Національно-патріотичне виховання гімназистів у процесі фізкультурно-масової роботи

ВІДДІЛ ОСВІТИ КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

КУП’ЯНСЬКА ГІМНАЗІЯ №2 КУП’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Національно-патріотичне виховання гімназистів у процесі фізкультурно-масової роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Національно-патріотичне виховання гімназистів     4

 

Розділ 1. Туристські походи         8

 

Розділ 2. Заходи на честь відомих спортсменів та видатних людей міста 9

 

Розділ 3. Місячник військово-патріотичного виховання    10

 

Розділ 4. Свято «Козацькі розваги»        13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Національно-патріотичне виховання гімназистів

 

На сучасному етапі становлення й розвитку Української держави проблема національно-патріотичного виховання учнів набуває дедалі більшої актуальності. Необхідність її всебічного дослідження пояснюється насамперед поступовим зниженням у школярів інтересу до національних та історичних цінностей нашого народу, що не сприяє повноцінному формуванню й розвитку учнів як особистостей і патріотів своєї країни. У зв’язку з цим вимоги до національно-патріотичного виховання знайшли відображення в Законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту, Концепції національно-патріотичного виховання молоді, Концепції фізичного виховання в системі освіти України, Концепції патріотичного виховання учнівської молоді, Концепції громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Програмі патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Основою національно-патріотичного виховання учнів є формування патріотичних поглядів і переконань, які розвиваються та закріплюються у процесі їх навчально-пізнавальної та суспільно корисної діяльності.

Технологія формування національно-патріотичних рис учня передбачає виділення таких основних компонентів у процесі соціалізації особистості:

1. формування духовного світу особистості учня в умовах розбудови державності України;
2. врахування основних засад становлення та розвитку особистості, світогляду, переконань;
3. постійне збагачення пам'яті, розвиток громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;
4. розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;
5. формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного життя громадянина незалежної країни.

Національно-патріотичне виховання учня - процес вироблення в особистості чіткого уявлення про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, про свій народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та уміння відстоювати їх в умовах реальної дійсності.

Метою національно-патріотичного виховання є сприяння вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян, а також сприяння ефективній діяльності центрів патріотичного виховання молоді (Указу Президента України № 616/2008 від 03.07.2008р).

Завдання національно-патріотичного виховання:

• розвиток у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку;
• утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України;
• створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення;
• виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умова для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;
• розвиток відчуття у громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста;
• створення умов для посилення патріотичної направленості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсификації історії України;
• формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.

Патріотизм є однією з найважливіших рис кожного зрілого громадянина. Він передбачає любов до Батьківщини, свого народу, рідної землі; сприяння розвитку України як суверенної, правової, демократичної і соціальної держави; готовність відстояти незалежність, захищати її. Будучи інтегрованою якістю особистості, патріотизм охоплює емоційно-моральне й дієве ставлення до себе як патріота, рідної землі, своєї нації, матеріальних та духовних надбань Української держави.

Національно-патріотичне виховання в гімназії спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Воно здійснюється на всіх етапах навчання в гімназії, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Фізична культура – складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей з метою гармонійного формуванні її особистості та розвитку активної життєдіяльності.

На уроках фізичної культури актуальність національно-патріотичного виховання учнів великою мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів, що відбуваються на засадах гуманізації, демократизації та соціальної справедливості. Це дає змогу учням проявити себе і досягти суб’єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей.

Актуальність і державотворчі процеси, зумовлені відродженням нації, вимагають від сучасного фізичного виховання істотної трансформації світоглядних орієнтацій та самосвідомості учнів. Процеси формування світоглядних орієнтацій не завжди відбуваються гладко. Відсутність самодисципліни, підвищене емоційне збудження школярів зумовлює вчинки, що не відповідають патріотичним почуттям. Тому виникає гостра потреба у визначенні основних завдань, цілей, змісту. Форм і методів патріотичного виховання на уроках фізичної культури, які цілеспрямовано і ефективно забезпечили б процеси розвитку і формування громадянина України.

На уроках фізичної культури мета реалізується через знання та завдання, що конкретизуються у власних діях і духовності особистості, внаслідок формування:

• свідомого ставлення до стану свого здоров’я, усвідомлюючи, що здоров’я кожного - багатство народу, що століттями розвивав та вдосконалював його;
• позитивного ставлення до здорового способу життя;
• національної свідомості, належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь та спільної культурної спадщини, відданості в служінні Батьківщині;
• толерантного ставлення до культур інших народів, визначаючи українську культуру часткою всесвітньо;
• любові до навколишнього світу, приумножуючи його.

В основу виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.

Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Ціновим засобом відображання нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова від почуття національної меншовартості, від почуття національної наповноцінності, що формувалися віками.

