Чому дитині варто відвідувати заклади позашкільної освіти.

Тема: Чому дитині варто відвідувати заклади позашкільної освіти.

Діти з низькими оцінками часто витрачають вільний час на прогулянки. Після уроків вони надані самі собі. У сильних учнів дозвілля виглядає інакше. Вони займаються в гуртках, секціях і студіях, їх день чітко спланований.

Багато в чому справа тут в родині. Рівень освіти, культурні запити і доходи батьків впливають на їхнє ставлення до навчання дітей і до додаткових занять. Так, освічені й висококультурні сім'ї розуміють, що гуртки вносять свій внесок в дитячий кругозір, і водять хлопців в центри розвитку. Забезпечені батьки також створюють дітям умови для хорошої освіти, оскільки мають можливість платити за позашкільні заняття.

Ці дві категорії батьків бачать в гуртках і студіях ресурс допомоги в навчанні, спосіб підвищення якості освіти. Тож не дивно, що виправдовується теорема, доведена ще півстоліття тому: діти з більш освічених і заможних сімей навчаються краще, відзначили дослідники в статті «Позашкільна зайнятість дітей». Робота опублікована в журналі «Директор школи», № 3, березень 2016 року.

Чим менше у дітей вільного часу - тим краще, підкреслювали в інтерв'ю батьки. Аргументи прості: якщо позашкільні години у дитини чітко розписані (дослідники називають це «організованим», або «структурованим» дозвіллям), він стає більш зібраним. Показово, наприклад, такий вислів респондентки: «Коли дитина знає, що у нього є годину-півтори до тренування, а потім у нього час не буде зробити уроки, він зробить це швидко, але зосереджено й добре». Батьки розцінюють додаткову освіту і як спосіб врятувати дітей від поганого впливу. «Якщо я зараз відпущу дитини у вільне плавання, то не факт, що він вибере правильну дорогу», - зауважили батьки.

Дослідження показало, що між зайнятістю дітей у позашкільний час і їх успішністю дійсно є зв'язок. Так, хлопці з добрими оцінками (діапазон середнього піврічного бала - 10-12) в інтерв'ю відзначали, що їх позашкільні години чітко розписані, «вільного часу практично не залишається».

Дети с низкой успеваемостью (средний полугодовой балл — ниже четырех), наоборот, больше времени пребывали «в свободном плавании» («неструктурированный» досуг). «Такие ребята, как показало наше исследование, чаще бывают на отдаленных спортплощадках, детских площадках, стадионах и футбольных полях, чем дети с более высокой успеваемостью», — уточняет Елизавета Сивак. В будни школьники с невысокими оценками проводили без взрослых больше времени, чем их одноклассники с высокими оценками: в среднем 2,5 часа против 1,6 часа.

Та лепта в знання, яку вносять розвиваючі заняття, особливо значима тому, що роль формальної освіти - наприклад, шкільного - зменшується. Дослідники пояснюють це стрімким зростанням обсягу інформації, щодня обрушується на людину.

Як допомогти дітям організувати своє дозвілля.

Можливі різні сценарії. Два з них пов'язані з розвитком позашкільних занять, два - з розвитком безкоштовних гуртків в школі.

• Міське середовище повинна бути дружелюбна до дітей. Вона повинна «запрошувати їх до насиченого подіями дозвілля».
• Організації додаткової освіти не повинні захоплюватися гонкою за результатами (цим «грішить» і звичайна школа з її олімпіадами та ін.). Ясно, що керівники гуртків хочуть підвищити свої рейтинги. Але не всі діти відвідують заняття з тим, щоб добитися видатних результатів. Для багатьох важливі «пізнавальні проби». І якщо викладач тисне на них, вони можуть просто кинути додаткові заняття.
• Навчальні заклади повинні розвивати безкоштовні додаткові освітні програми. Вони допоможуть підняти успішність учнів.
• Школа повинна підтримувати хлопців зі слабкою успішністю в їх додатковій освіті. Наприклад, можна допомогти їм вибрати гуртки, відзначати їх успіхи.