Цифрова карта. Україна та електронна карта

Електронна карта. Брунько Ярослав

Електрóнна кáрта місцéвості — цифрова модель, що вміщує та відображає інформацію про об'єкти місцевості та їх географічні і інші атрибути, яка призначена для використання в геоінформаційних системах.

Електронна карта — картографічне зображення, створене на основі даних цифрових карт і візуалізоване на відеомоніторі комп'ютера або відеоекрані ін. пристрою (наприклад, супутникового навігатора). Кожна конкретна електронна карта є засобом оперативного контролю і існує лише в певний момент часу, як правило нетривалий, поки видно на пристрої відеозображення. У цьому їх головна відмінність від інших візуальних картографічних матеріалів, відображених на твердій підкладці (папір, пластик) засобами графічного виводу (наприклад, принтерами).

Умовні знаки, які використовуються на електронних картах, мають свої особливості в порівнянні з традиційними паперовими картами або комп'ютерними картами (карти на твердій підкладці, підготовлені за допомогою комп'ютерних технологій, наприклад ГІС). Це обумовлено з одного боку низькою роздільною здатністю сучасних (на кінець 2000-х років) пристроїв відеовідображення, у порівнянні з технологіями друку на твердій підкладці, а з іншого - більш широкими графічними можливостями в галузі анімації. Обмеження роздільної здатності дисплеїв викликає необхідність спрощувати умовні знаки (використовувати графічні образи з меншою кількістю деталей), а відсутність необхідності мати статичне зображення карти дозволяє застосовувати анімацію (наприклад, миготіння) для підсвічування окремих об'єктів (наприклад, результатів пошуку).