28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

БЖД. Призначення й структура Інтернету. Адресація в мережах. Передавання даних в мережі Інтернет. Адресація в Інтернеті. Поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси. Адміністр

Про матеріал
Урок 5. БЖД. Призначення й структура Інтернету. Адресація в мережах. Передавання даних в мережі Інтернет. Адресація в Інтернеті. Поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси. Адміністрування доменних імен Інтернету. Канали зв’язку, їх види. Мережеві пристрої. Способи під’єднання до Інтернету, функції провайдера. Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися впродовж життя- розуміти мету навчальної діяльності, уміння виділяти головне, аналізувати, використовувати на практиці, формувати вміння виявляти допитливість, сприяти усвідомленню відповідальності за власне життя; соціальна- уміння адаптуватись і визначати особисті цілі в соціумі; загальнокультурна – дотримуватись норм мовленнєвої культури, висловлюватися в контексті змісту самостійно опрацьованого матеріалу; здоров’язабезпечувальну – знати правила безпечної роботи за ПК, формувати режим роботи; інформаційно-комунікаційна – уміння раціонально використовувати ПК для пошуку та опрацювання інформації, уміння спостерігати та робити логічні висновки; спілкування державною мовою – формувати вміння висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних ІТ з використанням відповідної термінології; формування предметної компетентності: засвоїти відомості про мережу Інтернет, засвоїти поняття всесвітньої павутини, розглянути функції Інтернет-провайдера, призначення основних протоколів Інтернету, призначення мережі Інтернет, поняття URL-адреси, ІР-адреси та доменного імені, правила адресації ресурсів в Інтернеті. Тип уроку: засвоєння нових знань, формування умінь. Хід уроку І. Організаційний етап • привітання • перевірка готовності учнів до уроку Повторення правил поведінки в кабінеті інформатики ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальне опитування
Перегляд файлу

Урок 5. БЖД. Призначення й структура Інтернету. Адресація в мережах. Передавання даних в мережі Інтернет. Адресація в Інтернеті. Поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси. Адміністрування доменних імен Інтернету. Канали зв’язку, їх види. Мережеві пристрої. Способи під’єднання до Інтернету, функції провайдера.

Мета: формування ключових компетентностей:

вміння вчитися впродовж життя- розуміти мету навчальної діяльності, уміння виділяти головне, аналізувати, використовувати на практиці, формувати вміння виявляти допитливість, сприяти усвідомленню відповідальності за власне життя;

соціальна- уміння адаптуватись і визначати особисті цілі в соціумі;

загальнокультурна – дотримуватись норм мовленнєвої культури, висловлюватися в контексті змісту самостійно опрацьованого матеріалу;

здоровязабезпечувальну – знати правила безпечної роботи за ПК, формувати режим роботи;

інформаційно-комунікаційна – уміння раціонально використовувати ПК для пошуку та опрацювання інформації, уміння спостерігати та робити логічні висновки;

спілкування державною мовою – формувати вміння висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних ІТ з використанням відповідної термінології;

формування предметної компетентності: засвоїти відомості про мережу Інтернет, засвоїти поняття всесвітньої павутини, розглянути функції Інтернет-провайдера, призначення основних протоколів Інтернету, призначення мережі Інтернет, поняття URL-адреси, ІР-адреси та доменного імені, правила адресації ресурсів в Інтернеті.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування умінь.

Хід уроку

І. Організаційний етап

  • привітання
  • перевірка готовності учнів до уроку

 

Повторення правил поведінки в кабінеті інформатики

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

  1. Як називалась інформаційна система, створена у 1969р?
  2. Що таке комп’ютерна мережа?
  3. Хто такий або що таке сервер та клієнт?
  4. За охопленою територією комп. мережі поділяються на…
  5. За розподілом функцій комп. мережі розрізняють…
  6. Які Ви знаєте типи архітектури мережі, тобто топологію?
  7. Що належить до апаратного забезпечення мережі?
  8. Що таке ЛОМ?
  9. Що таке протоколи TCP і IP?
  10.  Навести приклади ІР-адреси. Що це таке? Пояснити особливості написання ІР-адреси

ІІІ. Мотивацій навчальної діяльності

Отже, ми з Вами уже не перший урок знайомимось з комп’ютерною мережею. Працюючи з ЛОМ ми з Вами мали доступ до даних комп’ютерів класу, але більшість з вас уже працювали і з даними, що знаходились на комп’ютерах не тільки не нашого міста, а й навіть інших держав.

