Чорнобиль. Без права на забуття.
КЗ ФМР «ФАСТІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ»
ВІДДІЛ «МУЗЕЙ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ»
26 квітня 2023 року виповнюється 37 років з того дня, коли ядерна катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції розділила наше життя на "до" і "після", а назва мало кому відомого до тієї пори українського містечка перетворилася на синонім трагедії всесвітнього масштабу. Трагедії, наслідки якої остаточно не подолані й до сьогодні... Вона назавжди змінила життя сотень тисяч людей і на сотні років зробила непридатними для постійного проживання людини понад 2,5 тисячі квадратних кілометрів території нашої держави. Ця катастрофа стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, а також – за економічними збитками.
Наслідки цієї трагедії залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти і донині. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
Дослідники цієї катастрофи наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії тодішньої влади щодо приховування інформації, з одного боку, поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію екологічного та національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.
26 квітня 1986 року – день найбільшої та найстрашнішої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
На той час керівництво Радянського Союзу проголосили гласність і відкритість. Однак, надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявила високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
Які висновки має зробити людство із чорнобильської трагедії? Перш за все, це – відповідальність, адже «мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним, а, значить, має бути підконтрольний людині із усіма можливими наслідками, і бути технологічно прогнозованим. А суспільство та відповідні державні інституції мають бути готовими у «винятковому режимі» до можливих нештатних ситуацій.
Жителі Фастівщини із гордістю та шаною згадують героїчний подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, наших співвітчизників, які першими вступили в нерівний двобій із цією смертельною зброєю, яка здатна вмить знищити усе живе… Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з них… Та це не зупинило наших пожежників, військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе страшний вогонь небезпеки ціною власного життя.
Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!
І пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження, перш за все, мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля!
Вибух на четвертому блоці ЧАЕС. 1986 р.
Евакуація населення в перші дні після Чорнобильської аварії (1986 р.)
СТЕПАНІЦЬКА Олена,
завідувач відділу «Музей Героїв Чорнобиля» КЗ ФМР «Фастівський державний краєзнавчий музей»
НАУКОВО-ЕКСКУРСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВІДДІЛУ «МУЗЕЙ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ» у 2021 – 2023 рр.
22 квітня 2016 року у Фастові до 30-ї річниці з моменту аварії на ЧАЕС відбулося урочисте відкриття музею на громадських засадах «Музей Героїв Чорнобиля».
Музей було створено за ініціативи голови громадської організації «Фастівська спілка ветеранів війни та служби цивільного захисту», полковника служби цивільного захисту у відставці Івана Григоровича Павловського, який він і очолив. Також до формування музейних експозицій доєднались колишні ліквідатори, волонтери та просто небайдужі люди, які постійно поповнювали
фонди музею тематичними експонатами, допомагали ремонтувати та оздоблювати музейне приміщення.
З моменту створення й донині в музеї успішно функціонують дві зали, де відвідувачі мають змогу ознайомитися із документацією, засобами та предметами особистого захисту, зразки яких були причетні до ліквідації аварії на ЧАЕС. Також тут зберігається чимало фото, документів та особистих речей фастівчан, які допомагали ліквідувати аварію та її страшні наслідки. Кожна зала поділена тематично на зони, які висвітлюють історичні етапи Чорнобильської катастрофи та її страшні наслідки, імена героїв-ліквідаторів та їх долі.
Згідно рішення Фастівської міської ради «Про безоплатне прийняття матеріальних цінностей громадської організації «Фастівська спілка ветеранів війни та служби цивільного захисту» для збереження фондів громадського музею від 15 жовтня 2020 року при КЗ ФМР «Фастівський державний краєзнавчий музей» було створено новий музейний відділ - «Музей Героїв Чорнобиля». До музейних фондів увійшло більш, ніж 1000 різноманітних експонатів, які постійно поповнюються.
На сьогодні «Музей Героїв Чорнобиля» – це багатофункціональний історико-культурний заклад, який поєднує в собі наукову, культурно-просвітницьку діяльність, збереження та оприлюднення історії найбільшої ядерної аварії на Чорнобильській АЕС як радіоекологічної катастрофи, наслідки якої не мають аналогів і відрізняються від усіх відомих у світі природних та техногенних катастроф. Вони і досі є проблемами сьогодення і, на жаль, будуть ще довго нагадувати про себе нашим нащадкам.