Нині необхідно виховувати молоде покоління національно свідомими громадянами-патріотами, які здатні забезпечити рідній державі гідне місце в цивілізованому світі.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що на сьогодні немає єдиного, чіткого підходу до визначення поняття й змісту національно-патріотичного виховання. Тому я поділяю наукові погляди В. Сухомлинського, який вважав, що національно-патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Виховання учнів на героїчних традиціях минулого й сьогодення свого народу є основою патріотичного виховання. Також цінними були наукові доробки Г. Ващенка, який розкрив на основі традицій вітчизняної і світової педагогічної практики виховний ідеал, вибудуваний на тих цінностях, що найбільше відповідають ментальності народу. Головним серед таких цінностей є моральний закон творення добра й боротьби зі злом, визнання правди й побудова справедливого ладу.

Формами національно-патріотичного виховання учнів у процесі фізкультурно-масової роботи визначено: туристські походи місцями бойової і спортивної слави земляків з відвідуванням музеїв; спортивні змагання на честь відомих людей і місцевих спортсменів; проведення місячника військово-патріотичного виховання; свято «Козацькі забави»; зустрічі з учасниками й очевидцями Великої Вітчизняної війни; святкування річниць Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 

ТУРИСТСЬКІ ПОХОДИ

 

Однією з основних форм національно-патріотичного виховання старших учнів у процесі фізкультурно-масової роботи були туристські походи. Вони організовувалися з метою активного відпочинку, заохочення до здорового способу життя; розширення в старших підлітків морально-ціннісних орієнтацій; зміцнення тілесного й духовного здоров’я; розвитку основних фізичних якостей; загартування характеру; закріплення нових знань; проведення в походах суспільно корисної та пошукової роботи; забезпечення єдності цінностей здоров’я школярів з їхніми морально-духовними цінностями.

Зміст туристських походів спрямовувався на те, щоб у старших підлітків формувався інтерес до фізкультурно-масової, суспільно корисної та патріотичної діяльності. У процесі туристських походів учні знайомилися з емоційно-привабливими формами роботи, різними умовами життя й побуту односельчан та міського населення свого регіону. Під час проходження тією чи іншою місцевістю у старших підлітків виникали позитивні переживання при подоланні перешкод, часто в складних природних умовах. Це сприяло розвитку у них таких особистісних якостей, як повага один до одного, готовність до взаємодопомоги, дисциплінованість, наполегливість, працездатність, упевненість у своїх силах. Ці та інші особистісні якості допомогли учням досягти кращих успіхів у навчанні, брати активну участь у громадсько корисній, спортивно-масовій та патріотичній діяльності. Використання в туристських походах різних форм патріотичної роботи дало змогу старшим підліткам глибше усвідомити власну національну ідентичність, приналежність до громади свого міста. Отже, основними методами роботи із старшими підлітками під час туристських походів були: метод пошуку, змагання, особистого прикладу, доручення, особистісного діалогу, переконання.

РОЗДІЛ 2

 

ЗАХОДИ НА ЧЕСТЬ ВІДОМИХ СПОРТСМЕНІВ

ТА ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ МІСТА

 

Сприяли вирішенню поставлених завдань з патріотичного виховання також змагання на призи відомих спортсменів, які організовувалися до днів їхнього народження, визначних дат, народних свят:

• Змагання з баскетболу пам’яті воїна-інтернаціоналіста Олега Тараканкова;
• Спортивні змагання вшанування  пам’яті майстра спорту Валерія Родичева;
• Спортивні змагання до дня козацтва, зустріч з отаманом Рошевським Олегом Валентиновичем.

Під час їх проведення стимулювалася мотивація учнів видчувалася їхня активність, ініціативність, винахідливість. Для забезпечення ефективності колективних дій учні дотримувалися відповідних соціо-нормативних вимог. Вони полягали в тому, щоб зміст спортивних змагань відповідав завданням патріотичного виховання; щоб під час проведення спортивних змагань ураховувалися психологічні, фізіологічні, вікові та статеві особливості учнів, дотримувалися моральні норми поведінки; щоб у процесі організації змагань учні поступово готувалися до майбутньої професійної діяльності. Крім того, гімназистам пропонувалися завдання, які мотивували їх замислитися над правильністю своїх дій. Їм також надавалася можливість спілкуватися зі спортсменами, щоб зрозуміти їхню діяльність, спрямовану на досягнення високих результатів на змаганнях. Серед учнів пропагувалася популярність і гласність спортивних змагань із залученням членів родин, відомих місцевих спортсменів, учасників бойових дій.

Отже, основними методами роботи із учнями під час змагань на призи відомих спортсменів були: створення ситуації успіху, заохочення, доручення, міжособистісного діалогу, уподібнення.