Скажіть, будь ласка, як називається об’єднання комп’ютерів всього світу?

Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового навчального матеріалу

Інтернет — це об’єднана мережа, яка складається з набору пов’язаних мереж, що взаємодіють як одне ціле. Складовими Інтернету є мережі різного масштабу: великі національні магістральні мережі, багато регіональних і локальних мереж.

Мережі, які є складовими Інтернету, поширюються на великі відстані та можуть перекривати одна одну, тому будь-яка пара вузлів пов’язана між собою не одним, а багатьма каналами зв’язку, завдяки чому Інтернет забезпечує стійкий зв’язок. У разі руйнування частини мережі пакети інформації можуть обходити ушкоджені ділянки.

Комп’ютери, які працюють у мережі Інтернет, називаються вузлами (іноді — хостами). Інтернет взагалі можна уявити як множину вузлів, кожен з яких може зв’язатися з будь-яким іншим. Вузлами є потужні комп’ютери, менш потужні мінікомп’ютери та персональні комп’ютери. Серед них є такі, що надають послуги іншим комп’ютерам — сервери. Під час отримання електронної пошти ви звертаєтесь до поштового сервера, бажаєте переглянути будь-яку wеb-сторінку — зв’язуєтеся з певним wеb-сервером. 

Незалежно від того, що комп’ютери в Інтернеті відрізняються своїми платформами, операційними системами, вони прекрасно «спілкуються» один з одним. Це можливо завдяки тому, що вони послуговуються однаковими правилами передавання даних—протоколом TСР/ІР. Він прийнятий усіма учасниками Інтернету й підтримується більшістю виробників мережного обладнання.

TСР/ІР — основний транспортний протокол передавання даних в Інтернеті. Абревіатура TСР/ІР складається здвох частин: TСР (Trаnsmіtіоn Соntrоl Рrоtосоl — протокол керування передаванням) і ІР (Іntеrnеt Рrоtосоl — протокол Іntеrnеt).

Перша складова протоколу (TСР) забезпечує надійний зв’язок між комп’ютерами й керує передаванням даних. Протокол TСР поділяє інформацію на порції — пакети, кожному зяких надає номер для правильного відновлення інформації під час одержання. Друга складова (протокол ІР) додає до кожного пакета службову інформацію з адресами відправників і одержувачів, забезпечуючи доставку всіх пакетів одержувачеві. Окремі пакети можуть подорожувати різними шляхами Інтернету та дістатися до одержувача в будь-якому порядку. По надходженні всіх пакетів протокол TСР розміщує їх один за одним і забезпечує складання повідомлення. Якщо деякі пакети загубилися — протокол TСР розв’язує й цю проблему. Маршрути руху пакетів мережею розраховує спеціальна програма — маршрутизатор.

Розглянемо ресурси, які стають доступними за допомогою провайдера.

  •        Гіпертекстова система WWW (Wоrld Wіdе Wеb).
  •        Електронна пошта.
  •        Віддалений доступ до мережі.
  •        Тематичні конференції Usеnеt.
  •        Розмова в мережі або ІRС (Іntеrnеt Rеlаy Сhаt).
  •        Голосове спілкування і відеоконференції.
  •        FTР (Fіlе Trаnsfеr Рrоtосоl — протокол передавання файлів).

Усі комп’ютери, підключені до Інтернету, знаходять один одного в автоматичному режимі. Люди взагалі не беруть участі в пересиланні повідомлень завдяки тому, що кожний комп’ютер (хост або вузол) має свою адресу, яка називається ІР-адресою.

