Чим відрізняються гриби і лишайники від інших організмів

Чим відрізняються гриби та лишайники від інших організмів. Пізнаємо природу 5 клас

Загальна характеристика царства Гриби. Царство Гриби відособлена група безхлорофільних гетеротрофних організмів, що займає проміжне становище між рослинами і тваринами. Має риси подібності між рослинами і тваринами. Гриби пристосовані до різних умов існування – води, грунту, лісової підстилки, гною. Паразитують на рослинах і тваринах. Розміри грибів від одноклітинних до великих дощовиків.

Будова грибів. Вегетативне тіло грибів представлене міцелієм (грибницею) і складається з окремих ниток - гіфів. У вищих грибів на добре розвинутому міцелії утворюються плодові тіла. Плодові тіла шапкових грибів складаються із ніжки і шапки. У дріжджів вони недорозвинені. Міцелій гриба може бути одноклітинним, сильно розгалуженим (у нижчих грибів) або багатоклітинним (у вищих грибів). Міцелійлі

Живлення грибів. Живляться гриби, усмоктуючи їжу всією поверхнею тіла. За способом живлення їх поділяють на сапротрофи, паразити, симбіонти. Гриби – сапротрофи. Прикріплюються до субстрату з допомогою видозмінених гіфів міцелію – ризоїдів. Живуть в основному на продуктах харчування, овочах плодах, на багатому перегноєм лісовому грунті, гною, деревині, яка гниє. Домовий гриб

Живлення грибів. Гриби – паразити Прикріплюються до субстрату хазяїна з допомогою присосок або живуть вільно в клітинах його тіла. Фітофтора. Сажка. Грибкові захворювання на тілі у людини ( МІКОЗИ)

Живлення грибів. Гриби – симбіонти. Можуть вступати у взаємовигідне співжиття з вищими рослинами, водоростями та ціанобактеріями (лишайники). Білий гриб. Підберезник. Лишайники. Підосичник

Цвілеві гриби. До пліснявих грибів належать мукор і звичайна хлібна цвіль (міцелій не розділений на окремі клітини) та аспергіл і пеніцил(міцелій багатоклітинний). Цвіль мукора спочатку біла, у вигляді пухнастого нальоту, а з утворенням спорангіїв із великою кількістю спор темного кольору стає чорною. Мукор

Цвілеві гриби. Пеніцил. Плодоносні гіфи (конідієносці) зверху розгалужені, несуть паличкоподібні вирости, від яких відшнуровуються ланцюжки спор. Деякі види пеніцилу використовують для виробництва пеніциліну – одного з основних антибіотиків (відкрив англ. Вчений Флемінг у 1929 році). Пеніцилін придушує розвиток багатьох бактерій і врятував життя мільйонам людей на Землі.

ДріжджіДріжджі належать до вищих грибів, але не мають міцелію. Це одноклітинні нерухомі організми овальної та кулястої форми. Розповсюджні в грунті й на рослинних субстратах із високим умістом глюкози. У сприятливих умовах дріжджі ростуть швидко, розмножуються шляхом брунькування. Виготовлення тіста для хліба базується на спиртовому бродінні, у результаті якого одержана вуглекислота «піднімає» це тісто, робить його легким і пористим, а етиловий спирт, що утворюється, випаровується.

Безумовно їстівні грибиЇстівні гриби це м'ясисті і їстівні плодові тіла. Які мають плодові тіла достатньо великого розміру, що їх видно неозброєним оком. Багато грибів є корисними та поживними, іноді їх називають «лісовим» або «рослинним м'ясом». Гриби багаті білком і  вуглеводами — специфічним грибним цукром. Гриби містять мінеральні речовини: калій, фосфор, сірку, магній, натрій, кальцій, хлор, і вітаміни А, вітаміни групи В, вітамін С, великі кількості вітаміну D і вітаміну РР. Маслюк. Опеньки справжні

Умовно їстівні гриби. До умовно-їстівних найчастіше відносять гриби отруйні або їдкого смаку в сирому вигляді, але цілком їстівні після ретельної кулінарної обробки. Іноді називаються і інші причини умовної їстівності — наприклад, їстівні тільки у молодому віці. Харчове застосування таких грибів засноване на тому, що їх отрути знешкоджуються при температурі вище 70 °C або добре розчиняються в гарячій воді і видаляються при відварюванні. Перед приготуванням страв з умовно-їстівних грибів їх необхідно варити у великій кількості води не менше 35 — 40 хвилин або два рази по 20 хвилин, відвар не використовується, а відварені гриби промивають водою.Їдкі та гіркі речовини з деяких також видаляються кип'ятінням або вимочуванням в холодній воді протягом декількох діб. Умовно-їстівні гриби, придатні для сушіння, можна вживати тільки після певного терміну зберігання (звичайно 2 — 3 місяці), за цей час отруйні речовини знешкоджуються. Сироїжки. Вовнянки. Зморшки