Основна мета створення музею – допомогти людству усвідомити масштаби катастрофи через долі тисяч людей – її учасників, свідків, жертв, осмислити уроки трагедії у всіх сферах життя і не дати світові забути ці страшні події, а також– збереження пам’яті про земляків, які ціною свого життя і здоров’я ліквідовували наслідки найбільшої техногенної катастрофи, що сколихнула весь світ.
Екскурсія для учнів 2 класу ЗОШ №1 (2021 р)
При музеї постійно проводяться тематичні екскурсії, зустрічі з ліквідаторами, конференції та круглі столи, творчі, театралі-зовані вечори, а також проводиться науково- дослідна робота по даній проблематиці.
Для більш функціональної роботи музею оновлено робо-ту соціальних сторінок музею, створюються онлайн-екскурсії та онлайн-репортажі з ліквідаторами.
Так, наприклад, 13 грудня 2022 року, напередодні Дня ліквіда-тора, в музеї відбулася чергова зустріч учасників музейного навчально-екскурсійного клубу «Юні краєзнавці» із фастівчанином, ліквіда-тором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Кощієм Григорієм Миколайовичем.
Григорій Миколайович народився 07.12.1961 року в с. Триліси Фастівського району Київської області. З 1982 року зарахований до пожежної воєнізованої частини на посаду водія 2 класу в м. Фастів, а з 1984 р працював у міліції.
27 квітня 1986 року, як згадує пан Григорій, по тривозі, о 3-й годині ночі, разом з іншими колегами, він перший раз виїхав до Чорнобиля. Його основною задачею була швидка евакуація цивільного населення з міста, а з 7 липня 1986 року по 3 грудня 1986 року він вдруге виконував службові обов'язки із ліквідації наслідків аварії.
Григорій Миколайович на тематичній зустрічі розповів, що лише завдяки експериментальному лікуванню від японських колег, які активно допомогами радянським лікарям новими технологіями, зміг подолати наслідки опромінення, яке отримав під час свого перебування в Чорнобильській зоні.
Зустрічі з ліквідаторами є невід’ємною частиною роботи музею та музейної педагогіки, а також цінним джерелом інформації для подальших досліджень з даної проблематики.
17 вересня 2022 року в «Музеї Героїв Чорнобиля», в рамках нового музейного проєкту, молодший науковий співробітник музею Надія Черненко презентувала нову рубрику: «Герої – серед нас!».
Було проведено пам'ятні вечори, присвячені фастівчанам, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, серед яких: полковник служби цивільного захисту, засновник «Музей Героїв Чорнобиля» Павловський Іван Григорович; підполковник медичної служби, лікар-травматолог вищої категорії Піньковський Віктор Юрійович; Гірченко Анатолій Васильович - Почесний громадянин, голова Фастівської міської організації інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій.
14 грудня 2022 року у «Музеї Героїв Чорнобиля» до Всесвітнього дня української хустки відбулась зустріч «Незбагненна українська хустка героїнь Чорнобиля», яку відвідали жінки-ліквідатори.
За круглим столом вони згадували події Чорнобильського лиха, а ще – розповідали про свої хустки, адже цей захід поєднав три пам’ятних дні: День української хустки, День Святого Андрія Первозванного та День пам’яті ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Супроводжував цей теплий і родинний вечір квінтет самодіяльної капели бандуристів ім. Є. Собченко під керівництвом Людмили Коптєлової та театр одного актора «Либідка».
Також в цей день на постійні основі проводяться зустрічі школярів з ліквідаторами аварії, які проходять на базі музею.
Музейні працівники постійно проводять краєзнавчі дослідження з чорнобильської проблематики, обмінюються дослідом з іншими науково-культурними закладами. В рамках відзначення 35-ї річниці пам’яті Чорнобильської катастрофи наукові співробітники музею побували в Чорнобильській зоні, відвідали музей «Зірка полину» в м. Чорнобиль, м. Прип’ять та колишню засекречену військову базу №2.
Окремо хочемо згадати та висловити подяку всім ліквідаторам, які на постійній безоплатній основі допомагають музейникам вирішувати господарські та технічні проблеми, створювали макети 4-ого реактора Чорнобильської АЕС та тематичні стенди (Павловський Іван, Гірченко Анатолій, Сіленко Микола, Дзядевич Микола, Конанчук Світлана).
На сьогодні є ряд господарських питань, яким треба приділити особливу увагу (ремонт стелі, косметичний ремонт стін, розширення виставкової зали).
В 2021 році музей пройшов відповідну радіаційну перевірку музейних експонатів та згідно акту проведення вимірювань потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання відповідає всім нормам безпеки.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку