Цікаві досліди з хімії "Засідання відьомської кухні"
Підготував вчитель хімії Підгірненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Миланко В.М.
Цікаві досліди з хімії
Прилади та обладнання, реактиви.
- а) «Як з простої води дістати вино»
1 порожній стакан з кристаликами фенолфталеїну,
1 стакан з розчином гідроксиду амонію.
б) «Як з вина знову отримати просту воду»
1 склянка з розчином азотної кислоти.
2. «Приготування молока»
2 хімічних стакани, скляна паличка, розчин NaСL, розчин Ag NO3.
3. «Приготування синього барвника»
2 хімічних стакани, розчин червоної кров’яної солі, розчин Fe SO4.
- «Приготування жовтого барвника»
2 хімічних стакани, дистильована вода, ацетат свинцю, йодид калію.
- «Речовини-недоторки»
Керамічна плитка, дерев’яна паличка, кульки-суміші бертолетової
солі і червоного фосфору, фольга, металева кулька.
6. «Вогонь малює картину»
Фільтрувальний папір, на якому зроблений напис розчином КNO3, сірники, металевий стержень, спиртівка.
7. «Спалахи від гліцерину»
Керамічна плитка, порошок KMnO4, піпетка, гліцерин.
8. «Підводний колоїдний сад»
Склянка з розчином силікату калію, солі: СоСІ2, СuCІ2, NiCІ2, СuSO4, СгСІ3 , МgSO4 .
- «Хімічний вулкан»
Порошок дихромату амонію, керамічна плитка, вата, спирт, сірники.
- «Фараонові змії»
Палички роданіду Меркурію, сірники, металева підставка.
Вступне слово вчителя
В стародавні часи служителі церкви для посилення своєї влади над простими людьми використовували прості хімічні досліди, під час яких перетворювали одні речовини в інші, приписуючи собі надприродні сили, дані їм богами. Зараз я хочу продемонструвати декілька таких дослідів.
1. «Як з простої води дістати вино»
Для досліду береться два хімічних стакани. Перший стакан заздалегідь змочується концентрованим розчином фенолфталеїну і висушується. На його стінках лишаються непомітні кристалики фенолфталеїну. І так, перший стакан «порожній». У другий стакан наливаємо прозорого розчину гідроксиду амонію. Речовини для досліду готові.
Дослід: переливаємо з другого стакана «воду» у перший «порожній» стакан, отримуємо малиновий розчин.
«Як з вина знову утворити просту воду»
Для цього досліду необхідно підготувати у третій склянці невелику кількість концентрованої нітратної кислоти.
Дослід: у склянку з «вином» доливаємо розчин нітратної кислоти. Малинове забарвлення зникне.
2. «Приготування молока»
Для досліду береться 7г звичайної кухонної солі, яку розчиняємо в 50г дистильованої води. В іншому хімічному стакані готуємо розчин нітрату Аргентуму. При зливанні цих двох розчинів утворюється білий осад, який нагадує звичайне молоко.
3. «Приготування синього барвника»
Властивості деяких речовин використовуються в текстильній промисловості для фарбування тканин в різні кольори. Так спробуємо добути синій барвник, яким фарбують вироби з натуральних природних волокон льону, шовку, вовни.
Для досліду необхідно взяти розчин червоної кров’яної солі і розчин сульфату Феруму (ІІ). При зливанні цих двох розчинів утворюється складна комплексна сполука синього кольору, безпосередньо сам барвник.
4. «Приготування жовтого барвника»
Спробуємо приготувати жовтий барвник. Для цього досліду нам необхідно взяти дві речовини: ацетат свинцю і йодид калію. Приготуємо розчини цих речовин і зіллємо їх. Утворюється речовина – йодид свинцю жовтого кольору.
5. «Речовини-недоторки»
А зараз поговоримо про речовини, які мають велику популярність у підлітків – це піротехнічні речовини. До складу майже всіх піротехнічних засобів входять дві основні речовини - це бертолетова сіль КСІО3 (гіпохлорат калію) і червоний фосфор. При змішуванні цих речовин утворюється вибухонебезпечна суміш, якою наповнюють петарди, бенгальські вогні, феєрверки. Слід пам’ятати, що змішувати ці речовини треба дуже обережно, змочивши їх водою. При цьому утворюється паста, яку висушують. Цю суміш використовують у піротехнічній, військовій справі. Бертолетова сіль і червоний фосфор використовують для виробництва сірників.
6. «Вогонь малює картину».
До вибухо- і вогненебезпечних речовин справедливо відносять солі нітратної кислоти, які ще називають селітрами. При нагріванні цих солей відбувається їх розклад. При цьому одним з продуктів розкладу є кисень, який підтримує горіння, спричиняє протіканню реакцій без подальшого нагрівання.