Отруйні гриби. Отруєння грибами  — шкідливі ефекти спричинені вживанням отруйних речовин що містяться у грибах. Симптоми можуть варіювати від шлунково-кишкових розладів до смерті. Для попередження шкідливих впливів при вживанні грибів слід збирати лише добре відомі види грибів, на достатній відстані від транспортних магістралей і промислових об'єктів (у тому числі колишніх), готувати страви із свіжих продуктів із дотриманням відповідної технології, обмежити вживання грибів дітям та людям із проблемами травної системи. Ознаки отруєння грибами можуть проявлятися від півгодини до кількох днів після вживання. Симптоми: нудота, різкий біль у животі, запаморочення, підвищення температури тіла. У разі отруєння потрібно негайно викликати швидку, а поки її чекаєте –врятуватися самому. Бліда поганка. Білий мухомор. Несправжні опеньки. Несправжні лисички. Мухомор червоний

Основні ознаки. Лишайники- це своєрідна група організмів, яка утворилася внаслідок симбіозу двох різних організмів – гриба і зеленої або синьо-зеленої водорості (ціанобактерії). Тіло лишайників (слань, талом) представлене гіфами гриба у переплетеннях яких є одноклітинні водорості. Від водорості гриб отримує органічні речовини, а сам забезпечує її водою з розчиненими в ній мінеральними речовинами, захищаючи від висихання. Відомо близько 26 тис. видів лишайників. Поширені від півночі до тропіків.

За анатомічною будовою лишайники бувають: Гомеомерні (клітини водоростей у слані розподілені більш або менш рівномірно)Гетеромерні (клітини водоростей розташовані в певному шарі)Малюнок А Гетеромерні лишайники. ММалюнок Б Гомеомерні лишайники1- верхній корковий шар2- нижній корковий шар3 , 5- клітини водоростей

За морфологічними ознаками лишайники поділяють: Листуваті слань у вигляді пластинок, прикріплюється до субстракту кількома точками тіла ( ризоїдами). КущистіСлань стеблоподібної форми, піднімається над поверхнею або звивиста з дерев. Накипні слань у вигляді нальоту або кірочки, щільно приростає до субстракту гіфами гриба нижнього коркового шару. Найбільш поширені на гірських породах, корі дерев.

Живлення лишайників. Автотрофний тип. Водоростевий компонент здійснює фотосинтез. Гетеротрофний тип. Грибний компонент живиться органічною речовиною яку утворюють водорості, а також поглинає воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами із зовнішнього середовища.

Ріст лишайників. Ростуть лишайники дуже повільно – від 0,2 до 7 мм у рік, тому розміри слані бувають від кількох міліметрів до 30 - 50 см. Тривалість життя – 50 – 100 років

Розмноження лишайників. Вегетативно ( частинами тіла)Особливі спеціалізовані утвори: Соредії -- формуються під верхнім корковим шаром і складаються з кількох клітин водоростей,оплетені гіфами гриба. Через розриви в корковому шарі талому соредії виходят на поверхню і розносяться вітром.Ізидії – дрібні вирости талому у вигляді бугорків, покритих корковим шаром, складаються з кількох клітин водоростей, оплетених гіфами гриба. Ізидії відламуються і проростають у новий талом.

За допомогою лишайників визначають вік порід – цей метод називається ліхенометрією. Він не може бути названий абсолютно точним, але часто буває корисним в будівництві та археології. Значення лишайників. В природі: Піонери життя, першими заселяють безплідні місця, виділяючи лишайникові кислоти, які руйнують гірські породи.Є першою ланкою у процесі грунтоутворення і створюють передумови для розвитку інших рослин. Лишайники – біоіндикатори чистоти повітря, деякі не витримують навіть найменшого забруднення. Слугують укриттям та їжею для багатьох безхребетних тварин, є цінним кормом для північних оленів. Для людини: Людина використовує лишайники для одержання спитру, лакмусу, фарб. У медицині – для виготовлення ліків. Сировина для парфумерної промисловомтіДеякі лишайники використовують у їжу.