Буклет " В нас єдина мета - Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!"

Україна очима дітей!

В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!

Любіть Україну, як сонце любіть!

Як вітер, і трави, і води!

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди...

Слава Україні – Героям Слава! Заклик Слава Україні і відгук Героям Слава з’явилися не одночасно. Як стверджують деякі історики, вигук Слава Україні увійшов в український лексикон у 20-х роках ХХ століття. За однією з версій, першими його почали вживати вояки армії УНР, а саме – кінного полку так званих Чорних Запорожців. Відповідали на нього – Слава Козакам. Пізніше привітання Слава Україні підхопили діячі бандерівської частини Організації Українських Націоналістів і воїнів УПА. Вони ж і придумали відгук Героям Слава на честь тих, хто віддавав життя за свободу і незалежність України. Соратники Андрія Мельника (з помірного крила ОУН) вживали відповідь Навіки Слава! В радянські часи патріотичні лозунги українців, звичайно, були заборонені і відродилися лише в кінці 80-х років під час перебудови і національного відродження України.

Слава нації – Смерть ворогам! Це гасло виникло значно пізніше, ніж Слава Україні, і приписується радикальному молодіжному руху України. Існує версія, що вітатися так почали всередині організації Української націоналістичної самооборони – УНСО на початку 90-х років. Саме гасло Слава нації – Смерть ворогам! російські пропагандисти особливо люблять наводити як доказ українського екстремізму. Хоча в Радянському Союзі під час Другої світової війни існувало не менш радикальне гасло Смерть німецьким окупантам!

Україна понад усе! Найбільш спірне гасло – Україна понад усе! Вживати його почали також українські радикальні молодіжні рухи в 90-х роках минулого століття. Дехто називає цей заклик українським варіантом німецького нацистського гасла Deutschland über alles – в перекладі Німеччина – понад усе.

Раніше у селі Сагринь (Польща) під час вшанування пам’яті українців, убитих у 1944 році Армією Крайовою поляк викликав поліцію через традиційне вітання Слава Україні. Героям Слава.

Моя Батьківщина – Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, - не можливо! Мій край – це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро-Славутич.
Батьківщина – це те місце, де народилася людина, де промайнуло її дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні.
Батьківщина – це стежка, по якій ти пішов до школи.
Рідна моя Україна, земля зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми.
Я пишаюся тим, що моя Батьківщина стала рідною землею для тисяч інших народів.
Україна… Вона в усьому, що нас оточує: у місяці, в зорях, у дорозі додому, у кожному струмочку, в деревці, у камінчику, у травичці, де «садок вишневий коло хати».
Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. Це славні лицарі Петро Сагайдачний, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Устим Кармалюк, які віддали своє життя за щастя народу.
Це відомі всьому світові діячі української культури Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський, О.Довженко, О.Гончар, М.Лисенко, М.Заньковецька та багато інших.
Україна – це й рідна мова. Маленька дитина ще у сповиточку чує рідну мову від матері та промовляє за нею перші ніжні слова. Це ті слова, які проказувала ще в глибоку-глибоку давнину над колискою прабабуся. І саме ці слова наповнені почуттям, мов квітка нектаром.
Наша українська мова мелодійна та неповторна тому, що увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої землі. Вона переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом.
Мова наша українська – це золотий запас душі народної, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським.
Україна – це українська пісня – одне з найцінніших надбань українського народу.
Коли вона звучить, серце не може залишатися байдужим і холодним, бо в ній стільки трепетної щирості, ніжності, відвертої довіри.
Україна – це багатостраждальна земля, опалена пожежами війн середньовіччя, жахливими пожарищами Великої Вітчизняної війни, пекельним полум’ям Чорнобиля. Чи не тому вона нам така рідна, дорога?
Рідна моя земля – це наша Україна, з її славною героїчною історією, але й трагічною долею. Нам, українцям, всім серцем потрібно любити й гордитися своєю найпрекраснішою матір'ю.