Частини мови, їхні основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Урок № 2

Тема: Частини мови, їхні основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Мета: повторити вивчене про частини мови, закріпити вміння розрізняти частини мови, визначати їх граматичні ознаки; виховувати любов до природи рідного краю; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення й мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку:  урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Бесіда за питаннями, поданими у вправі 1 (ІІІ).

* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати власне українське слово та слово іншомовне. Чи продовжується розвиток української мови в наші дні? Свою думку обґрунтувати. Підкреслити в реченні члени речення та визначити частини мови. Який розділ мовознавчої науки вивчає  речення і члени речення, а який – частини мови?

     Не жив би я без Батьківщини, без Ворскли  чистих ніжних плес. У  мову рідну я щоднини вслухаюсь, чую в ній прогрес. (М.Волощук.)

Словник. Плесо – спокійна,чиста водна гладінь. Прогрес (лат.) – розвиток, перехід від нижчого до вищого, досконалішого стану.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

* Бесіда.

• За якими ознаками слова поділяються на частини мови?
• Який розділ науки про мову вивчає частини мови?
• У чому полягає відмінність між самостійними (повнозначними) та службовими частинами мови?
• Назвати самостійні частини мови та службові частини мови.
• Які частини мови не змінюються? 
• У чому особливість вигуків?

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Частини мови” (с. 229).

ІV.  Виконання  вправ на повторення.

* Прочитати записані на дошці речення. Визначити, якою частиною мови є кожне слово. Назвати частини мови самостійні та службові.

Як намистини, диво калинове – частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав – іменник? (Д.Білоус.) Коли мене відчай зігнув у підкову,  коли вже здалося, що сил немає, іменник за руку узяв дієслово, і я прочитав: “Життя триває”. (С.Павленко.)

*Робота біля дошки. Записати речення. У кожному з речень назвати частини мови самостійні та службові. Пояснити, у чому полягає різниця між самостійними та службовими частинами мови. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових? Навести приклади.

І. Журавлі лишають гнізда, холодком дихнули хмари. (Б.Олійник.) Зажурився на гнізді останній лелека, десь і він  уже зібрався у краї далекі. (Л.Климчук.) Над ланами, гей, над ланами пролітали гуси клинами. (А.Качан.)

ІІ. Перепілка скаче боса і чогось печально просить: “Підпадьом”. (К.Дужа.) О дикі гуси! Ваш політ  колись мене погнав у світ. (В.Незвал.) Он іволги грають на  флейтах, сховавшись на сивій вербі. (Б.Дегтярьов.)

* Вибірковий диктант.  Виписати числівники.

І. Офіційною мовою Англії впродовж  шести століть була французька. Найбільша в світі абетка – камбоджійська: в ній 74 літери. 97 відсотків людей, узявши нову ручку, найперше пишуть  власне ім’я.

З журналу.

ІІ. Іван Франко – автор шести тисяч творів. Відоме п’ятдесятитомне видання його спадщини – лише третина Франкового доробку. Прозаїк, поет, драматург, критик, історик і філософ, Франко  був  видатним діячем в українському сусупільному житті останньої чверті дев’ятнадцятого - початку двадцятого століття.

Ми лише тепер  усвідомлюємо, що означає в цивілізованому світі знання іноземних мов. І.Франко знав їх чотирнадцять. Без книжки під пахвою І.Франка рідко коли можна було зустріти. Попри нестатки, він зібрав велику власну бубліотеку, в якій найбільше книжок було з літературознавства (1300), історії (1200), фольклору (750).

За В.Бурбаном.

* Попереджувальний диктант. У першому реченні підкреслити члени речення і вказати частини мови.  Виділені слова  усно розібрати як частини мови.

Ти мала димний і сосновий смак, моя п’ятнадцята, прекрасна осінь! (О.Теліга.) Осінь віхолою рудою наліта з чотирьох доріг. (М.Самійленко.) Ослабли струни сонячного літа, беруть відпустки вже птахи-музики, допоки знов до них прилине квітень – нових пісень весняних композитор. (М.Косякевич.) Згасає осінь, посмутніли клени у верховітті жовтому лісів. Вже не звучить симфонія натхненна пташиних неповторних голосів. (І.Турчин.) Вересня перші дні, сповнені супокою, чинно пливуть в човні осінню чи рікою. (Т.Сергійчук.) Вітрів узявши довгі мітли, осінні дні по світу йдуть, змітають  золото зі світу, у білий світ його метуть. (Є.Гуцало.)

* Диктант із коментуванням. Назвати вжиті в записаних реченнях іменники, прикметники, займенники. Назвати дієслова та прислівники. Особливими  формами якої частини мови є виділені слова?

 Неба в’яне просинь, і мете, мете  жовтокоса осінь листя золоте. (В.Сосюра.) Верба, задивлена у воду, милується на власну вроду. (М.Луків.) Піднявши  на щоглі вітрило нове, до синього моря хмарина пливе. (А.Качан.) Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку височінь. (М.Рильський.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 5 (переписати, у реченнях першого абзацу визначити й надписати, якою частиною мови є кожне зі слів).