Цікаві факти про козаків

Про матеріал
Цікавий матеріал про козаків, який може використовуватися на уроках "Захист України", для проведення позакласних заходів, годин спілкування, різноманітних ігрових моментів, в яких йдеться про історію нашого козацького роду, традиції, культурну спадщину. Знання про історичні факти козаків - це інтелектуальний скарб українців. Щоб знали і не забували, цінували і постійно згадували наших козаків, бо козацькому роду - не ма переводу.
Перегляд файлу

Цікаві факти про козаків

https://slovopys.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2021/10/Kozaky.jpg

1.Слово «козак» означає вільна, озброєна людина. 

2.Козак  в українській культурі – воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього народу.

3.Перші письмові згадки про козаків датуються 1489 роком.

4.Козаком міг стати будь-хто із бажаючих, якщо він: вільна і незалежна людина; сповідує православну віру; говорить українською мовою; пройшов семирічне військове навчання.

5.Звичним одягом козаків були штани-шаровари,каптани, широкі кольорові пояси, чоботи з гострими носами й високі загострені шапки.

6.На  Січі за крадіжку чи вбивство одного з побратимів, козак не те що платив життям. Його  могли поховати живцем разом з небіжчиком, або бити кийками, що часто закінчувалось фатально. Так, можна сказати, що це не гуманно, зате дисципліна була відмінна.

7.Перша Січ була заснована у 1556 році за дніпровськими порогами на острові Хортиця. Її засновником був Дмитро Вишневецький, в народних думах і піснях згадується, як козак.

8.Як свідчать історичні дані, гопак – окреме бойове мистецтво. Маленьких хлопчиків вчили танцю від самого дитинства.

 

9.Гопак також став і способом бойової підготовки на Січі. Та згодом плавні рухи почали ставати ритмічними, а після знищення Січі взагалі перетворилися на український народний танець, який зараз часто виконують на сценах.

10.Курені козаків були завжди відкриті. Мандрівник чи перехожий може зайти туди, погостювати, попоїсти і рушити далі в дорогу. І це навіть якщо господаря немає вдома. Однак існувало суворе правило, з куреня нічого не виносити, а інакше – покарання. А як хтось знайде якусь річ на Січі, прив’язує її до високого стовпа. Як за три дні власник не знайдеться, то і річ переходить у володіння того, хто її знайшов.

11.Кожен воїн брав з собою якісь обереги у бій. Найпоширеніші серед них – хустка, вишитий рушник, хрест або жменька рідної землі – на випадок, якщо доведеться вмерти на чужині.

12.Існують легенди, що деякі козаки володіли надзвичайними вміннями. Про них говорили, що їх «шабля не рубає, куля не влучає, вороже око не бачить». Таких козаків називали характерниками.  Одним із найбільш відомих козаків, про надзвичайні здібності якого говорять і досі, є Іван Сірко.

13.Улюбленими стравами запорожців були бринза - солений овечий сир і пастрома - в’ялене м’ясо.

14.На початку Січі головним Гетьманом був “кашовар”, тобто кухар. Недаремно і назва була Кошовий Отаман. Кошових отаманів до середини XVII століття часто називали гетьманами.

15.У військових походах козакам пиячити було суворо заборонено. Порушення цього правила прирівнювалось до зради і могло каратись смертю.

16.Найзагрозливішою силою запорожців була кіннота.

17.Оригінальний  човен (чайка), який козаки використовували для військових походів. Його  можна назвати «прабатьком» сучасних підводних човнів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували вантаж, аби занурити судно у воду. Так козаки непомітно підпливали до ворогів. Перед початком наступу вантаж викидався, а судно раптово піднімалось на поверхню.

18.Козацький флот налічував до 300 чайок. Для морських походів обирали найхмарніші дні й найтемніші ночі. Чайки виходили із Січі та спускалися до Чорного моря. Шлях від гирла Дніпра до Малої Азії козаки долали за 40 годин.

19.Козаки жили в куренях, які плели з хмизу й укривали кінськими шкурами.

20.Знаменита “Конституція Пилипа Орлика” 1710 року закладала підвалини антикорупційного законодавства, які й нині застосовуються.

21.Козаки завжди вирушали у похід тільки з правої ноги. Таким чином вони засвідчували, що йдуть на “правеє діло”.

22.Так, вона унеможливлювала узурпацію влади. Наприклад, документ передбачав, що військові старшини мають бути обрані вільним голосуванням, що гетьман не має права самовладно привласнювати те, що належить громаді, не має права розділяти громадське майно між іншими людьми.

23.Під час степових походів запорожці розбивали табір. Його огороджували декількома рядами возів, скріплених ланцюгами.

 

24.Зброя  в козаків: гармати-гаубиці, мортири (гармати з коротким дулом), самопали, пістолі, списи, шаблі, луки, стріли, клинки й кинджали. Військо запорізьке було озброєне найкращою зброєю тих часів.

 

25.Морські  походи козаки вирушали на великих човнах - чайках. В один човен поміщалось від 50 до 70 осіб. Для морських походів обирали найхмарніші дні й найтемніші ночі. Чайки виходили із Січі та спускалися до Чорного моря.

 

26.Козаки  і гетьмани багато мандрували світом, тому знали про культуру та звичаї інших народів, переймали у них бойові прийоми.

27.Оселедець для козаків був важливим атрибутом. Носити його мав право тільки той козак, який пройшов усі випробування. А одним із покарань було саме відрізання чуба.

28.Традиція голити голову та обличчя відома ще з часів Київської Русі, а поступово дійшла і до козаків. Історики кажуть, що у древніх слов’ян немає жодних згадок про богів з бородою чи довгим волоссям, тому можна припустити, що такий образ вважався здавна божественним.

29.Козаки вважали, що завдяки “оселедцю” вони потраплять до раю. Вірили, що коли вони загинуть у бою, Бог витягне їх із пекла за чуба. А ще козаки казали: “Як на війні загину – мене ангел понесе в небо за чуприну”.

30.Розваги  козаків: пісні і танці, гра на різних музичних інструментах і показові бої, в яких кожен мав проявити свою силу і спритність.

31.Середня тривалість життя запорожця – 80-90 років (якщо, звичайно, йому вдавалося пройти всі битви та вижити).

32.У козаків була досить своєрідна медицина. Для зупинки кровотечі козаки використовували все, що було під рукою: цукор, мед, тютюн, сажу, пережований хліб. Рану ретельно присипали сіллю, вважаючи, що вона хоч і пече спочатку, але сприяє загоєнню. Так само для загоєння рани вони могли прикласти до хворого місця розтерту із слиною землю..

 

docx
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту) 10 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
23 листопада 2023
Переглядів
868
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку