На Покрову в Україні відзначають аж чотири свята! Адже 14 жовтня – це День Покрови Пресвятої Богородиці, День Заснування Української Повстанської армії, День українського козацтва та День захисника України.

 Чому всі ці події святкуються в один день? Чи не правильніше було б розподілити їх? Це просто неможливо, адже вони поєднані не лише датою. Те, що чотири свята відзначаються саме у цей день, – не випадковість, а сплетіння української історії та традицій, які ми продовжуємо підтримувати й сьогодні.

 День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги повинні були напасти на Константинополь, але в місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому в цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, родини та рідної землі.

 А оскільки українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю. 

 Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.  У 2014 році з початком нової російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців, сучасні захисники рідної землі. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнівпредків.

 Свято Покрови Пресвятої Богородиці переросло у чотири визначні для України події, які роз’єднані часом, але поєднані спільним сенсом.

 

Народні прикмети:

 

 Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

 Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.

 Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.

 На Покрову вітер – весна буде вітряна.

 Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.

 Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.  Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

 Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).  Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

 За православним календарем — це день ушанування пам’яті преподобного Несторалітописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

 Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».        

 Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо, а останнім часом усією країною пишуть Диктант національної єдності. Цьогоріч учні нашої школи приєднались до написання Диктанту. 

 

Найкращі вислови про мову:

 

"Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики" (Анатолій Бортняк).

“Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації” (Ігор Лосєв). “Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства” (Олександр Пономарів).

“Мова росте елементарно, разом з душею народу” (Іван Франко).

“Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу” (Олександр Олесь).

“Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…” (Максим Рильський).

«ПЕРЕД ОЛІМПІАДОЮ»

 Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або

змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.      

 Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план. Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години. Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета. Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. 

 Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде. Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.      

 Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді. Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ?

 Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

 Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

 Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

 Між уроками роби перерви. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці).  

 Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. Складай план усної відповіді. Перевіряй себе.

БУЛІНГ У ШКОЛІ:                                      

ЩО ЦЕ ТАКЕ І ЯК ІЗ НИМ БОРОТИСЯ?

 Булінг – це цькування однієї дитини ін- жуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, шою, агресивне переслідування, яке часто поши- легко піддається емоціям. Булерами ж найрене в школах. Випадки насильства серед учнів частіше стають ті, хто ростуть без заборон та авзавжди були частиною школи, однак зараз вони торитету батьків, але в той же час їм не вистачає стають дедалі помітнішими. Початок цьому дає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей такий собі рекет щодо учнів початкової школи, – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм коли, наприклад, старші діти відбирають у них весь час доводиться самостверджуватися за рахумобільні телефони. Серед же дітей 11-15 років нок інших людей, доводити власну перевагу. поширені плітки, принизливі жарти та бойкот.

               Цькування завжди починає одна людина

для того, аби затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду. Решта дітей, спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються та намагаються втрутитися. Але бачачи, що жертва не чинить опір, а вчитель їхню ініціативу не підтримує, діти відчувають безпорадність, і їхній настрій може змінитися – від співчуття жертві до роздратування і байдужості. Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це: нерівність сил агресора і жертви; повторюваність насильства; гостра емоційна реакція жертви.   

 Найчастіше цькування відбувається в шко- За останні кілька місяців близько 67% лах, де діти апатичні і розчаровані, а їхня потреба дітей в Україні віком від 11 до 17 років стикалися у визнанні та розумінні не задоволена. Там же, де з проблемою цькування. І 48% з них нікому про образа честі людини вважається порушенням це не розповідали. Іноді це може довести дитину більшим, ніж прогул або вандалізм, булінг вини- до думок про самогубство. 

 Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє. У разі, якщо над вашою дитиною знущаються, ви, як батьки, повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами Дай здачі. Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі. Також варто звернутися до вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.  

кає дуже рідко і скоріше є винятком із правил.

                Жертвою цькування може стати абсо-

лютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою

б сильною або здібною вона не була б. Однак най-                  Сторінку підготувала соціальний педагог          

частіше жертвами стають ті, хто найбільше Шовкопляс Яна Сергіївна виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами мо-

10 ПРАВИЛ                                                       

ІНТЕРНЕТ-БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ:                  

ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ

Дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України показало: 76% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. А ви знаєте?

1.                  Встановіть сімейні правила користування Інтернетом

 Беручи до уваги вік дитини, встановіть кілька чітких правил для неї, які передбачають розклад, спосіб підключення та час користування Інтернетом. Дитина має розуміти, що ви довіряєте їй, і ці правила потрібні тільки лише для її безпеки в Інтернеті, а не тому що ви караєте її. Чим більше заборон — тим сильніше дитині хочеться їх переступити, тому потрібна довірлива розмова, де ви спілкуватиметеся на рівних і покажете повагу до самостійності дитини.

