ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ [О], [Е], [І] У КОРЕНЯХ СЛІВ

ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ

[О], [Е], [І] У КОРЕНЯХ СЛІВ

Українська мова. 3-й клас

Мета: на основі практичних вправ ознайомити учнів із чергуванням голосних у коренях спільнокореневих слів; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; форму­вати навички самостійної роботи з підручником; ви­ховувати почуття поваги до старших.

Обладнання: матеріал для ігор, таблиця.

                            ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання.

• Чи спільнокореневі виділені слова у домашній вправі?

• Що в них спільного?

• Прочитайте спільнокореневі слова, які ви ді­брали.

Комунікативна вправа - гра.

Завдання гри. Учні діляться на дві групи. Ведучий називає слово. Усі гравці добирають до нього спіль­нокореневі. Відповідають з одного ряду. Ведучий ро­бить помітку, скільки слів дібрано (стільки балів за­раховано). Якщо з другого ряду хтось іще може до­дати слово — він піднімає руку. За кожну правильну відповідь — 2 бали.

Матеріал для гри.

Казка (казочка, приказка, переказ, казати, роз­казати...).

Вода (водяний, підводний, водиця, водник...).

Мова (розмова, мовний, розмовляти, промо­вець...).

Блиск (блискучий, блискотіти, блискавка...).

Коса (косар, покоси, косити, косарка...).

Літати (літак, політ, приліт, відлітати...).

Гра «Сходинки слів» (6 варіантів).

Завдання гри. У вільні клітинки «сходинок» треба вписати букву так, щоб вийшло спільно кореневе сло­во або форма слова. Перший, хто виконає завдання, отримує 5 балів, другий — 4 і т.д. За помилку зніма­ється 2 бали.

Матеріал для гри.

Ліс — ліси, лісок, лісник, лісовик, лісовий, ліс­ничий.

Сад — сади, садок, садити, садочок, садівник.

Дуб — дуби, дубок, дубина, дубовий, дублений.

Світ — світи, світає, світлий, світанок, світловий.

Гриб — гриби, грибок, грибний, грибниця, гри­бовище.

Хліб — хліби, хлібом, хлібина, хлібороб, хлібо­роби.

Каліграфічна хвилинка.

Ш. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.

— Сьогодні ми відкриємо ще одну таємницю на­шої солов'їної мови — навчимося впізнавати однакові корені зі зміною звуків. Попрацюємо самостійно.

Письмо з пам'яті.

Шкільний дзвінок уже лунає,

Дзвоник школярів скликає.

— Знайдіть у вірші споріднені слова.
Шкільний, школярів; дзвінок, дзвоник.

•   Яку таємницю приховує українська мова? (У корені [і] змінюється на [о].)
•   Чи спільнокореневі ці слова? (Так.)
•   Що відбувається у коренях цих слів? (Чергуван­ня голосних звуків.)

IV. Первинне сприймання й усвідомлення нового на­вчального матеріалу. Вибірковий диктант.

                                    Впертий кіт

Дмитрик котика муштрує,

А кіт вдає, що не чує.

— Стрибни людям напоказ,
Стрибни, котику, хоч раз.
Дмитрик просить і чекає,

А кіт впертий не стрибає. (Котик — кіт; [о] — [і].)

Ведмідь малює

Ведмідь малював картину:

Осику, березу, ялину

Й між ними — червону калину.

А поруч поставив пасіку

І вікна відкрив у поле,

А сам у кущі сховався,

Щоб не кусали бджоли.

Бо дуже хотілося меду

Рудому ведмедю.

(М. Сингаївський)

(Ведмідь — ведмедю, [і] — [е].)

— Отже, звуки [о] — [і], [е] — [і] чергуються у ко­ренях спільнокореневих слів.

Диктант «Кого чи чого немає?».
Учитель диктує слова. Учні добирають «пару», змі­нюючи слово (для цього вони використовують слово «немає»). Наприклад, піч — (немає) печі. Утворені «пари» школярі записують у два стовпчики,
[і] - [е] [і] - [о]

Піч — печі; Ніч — ночі;

папір — паперу; лід — льоду;

осінь — осені; колір — кольору;

ведмідь — ведмедя; сіль — солі;

ніс — носа;    корова — корів; Харків — Харкова; ворота — воріт; бджола — бджіл; ніж — ножа; коса — кіс; нога — ніг; захід — заходу; радість — радості; порода — порід; кіт — кота.

— Виділіть у поданих словах корені. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Фізкультхвилинка.

У бабусине віконечко

Ясно світить сонечко.

 Вийшла бабуся на ґанок,

Пшонце посипає

 І до себе малесеньких Курчаток скликає:

«Ціп-ціп, цюру-ру,

Швидше поспішайте

І зернята біля ганку

Скоріше збирайте».