Приготуємо концентрований розчин КNО3 і на фільтрувальному папері зробимо напис скляною паличкою. Після висихання від сірника або бенгальського вогню спробуємо підпалити місце напису.
Дослід: зараз сам вогник рухаючись, вималює нам напис.
7. «Спалахи від гліцерину».
Продовжуючи тему горіння, хочу запропонувати вам дослід займання речовини від краплини рідини.
Дослід: на керамічну плитку насипаємо приблизно 2г перманганату калію. У зроблену на поверхні купки ямку обережно ввіллємо 2-3 краплі гліцерину. При цьому відбувається спалах перманганату, який відновлюється, а гліцерин окиснюється до вуглекислого газу і води.
- «Підводний колоїдний сад»
Цей дослід називається «Підводний колоїдний сад» або «Морське дно». Він готується заздалегідь. В склянку з розчинним склом ( розчин силікату натрію), обережно поміщають кристалики таких солей СоСІ2 х х 6Н2О , СuCІ2, NiCІ2 х 6Н2О, СuSO4 х 5Н2О, СгСІ3 х 6Н2О, МgSO4 . Через деякий час з кристаликів угору тягнуться химерні витвори, що нагадують водорості. Так, солі кобальту утворюють «водорості» рожевого кольору, міді – блакитного, нікелю – смарагдово-зеленого, хрому – брудно-зеленого, алюмінію – безбарвні водорості.
Ці химерні витвори є продуктами реакцій обміну між солями і силікатом натрію.
- «Хімічний вулкан»
Хімічним способом можна імітувати таке цікаве природне явище – як виверження вулкану.
У фарфоровій ступці ретельно розітремо 50г оранжево-червоних кристалів дихромату амонію. Порошок висипаємо на керамічну плитку, надаючи йому форму гірки. На вершині вулкану робимо невелику лунку, в яку кладемо шматочок вати, змочений спиртом. Підпаливши вату спостерігаємо розклад солі. При цьому з кратера вулкана виривається сніп яскравих іскор і «вулканічний попіл» – брудно-зелений оксид хрому, об’єм якого в багато разів перевищує об’єм взятого дихромату амонію. Ця реакція дуже правдиво нагадує виверження справжнього вулкану.
10. «Чудове зцілення рани»
А зараз – увага ! Смертельний номер!
Присутніх із слабкими нервами просимо залишити зал!
Цей дослід називається «Чудове зцілення рани».
Для досліду потрібно взяти розчин спирту, розчин йоду і ніж. Спиртом дезінфікую руку, а ножем попередньо продезінфікованим розчином йоду, ріжу долоню руки. Кров швидко починає заливати рану. Поки я ще живий і свідомість не залишила мене, швидко зцілюю рану. Як бачите, рани як і не було.
- Хіба я не схожий на чаклуна?
- Чи є бажаючі із залу, які хочуть повторити цей дослід?
- В чому секрет цього досліду?
Суть досліду: взаємодія FeCl3 і KCNS та утворення червоної кров’яної солі.
Зцілюють рану за допомогою вати, змоченої NaF.
- «Фараонові змії»
Розповідають, що колись у Стародавньому Єгипті жив мудрець. Багато корисних винаходів подарував він людям. Та ось велике лихо спіткало країну. На країну напав сильний і підступний ворог. Вороже військо оточило столицю. У місті почався голод. А ворог чекав, коли мешканці облогового міста складуть зброю і припинять опір. Мужньо захищали свою столицю єгиптяни, та сили були нерівні. І ось, коли надія на перемогу майже розтанула, у палаці фараона з’явився мудрець. Його виснажений вигляд свідчив про безсонні ночі, про дні, сповнені напруженої праці. Та очі світилися щастям. «Я винайшов спосіб перемогти ворога!» - промовив він.
… Наступного дня, ледь зійшло сонце, ворожа армія рушила до стін міста. Завойовники були певні, що це останній день облоги, і незабаром вони вже святкуватимуть перемогу. Та ось трапилося щось жахливе. З-під стін столиці, вдовж берега моря, від воріт міста, звиваючись, з диким шипінням на завойовників сунули гігантські змії. Потвори-велетні переслідували горе-вояків, які у відчаї і паніці тікали на свої кораблі. Минуло зовсім небагато часу і бухта спорожніла. Легкий вітерець грав хвилями, що безтурботно накочувалися на піщаний берег.
Так було покарано завойовників. І хоча тих «змій» назвали «фараоновими», всі добре розуміли, що насправді перемогу принесли розум, любов до батьківщини і праця простої людини.
Під час демонстрування досліду палички вміщують на вогнетривку підставку і підпалюють. Об’єм продуктів цієї реакції у багато разів більший, ніж об’єм вихідної речовини, у результаті чого створюється враження, що «змія» виповзає з нічого.
Дослід треба проводити на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку