Будова евкаріотичної клітини: Мітохондрії та пластиди. 9 клас Біологія (Балан)
Про матеріал
Презентація по темі: Будова евкаріотичної клітини: Мітохондрії та пластиди 9 клас. Книга: Балан Презентація містить: Вступ та загальна характеристика Мітохондрії — «енергетичні станції» Пластиди та їхні типи Динаміка та автономія органел Підсумки та перевірка знань
Двомембранні органели клітини. Спільні риси організації: МітохондріїУніверсальні енергетичні станції більшості евкаріотичних клітин. Забезпечують синтез АТФ шляхом окиснення органічних речовин. Пластиди. Специфічні органели рослин та деяких водоростей. Здійснюють фотосинтез та синтез і накопичення запасних речовин.•Двомембранний поверхневий апарат: Зовнішня та внутрішня мембрани.•Просторова автономія: Не мають безпосереднього зв'язку з іншими органелами.•Власний генетичний апарат: Кільцева ДНК, РНК та рибосоми.•Самовідтворення: Розмножуються шляхом поділу.
Мітохондрії: Енергетичні генератори клітини. Етимологія: Від грец. mitos — нитка та chondrion — зерно. Морфологія: Мають різноманітну форму — кулясту, паличкоподібну або ниткоподібну. Розміри: Зазвичай діаметром від 0.5 до 1.0 мкм та довжиною до 7–10 мкм. Головна функція: Синтез молекул АТФ (аденозинтрифосфатної кислоти) — основного джерела енергії клітини.
Детальна будова мітохондрії1. Зовнішня мембрана. Гладенька, товщиною ~6-7 нм. Містить поринові білки, що утворюють канальці для вільного проходження іонів, нуклеотидів та дрібних білків.2. Міжмембранний простір. Шириною 10–20 нм. Накопичує протони H⁺ для створення електродвижучої сили під час окисного фосфорилювання.3. Внутрішня мембрана. Збагачена особливим ліпідом кардіоліпіном. Виступає у формі крист, містить ферментні комплекси дихального ланцюга.4. Матрикс. Напіврідкий гель з високою концентрацією ферментів циклу Кребса, кільцевою ДНК, т. РНК та 70 S рибосомами.
Кристи та АТФ-соми (АТФ-синтаза)Структура та адаптація крист. Вгини внутрішньої мембрани збільшують її робочу площу в десятки разів. Залежно від тканини кристи бувають пластинчастими (у більшості клітин) або трубчастими (у стероїдогенних залозах). Будова та робота АТФ-сом. Грибоподібні комплекси (АТФ-синтази) складаються з голівки (F₁), ніжки та ротора (F₀), вбудованого у мембрану. Проходження H⁺ через канал обертає ротор, що каталізує реакцію: АДФ + Н₃РО₄ → АТФ + Н₂О.
Дихальний ланцюг і окисне фосфорилювання. Ферментні комплекси I–IVВбудовані у внутрішню мембрану білкові комплекси послідовно транспортують електроні від НАДН та ФАДН₂ до кисню. Протонний ґрадієнт. Перенесення електронів супроводжується накачуванням протонів H⁺ із матриксу в міжмембранний простір, створюючи електрохімічний потенціал. Роль Кисню (O₂)Кисень є кінцевим акцептором електронів та протонів, утворюючи воду (Н₂О). Без O₂ дихальний ланцюг блокується, припиняючи синтез АТФ.
Число мітохондрій у клітинах різних типів1–100 тис.+Звичайні клітини. Кількість залежить від метаболічної активності тканини.500 тис. Амеба Chaos chaos. Велетенські розміри клітини вимагають колосальних витрат АТФ.0 Лямблії та Еритроцити. Анаеробний спосіб життя або втрата під час дозрівання клітини.
Медичне значення: Мітохондріальні хвороби. Мутації в ДНК мітохондрій. Зміни у спадковому матеріалі мітохондрій призводять до порушень енергетичного обміну в клітині, оскільки 95% АТФ виробляється саме тут.•Ураження м'язів (міопатії): Слабкість через брак енергії для скорочень.•Розлади нервової системи: Енцефалопатії, судоми, втрата зору/слуху.•Метаболічні порушення: Розвиток цукрового діабету, печінкової недостатності.•Материнське успадкування: Мітохондрії передаються нащадкам виключно від матері з яйцеклітиною.
Пластиди: Загальна характеристика. Пластиди (від грец. plastides — виліплений, сформований) — органели клітин вищих рослин, різних груп водоростей і деяких одноклітинних евкаріотів. Хлоропласти. Зелені пластиди. Містять хлорофіл. Здійснюють процес фотосинтезу. Хромопласти. Забарвлені в жовтий, оранжевий, червоний кольори (каротиноїди). Забарвлюють квітки та плоди. Лейкопласти. Безбарвні пластиди різноманітної форми. Накопичують запасні речовини (крохмаль, білки, олії).
Внутрішня будова хлоропласта. Зовнішня та внутрішня мембрани. Зовнішня — гладенька та вибірково проникна. Внутрішня — обмежує строму, утворює систему тилакоїдів. Строма (Матрикс)Заповнена гелеподібною масою з ферментами циклу Кальвіна, кільцевою ДНК, РНК, 70 S рибосомами та зеренцями крохмалю. Тилакоїди та ламели. Дископодібні мембранні мішечки. У їх мембранах розміщені фотосистеми I і II, хлорофіл та АТФ-синтази. Грани. Стоси тилакоїдів (по 10–50 штук), з'єднані видовженими тилакоїдами строми (ламелами).