 Біжать квочка і курчата,

Зернятка збирають,

Ну, а півник у дворі

Весело гуляє.

Півник чує ласку цю,

Щиру та велику,

 І за це усе бабусі

Кричить: «Ку-ку-рі-ку!»

Робота в групах (диференційовано).

1-ша група — с. 79, впр. 184. 2-га група — с. 79, впр. 183.

•   Що відбувається в коренях слів? (Чергування.)
•   Чи ці слова спільнокореневі? Доведіть. (Так. Мають спільну звукову частину і одне й те саме смис­лове значення.)
•   У якому складі пишемо і, а в якому о та є? (За­критому; відкритому.)

Хвилинка поезій Учитель читає вірші.

Я вірив, що краще всього

— Пісні, які знає дідусь.

 Вмощусь на коліна до нього

 І в очі йому дивлюсь.

 А він вимовляє, виспівує

Гарячі прості слова

 — І все давниною сивою

В очах моїх ожива.

...І плачу, було, й сміюся,

 Як слухаю ті пісні...

Спасибі ж тобі, дідусю,

За те, що ти дав мені. (В. Симоненко)

Бабця спить

Ходить тиша в теплих капцях,

Задрімала в кріслі бабця.

 А годинник цокотить:

Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньки вийду з хати,

Щоби їй не заважати.

Не скавчи, собачко, цить!

 Бабця спить, Бабця спить.

(В.Багірова)

•   Які почуття викликають у вас ці вірші?
•   Як ви допомагаєте своїм бабусям та дідусям?
•   Пригадайте, які твори на цю тему ми опрацьо­вували на уроках читання.

V. Узагальнення і систематизація знань.
Робота з підручником.

Усно — с. 80, впр. 185.

Вибіркове списування — с. 80, впр. 186.

•   Випишіть з тексту спільнокореневі слова, в яких змінюється голосний у корені.
•   Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова дзво­нить.

Вибірково-розподільний диктант.

— Виберіть і запишіть слова в дві колонки: у пер­шу — з орфограмою -е, у другу — з орфограмою -і.

Валом зайця не доженеш. Задер носа — й кочергою не дістанеш. Ліпше без вечері лягати та без боргів уста­вати. Хліб-сіль їж, правду ріж. (Приспів 'я.)

Ось я чую, щось бринить, за медком бджола летить. Ко­тику сіренький, котику біленький. Міцний лід скував річку. Ми дзвіночки, лісові дзвіночки, славим день (П. Тичина).

•   У кого ви запитаєте, що таке кочерга?
•   Допишіть спільнокореневе слово. Назвіть звуки, які змінились. Виділіть корінь.

— У якому складі пишемо і, а в якому о та е?
Творчий диктант.

— З поданих пар слів утворіть словосполучення. Під­кресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Яскраві (колір), напувати (кінь), книжка на (стіл), нагодувати (кіт), біля свого (поріг), стояти на (поріг).

— Що ви помітили в останній парі слів? (Чергуван­ня голосних і приголосних звуків: [і] — [о]; [г} — [з].)

VI. Підсумок уроку.
Хвилинка відпочинку.
Як чергуються голосні

В переливах слів ми раді

Відтінити тут одне;

Там де і в закритім складі,

У викритім — о та е.

У закритім складі кінь,

У відкритому — коня.

Поміркуй над цим, прикинь —

Не поїдем навмання.

У закритім складі гість,

У відкритім — гостя жди.

У закритім складі шість.

У відкритому — шести.

На кінець тут приклад дам:

Лебідь — лебедя; обід — обода,

Невід — невода, чобіт — чобота...

А є й виняток: хобот — хобота.

А й ще сучасніший: робот — робота.

(Д. Білоус)

Головко З.Л., Морська Я.Ф. Цікава граматика в по­чаткових класах. 2(1)—4(3). — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 1997. — С. 23.

•   Чергування яких голосних звуків ми вчили на уроці?
•   У якому складі — відкритому чи закритому — чується звук [і]? (Закритому.)
•   У якому складі — відкритому чи закритому — чуються звуки [о], [е]? (Відкритому.)

— Які існують винятки? (Хобот — хобота, ро­бот -— робота).

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Чергування голосних, приголосних звуків у коре­нях слів

— Вимовте слова, у коренях яких чергуються го­лосні та приголосні звуки:

стіл — стола ([і] — [о]);

піч — печі ([і] — [е]);

ломити — ламати ([о] — [а]);

терти — витирати ([е] — [и]);

книга — в книзі — книжка ([г] — [з] — [ж]);

рука — на руці — ручка ([к] — [ц] — [ч]);

горох — у горосі — горошина ([х] — [с] — [ш]).

— Замініть слова або доберіть споріднені так, щоб у корені змінився голосний (приголосний) звук:

Пояснення домашнього завдання с.80 Вправа 187