БУКЛЕТ "КИСЛОТИ" (з використанням Qr-коду)

Про матеріал

Мета: освітня – сприяти розширенню знань про класифікацію неорганічних речовин на прикладі кислот, ознайомити учнів із поняттям „кислота”, класифікацією кислот за складом та номенклатурою кислот; розвиваюча – розвивати логічне мислення, пам’ять, вміння визначати та класифікувати кислоти, давати назви кислотам; розвивати інтелектуальну культуру учня; виховна – виховувати науковий світогляд, вміння брати відповідальність за прийняте рішення.

Перегляд файлу

У сучасній хімії зазвичай використовується інше, хоча й подібне визначення Бренстеда і Лоурі, за яким кислоти означаються як хімічні сполуки, що є донорами протонів і приймають електрони для утворення іонних зв'язків. Кислоти вступають у реакції з основами , утворюючи солі, а також діють як розчинники. Сильні кислоти корозійні , розбавлені кислоти мають кислий або гострий смак, хоча в деяких органічних кислотах цей смак частково схований за іншими смаковими характеристиками.

Прикладами дисоціації кислот у водному розчині з утворенням Н⁺ є такі:

HCl H⁺ + Cl^-

HNO₃ H⁺ + NO-3

H₂SO₄ 2H⁺ + SO2-4

Атоми водню, що входять до складу молекул кислот і можуть відщеплюватись від молекул кислот при їх дисоціації у вигляді катіонів водню Н⁺, називаються кислотними атомами водню. Кислотні атоми водню в молекулах кислот можуть заміщатися атомами металів (або металоподібних груп, як NH4) з утворенням солей.

Атоми або групи атомів, що сполучені з кислотними атомами водню в молекулах кислот, називаються кислотними залишками. Так, атом хлору в хлоридній кислоті (точніше, аніон хлору Cl^-) називається кислотним залишком хлоридної кислоти, група атомів NO₃ в нітратній кислоті (точніше аніон NO-3) є кислотним залишком нітратної кислоти, а група атомів SO₄ (точніше аніон SO2-4) — в сульфатній кислоті.