ІР-адреса — запис, який точно визначає місцезнаходження комп’ютера в Інтернеті і є записом чотирьох чисел у діапазоні від 0 до 255, відділених крапками, наприклад, 220.15.68.33.

Запис ІР-адреси складається ніби з двох частин: перша означає адресу підмережі Інтернету, до якої підключено вузол, а друга — адресу локального вузла всередині підмережі.

ІР-адреси серверів мають бути зареєстровані спеціальною службою імен. Реєстрація — це просто занесення ІР-адреси і доменного імені до каталогу. Індивідуальна ІР-адреса надається також комп’ютеру клієнта під час його підключення до провайдера Інтернету. Надання адреси клієнту відбувається автоматично, і клієнт може не знати своєї ІР-адреси.

ІР-адреси зручні для ідентифікації комп’ютерів в Інтернеті, але неприйнятні для роботи користувачів (не наочні, погано запам’ятовуються, велика ймовірність помилки при введенні). Тому замість числових ІР-адрес застосовується літерна система доменних імен DNS (Dоmаіn Nаmе Sеrvеr — доменне ім’я сервера). Згідно зцією системою ім’я кожного wеb-сервера є послідовністю слів, розділених крапками, яка легко запам’ятовується користувачами.

Доменне ім’я однозначно визначає сервер в Інтернеті й складається за ієрархічним принципом.

На найвищому рівні (домен верхнього рівня) звичайно розташовується назва країни, наприклад uk (Велика Британія), ru (Росія) або uа (Україна). Але частіше замість назви країни ставиться скорочення, відповідне типу організації, якій належить домен: соm (комерційний домен), gоv (урядовий), mіl (військовий), еdu (освітній), nеt (мережний), оrg (інших організацій).

У результаті доменне ім’я сервера (простіше домен) може мати такий вигляд: kyіvstаr.nеt — сервер оператора мобільного зв’язку, домен верхнього рівня nеt; rеfеrаt. ru — сервер рефератів, країна ru (Росія).

Відповідність між ІР-адресами й доменними іменами встановлюється за допомогою баз даних, розміщених на спеціальних DNS-серверах. Сервери DNS виконують повсякденну роботу, необхідну для функціонування системи доменних імен.

Ланками зв’язку між клієнтами та Інтернетом є організації або приватні особи, так звані ІSР (Іntеrnеt Sеrvісе Рrоvіdеr — постачальник послуг Інтернету), або, простіше, провайдери. Сервер провайдера має кілька модемних входів, до яких можуть приєднуватися користувачі для доступу до Інтернету.

Провайдер, як правило, забезпечує користувачам такі послуги Інтернету:

1. доступ до інформаційних ресурсів Інтернету;

2. надання адреси електронної пошти;

3. виділення необхідного простору на своєму вузлі для wеb-сторінок абонента;

4. реєстрація індивідуального домену користувача;

5. надання лінії зв’язку тощо.

Можна виділити 4 способи приєднання користувачів до мережі Іntеrnеt. Ці способи визначають доступні сервіси Іntеrnеt, швидкість обміну інформацією, а також вартість підключення і користування.

Користувач до мережі Іntеrnеt може підключитися такими способами:

1. З’єднання в режимі віддаленого термінала. Комп’ютер користувача черезмодем і телефонну лінію з’єднується зкомп’ютером, підключеним до Іntеrnеt. Комп’ютер користувача не має власної ІР-адреси і працює в режимі віддаленого термінала.

2. SLІР/РРР з’єднання. Найбільш часто використовуваний тип з’єднання. Комп’ютер користувача за допомогою модема й телефонної лінії приєднується до комп’ютера-шлюзу провайдера, що має вихід в Іntеrnеt. Обмін комп’ютера користувача зкомп’ютером-шлюзом здійснюється за протоколом SLІР (Sеrіаl Lіnе Іntеrnеt Рrоtосоl) чи РРР (Роіnt-tо-Роіnt Рrоtосоl). Комп’ютер користувача одержує ІР-адресу й може користуватися всіма сервісами, що надає провайдер.

