Експеримент на ЧАЕСУввечері 25 квітня 1986 року був проведений непідготовлений технічний експеримент,під час якого була знижена потужність реактора на 7% від норми,а контрольні пристрої були відключені . Робота реактора стала нестабільною інеконтрольованою,а спроба відновити стандартний режим його роботи- запізнілою.
Аварія на ЧАЕС26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства-вибух на 4 реакторі Чорнобильської АЕС,і сумарна радіація ізотопів,викинутих в повітря,склала 50 мільйонів кюрі,що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. В повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.
Герої -ліквідатори пожежіПершими в боротьбу з вогнем включилися воєнізовані пожежні частини міст Чорнобиля і Прип'яті, а також Києва й інших населених пунктів Київщини, особливо міста Білої Церкви. Саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Вогнеборці, які першими прибули на місце катастрофи, а їх було 31, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. Загальна ж кількість ліквідаторів (включаючи подальші роки) становить близько 600 000.
Евакуація. Після оцінки масштабів радіоактивного забруднення стало зрозуміло – потрібна термінова евакуація людей з Прип’яті. Хоч її запланували на 26 квітня, та через рішення уряду СРСР та ЦК КПРС сталася затримка.28 квітня 100 київських автобусів виїхало в Прип’ять, щоб вивезти звідти людей. Їм наказали брати все необхідне (документи та гроші) і сідати в автобуси. Спочатку в Київ вивозили вагітних жінок та батьків з дошкільнятами. Їх поселяли у санаторії та бази відпочинку. Із 30-кілометрової зони до кінця 1986-го назавжди відселили понад 100 тис. осіб.rrrrr
Евакуація. Чорно́биль — місто на Київському Поліссі. Лежить на правому березі річки Прип'ять (притоці Дніпра), при впадінні в неї річки У. До аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року — районний центр Київської області, після — адміністративний центр зони відчуження та зони обов'язкового відселення. Підпорядкований Державному агентству України з управління зоною відчуження. Чорнобиль має статус вахтового селища, де мешкають близько 2800 осіб вахтового персоналу та близько 100 «самопереселенців».
Чорнобильська зона відчуження —заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона встановлена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції. Площа території — 2576,9 км2. У зоні відчуження, а також зоні безумовного (обов'язкового) відселення припинена діяльність місцевих рад . Чорнобильська зона включає північ Вишгородського району Київської області , де розташовані: безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Припять, та , північ Вишгородського району Київської області (у тому числі смт Поліське та смт Вільча , а також частина Житомирської області до кордону з Білоруссю..
Радіація. Радіація-це вид випромінювання,який змінює стан ядер або атомів, перетворюючи на електрично заряджені іони і продукти ядерних реакцій. Різні види випромінення відрізняються різною проникаючою здатністю, тому неоднаково впливають на наш організм. Розрізняють альфа-випромінення,бетта-випромінення і гамма – випромінення.
Радіація. Стро́нцій-90,утворюється здебільшого під час поділу ядер в ядерних реакторах і ядерній зброї. У довкілля 90 Sr потрапляє здебільшого під час ядерних вибухів і викидів на АЕС. Стронцій є аналогом кальцію і здатний міцно відкладатися в кістках. Тривале опромінення90 Sr і продуктами його розпаду уражує кісткову тканину і кістковий мозок(мієлотоксичність, що зумовлює розвиток хронічної променевої хвороби пухлин кровотворної тканини й кісток (радіогенна остеосаркома. У вагітних жінок накопичений в кістках ізотоп опромінює плід.
Радіація. Америцій може бути отриманий з урану у атомних реакторах, переробці старої ядерної зброї, а також у радіоактивних викидах, що лишаються після використання такої зброї. Небезпека америцію полягає в тому, що його кількість з часом лише зростає, а період його напіврозпаду розтягується більше ніж на 432 роки. Цей елемент є дуже небезпечним. Він є у воді і потрапляє в організм людини саме через воду.