2.                  Будьте поінформованими: цікавтеся тим, чим займається дитина в Мережі

 Дізнайтеся, які потреби в інтернеті у дитини, які ресурси вона відвідує. Для цього станьте інтернет-користувачем і «потоваришуйте» зі своєю дитиною в соціальних мережах, знайдіть спільні інтереси в Мережі.    

 Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходьте в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять.  Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. 

3.                  Навчіть дитину обережності в Інтернет та виховуйте відповідальність щодо розголошення особистої та конфіденційної інформації

            Анонімність — кращий спосіб захисту в Мережі. Під час спілкування через Інтернет завжди             потрібно         використовувати       ніки

(прізвиська) і не можна вказувати реальне ім’я, вік та адресу. Разом з дитиною придумайте їй нікнейм для мережевих ігор і т.д., щоб уникнути наявності в ньому особистої інформації, та безпечний пароль, який важко зламати. Поясніть, що особистою інформацією можуть скористатися проти неї, тому треба бути обачним. Тому не можна викладати в Інтернеті інформацію про сім’ю, її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки або банківські дані. Також небажано розміщувати особисті та сімейні фотографії на публічних форумах, сайтах. Ніколи нікому, крім своїх батьків, не можна видавати паролі Інтернету (навіть кращим друзям).

4.                  Обговоріть з дитиною правила онлайн-поведінки, зокрема в соціальних мережах та мережевих іграх  Вести себе в онлайні - як у реальному житті. Точно так само, як у житті, в Мережі потрібно вести себе ввічливо, не робити того, що може образити інших людей або суперечить закону. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Тому не можна призначати зустрічі з віртуальними знайомими без дозволу батьків. Будьте в курсі ігор, в які грає дитина. Не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами взаємодії з мережевими гравцями. Тепер багато ігор дають можливість не просто обмінюватися текстовими повідомленнями в процесі гри, але й просто розмовляти гравцям між собою. Ви не можете гарантувати, що товаришем по грі й співбесідником виявиться культурна й ввічлива людина.                                                      

 Навчіть дитину ігнорувати неприйнятну поведінку товаришів по грі в Інтернеті, одразу ж про неї повідомляти. У разі необхідності, зв’яжіться з особами, які відповідають за цю гру — вони зобов’язані вжити заходи проти порушників. 

(Продовження на наступній сторінці) 

8.             Познайомтеся самі та запропонуйте дитині безпечні ресурси Мережі, рекомендовані фахівцями

 Наприклад, фахівці рекомендують використовувати пошукові сервіси, призначені для дітей — kidsclick.org, askkids.com і т.д.  

9.             Вивчіть та використовуйте технічні засоби обмеження користування Інтернет молодшими дітьми  Технічні засоби обмеження доступу дитини до небажаного контенту мають використовуватися як дієвий допоміжний інструмент захисту. Існує спеціальне програмне забезпечення для батьківського контролю — на базі операційних систем, антивірусів, а також у вигляді окре-

 

мих програм — використовуйте їх. Встановіть 5. Дитина повинна розуміти, що без дозволу батьків програму, що обмежує час роботи за комп’ютевона не повинна витрачати кошти в Мережі ром, наприклад PC TimeLimit, аби бути певним,  Віртуальний світ іноді коштує реальних що дитина не гратиме в ігри надто багато.

грошей. Завжди потрібно з’ясовувати, скільки  Ви можете встановити також програмне коштують SMS на окремі Інтернет сервіси, адже забезпечення для контролю ресурсів, які відвідує вартість SMS в онлайн грі часто вказується без дитина, наприклад McGruffSafeGuard та викориподатків — тобто може бути значно більшою. стовувати інформаційні фільтри й засоби блокуЯкщо така інформація не зрозуміла, потрібно вання небажаного контенту Net NannyParentalзвертатися за порадою до батьків, які допомо- Controls, McAfeeSafeEyes, CYBERsitter і т.д.

жуть розібратися, скільки насправді коштувати-

ме SMS та чи варто його відправляти. 10. І найголовніше! Дитина має довіряти дорослим та мати можливість у будь-який момент звернутись

6. Створіть вдома територію безпечного Інтернету     за порадою

 Слідкуйте за тим, щоб на спільному  Звертатись за порадою — можна і потрібкомп’ютері не було інформації, яка небажана но. Якщо в Інтернеті (у повідомленні електрондля Вашої дитини. Регулярно переглядайте елек- ної пошти, на сайті, форумі, чаті) що-небудь не тронну скриньку, не залишайте на робочому зрозуміло, турбує або загрожує, завжди потрібно столі або в папках відкритого доступу докумен- звертатися за допомогою до батьків. Інформація ти та файли, які призначені тільки для дорослих. та послуги в Інтернеті не завжди безпечні, тому Використовуйте паролі для входу на комп’ютер перш, ніж завантажувати, встановлювати чи під різними користувачами. зберігати що-небудь з Інтернету, потрібно отримати дозвіл батьків.  