РОЗДІЛ 3

 

МІСЯЧНИК ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

Ефективною формою патріотичного виховання є проведення місячника військово-патріотичного виховання. В межах місячника в гімназії №2 проводяться такі заходи:

 

Стрілецький поєдинок;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підтягування на високій перекладині;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Піднімання гирі

 

 

Конкурс строю та пісні;

 

 

 

Змагання «Нумо – хлопці»

 

 

 

 

 

 

 

У процесі підготовки й проведення місячника учні отримували відповідні знання, у них формувалися уміння, необхідні їм як майбутнім захисникам Вітчизни. Під час місячника ми запрошуємо на заходи учнів та їх керівника з різних шкіл м. Куп’янська та Куп’янського району. В перший рік проведення таких змагань, була не велика кількість бажаючих прийняти участь, а вже в цьому році ми проводили дві зустрічі, було шість шкіл.

На мою думку, у дітей формуються почуття патріотизму, любові до свого народу, уміння аналізувати зовнішні та внутрішньополітичні умови та уміння самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі. Виховується почуття гордості, глибокої поваги до символів держави, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь. Підготовка відбувається на уроках фізичної культури і в позакласний час.

 

Всі учасники змагань «Нумо - хлопці»

(учні Куп’янської гімназії №2, Купьянської загальоосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 та Глушківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів)

РОЗДІЛ 4

 

СВЯТО «КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ»

 

Знати історію свого народу, значить впевнено дивитися у майбутнє. А нашому народу є чим пишатися. Ідеєю проведення «Козацьких розваг» є не лише фізичний розвиток наших гімназистів, батьків але й прагнення прилучити учнів та батьків до національних традицій, звичаїв та обрядів; загальнолюдських цінностей козацькоїкої моралі. Адже культ здорового способу життя серед козацтва сприяв народженню та вихованню здорового покоління молоді. Адже, приклади козацтва здатні формувати у молодого покоління твердість, витривалість, уміння долати життєві труднощі, характер, силу волі, лицарські якості. Приклади козацтва здатні формувати у гімназистів твердість, витривалість, уміння долати життєві труднощі, характер, силу волі, лицарські якості. Команди учнів та батьків змагалися в тематичних конкурсах, які саме сприяли вихованню вище перерахованих якостей.

 

Позакласний захід

 «КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ»

 

Мета: Збагачувати знання учнів про історію українського народу; розширювати знання про початок козаччини в Україні, заснування Запорозької Січі, розвивати інтерес до історії українського народу, до народної творчості; виховувати повагу до козаків, гордість за український народ, любов до Батьківщини.

 Задачі:  Популяризація спорту серед батьків та дітей;

       Виховувати  дух колективізму, любов до спорту.

Подається сигнал про початок свята (ведучі починають свято)

Підготовча частина

1-й  ведучий Добрий день вам, люди добрі! Щиро просим до господи, Раді ми вас привітати, Щастя і добра бажати!

2-й  ведучий Нас гра зібрала в залі нині.  Сьогодні все козацтво тут. І в цьому залі пісня лине, Козацькі ігри всіх нас ждуть.

1-й  ведучий. Вітаємо всіх на грі «Козацькі розваги»!

2-й  ведучий. Сьогодні змагатимуться два куріні славних козаків «________________________»та«____________________________».

1-й  ведучий До звуку — звук, струна струні одвічна, А всі одвітні серцю кобзаря,— Вже знов козацьке військо маком квітне, І спалахнула на Хортиці зоря!

 

 

1-й  та  2-й  ведучі (разом). Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть!

Ну, козаки, покажіться!

А ви, друзі, огляніться.

За чий курінь будете вболівати?

Можна гучно всім кричати.

 

Звучить «Козацький марш». До залу урочисто входять команди.

 

І. Вступне слово

1-й  ведучий. В історії нашого народу є багато героїчний сторінок, та найцікавіша – це історія запорізького козацтва.

2-й  ведучий. Причинами виникнення козацтва були. Польське панування, що змушувало селян втікати в степи від кріпацької неволі, та ще більшим лихом були набіги турків і татар на українській землі. В боротьбі проти турецької навали та свавілля польської шляхти українських народ створив власне військо – козацтво.

1-й  ведучий. Втікачі селились за Дніпровими порогами і на острові Хортиці заклали першу Січ – фортецю.

2-й  ведучий. То хто ж вони  - козаки? Це вільні люди. І постає в уяві образ сильних, мужніх і сміливих героїв, захисників рідної землі, православної віри. У через століття вчувається шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ординців, плач невільників і бій, як блискавка, як межа між життям і смертю.

1-й  ведучий. Запорізький козак і воїн, запорізький козак і лицар - це такі поняття, які ніколи не відрізнялися один від одного. Козаки говорили: «У нас над усе - честь і слава, військова справа, щоб і себе на сміх не дати, і ворогів під ноги топтати».