3. З’єднання через локальну обчислювальну мережу. У цьому випадку комп’ютер користувача підключений до ЛОМ, сервер якої має вихід в Іntеrnеt. Користувачу доступні всі послуги, якими користується сервер.

4. З’єднання через виділену лінію. Комп’ютер користувача з’єднаний виділеною високошвидкісною лінією з мережею і може користуватися всіма сервісами Іntеrnеt. Для підключення до такої лінії звичайно використовуються спеціальні пристрої.

5. З’єднання за технологією DSL — передача цифрового сигналу — телефонними лініями.

Для підключення до мережі Інтернет в режимі DіаlUр, АDSL необхідно:

1. наявність провайдера;

2. технічні засоби: комп’ютер, телефонний канал зв’язку, модем;

3. оплачений час (об’єм інформації).

В Інтернеті можливі два режими інформаційного обміну — оn-lіnе і оff-lіnе.

Оn-lіnе—постійний зв’язок користувача із сервером провайдера. Під час відкриття wеb-сторінок, відправлення повідомлень електронної пошти, «перекачування» файлів користувач лишається підключеним до мережі. Він може отримувати інформацію з мережі і негайно реагувати на неї, тому оn-lіnе—це режим реального часу.

Оff-lіnе — це режим «відкладеного» зв’язку. Користувач передає порцію інформації або отримує її протягом коротких сеансів зв’язку, а в інший час комп’ютер відключений від Інтернету. Зрозуміло, що це економічніший режим, ніж оn-lіnе. У режимі оff-lіnе, наприклад, обробляються повідомлення електронної пошти та групи новин.

V. Засвоєння нових знань, формування умінь

Робота за комп’ютером.  Учні отримують інструктивні картки та працюють за комп’ютером.

Вправа 1. IP-адреса комп'ютера. 
    Завдання. За допомогою онлайнового сервісу https://2ip.ua/ua/визначте ІР-адресу комп'ютера – свого робочого місця. 

    1. У вікні браузера в рядку пошуку пошукової системи введіть ключові слова визначити ІР-адресу. 
    2. Оберіть посилання для переходу на сайт https://2ip.ua/ua/ 
    3. На інформаційній панелі головної сторінки визначте глобальну ІР-адресу в мережі Інтернет комп'ютерного класу, та локальну адресу комп'ютера свого робочого місця. 
    4. Визначте, які відомості про вашого провайдера подані на сайті сервісу. Для цього перейдіть за посиланням у назві провайдера. 
    5. Перевірте, чи входить ваш провайдер у топ 10 за рейтингом сервісу. Для цього в меню Сервіси оберіть Рейтинг інтернет-провайдерів. Зробіть висновок.

 


    Вправа 2. Хостинг провайдера-сайта. 
    Завдання. За допомогою онлайнового сервісу https://2ip.ua/ua/визначте відомості про організацію, яка розмістила сайт Київського національного політехнічного університету в мережі Інтернет, тобто є хостинг-провайдером сайта університету. 

    1. У вікні браузера перейдіть на сайт https://2ip.ua/ua/. 
    2. На головній сторінці сервісу в переліку всіх сервісів оберіть Визначення хостінг-провайдера сайта. 
    3. У рядку пошуку введіть доменне ім'я сайта нашої школи: NVK15.com.ua. 
    4. Натисніть кнопку Дізнатися. Визначте, як називається організація, яка є хостинг-провайдером сайта школи. 
    5. Визначте місцезнаходження сайта. Для цього перейдіть за однойменною послугою. Визначте географічні координати розташування вузла, що перевіряється. Зробіть висновки, чи відповідають вони назві навчального закладу. 
    6. Закрийте всі відкриті вікна. 
    7. Повідомте вчителя про завершення роботи

VІ.Підсумки уроку

Рефлексія «Світлофор»

 Я задоволений своєю роботою

 Я міг би і краще

 Я засмучений

VІІI. Домашнє завдання: підготувати п.3. та конспект уроку

ІХ.  Оцінювання роботи учнів

 

1

 

docx
Додано
7 серпня
Переглядів
22
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку