Це все моє і це все наше (Розробка Першого уроку для учнів 1 класів) Мета. Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей, формувати поняття учнів про Батьківщину як с

Це все моє і це все наше

(Розробка Першого уроку для учнів 1 класів)

Мета. Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей, формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край. Розвивати почуття людяності, патріотизму. Виховувати любов до людей, до України.

Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, презентація «Краєвиди мого краю», віночок із різнокольорових паперових  квітів, фігурки українця та україночки, хмаринки, сонечко.

Хід уроку

 

І. Привітання

 

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

 

– Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?

Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці біля сонечка.

– Чим сьогоднішній день особливий?

– Я від щирого серця вітаю вас з цим особливим святковим днем!

ІІ. Знайомство.

– Тож будьмо знайомі. Я – ваша вчителька Олена Анатоліївна. А тепер познайомимося з вами.

Практична робота

– Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і будьте готовими назвати своє ім’я голосно і чітко.

– Вийдіть до мене, червоні квіточки, назвіть своє ім’я, прізвище і «вплетіть» квіточку у наш віночок.

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.

– Тепер вийдіть жовті квіточки…

– Ось до нас виходять сині дзвіночки…

ІІІ. Народження нової родини.

– Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

 

– Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народилася наша сім’я.

– Діти, а що таке сім’я? Де вона може проживати?

Учитель вивішує на дошку карту України.

– Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. Це Герб нашої держави, це наш жовто – синій Прапор. У кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю краєвиди. (Презентація «Краєвиди мого краю»). Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю. А які ви вірші знаєте про Батьківщину?

 

Учні розповідають вірші.

 

У всьому світі – кожен знає –

Батьківщина лиш одна є.

І в нас вона одна – єдина.

Це наша славна Україна.

 

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звешся веселково Україною,

Нене зачарована моя.

 

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

 

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

 

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

 

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Наша отча сторона.

 

– Діти, ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми з вами – українці. Погляньте на край вашої парти і ви побачите фігурки українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх.

Діти працюють під мелодію українських пісень, за бажанням підспівують. З допомогою вчителя розміщують фігурки на дошці у вигляді хороводу навколо карти України.

 

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила Україна.

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

 

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають.

Щоб жила й раділа кожна родина,

Щоб була щаслива наша Батьківщина!

 

– А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворився віночок, який є у нашому класі. Віднині, діти, ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше шкільне життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями. (Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

 

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!

 

– Любі першокласники, наш урок добігає кінця. Дякую всім за роботу!