7. Поясніть дитині небезпеку поширення та основи  Пам’ятайте — найголовнішими в зазахисту від вірусів побіганні небажаних наслідків користування Ін-

 Поясніть дитині, що робити з підозрілим тернетом вашою дитиною є довірливі стосунки. матеріалом в Мережі, що клікнувши на посилан- Підтримуйте й навчайте її, будьте поруч у скрутня в електронних повідомленнях від невідомих ний момент, і тоді все буде гаразд! відправників, або відкривши вкладення небажа-

 них листів, можна заразити комп’ютер небезпечним вірусом. Якщо лист вимагає термінової Учитель інформатики Черкас О. О.

відправки особистих даних, грошей і тому подібне, потрібно повідомити про це батьків.  

             

 

10      ФАКТІВ ПРО ЦУКЕРКИ

 Ось і настав довгожданий день, коли Святий Миколай приносить слухняним діткам подарунки та солодощі у начищені чобітки. Подаруночки чекають на діток не лише вдома, а й у школі, у дідуся з бабусею. Отримані пакуночки діти обожнюють розпаковувати, у яких здебільшого знаходять маленькі іграшки, фрукти і обовязково: різноманінтні цукерки та шоколад. А чи знаєте ви, де були винайдені найперші цукерки, які найромантичніші цукерки, а які - найвідоміші на світі? З нашої добірки ви дізнаєтеся про це та інші цікаві факти про цукерки.

 Найперші цукерки з'явилися в Єгипті. Оскільки цукор в той час ще не був відомий, замість нього вживали фініки і мед. На Сході цукерки робили з мигдалю і фіги, а в древньому Римі варили горіхи й макові зерна з медом і посипали кунжутом. У нас теж було щось подібне до цукерок: в Стародавній Русі їх робили з кленового сиропу, патоки та меду.

 Найбільш несправедливо звинувачені цукерки - шоколадні. В Європі, в XVI столітті, під час тотального захоплення шоколадом, йому приписувалися магічні і лікувальні властивості. Природно, очікування не виправдалися, і тоді його стали вважати джерелом буквально всіх бід. Одна молода особа писала подрузі: "Раджу тобі більше не їсти шоколаду. Моя знайома їла його під час вагітності і народила на світ абсолютно чорну дитину".

 Найромантичніші цукерки - з полуничною начинкою, так вважають німецькі психологи. До речі, рішучі люди обирають вишневу начинку, сором'язливі - горіхову, а творчі - кокосову.

 На початку XIX століття навіть найбагатші і знатні пані, будучи на званих прийомах, непомітно ховали в ридикюлі цукерки. Пояснювалася така непристойна поведінка просто: у ті часи не було кондитерських фабрик, і кожен кондитер для кожного званого обіду готував цукерки за власним рецептом, який зберігався в найсуворішій таємниці.

 Найзнаменитіші цукерки - це праліне. Вони були винайдені в 1663 році. Кухар приготував їх спеціально для французького посла в Німеччині, і праліне досі утримують рекорд продажів у Німеччині і Швейцарії.

 Компанія Майстер Фуд виготовила найбільшу коробку цукерок для всесвітнього кулінарного шоу. У коробку шириною 1,5 і довжиною 2,5 метра увійшло 800 кг шоколадних цукерок!

 Найбільша цукерка - це ведмедик на прізвисько Хагі-Бой висотою в 1,68 метра і вагою 633 кілограми. Його зробили кондитери фірми Gummi Bear Factory. Для виливки ведмедя знадобилася спеціальна форма вагою 4 тонни. Залита у форму фруктова маса сохла близько двох тижнів, після чого її вийняли і відполірували до блиску.

 Найбільша космічна цукерка - Чупа-Чупс. У 1995 році російські космонавти на станції Мир попросили надіслати їм із Землі цукерки. У ЦУП було вирішено, що найбезпечнішими у невагомості будуть цукерки Чупа-Чупс. Космонавтів з чупа-чупсами зняли на відео, і рекламний ролик приніс компанії Chupa Chups славу єдиної у світі цукерки, популярної не тільки на Землі, але і в космосі.

 Що ж стосується найбільш незвичайних у світі цукерок, то це - фінські цукерки. Фіни роблять їх кислими (без солодкого присмаку), солоними (до пива) і навіть зі смаком, схожим на нафту!

 Найбільш відома радянська цукерка - знаменитий набір "Пташине молоко". Спочатку це був торт, і готували його на підприємстві "РОТ ФРОНТ". Секретом виготовлення був агар-агар - холодець, який добувають з морських водоростей. Він, до речі, застосовується також для обробки тканин.

 Мороз Тетяна, Павлушина Аліса, 

учениці 8-А класу