Радіація. Щільність забруднення ізотопами 137 Cs становить 40–400 к. Бк/м²(1–11 Кі/км²), забруднення 90 Sr місцями сягає 400 к. Бк/м²(11 Кі/км²), але більшість території забруднена в межах 25–70 к. Бк/м²(0,5–2,0 Кі/км²). Забруднення ізотопами Pu та Am — виносить в окремих ділянках до 10 к. Бк/м²(0,3 Кі/км²) при забрудненні переважної частини території в межах 0,4–4,0 к. Бк/м²(0,01–0,11 Кі/км²).
Саркофаг «Укриття»Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, у листопаді 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом». Над цим укриттям працювало 90000 осіб з усього Радянського Союзу. Він був розрахований на 30 років. Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі та аварії в 1991 та в 1996 роках призвели до зупинки спочатку другого, а потім і першого реактора.
Закриття ЧАЕС15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС офіційно припинила виробництво електроенергії. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми поворотом ключа реактор енергоблоку №3 було зупинено назавжди. Рішення про остаточну зупинку енергоблока № 1 прийнято 30 листопада 1996 року, енергоблока №2 — 15 березня 1999 року, енергоблока №3 та остаточне закриття ЧАЕС було прийняте Кабінетом Міністрів України 29 березня 2000 року. Причиною таких дій стали зобов'язання України перед світовою спільнотою, що зафіксовані у Меморандумі про Взаєморозуміння між Урядом Україні і Урядами країн «Великої сімки» та Комісією Європейського Співтовариства щодо Закриття Чорнобільської АЕС. Меморандум було підписано 25 грудня 1995 року.
Новий саркофаг. Основна функція нового саркофага полягає в обмеженні поширення радіоактивних речовин, які перебувають в об'єкті «Укриття». Ця умова має виконуватися як за умов нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнації) існуючого об'єкту «Укриття». Проєктом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 років.
Новий саркофаг. Особливість спорудження нового саркофага полягала в тому, що його будували на відстані 180 метрів від об'єкту «Укриття». Це дало змогу суттєво знизити опромінення персоналу, задіяного на будівництві. Для будівництва було створено спеціальний майданчик. Після завершення будівництва арки її насунули на існуючий об'єкт «Укриття» за допомоги спеціальних механізмів. За проєктом новий саркофаг складається з таких елементів:основна споруда, що включає аркову конструкцію, проліт якої у напрямку північ-південь становить 257,44 м, висота 108,39 м, довжина 150 м, фундаменти, західну та східну торцеві стіни, необхідні забезпечувальні та допоміжні системи;технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації та упаковки, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення.
Новий саркофаг. Характеристики. Ширина: 257 м;Висота: 108 м;Довжина: 150 м (165 м);Вага конструкцій: 36 200 тонн;Кількість працівників: близько 3000 чол.;Час експлуатації: 100 років;Вартість проєкту: 2,15 млрд євро. Новий саркофаг на ЧАЕС будували близько 3 тисяч робітників. Спорудження розпочалось у квітні 2012 року. Будівельники працювали вахтовим методом, аби не перевищити дозу допустимої радіації. Встановлення. Встановлення конфайменту було розпочате 19 листопада 2016. Загальна маса конструкції разом з допоміжним обладнанням — 36000 тонн. Встановлення відбулося шляхом насування змонтованої споруди за допомоги спеціальної системи, яка складається із 224 гідравлічних домкратів і пересуває конструкцію на 60 см за один цикл (6 метрів на день).29 листопада 2016 року було завершено насування арки. Орієнтовною датою повного закінчення будівництва називали 2017 рік. Зрештою, новий саркофаг запустили в експлуатацію у липні 2019 року.
Висновки. Аварія на Чорнобильській АЕС,вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Радіактивна хмара від аварії пройшла над європейськю частиною СРСР,більшою частиною Європи,східною частиною США. Близько 200000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення. Спершу керівництво УРСР і СРСР намагалося приховати масштаби трагедії,але після повідомлень з Швеції,де на АЕС Форсмак були знайдені радіоактивні частинки,які були принесені зі східної частини СРСР,розпочалася евакуація населення з Київської області. Радіоактивного ураження зазнали більше 600000 осіб,насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.