ЧИТАЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Миколаївська гімназія № 17 імені Саражана В.Г.

Миколаївської міської ради Миколаївської області

ЧИТАЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Назаренко Яна Вадимівна,

вчитель початкових класів,

спеціаліст ІІ категорії

Миколаїв – 2026

ЧИТАЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

«Навчити дитину читати –

означає навчити її мислити»
Костянтин Ушинський

Сучасна система освіти орієнтується на формування ключових умінь і навичок, що становлять основу успішної соціалізації та здатності здобувача освіти адаптуватися до динамічного світу. Серед них особливу роль відіграє читацька компетентність. Саме в початковій школі вона закладає підґрунтя для подальшого засвоєння знань, розвитку критичного мислення, емоційної чутливості та творчого потенціалу.

Під читацькою компетентністю я розумію інтегровану здатність учня сприймати, розуміти, інтерпретувати, аналізувати та оцінювати текст різних жанрів з урахуванням мети читання [2, c. 18-20]. Вона включає:

• техніку читання;
• розуміння змісту;
• уміння визначати головну думку;
• здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
• уміння висловлювати власну позицію;
• навички критичного осмислення інформації [4, c. 10-12].

Критичне мислення в початкових класах проявляється через здатність здобувача освіти:

• ставити запитання;
• аргументувати свою думку;
• порівнювати різні точки зору;
• прогнозувати події;
• відрізняти факти від судження [8, c. 15-18].

Таким чином, розвиток читацької компетентності безпосередньо впливає на формування мисленнєвих операцій вищого рівня.

Метою моєї педагогічної діяльності є створення умов для формування свідомого читача, який не лише розуміє зміст прочитаного, а й здатний його аналізувати, оцінювати та застосовувати в життєвих ситуаціях.

Практичний досвід роботи

Моє завдання, як  вчителя початкових класів, з перших шкільних років навчити здобувача освіти усвідомлено, виразно і швидко читати. Поряд з цим прищепити учневі любов до книги, потребу повсякденно читати, засвоювати додаткову інформацію з усіх предметів, найрізноманітніших галузей – так, щоб він відчував радість від прочитаного, тобто сформувати читацьку компетентність.

Навчаючи дітей, я велику увагу приділяю розвитку у них навичок швидкого та виразного читання, використовуючи методики  Д. Т. Федоренка,  В. М. Зайцева.

На ранкових зустрічах разом з учнями виконуємо вправи на розвиток мовного апарату. Це такі, як: короткі вірші, чистомовки, скоромовки, піраміди слів. (мал.1)

Люблять мої учні читати, граючи  в  різноманітні ігри. Завдяки ігровим формам вдається залучити пасивних учнів до процесу навчання, ігри дають змогу дитині повірити в свої сили, відчути успіх.  Це ігри «Книжковий хробачок» (мал.2), «Зміни слово», «Переплутанка», «Додай склад»  а також різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, загадки, які спонукають до активного мислення, бажання вчитися.

У своїй роботі також застосовую комплекс методів і прийомів, спрямованих на розвиток критичного мислення через читання.

1.               «Ментальна карта твору» (мал. 3)

Після опрацювання тексту учні створюють схеми, у яких відображають: головних героїв; ключові події; проблеми твору; власні висновки [7, c. 40-42].

Візуалізація допомагає структурувати інформацію та краще усвідомити зміст, бачити логічні зв’язки.

2. Вправа «Передбач і доведи»

Мета: формувати навички прогнозування та аргументації.

Хід роботи: учні читають початок твору (1–2 абзаци). Далі відповідають на запитання:

•                   Що може статися далі?
•                   Чому ти так думаєш?

Після завершення читання учні порівнюють свої припущення з авторським текстом.

Приклад: Після початку оповідання про загублене кошеня діти прогнозують, хто його знайде і чому.

3.               Вправа «Зміни фінал»

Мета: розвивати творчість і вміння аналізувати логіку подій.

Учням пропонується придумати інший варіант завершення твору.

4. Робота з деформованим текстом

Пропоную дітям відновити логічну послідовність подій або знайти помилки в тексті. Така діяльність активізує аналітичне мислення та увагу до деталей (мал. 4).

Важливою складовою сучасного підходу до читання є використання інтерактивних ресурсів (зокрема ігри, інтерактивні вправи, STEM-проєкти).

За моїми  спостереженнями, результативність формування читацьких інтересів підвищується, якщо на уроках літературного читання застосовувати мультимедійні технології, виконані добре відомими програмними засобами – Microsoft Power Point, Learning Apps, Wordwall, фрагменти навчально-пізнавальних мультфільмів.

Інтерактивні завдання з використанням QR-кодів дозволяють зробити процес читання не лише цікавим і доступним, а й максимально комфортним для здобувачів освіти.

Систематичне впровадження зазначених методів сприяє:

•                   підвищенню інтересу до читання;
•                   покращенню рівня розуміння тексту;
•                   розвитку навичок аналізу та аргументації;
•                   формуванню активної читацької позиції;
•                   зростанню навчальної мотивації.

Учні демонструють здатність самостійно формулювати висновки, ставити змістовні запитання та висловлювати обґрунтовані судження.

Таким чином, читацька компетентність у початковій школі є не лише складовою мовної освіти, а й потужним засобом розвитку критичного мислення [1, c. 50-52]. Вона формує не лише грамотного читача, а й свідомого, активного учасника освітнього процесу. Систематичне застосування інтерактивних методів та прийомів, творчих вправ сприяє формуванню особистості, здатної мислити самостійно, аргументовано та відповідально.

Практика доводить: коли читання стає діалогом із текстом, здобувач освіти перетворюється з пасивного споживача інформації на активного мислителя.

Список використаних джерел

1.              Андрущенко, О. В. Розвиток критичного мислення учнів початкової школи. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2018. 152 с. – с. 23–45.
2.              Бевз, І. Г. Читацька компетентність школярів: теорія і практика. Львів: Світ, 2020. 184 с. – с. 12–36, 78–90.
3.              Виговська, Н. М. Методика розвитку читацьких умінь у початкових класах. Харків: Ранок, 2019. 136 с. – с. 34–55.
4.              Грищенко, Т. В. Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури. Київ: Освіта України, 2021. 128 с. – с. 10–28, 67–80.
5.              Козак, Л. І., Мельник, О. В. Читання і мислення: методичні рекомендації для вчителя початкових класів. Київ: Либідь, 2020. 144 с. – с. 20–50.
6.              Плахотнік, М. П. Формування читацької компетентності та критичного мислення в молодших школярів. Журнал «Початкова освіта», 2021, № 5, с. 12–20.
7.              Фролова, Т. В. Використання ментальних карт на уроках української мови і читання. Київ: Видавництво «Освіта», 2019. 104 с. – с. 30–50.
8.               Шевчук, О. М. Розвиток критичного мислення на уроках літератури в початковій школі. Львів: Видавництво «Світ знань», 2020. 120 с. – с. 15–40, 85–100.