«Чарівний зимовий сон»
(Комплексне заняття з ознайомлення з природним довкіллям та розвитку мовлення для дітей старшого дошкільного віку)
Вихователь ЗДО 12
Шемейко Т.В.
Програмовий зміст: учити дітей визначати природні ознаки, характерні для зимової пори, розвивати вміння жестами утворювати і показувати природні явища. Вправлятись у вмінні заперечувати неправильні судження, аргументувати свою думку. Вправляти у побудові нескладних речень - суджень. Розвивати фонематичний слух, мовне дихання. Виховувати бажання милуватися красою природи. Сприяти створенню гарного настрою.
Матеріал: хата, дерева, одяг Зими, Сніговик, Хлопчик і Дівчинка, крохмаль у мішечку, сніжки і кошик, дидактична гра "Зимова геометрична мозаїка", зефір білий.
Хід заняття
Вихователь: Дітки, чуєте, яка чарівна мелодія. Ходімо на звуки музики (діти заходять у групу, прислухаються до мелодії). Так, це колискова. Я почула цю мелодію і згадала свій сон. Він був незвичайний, деякі події в ньому були заплутані. Хочете, я вам його розповім?
Діти: Так! (Вихователь пропонує дітям сісти на пеньки).
-Я розповідатиму вам свій сон, а ви спробуйте розплутати те, що мені наснилось. Щоб ви справді побачили мій сон, вам потрібно заплющити очі і схилити голівку на складені долоні. (Звучить колискова).
-Ось, ми вже у сні. Розплющіть оченята. Подивіться, як все відбувалось! У своєму сні я побачила себе разом з вами, і Королеву в білому вбранні з довгим сніжно-білим волоссям.(Заходить білосніжна Королева).
-Вона йшла до нас, вкриваючи все навколо холодною, білою ковдрою.
-Цікаво, хто ж вона?
Діти: Зима!
Вихователь: А може це Весна? Адже сади навесні теж білі. Тому, що плодові дерева вкриті білим цвітом. Чому ж ви думаєте, що це саме зима, а не весна? (відповіді дітей).
-Весна вбирається не тільки в біле, а й зелене.
-Сніжно-біле волосся може бути лише у зими, тому що у весни волосся у квіточках.
-А це зима, бо вона холодна, а весна тепла.
Вихователь: Так це справді Зима. Слухайте далі. Королева Зима змахнула чарівною паличкою і на землю впав білий, лапатий дощ! З дощу діти зліпили сніговика. Чи може таке бути? (відповіді дітей).
Діти: Ні, дощ не білий, а прозорий.
Вихователь: Так, з дощу не можна нічого зліпити, ліпити можна з снігу.
Зима знову змахнула чарівною палицею і перетворила нас на маленькі сніжиночки. Вона доторкається до нас чарівною паличкою. Ми, маленькі сніжинки кружляли з Зимою у її гарному танку і падали на землю, вкриваючи землю білим килимком снігу. Потім Зима закружляла хурделицею і всі сніжиночки полетіли за нею.
(З'являються Хлопчик і Дівчинка з хатинки, вони раділи, тішилися снігом і співали, а діти - сніжинки разом з ними).
Музична гра "Ми гуляли"
«Ми гуляли, ми гуляли,
Ручки в нас позамерзали,
Не жалій своїх долонь,
Хай в них з'явиться вогонь. (Труть долоні одна до одної).
Ми гуляли, ми гуляли,
Ніжки в нас позамерзали.
Тупу-тупу! Не жалій
Гарно ніжки розігрій! (Тупають).
Сніжки ліпимо охоче,
З ними гратися ми хочем
Раз, два, три! Раз, два, три!
Гарно граємося ми! (Кидають сніжки).
Вихователь: Допоможемо розчистити діткам все від снігу? (діти збирають сніжки у кошик).
-Потім Хлопчик і Дівчинка почали котити снігові кульки. Котили, котили і зробили сніговика. (з'являється Сніговик). А самі, діти, побігли додому погрітися.
-Сніговик стояв, стояв, ожив, зарухався, підійшов до нас і сказав: «Завірюха завиває, снігом землю засипає, ви скажіть мені, чого взимку не буває?
(Ні, бо солов'ї полетіли у Африку!)
Сніговик: Дітки, ви все знаєте добре. А моїх друзів-сніговиків біля їхніх хатинок можете скласти?
Гра "Геометрична зимова мозаїка"
(Сніговик пропонує дітям поміркувати звідки у нього на носі з'явилася пір'їнка, а потім виходить).
Вихователь: Слухайте сон далі: Підійшла Королева Зима і сказала: «Одного свого друга, Сніговика, я вже побачила. Але хто ж у мене ще є із друзів? Забула!»
Вихователь. Я сказала, що ми їй нагадаємо і почали нагадувати. А Зима відгадувати:
Дитина поскрипує крохмалем у мішечку. (Мороз).
Діти дмухають. (Вітер).
5 дітей показують сонце за допомогою рук. (Сонце).
3 дітей показують ялинку за допомогою рук, стаючи один за одним. (Ялинка).
3 дітей пурхають крильцями. (Зимові пташки).
Всі разом: (Зайчики).
На землі сніжок лежить.
Зайчик по сніжку біжить.
Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,
Бо без валянок й без шапки.
-Ой маленьке, зайченятко!
"Де твоя домівка - хатка?"
-В мене хатка під дубком,
Під малесеньким пеньком.
Вихователь: А потім , я почула, як Зима сумуючи сказала: «З вами мені так добре, весело і сумно від того, що маю вже йти. Я розумію, що мене має змінити моя подруга Весна. Все одно сумно».
Вихователь: Не сумуй Зимонько, ми тебе будемо пам'ятати.
Діти: Ми тебе будемо пам'ятати,
І через рік знову в гості чекати.
Зима: Дуже дякую! До зустрічі.
Вихователь: Пішла Зима. Я прокинулась і ви також прокидайтесь, і побачила на столі біля свого ліжка білосніжні гостинці. Думала, гадала звідки воно б могло узятися? Можливо його мені принесла Зима, яка мені наснилася. В думках їй подякувала і принесла вам, дітки, щоб разом пригоститись. (Діти дякують).