Будова і функції репродуктивної системи.

Урок № 66

Будова і функції репродуктивної системи.

4.Засвоєння нового матеріалу

Будова чоловічих та жіночих  статевих органів

Пригадайте:

• З  яких органів складається статева  система людини?

Очікувана відповідь учнів:

Статева система людини складається  із статевих залоз та зовнішніх і внутрішніх статевих органів. 

• Які статеві залози характерні для чоловіків і жінок?

(у чоловіків – яєчка, а у жінок – яєчники)

• До якої групи залоз відносяться статеві залози людини?

(до залоз змішаної секреції)

• В чому виявляється їх зовнішньосекреторна та внутрішньосекреторна функція?

(зовнішньо секреторна – формування статевих клітин, та внутрішньо секреторна - виділення статевих гормонів)

Робота в групах

Завдання:

• Які особливості будови  і функції:

1 група – чоловічих внутрішніх статевих органів

2 група – чоловічих зовнішніх статевих органів

3 група – жіночих внутрішніх статевих органів

4 група – жіночих зовнішніх статевих органів

Презентація роботи групами:

1 група – Особливості будови і функції чоловічих внутрішніх статевих органів

До внутрішніх статевих органів відносяться яєчка з придатками, статеві канали (сім’явиносні й придаткові протоки, сімявипорскувальний канал), придаткові статеві залози (сім’яні міхурці, передміхурова залоза, залози цибулини сечівника)

Проектування зображення на екран:

Яєчка – овальні парні статеві залози, що містяться поза черевною порожнинною у шкірному мішку (мошонці). Вони належать до залоз змішаної секреції: зовнішня функція – це утворення сперматозоїдів, а внутрішня – виділення гормону тестостерону. Кожне яєчко складається приблизно з 1000 звивистих сім’яних канальців загальною довжиною до 300-400 м. При статевому дозріванні у сім’яних канальцях  яєчок утворюються чоловічі статеві клітини – сперматозоїди (сперматозоони). З яєчок вони надходять до придатків, де дозрівають упродовж двох тижнів.

Придаток яєчка – це згорнута спіраллю трубка, що проходить по задній частині кожного яєчка. Від кожної протоки придатка починається сім’явиносна протока. Вона з’єднується з протоками сім’яних міхурців, утворюючи сім’явипорскувальну протоку. Остання відкривається у сечівник (уретру). Саме тут сечовий шлях об’єднується зі статевим. Секрети придаткових статевих залоз разом із сперматозоїдами утворюють сперму.

Сім’яні міхурці – парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість. Передміхурова залоза (простата) розташована під сечовим міхуром; охоплює верхню частину сечівника. Вона виділяє слиз, який забезпечує пересування сперматозоїдів сім’явиносною протокою а також процес сім’явипорскування.

     Залози цибулини сечівника виділяють слизоподібний секрет, що захищає слизову оболонку сечівника від подразнювальної дії сечі.

Сперма ніколи не надходить у сечівник разом із сечею. Цьому запобігає спеціальний м’яз (сфінктер), розташований на виході у сечового міхура.

      Доповнення вчителя:   

Кожне яєчко ззовні вкрите сімома оболонками. Цей комплекс оболонок має велике біологічне значення, бо слугує збереженню певної сталої температури яєчка, потрібної для утворення сперматозоїдів, які можуть повноцінно розвиватися лише за температури на 2-3 °С нижчої від температури внутрішніх органів. Тому чоловікам не бажано носити надто щільну білизну, часто приймати гарячу ванну.

            2 група – Особливості будови і функцій чоловічих зовнішніх статевих органів

До зовнішніх статевих органів відносять мошонку, що вміщує яєчка та їхні придатки, і статевий член, або пеніс, який слугує для копуляції й виведення назовні сперматозоїдів. Статевий член (пеніс) має корінь, тіло і головку. Тіло утворене двома печеристими і губчастими тілами. Печеристі тіла складаються з численних порожнин, у які відкриваються глибокі артерії. При статевому збудженні вони наповнюються кров’ю, в результаті чого статевий член стає твердим і збільшується в розмірах, що забезпечує коапуляцію. Цей стан називається ерекція. Шкіра статевого члена утворює складну (крайню плоть), що прикриває головку – найчутливішу частину пенісу. Мошонка є вип’ячуванням шкіри тіла, в яку опускаються яєчка напередодні або відразу після народження дитини.

Заповнення таблиці:

                            Будова чоловічої статевої системи

3 група – Особливості будови і функції  жіночих внутрішніх статевих органів

Жіноча статева система складається також із внутрішніх і зовнішніх статевих органів. До внутрішніх належать яєчники, маткові труби, матка і піхва.

Проекція зображення на екран:

       Основна частина жіночих статевих органів міститься в нижньому відділі черевної порожнини між сечовим міхуром і прямою кишкою. Яєчники – парні статеві залози мигдалеподібної форми, в яких утворюються і дозрівають жіночі статеві клітини – яйцеклітини та статеві гормони, основні з яких естрадіон і прогестерон. До черевної порожнини яєчники прикріплені кількома зв’язками.

      Яєчники складаються із зовнішнього і внутрішнього шарів, оточених білковою оболонкою. У зовнішньому (кірковому шарі) розташовані фолікули, в яких утворюються яйцеклітини. Внутрішній (мозковий), або судинний шар утворений сполучною тканиною, через яку проходять кровоносні судини і нерви.

Маткова труба – парний м’язовий орган завдовжки до 12 см, за допомогою якого кожен яєчник зв’язаний з маткою. Кінцева (вільна) частина маткової труби міститься поблизу яєчника. Вона має розширення (лійку), з отвором, оточеним миготливими війками. Завдяки рухам цих війок яйцеклітина потрапляє до маткової труби, де як правило, відбувається запліднення.

Матка – товстостінний грушоподібний порожнистий м’язовий орган, який виконує менструальну, секреторну й ендокринну функції; а під час вагітності в ній розвивається зародок і плід. У матці розрізняють такі частини: тіло маткита шийку. Вужча циліндрична нижня частина матки – шийка – сполучає її з піхвою.  Шийка матки – вузький канал, який під час пологів розширюється, щоб ним могла пройти дитина.  Піхва – це м’язова трубка завдовжки приблизно 10 см. У слизовій оболонці піхви є залози, які виділяють бактерицидну змащувальну речовину.

4 група – Особливості будови і функції  жіночих зовнішніх  статевих органів

      Зовнішні статеві органи складаються із соромітної ділянки і клітора. Соромітна ділянка утворена лобковим підвищенням, великими і малими соромітними губами, переддвір’ям піхви і дівочою плівою. Великі соромітні губи – це парні товсті складки шкіри, а малі соромітні губи, це тонші порівняно з великими губами, складки шкіри.

      Переддвір’я піхви – щілиноподібний простір, зверху обмежений клітором, а з боків – малими соромітними губами. Дно переддвір’я піхви має дівочу пліву. Після перших статевих зносин дівоча пліва руйнується. Клітор – розташований у верхній частині соромітної ділянки. Це невеликий, здатний до ерекції орган.

5.Узагальнення і закріплення знань

Закінчить схему:

Варіант заповнення схеми: