куроченко І.О. Фізична культура і спорт. - К., 2004. - 1184 с. 15.