Локалізація фаз фотосинтезу в хлоропластіСвітлова фаза (на мембранах тилакоїдів)Поглинання квантів світла хлорофілом, фотоліз води (H₂O → 4 H⁺ + 4e⁻ + O₂↑), утворення накопичувачів енергії АТФ та відновленого НАДФ·Н₂. Темнова фаза / Цикл Кальвіна (у стромі)Фіксація вуглекислого газу (CO₂) ферментом Ру. БіСКО з використанням АТФ та НАДФ·Н₂ для синтезу глюкози та інших органічних сполук.
Особливості хлоропластів у водоростей. У різних груп водоростей хлоропласти (хроматофори) мають різноманітну форму та кількість мембран:•Спірогіра (Spirogyra): Стрічкоподібні спіральні хлоропласти.•Улотрикс (Ulothrix): У вигляді незамкненого кільця або пояска.•Хламідомонада (Chlamydomonas): Чашоподібний хлоропласт. Кількість мембран у водоростей варіює від 2 до 4 (наприклад, 3 мембрани в евглени, 4 — у бурих та діатомових водоростей).
Лейкопласти: Функції та різновиди. Лейкопласти (від грец. leukos — білий) — безбарвні пластиди, які зазвичай містяться в неосвітлених частинах рослин (коренях, бульбах, насінні). У стромі лейкопластів містяться ферменти, що забезпечують синтез і розщеплення запасних речовин. Спеціалізація лейкопластів: Позеленіння бульб картопліПід дією сонячного світла лейкопласти бульб картоплі здатні перетворюватися на хлоропласти, синтезуючи хлорофіл та отруйний алкалоїд соланін.•Амілопласти: Синтезують і запасають крохмаль.•Елайопласти (олеопласти): Накопичують жири та олії.•Протеїнопласти: Запасають білки.
Хромопласти: Забарвлення та екологічна роль. Хромопласти (від грец. chromatos — колір, фарба) містять пігменти каротиноїди (каротини, ксантофіли), що надають їм жовтого, оранжевого, червоного або фіолетового забарвлення. Внутрішня мембранна система в хромопластах або повністю відсутня, або представлена окремими тилакоїдами. Біологічне значення: Яскраве забарвлення пелюсток квіток приваблює запилювачів (комах, птахів), а яскраве забарвлення плодів — тварин, які розповсюджують насіння.
Взаємоперетворення пластид. Пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого типу завдяки єдиному походженню від пропластид. Зверніть увагу! Перетворення є необоротним лише у випадку хромопласт: вони є кінцевим етапом розвитку пластид і не здатні перетворюватися на пластиди інших типів (наприклад, під час осіннього пожовтіння листя або дозрівання плодів). Лейкопласти. Хлоропласти. Хромопласти
Автономія мітохондрій та хлоропластів. Власний геном. Містять кільцеву молекулу ДНК (як у прокаріотів) та всі види РНК (м. РНК, т. РНК, р. РНК). Білоксинтезуючий апарат. Мають власні рибосоми (70 S типу), здатні синтезувати частину власних білків. Поділ клітини. Не виникають з інших мембранних структур; розмножуються виключно бінарним поділом.
Ендосимбіотична теорія походження (Симбіогенез)Сформульована вченою Лінн Маргуліс. Стверджує, що двомембранні органели походять від давніх прокаріотів, захоплених клітиною-господарем. Предки мітохондрій. Аеробні гетеротрофні альфа-протеобактерії. Предки хлоропластів. Автотрофні ціанобактерії (здатні до фотосинтезу).
Докази ендосимбіотичного походження1. Двомембранність. Зовнішня мембрана належить плазматичній мембрані господарської клітини, внутрішня — вихідній бактерії.2. Організація ДНКДНК кільцева, не зв'язана з білками-гістонами (як у прокаріотичних клітин).3. Тип рибосом. Рибосоми мітохондрій та пластид дрібніші (70 S), аналогічні рибосомам бактерій.4. Чутливість до антибіотиків. Синтез білка пригнічується речовинами (наприклад, хлорамфеніколом), що діють на бактерії.
{19692457-07 F1-4896-815 E-75 F809 E3 E69 C}Ознака. МітохондріїХлоропласти. Наявність у клітинах. Усі евкаріоти (рослини, тварини, гриби)Лише рослини та деякі протисти. Основний пігмент. Відсутній. Хлорофіл (зелений)Внутрішні структури. Кристи (складки мембрани)Тилакоїди, зібрані в грани. Рідка фаза. Матрикс. Строма. Головна функція. Клітинне дихання, розщеплення речовин. Фотосинтез, утворення глюкози. Порівняльна характеристика мітохондрій і хлоропластів
Узагальнення знань (§ 18 Балан)1. Двомембранні органели — мітохондрії та пластиди — забезпечують енергетичні потреби евкаріотичної клітини.2. Енергетичні процеси: Мітохондрії вивільняють енергію під час окиснення, а хлоропласти акумулюють сонячну енергію в хімічних зв'язках.3. Внутрішній апарат: Наявність власного генотипу (ДНК/РНК) обумовлює напівавтономний статус даних органел.
Поміркуйте: Контрольні запитання. Запитання 1 Мітохондрії є у клітинах більшості евкаріотів. Де їх більше — у рослинних, грибних чи тваринних клітинах? Чому?Запитання 2 Якій клітині людського організму потрібно мати більше мітохондрій: клітинам головного мозку, шкіри чи кістки?Запитання 3 Як саме і під впливом яких чинників перетворюються пластиди у листках дерев під час осіннього листопаду?
-
Бардукова Ніна 11.11.2026 в 14:19Дякую!Загальна:5.0Структурованість5.0Оригінальність викладу5.0Відповідність темі5.0