2-й  ведучий. Козаки говорили: «У нас над усе - честь і слава, військова справа, щоб і себе на сміх не дати, і ворогів під ноги топтати».

1-й  ведучий.     Від Січі ведемо родовід свій,

                             Козаків звитягу поважаєм.

                             Відродивши чистоту традицій

                             Єдність із минулими відчуваєм.

2-й  ведучий.  Розпочинаємо наші «Козацькі забави»

ІІ. Основна частина

1-й  ведучий. А зараз просимо представитись І курінь.

(Курінь представляє свою емблема та назву)

2-й  ведучий. Тепер представляються козаки з ІІ куреня.

(Курінь представляє свою емблема та назву)

1-й   ведучий. Яке ж змагання проводиться без козацької старшини?

2-й  ведучий. Представляємо шановну козацьку старшину, яка судитиме змагання. Дозвольте вам журі представить, Хоч і серйозним воно є, Та голос свій, свою усмішку — Знанням і жартам віддає.

(Ведучі представляють журі глядачам та куреням)

1-й  ведучий. Що ж, бачу можемо починати наші забави.

2-й  ведучий. Якою б не була погода, козаки кожного куреня вставали до схід сонця і бігли на річку купатися. Потім йшли до церкви. Після ранішньої служби починалась бойова підготовка, і наші славні козаки продемонструють свою силу, спритність, кмітливість, винахідливість.

1-й  ведучий.          А тепер порозважаймось,

                                  В різних іграх позмагаймось.

                                  Два гурти козаків гожих

                                  Нам покажуть, хто що може.

Конкурс №1 Битва шаблями

2-й  ведучий. Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків.

1-й  ведучий. А ну-мо давай перевіримо, чи знають наші  козаки заповіді наших предків?

(кожен курінь по черзі кажуть по одній заповіді)

Конкурс №2 Перекоти колесо

Пісня «Козаченькі»

Конкурс №3 Стрибки на коні

Конкурс №4 Потяг сороко ніжка

Танок

Конкурс №5 Кашовари

Конкурс №6 Перетягування канату

Сольна пісня

2-й  ведучий. Наші славні козаки

                         Позмагались залюбки.

1-й  ведучий.  Всі здолали перешкоди

                          Пройшли крізь вогонь і воду.

(Шикування команд на закінчення свята, підсумки та нагородження куренів)

ІІІ. Заключна частина

2-й  ведучий. Після сьогоднішніх наших змагань в нас залишається світла пам'ять про славні подвиги наших предків-запорожців. Отож, пам’ятаєте, що ви є нащадками славних українських козаків. То ж любіть Україну, шануйте її народ.

1-й  ведучий.  Наша пам’ять про славне минуле має підкріплюватись добрими справами, успішним навчання. Ми маємо бути достойними тих славних лицарів, запорозьких козаків, оборонців рідної землі.

2-й  ведучий.  З минулим ми прощаємось і з піснею веселою в сьогодення повертаємось.

Пісня «Козацькому роду нема переводу»

1-й  ведучий.  На цьому наш конкурс-змагання «Козацькі забави» закінчено. Щиро дякуємо за увагу.

(Команди з піснею «Доки буде Україна» маршовим кроком виходять з місця проведення Козацьких забав).

Битва шаблями

Перед куренем за 15 метрів стійка з повітряними кульками. На кожного учасника одна кулька. У першого учасника в руках шабля (указка), по команді перший учасник добігає до стійки повинен попасти по кульки, щоб вона лопнула. Передає шаблю (указку) наступному.

Учаснику дається дві спроби лопнути кулю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перекоти колесо

Перед куренем на відстані трьох метрів одна від одною знаходяться п’ять фішок, у першого учасника знаходиться колесо, по команді учасник коте колесо, обводячи фішки, туди і назад, передає естафету іншому.

Штрафи: наїзд на фішку.

 

 

 

 

 

 

 

 

Стрибки на коні

 У першого учасника між ногами швабра. По команді перший учасник стрибає відстань 10 метрів туди і назад. Передає естафету іншому.

 

Потяг сороко ніжка

 Учасники становляться у колону в упорі присід і беруть за плечі один одного. По команді вони починають рух. Відстань 15 метрів туди і назад не роз’єднуючись.

 

 

 

 

Кашовари

 Навпроти команди два стули в 7 метрах один від одного. На першому стільці тарілка з водою та ложкою на другому пустий стакан. По команді перший учасник добігає до першого стільця у ложку набирає воду і несе до другого стільці і виливає воду у стакан. Передає естафету наступному учаснику. Перемагає та команда, яка набрала більше води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перетягування канату

 Дві команди становляться одна на проти одної. По команді починають тягнути канат.